10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

КАФЕДРА МАРКЕТИНГУ

Методичні вказівки

студентам заочної форми навчання

(на базі середньої освіти)

щодо вивчення дисципліни

“Міжнародний маркетинг”

для галузі знань 0305 – «Економіка та підприємництво»,

напряму підготовки 6.030507 – «Маркетинг»

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № 6 від 12 грудня 2011р.

Дніпропетровськ

2012

Методичні вказівки з навчальної дисципліни “Міжнародний маркетинг” / М.М. Фесун – Д.: Вид-во Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2011. – 10 с.

Укладач: Фесун М.М., к.т.н., доцент.

Відповідальний за випуск: І.В.Тараненко, к.е.н, доцент, зав. кафедрою маркетингу.

Зміст

1. Зміст програми за змістовими модулями та темами ………………………………. 3

2. Орієнтований перелік питань для підсумкового контролю ................................ 6

3. Рекомендована література …………..................................................................9

1. Зміст програми навчальної дисципліни за змістовими модулями та темами з розкриттям їх змісту

Змістовий модуль 1. Міжнародне середовище. Міжнародні маркетингові дослідження. Вибір ринку і стратегії виходу на зовнішній ринок.

Тема 1. Міжнародний маркетинг: загальний огляд

Зміст поняття “міжнародний маркетинг” і його сутність. Характерні риси міжнародної фірми. Форми організації міжнародної діяльності: експорт, спільне підприємство, повне володіння. Види структурної побудови: мікропірамідальна, зонтична, інтергломерат. Чинники господарської логіки, що впливають на якісні параметри товарів: ринок продавця, ринок покупця. Елементи системного підходу у підприємницькій діяльності на зовнішньому ринку: внутрішньогосподарські чинники підприємства, чинники міжнародного маркетингу, чинники національної системи. Комплекс проблем міжнародного маркетингу.

Типи маркетингу: внутрішній, міжнародний. Спільні риси і відмінності.

Інтернаціоналізація світового господарства і нові пріоритети міжнародного маркетингу. Підходи при виході фірми на глобальний ринок: стандартизація, адаптація.

Тема 2. Міжнародне середовище

Міжнародне економічне середовище. Характеристики, які зумовлюють принадність країни як експортного ринку: структура господарства, характер розподілу прибутків у країні. Принцип порівняльних переваг. Міжнародна торгівля. Показники і процеси, що характеризують стан і розвиток світової торгівлі. Особливості сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі.

Зовнішньоекономічні зв'язки: імпорт, експорт, вивіз капіталу. Форми вивозу капіталу: підприємницький (прямі інвестиції, портфельні інвестиції), позичковий. Вільна економічна зона: класифікація. Міжнародні валютні відносини, валютний курс. Характер валютних відносин: вільно конвер-тований, частково конвертований, неконвертований. Системи валютних курсів.

Платіжний баланс: активний, пасивний.

Державне регулювання зовнішньоекономічних зв'язків. Основні напрямки: протекціонізм, фрітредерство.

Митний тариф, мита: класифікація (за об'єктом стягування, за засобами стягування). Кількісні нетарифні обмеження: контингентування, квотування, ліцензування. Поняття демпінгу. Види державної допомоги щодо підвищення конкурентоспроможності компанії: субсидіювання, пільгове кредитування, державне страхування експорту.

Міжнародні організації щодо стимулювання світової економічної і валютної стабільності: склад, форми діяльності. Міжнародна економічна інтеграція: сутність, форми, вплив на розвиток країн - учасниць інтеграційних угруповань.

Соціально-культурне середовище міжнародного маркетингу: соціально-культурні чинники, процес ухвалення рішення споживачем, поведінка споживача. Маркетингова характеристика основних елементів культури: мова, релігія, освіта, сім'я, робота, дозвілля, референтні групи. Адаптація до різноманітних культур.

Міжнародне політико-правове середовище. Логіко-структурна схема дослідження політико-правового середовища. Політичні сили країни: політичний клімат, національний суверенітет, національна безпека, національний добробут, престиж, групи тиску (лобі). Можливі дії урядів країн: неформальне втручання в бізнес, обмеження типу “купуй у своїх”, нетарифні бар'єри, субсидії, умови діяльності, умови власності, бойкоти, конфіскації. Методи визначення рівня політичного ризику. Стратегії зменшення політичного ризику: до інвестування, після інвестування, внутрішні (самостійні) дії, зовнішня підтримка. Матричний підхід до аналізу політико-правового середовища. Класифікація можливих партнерів за ступенем політичної нестабільності й обмежень у бізнесі.