19. Соціологічні методи і засоби пізнання.

соціологічний метод полягає в дослідженні права не на рівні абстрактних категорій, а на підставі конкретних соціальних фактів. Соціологічний метод містить у собі такі засоби, як аналіз статистичних даних і різного роду документів, соціально-правовий експеримент, опитування населення і т. ін. Наприклад, засоби аналізу письмових документів (звітів, службових записок тощо) забезпечують достовірність знань про події, факти, необхідні для дослідника;Останнім часом активно використовують соціологічні методи дослідження: анкетування, визначення рейтингу, узагальнення незалежних характеристик.

АнкетуванняЦе метод збору фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою. Його застосовують для одержання інформації про типовість певних явищ навчально-виховного процесу. Анкетне опитування проводять для з'ясування біографічних даних, поглядів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок та особистісних рис опитуваних. Залежно від характеру інформації та способів її отримання використовують такі типи анкетного опитування:— суцільне (охоплюються великі групи населення) та вибіркове (здійснюють опитування певної групи учасників);— усне (за типом інтерв'ю) та письмове (робота з бланковими анкетами);— індивідуальне та групове;— очне (безпосереднє опитування) та заочне (поштою, телефоном тощо).

Анкета є набором запитань, кожне з яких логічно пов'язане з головним завданням дослідження. Важливими для анкети є її композиція (розташування запитань), мова і стиль їх формулювання, оформлення, рекомендації щодо заповнення анкети. За формою анкети бувають:

— відкриті —— закриті —— напіввідкриті —— полярні —

За змістом питання анкети поділяють на:

— прямі, коли зміст запитань і об'єкт інтересу збігаються (Чому Ви обрали педагогічну професію?);

— непрямі, коли зміст запитань та об'єкт інтересу дослідника різні (З ким із своїх товаришів Ви б хотіли сидіти за партою?).

За функціями питання анкети поділяють на: основні (спрямовані на збір інформації про зміст досліджуваного явища), неосновні (запитання-фільтри, спрямовані на з'ясування основного запитання, перевірку щирості відповідей).

Метод рейтингуПолягає в оцінюванні діяльності, її окремих аспектів компетентними експертами, здатними вирішувати творчі завдання, контролювати процес експертизи, виявляти наукову об'єктивність, аналітичність, широту і конструктивність мислення, самокритичність, мати власну думку і вміти її обстоювати. За допомогою рейтингу відбувається первинна класифікація соціально-психологічних об'єктів за ступенем вираження загальної для них властивості — експертних оцінок.

Під спостереженням розуміється цілеспрямоване сприйняття явищ об'єктивної дійсності, у ході якого ми дістаємо знання про зовнішні сторони, властивості та стосунки об'єктів, що вивчаємо. Спостереження у соціологічному дослідженні є методом збирання первинної інформації про об'єкт, який вивчається, шляхом прямої реєстрації подій, що стосуються цього об'єкта і відповідають цілям дослідження. На відміну від звичайного спостереження, в соціології у науковому спостереженні наперед планується його організація, розробляється методика реєстрації, обробки та інтерпретації даних, що дає змогу забезпечити відносну надійність інформації. Метод спостереження цінний саме тим, що дає змогу безпосередньо фіксувати реальні поведінські акти. Але спостереження фіксує факти поверхового рівня та вельми вузького кола. Це й зумовлює те, що спостереження рідко використовується як основне джерело соціологічної інформації. За ступенем формалізації спостереження поділяють на неструктуралізовані та структуралізовані. За регулярністю проведення можна розрізняти спостереження систематичні та випадкові. Експеримент у соціологічних дослідженнях — це засіб отримання інформації про кількісну та якісну зміну показників діяльності та поведінки соціального об'єкта внаслідок впливу на нього деяких чинників, що управляються та контролюються (змінних). За способом створення експериментальної ситуації розрізняють експерименти реальні, тобто практичне освоєння дійсності у межах деякої матеріальної моделі, та уявні, тобто ті, які здійснюються у свідомості людини. За часовим напрямом процесу експериментування бувають проективні, ретроспективні та експерименти, які оцінюють стан процесу в даний момент часу. За характером логічної структури доказу гіпотез розрізняють паралельні та послідовні експерименти.. За характером умов експерименти поділяються на польові (коли об'єкти перебувають у природних умовах) та лабораторні (коли експеримент здійснюється у штучно створеному середовищі). За наявністю або відсутністю впливу дослідника на створення експериментальної ситуації розрізняють контрольовані та природні експерименти. За ступенем розробленості соціальної проблеми виділяють експерименти, що уточнюють, та експерименти, які вирішують. За ступенем практичного напряму експерименту виокремлюють дослідні та інноваційні експерименти. Аналіз документів відіграє істотну роль у соціальному пізнанні, що зумовлено їх місцем у суспільному житті.Документом (від лат. documentum — приклад, взірець, доказ) в соціології вважається спеціально створений людиною предмет, який призначений для передавання чи зберігання інформації. Існує кілька методів аналізу документів. Зовнішній аналіз — аналіз контексту всіх обставин, які супроводжували появу документа. Мета цього аналізу — встановити вид документа, його форму, місце та час його появи, автора, ініціатора, мету його створення, його надійність та вірогідність. Внутрішній аналіз — це дослідження змісту документа. При цьому перш за все визначається повнота інформації, а також її вірогідність. Вивчення документа — це аналіз його змісту в контексті теоретичних завдань дослідження. Значно підвищують об'єктивність у розумінні документів спеціалізовані наукові методи аналізу, зокрема метод юридичного тлумачення закону, який являє собою сукупність певних правил; спеціалізовані логіко-семантичні методи аналізу юридичної мови та ін. Класичні, традиційні методи аналізу — це сукупність операцій, яка дає можливість інтерпретувати текст залежно від поставлених дослідником цілей. Традиційні методи мають одну велику ваду, яка може звести нанівець усю працю дослідника в очах людей з іншими поглядами й підходами до проблеми, що розглядається. Це суб'єктивізм класичних методів аналізу. Дійсно, тут інтерпретація документа (документів) повністю залежить від тих настанов, з якими дослідник підходить до опрацювання матеріалу. Контент-аналіз — це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і суворістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, які висловлюють, чи, навпаки, приховують у документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження.