
- •Практичне заняття №11 Тема: «Збудники бруцельозу, чуми, туляремії та сибірки. Мікробіологічна діагностика зоонозних інфекцій»
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5. Зміст теми.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Диференційні ознаки видів бруцел.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №12 Тема: «Рикетсії, мікоплазми, хламідії. Мікробіологічна діагностика рикетсіозів, мікоплазмозів, хламідіозів»
- •Актуальність теми.
- •Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №11.
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Теоретичні питання до заняття.
- •Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •Зміст теми:
- •5.1. Рекомендації для оформлення протоколу. Методи лабораторної діагностики хламідіозів.
- •Мікробіологічна діагностика мікоплазма- і уреаплазма-інфекцій.
- •Лабораторна діагностика рикетсіозів.
- •Класифікація хламідій
- •Збудники хламідіозів
- •Класифікація мікоплазм
- •Збудники основних мікоплазмозів у людини
- •Основні біохімічні властивості мікоплазм, патогенних для людини
- •Класифікація патогенних для людини ріккетсій
- •Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №13 Тема: «Спірохети. Мікробіологічна діагностика спірохетозів»
- •1. Актуальність теми.
- •Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №11.
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •6. Матеріали для самоконтролю.
- •Практичне заняття №14 Тема: «Клінічна мікробіологія»
- •Актуальність теми:
- •Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №11.
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •Теоретичні питання до заняття:
- •Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Зміст теми:
- •Критерії етіологічної ролі культур мікроорганізмів, виділених при бактеріологічній діагностиці внутрішньо лікарняних інфекцій.
- •Препарати для корекції нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту.
- •Метод секторних посівів.
- •Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №15 Тема: «Екологія мікроорганізмів. Санітарна мікробіологія»
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №11.
- •Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •Теоретичні питання до заняття:
- •Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Матеріали для самоконтролю.
- •Змістовий модуль 14. Основи клінічної та екологічної мікробіології.
- •Змістовий модуль 15. Санітарна мікробіологія та вірусологія.
- •Перелік практичних робіт та завдань.
Какую работу нужно написать?
Критерії етіологічної ролі культур мікроорганізмів, виділених при бактеріологічній діагностиці внутрішньо лікарняних інфекцій.
Виділення збудника з патологічного матеріалу, що в нормі є стерильним (кров, спинномозкова рідина).
Висока концентрація мікробів в інфікованому матеріалі (не менше, ніж 105 бактерій, 103-104 грибів).
Неодноразове виділення мікробів з матеріалу (з коротким інтервалом часу).
Наявність факторів патогенності у виділених мікроорганізмів.
Зростання титру антитіл до збудників в 4 і більше разів.
Кореляція між чутливістю культур бактерій до антибіотиків та ефективністю антибіотикотерапії.
Виділення ідентичних збудників від кількох хворих з подібною симптоматикою.
Залежність кількості мікробів в інфікованому матеріалі від клінічних проявів.
Належність виділеної культури до внутрішньо лікарняного штаму або ековару.
Препарати для корекції нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту.
Пробіотики – препарати, що містять бактерії, які являються представниками нормальної мікрофлори тіла людини.
Пребіотики – препарати, які сприяють розвитку нормальної мікрофлори тіла людини.
Синбіотики – комбінація пробіотиків та пребіотиків.
Ентеросорбенти – лікувальні препарати, що впливають на нормальну мікрофлору тіла людини.
Метод секторних посівів.
Метод секторних посівів. Платиновою петлею, діаметром 2 мм, ємністю 0,005 мл, проводять посів сечі (30-40 штрихів) на сектор А чашки Петрі з простим поживним агаром. Після цього петлю пропалюють і проводять 4 штрихових посіва із сектора А в сектор 1 і аналогічним чином – із сектора 1 в сектор 2 і в 3. Чашки інкубують при 37С 18-24 год., після чого підраховують кількість колоній, що виросли в різних секторах. Визначення ступеня бактеріурії за кількістю виділених колоній проводять згідно таблиці 1.
Таблиця №1
А |
Кількість колоній в секторах |
Кількість бактерій в 1мл сечі |
||
1 |
2 |
3 |
||
1-6 |
- |
- |
- |
Менше 1000 |
8-20 |
- |
- |
- |
3000 |
20-30 |
- |
- |
- |
5000 |
30-60 |
- |
- |
- |
10 000 |
70-80 |
- |
- |
- |
50 000 |
100-150 |
5-10 |
- |
- |
100 000 |
Не підрахув. |
20-30 |
- |
- |
500 000 |
--«--«-- |
40-60 |
- |
- |
1 млн. |
--«--«-- |
100-140 |
10-20 |
- |
5 млн. |
--«--«-- |
Не підрах. |
30-40 |
- |
10 млн |
--«--«-- |
--«--«-- |
60-80 |
Колонії поодинокі |
100 млн. |
Метод секторних посівів дозволяє не тільки оцінити ступінь бактеріурії, але і виділити збудник захворювання в чистій культурі.
Схема бактеріологічної діагностики гнійно-запальних процесів, спричинених умовно-патогенними мікроорганізмами (опортуністичних інфекцій)
Бактеріоскопія
І доба
ІІ доба
Бактеріоскопія
Визначення мікробного числа в
патологічному матеріалі
Бактеріоскопія
Ідентифікація
III-IV доба