
- •Лекція 6. Населення. Типи та показники відтворення населення.
- •6.1. Основні поняття демографії
- •6.2. Демоекономічні процеси та їх роль в формуванні ринку праці, зокрема в формуванні пропозиції робочої сили
- •6.3. Типи відтворення населення
- •6.4. Режим відтворення населення
- •6.5. Показники відтворення населення
- •6.5. Демографічні таблиці
- •6.7. Статтево – віковий склад населення, статтєво-вікові піраміди.
- •6.8. Народжуваність
- •6.9. Тривалість життя і смертність
- •6.10. Шлюбність
- •Вставка 2. Шлюбний склад населення
- •Динаміка змін шлюбного складу населення
- •Повікові особливості шлюбного складу.
- •Ніколи не перебували у шлюбі
- •Розлучені та овдовілі
- •Регіональна диференціація шлюбного складу населення
- •Середня тривалість очікуваного життя в шлюбі
- •6.11. Міграційні процеси
Повікові особливості шлюбного складу.
Порівняльний аналіз за міжпереписний період 1989–2001 рр. засвідчив стійку тенденцію зменшення часток тих, які перебувають у шлюбі, майже у всіх вікових групах чоловіків і жінок у міських поселеннях та сільській місцевості. Винятком були лише міські чоловіки 40-44 років, міські і сільські чоловіки 60 років і старші та жінки 55 років і старші (табл. 4.6.4, 4.6.5, 4.6.6).
Таблиця 4.6.4. Кількість осіб, які перебувають у шлюбі, на 1000 осіб відповідної статі та віку у міських поселеннях та сільській місцевості України за даними переписів населення 1979, 1989, 2001 рр.
Вік
|
Чоловіки |
Жінки |
||||||
1979 |
1989 |
2001 |
2001 у % до 1989 |
1979 |
1989 |
2001 |
2001 у % до 1989 |
|
Всі у віці 15 років і старші, у тому числі: |
726 |
728 |
646 |
88,7 |
578 |
596 |
540 |
90,6 |
15-19 |
18 |
21 |
10 |
47,6 |
104 |
118 |
73 |
61,9 |
20-24 |
396 |
395 |
248 |
62,8 |
628 |
658 |
481 |
73,1 |
25-29 |
803 |
774 |
608 |
78,6 |
820 |
818 |
701 |
85,7 |
30-34 |
882 |
850 |
749 |
88,1 |
842 |
837 |
747 |
89,2 |
35-39 |
908 |
871 |
797 |
91,6 |
830 |
823 |
757 |
92,0 |
40-44 |
923 |
877 |
819 |
93,4 |
807 |
797 |
748 |
93,9 |
45-49 |
939 |
882 |
831 |
94,2 |
765 |
764 |
723 |
94,6 |
50-54 |
939 |
894 |
843 |
94,3 |
694 |
728 |
684 |
94,0 |
55-59 |
939 |
903 |
849 |
94,0 |
588 |
652 |
625 |
95,9 |
60-69 |
913 |
887 |
836 |
94,3 |
395 |
497 |
514 |
103,4 |
70 років і старші |
766 |
734 |
718 |
97,8 |
191 |
177 |
236 |
133,3 |
Джерело: за даними Держкомстату України.
Найбільшою мірою зазнав ушкоджень шлюбний стан головних шлюбоспроможних контингентів (коли беруться перші шлюби) – міських чоловіків і жінок у віці до 35 років, сільських чоловіків – до 30 років, жінок – до 25 років. Майже у 2 рази у жінок і 2,5 раза у чоловіків зменшився рівень згадуваних показників у наймолодшому віці – до 20 років. Проте потребує особливої уваги значне зменшення (понад 1/3) часток тих чоловіків і жінок, які перебувають у шлюбі у віці 20-24 роки, коли реєструється найбільша кількість шлюбів. Саме у цьому віці молоді подружжя мають народжувати дітей.
Таблиця 4.6.5. Кількість осіб, які перебувають у шлюбі, на 1000 осіб відповідної статі та віку у міських поселеннях та сільській місцевості України за даними переписів населення 1979, 1989, 2001 рр.
Вік
|
Чоловіки |
Жінки |
||||||
1979 |
1989 |
2001 |
2001 у % до 1989 |
1979 |
1989 |
2001 |
2001 у % до 1989 |
|
Міські поселення |
||||||||
Всі у віці 15 років і старші, у тому числі: |
716 |
720 |
628 |
87,2 |
588 |
602 |
526 |
87,4 |
15-19 |
20 |
22 |
9 |
40,9 |
92 |
103 |
55 |
53,4 |
20-24 |
407 |
405 |
197 |
48,6 |
593 |
624 |
431 |
69,1 |
25-29 |
807 |
778 |
548 |
70,4 |
807 |
798 |
660 |
82,7 |
30-34 |
883 |
855 |
662 |
77,4 |
832 |
821 |
709 |
86,4 |
35-39 |
903 |
873 |
834 |
95,5 |
820 |
807 |
724 |
89,7 |
40-44 |
914 |
875 |
920 |
105,1 |
803 |
780 |
720 |
92,3 |
45-49 |
926 |
873 |
751 |
86,0 |
771 |
746 |
699 |
93,7 |
50-54 |
929 |
881 |
760 |
86,3 |
706 |
718 |
664 |
92,5 |
55-59 |
928 |
888 |
487 |
54,8 |
608 |
652 |
606 |
92,9 |
60-69 |
905 |
874 |
823 |
94,2 |
406 |
504 |
504 |
100,0 |
70 років і старші |
767 |
732 |
703 |
96,0 |
178 |
178 |
236 |
132,6 |
Сільська місцевість |
||||||||
Всі у віці 15 років і старші, утому числі: |
742 |
744 |
684 |
91,9 |
562 |
585 |
568 |
97,1 |
15-19 |
15 |
17 |
15 |
88,2 |
130 |
165 |
123 |
74,5 |
20-24 |
372 |
372 |
298 |
80,1 |
717 |
749 |
611 |
81,6 |
25-29 |
792 |
764 |
655 |
85,7 |
855 |
874 |
798 |
91,3 |
30-34 |
879 |
838 |
781 |
93,2 |
867 |
886 |
837 |
94,5 |
35-39 |
916 |
863 |
809 |
93,7 |
849 |
872 |
838 |
96,1 |
40-44 |
939 |
884 |
819 |
92,6 |
815 |
843 |
822 |
97,5 |
45-49 |
956 |
899 |
828 |
92,1 |
756 |
799 |
788 |
98,6 |
50-54 |
954 |
916 |
845 |
92,2 |
679 |
746 |
739 |
99,1 |
55-59 |
952 |
926 |
860 |
92,9 |
568 |
653 |
661 |
101,2 |
60-69 |
923 |
904 |
858 |
94,9 |
384 |
489 |
531 |
108,6 |
70 років і старші |
765 |
737 |
739 |
100,3 |
202 |
176 |
236 |
134,1 |
Джерело: за даними Держкомстату України.
Повіковий розподіл показників шлюбного стану засвідчує, що несприятливі структурні зрушення більшою мірою спостерігались у міського населення, сільського вони торкнулись незначною мірою. Трудова сімейна кооперація, фермерство, наявність особистого господарства, як основи матеріального забезпечення доходів сімей, зумовили більш сприятливу шлюбно-сімейну ситуацію в селах порівняно з містами. Дещо не сприяв цій ситуації також високосний 2000 рік, коли, за звичаєм, шлюби відкладаються, а компенсаторні важелі ще не встигли спрацювати.
На зменшенні показників перебування у шлюбі у середньому і старшому віці позначились також підвищена розлученість та овдовіння внаслідок високої смертності (як прояву демографічної кризи). У міжпереписний період 1989–2001 рр. спостерігалось значне збільшення частки розлучень довготривалих шлюбів (особливо 20 років і більше), а також зменшення компенсаторної ролі повторних шлюбів1.
Проте у цілому, в середньому та ранньому старшому віці, показники перебування у шлюбі лишаються порівняно високими, лише у жінок 70 років і більше частки заміжніх незначні, із 1000 осіб – близько 1/4 (табл. 4.6.4, 4.6.5). Позначаються відмінності у повіковій смертності та тривалості життя, жінки у середньому живуть довше чоловіків, залишаючись вдовами. Загальною є тенденція переважання порівняно з чоловіками показників перебування у шлюбі у жінок молодого та дещо середнього віку – у містах до 35 років, у селах до 40. Після зазначених меж віку згадані показники у чоловіків вищі. Позначається різниця у шлюбному віці чоловіків і жінок (у останніх він нижчий), а також та обставина, що чоловіки після розлучення чи овдовіння одружуються вдруге з жінками значно молодшого віку. Слід звернути увагу і на ту обставину, що відносно високий рівень та незначні структурні деформації показників перебування у шлюбі у середньому та старшому віці є надбанням насамперед високої шлюбності у доперехідний період.