Обмежувачі мобільності.

В умовах ринкової економіки, і особливо на етапі її формування, діють достатньо вагомі обмежувачі мобльності: територіальні (географічні), інституційні (зумовлені специфікою державного устрою, значною мірою штучні), соціодемографічні.

5.3. Міграція робочої сили та її вплив на ринок праці.

Міграція (megratio – переселення) – переміщення робочої сили (працездатних мігрантів) через кордони тих чи інших територій, країн, населених пунктів зі зміною місця проживання або на більш-меньш тривалий час.

Однією з основних ознак міграції є перетин адміністративних кордонів регіону. Тому перш за все відокремлюють зовнішню, тобто пов’язану з претином державного кордону, і внутрішню, тобто таку, що відбувається в межах держави, міграції. Зовнішні міграції також мають назву міжнародних. У практиці МОП прийнятий різний поділ міжнародних міграцій. Зокрема, на міжконтинентальну, внутрішньоєвропейську, внутрішньоблокову (йдеться про блоки окремих держав, у межах яких діють спощенні процедури обміну робочою силою). У практиці України та інших країн СНД аналогічний поділ передбачає групування міграційного руху на ближнє і далеке зарубіжжя.

Внутрішня міграція є частиною міжпоселенних переміщень робочої сили, і жодні внутрішньопоселенні переміщення (наприклад, зміна місця проживання в межах того ж самого міста) не можуть розглядатися як міграція робочої сили.

За територіальною ознакою розрізняють міграцію сільскою і міської робочої сили, міжміську міграцію і міграцію в межах сільської місцевості – міграційні потоки "село – місто", "місто –місто", "місто – село", "село – село". Вирішальне значення має міграція робочої сили "село – місто", але з розвитком урбанізації зростає роль міграцій "місто –місто".

Залежно від тривалості перемішень робочоі сили розрізняють постійну (незворотну) та зворотну міграцію.

За данними статистистичної звітності можна більш-меньш точно визначити контингент прибулих до того чи іншого населенного пкнкту; що ж стосується потоків вибулих, то про них органи статистики дають недостатньо достовірну інформацію.

Проте, якщо є необхідність проаналізувати всю наявну інформацію, то доцільно застосовувати такий комплекс показників.

1. Характеристики масштабу міграції:

1. Потік міграції по прибуттю – чисельність прибулих (I);

2. Потік міграції по вибуттю – чисельність вибулих (Е);

3. Обсяг міграції – сума чисельностей прибулих та вибулих, тобто загальна чисельність осіб, що здійснили міграційні переміщення протягом поточного періоду (Q = I +E);

4. Сальдо міграції різниця між чисельністю прибулих та вибулих, тобто результативність міграційного руху (S = I – E).

2. Показники рівнів міграції:

1. Інтенсивність міграції по прибуттю – співвідношення чисельності прибулих та чисельності населення регіону (I/P) ▪ 100%;

2. Інтенсивність міграції по прибуттю – співвідношення чисельності вибулих та чисельності населення регіону (Е/P) ▪ 100%;

3. Рівень участі населення в міграціях - співвідношення обсягу міграції та чисельності населення регіону [(I + Е)/P] ▪ 100%;

4. Коефіцієнт результативності міграції [(I – Е)/P] ▪ 100%;

Крім того, доцільно аналізувати склад мігрантів:

• за віком та статтю;

• за рівнем освіти;

• за профессійно-технічною підготовкою;

• за причинами міграції;

• за напрямками міграційного руху.

Аналіз можна виконувати як за абсолютними, так і за відносними (насамперед структурними) характеристиками. Зокрема, надзвичайно цікавими є результати аналізу міграційних рухів населення України з часу набуття нею незалежності, вікового та освітнього стану емігрантів тощо.

Проте, коли йдеться не про країну в цілому, а про окремі її регіони, прямі дані про міграційний рух населення видаються надто неточними. В такій ситуації єдиною можливістю лишається орієнтація на непрямі оцінки, що спираються на дані про чисельність (статево-віковий склад) населення на початок і кінець періоду та дані про природній рух населення (чисельність народжених і померлих) за цей період; облік природнього руху на відміну від механічного є достатньо точним. Результатом таких обчислень є так зване "розрахункове сальдо міграції".

S_m = S_i - S_i-l - N + M ,

де S_m – розрахункове сальдо міграції;

S_i - чисельність населення на кінець періоду;

S_i-l - чисельність населення на початок періоду;

N - чисельність народжених;

M - чисельність померлих.