1.3. Забезпечення просторової жорсткості будівлі

В каркасах виробничих будівель використовують в’язі в площині верхніх і нижніх поясів ферми, а також вертикальні – між фермами і між колонами (рис.1.3, рис.1.4, рис.1.5).

Горизонтальні в’язі в площині верхніх поясів ферм, які служать для забезпечення їх стійкості, встановлюють посередині та біля торців температурного блоку (рис.1.3). Горизонтальні в’язі в площині нижніх поясів ферм, розташовують по периметру температурного блоку (рис.1.4).

Якщо довжина блока близька до граничної, то поперечні горизонтальні в’язі по верхніх і нижніх поясах ферм влаштовують через 50...60м. Вертикальні в’язі між фермами використовують для збільшення їх бокової жорсткості та зручності монтажу. В’язі влаштовують біля опор ферми та по довжині ферм через 9...12м. Вздовж будівлі ці в’язі розміщують в площині поперечних в’язей і в проміжку через 3...4 кроки ферм.

Вертикальні в’язі між колонами (рис.1.5) забезпечують загальну стійкість та геометричну незмінність будівлі, а також сприймають зусилля від поздовжнього гальмування кранів і тиску вітру на торець будівлі. В’язі нижнього ярусу між колонами розміщують посередині температурного блоку або близько до неї в площині підкранової та зовнішньої віток колони. В’язі верхнього ярусу між колонами, які розміщуються вище підкранових балок, встановлюють посередині блоку та в його торцях.

2. Розрахунок поперечної рами

2.1. Визначення навантажень на раму

2.1.1. Постійне навантаження

В курсовому проекті постійне розрахункове граничне навантаження на ригель рами (згідно завдання).

Розрахункове граничне погонне постійне навантаження на ригель рами

,

де В=6 м – поздовжній крок колон.

Опорний тиск ригеля від постійного навантаження відносно центру перерізу нижньої частини колони викликає момент М_q (рис.2.1).

Опорний тиск ригеля від постійного навантаження

.

Ексцентриситет опорного тиску

.

Момент .

Постійне навантаження від власної ваги верхньої та нижньої частини ступінчатої колони:

а) від нижньої частини колони

;

б) від верхньої частини колони

.

Навантаження на раму від власної ваги підкранових конструкцій

,

де , , - значення, які задані у вихідних даних.

2.1.2. Снігове навантаження

Граничне розрахункове значення снігового навантаження на горизонтальну проекцію покриття обчислюється за формулою

,

де  – коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаження, визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т. Для об'єктів масового будівництва допускається середній період повторюваності Т приймати таким, що дорівнює встановленому строку експлуатації конструкції Т_еf. За додатком В [3] приблизний термін експлуатації будівлі становить 60 років. За табл. 8.1 [3] ;

S₀ – характеристичне значення снігового навантаження, яке дорівнює вазі снігового покриву на 1 квадратний метр поверхні ґрунту, яке може бути перевищене у середньому один раз за 50 років. Характеристичне значення снігового навантаження S₀ визначається залежно від снігового району. В курсовому проекті значення S₀ задане у вихідних даних: ;

С – коефіцієнт, що визначається за формулою (п. 8.6 [3])

_,

де  – коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні ґрунту до снігового навантаження на покрівлю, який визначається залежно від форми покрівлі і схеми розподілу снігового навантаження. згідно додатку Ж [3];

C_e – коефіцієнт, що враховує вплив особливостей режиму експлуатації на накопичення снігу на покрівлі (очищення, танення тощо) і встановлюється завданням на проектування. При відсутності даних про режим експлуатації покрівлі коефіцієнт С_е допускається приймати таким, що дорівнює одиниці;

C_alt – коефіцієнт географічної висоти, що враховує висоту Н (у кілометрах) розміщення будівельного об'єкта над рівнем моря і при H<0,5 км C_alt = 1 .

Тоді, граничне розрахункове значення снігового навантаження на горизонтальну проекцію покриття буде рівне

кН/м².

Лінійне снігове граничне розрахункове значення навантаження на ригель рами при кроці рам В=6 м:

кН/м.

Опорний тиск ригеля від снігового навантаження (див. рис. 2.1):

.

Зосереджений момент в уступі колони від снігового навантаження (див. рис. 2.1):

.