- •Від автора
- •Розділ I. Арабо-мусульманський культурний регіон
- •1. Передумови формування культурного регіону
- •2. Коран — пам´ятка культури
- •3. Арабо-мусульманське мистецтво
- •1. Китай. Китайська стародавність
- •2. Культурні здобутки Середньовіччя. Період формування феодальних відносин
- •3. Період Сунської імперії та монгольського іга
- •4. Правління династії Мін
- •5. Період пізнього феодалізму (XVII — 30-ті роки XIX ст.)
- •6. Японія. Давня культура
- •7. Здобутки періоду законів Рицурьо. Культура аристократії
- •8. Культура періоду становлення феодального суспільства
- •9. Культура зрілого феодального суспільства
- •10. Культура городян
- •Розділ ііі. Культура індії
- •1. Протоіндійська культура
- •2. Індоарії в становленні культурних засад стародавньої Індії
- •3. Релігія в культурі Індії
- •4. Наукове пізнання в індійській культурі
- •5. Мистецтво в культурі Індії
- •6. Мусульманська епоха в культурі Індії
- •7. Культура Індії за часів британського правління
- •1. Особливості формування культури Чорної Африки
- •2. Перші державні утворення Західної Африки
- •3. Перші державні утворення Центральної Африки
- •4. Релігійні вірування, міфологія та мистецтво Західної й Центральної Африки
- •1. Перші культурні напрацювання
- •2. Історичні форми державності
- •3. Мистецтво та художні ремесла
- •4. Досвід літературної творчості
- •1. Культурологічна та історична типологія
- •2. Поява людини на Американському континенті. Походження індіанців
- •З. Культура доколумбових цивілізацій та їхня своєрідність
- •Культура найстародавніших цивілізацій Центральних Анд
- •Культура стародавніх цивілізацій Центральних Анд. Тауантисуйу — "імперія інків"
- •Культура найстародавніших цивілізацій Месоамерики
- •Культура стародавніх цивілізацій Месоамерики
- •4. Культура Латинської Америки колоніального періоду й проблема культурного синтезу
- •5. Культура Латинської Америки доби національно-визвольної боротьби й буржуазних революцій та формування національних культур латиноамериканського регіону
- •1. Динаміка культурно-історичних процесів у Європі
- •2. Гуманізм і гуманістична спрямованість європейської культури
- •3. Мистецтво в структурі європейської культури
- •1. Сполучені Штати Америки. Культура раннього колоніального періоду
- •2. Формування американської нації та її культури в пізній колоніальний період
- •3. Американська культура та здобуття державної незалежності сша
- •4. Загальноамериканська культура в умовах прискореного розвитку капіталізму
- •5. Культура епохи Громадянської війни та Реконструкції (1861-1877 рр.)
- •6. Канада. Культура періоду ранньої колонізації
- •7. Культурні наслідки англійської колонізації Канади
- •Слов´янознавство як система культурологічних та історичних досліджень
- •Слов´янська міфологія
- •Історія слов´ян у світовому контексті
- •Археологічні культури правітчизни слов´ян
- •2. Культура й самосвідомість східних слов´ян: Київська Русь (іх-хііі ст.) Питання самобутності й зовнішніх впливів на культуру Київської Русі
- •Естетичні уявлення східних слов´ян
- •3. Культурно-історичні відносини України з південно-західним слов´янством Україна в загальноєвропейських процесах (хvі-хvіі ст.)
- •Історична й культурологічна думка стосовно українсько-польських відносин
- •Козаччина. Пісні та думи України: героїчне в українському та сербському мелосі Козаччина. Пісні та думи України: героїчне в українському та сербському мелосі
- •4. Школа й наука в українській духовності. Слов´янські культурні зв´язки (хvіі-хvш ст.) Братські школи як осередки знань і національного духу.
- •Києво-Могилянська академія як духовний, навчальний, науково-культурний центр східного та південного слов´янства
- •5. Культура Білорусі
- •6. Особливості генези культури західних слов´яні Культура Польщі
- •Українське барокко. Розуміння епохи й стилю слов´янського барокко.
- •Ілліризм — суспільно-політичний та культурний рух південних слов´ян. Хорватія
- •Культура Болгарії
- •Рекомендована література
- •Основи культурології
- •Передмова
- •1.1. Історія становлення культурологічної думки
- •1.2. Основні культурологічні категорії
- •Поняття "культура"
- •Категорія "цивілізація"
- •Категорія "цінність"
- •Поняття "ідентифікація"
- •Поняття "ментальність"
- •Категорія "культурна динаміка"
- •1.3. Поліфункціональність культури
- •1.4. Культурна типологія та її основні варіанти
- •Тема 2. Проблеми культурогенезу
- •2.1. Трудова концепція походження культури
- •2.2. Психоаналітична концепція походження культури з. Фрейда
- •2.3. Ігрова концепція походження культури й. Хейзінги
- •2.4. Теорія пасіонарності л. Гумільова
- •Тема 3. Теоретичні схеми культурно-історичних змін
- •3.1. Еволюціоністські теорії культурного розвитку
- •3.2. Циклічні теорії культурного розвитку
- •3.3. Хвильова модель культурного розвитку
- •3.4. Нелінійна схема культурно-історичного розвитку
- •4.1. Концепція культурно-історичних типів м.Я. Данилевського
- •4.2. Філософія культури о. Шпенглера
- •4.3. Концепція "круговороту локальних цивілізацій" а. Тойнбі
- •5.1. Релігія в соціокультурній системі суспільства
- •5.2. Основні структурні елементи релігії
- •5.3. Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- •5.4. Соціокультурні функції мистецтва
- •5.5. Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- •6.1. Техніка як феномен культури
- •6.2. Людина і техносвіт
- •7.1. Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- •7.2. Характерні риси свідомості первісної людини
- •7.3. Особливості первісного мистецтва
- •8.1. Загальна характеристика давніх цивілізацій
- •8.2. Культура Давнього Єгипту
- •8.3. Цивілізація Давньої Месопотамії
- •8.4. Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- •9.1. Особливості становлення античної культури
- •9.2. Особливості культури Давньої Греції
- •9.3. Культура елліністичної епохи
- •9.4. Культура Давнього Риму
- •9.5. Античне мистецтво
- •Тема 10.Культура середньовіччя
- •10.1. Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- •10.2. Основні субкультури середньовічного суспільства
- •10.3. Мистецтво європейського Середньовіччя
- •11.1. Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- •11.2. Суперечливість Ренесансної культури
- •11.3. Мистецтво Відродження
- •12.1. Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- •12.2. Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- •12.3. Протестантська етика - шлях до економічної і культурної гегемонії Європи у світі
- •12.4. Основні мистецькі напрями Нового часу
- •13.1. Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- •13.2. Мистецтво Новітньої епохи
- •13.2.1. Мистецтво першої половини хх століття
- •13.2.2. Мистецтво постмодернізму
- •13.3. Проблеми діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних проявів
- •Глосарій
- •Список літератури
Культура стародавніх цивілізацій Месоамерики
Історичний розвиток у районі Центральних Анд і Месоамерики відбувався не синхронно. Якщо на момент появи іспанців Центральноандська область була прилучена до сфери історичної долі однієї культури (інкської) й однієї держави (Тауантисуйу), то Месоамерика була поділена на дві культурні зони — Центральну Мексику та Юкатан. У кожній з них державницькі процеси на момент появи іспанців були далекі від завершення. В Центральній Мексиці сформувалася цивілізація ацтеків, на Юкатані — майя.
Як зазначалося вище, падіння найдавніших міст-держав майя сталося через навалу тольтеків. Проте майя й тольтеки були етнічно близькими, крім того, їх ріднила культурна спадщина, здобута від ольмеків. Усе це сприяло досить швидкій асиміляції тольтеків з місцевим населенням і виникненню нових суспільних утворень. Але Юкатан за кілька століть не зумів об´єднатися в цілісну державу.
Суспільно-економічна організація майя відома досить добре. Іноді майя називають греками Америки, маючи на увазі відносно високий рівень їхнього мистецтва й науки, а також тому, що існування на Юкатані кількох міст-держав наводило на думку про давньогрецькі поліси. Однак ця схожість суто зовнішня. Суспільна організація майя скоріше нагадує ранній Шумер або "номівський" додинастич-ний Єгипет. Кожне місто-держава являло собою маленьку деспотію. На чолі її стояв правитель, який мав титул Халач Виник, що означає "Велика людина". Влада ж переходила від батька до сина і була необмеженою.
Основним соціальним осередком суспільства лишалася територіальна община. Разом із тим уже далеко зайшов процес майнової й соціальної диференціації (жерці, військові, ремісники), а община в цілому була предметом експлуатації державою. Окрім сплати податків, внесків на утримання війська, "дарів" жерцям, широко практикувалася праця общинників під час спорудження й ремонту храмів, прокладання шляхів.
Довготривалий період політичної роздрібненості в майя не створював умов для формування монотеїзму. Кожне місто мало свій пантеон божеств, разом із тим бог неба Іцамна шанувався жителями всіх міст-держав.
Один із найважливіших здобутків духовної культури майя — ієрогліфічне письмо, яке існувало ще в докласичну епоху, широко застосовувалось у всіх сферах життя. Значні були досягнення майя в географії, математиці, і особливо в астрономії. Очевидними стали також успіхи майя у сфері історичної науки. Будувалися спеціальні обсерваторії. Астрономи-жерці могли заздалегідь провіщати сонячні й місячні затемнення, а також розраховувати період обертання деяких планет. Сонячний календар майя був точніший від сучасного європейського календаря.
Ацтецька державність виокремлювалася на фоні інших давньоамериканських тим, що виникла відносно пізно. Ацтеки переселилися в долину Мехіко з далекої міфічної країни Астлан і являли собою одну з пізніх міграційних хвиль племен науа, які рухалися з півночі. Через кілька століть поневірянь і воєн ацтеки закріпилися на островах озера Тескоко й заснували в 1325 році селище Теночтітлан, яке швидко переросло у велике місто. З 1427 по 1433 рік ацтеки на чолі з вождем Іцкоатлем боролися проти наймоіугаіших племен Центральної Мексики — тепанеків. Війна закінчилася перемогою ацтеків і означала для них перехід на новий ступінь суспільного розвитку.
Ацтецьке суспільство, яке застали іспанці, мало перехідний характер. Незавершеність створення державності проявлялася в різних сферах суспільного життя. Так, формально ацтецьке суспільство все ще залишалося племінним союзом у формі об´єднання трьох міст, що склався під час війни проти тепанеків. Насправді ж керівна роль Теночтітлана переростала в гегемонію. Це яскраво постало в 1516 році, саме перед прибуттям іспанців; того року цар ацтеків Монтесума проігнорував результати виборів правителя міста Тескоко й призначив на цю посаду свого ставленика.
Основну частину населення становили землероби й ремісники — масехуалі, або вільні общинники. Ремісники селилися в спеціальних кварталах ювелірів, каменярів, гончарів. Багато було й рабів-тлатлакотин — військовополонених і злочинців. Почтетека — гендлярі — мали особливе й досить високе становище в суспільстві. Обмінюючи продукти, вони пересувалися по всій країні й водночас збирали податки. Грошей у сучасному розумінні в суспільстві ацтеків не існувало, одиницею обміну слугували дорогоцінні мінерали й плоди какао. Золото цінувалося лише як предмет розкошів.
Як і всі месоамериканські народи, ацтеки користувалися двома календарями. Перший — ритуальний, священний — слугував жерцям і був записаний до "книги доль". Другий ґрунтувався на річному сонячному циклі. До першого входило 260 днів, до другого — 365. Письмо в ацтеків було піктографічним, вони використовували двадцяткову систему лічби й відповідну систему записів чисел.
Серед ацтеків відомі видатні архітектори, інженери, агрономи, скульптори, ювеліри, каменярі, писарі, музиканти, поети, актори, лікарі й представники інших професій. Це стало можливим лише завдяки культурній політиці, спрямованій на збереження й збагачення тисячолітньої спадщини цивілізацій Центральної Мексики. Для проведення в життя своєї культурної політики ацтецька держава виробила цілісну педагогічну систему, пристосовану до потреб суспільства. Виховання й освіта здійснювалися в школах, до яких повинні були ходити всі юнаки віком від 15 років.
Таким чином, культура народів Америки в доколумбовий період розвивалася майже з тією закономірністю, яку ми спостерігаємо й у розвитку культури Старого Світу. Але вона мала й власні специфічні риси в системі як матеріальної, так і духовної культури, котрі збагатили загальносвітову культуру. Серед них слід згадати високопродуктивні культурні рослини (маїс, картоплю, томати, соняшник, какао тощо), розповсюдження яких на інших континентах дало змогу вдвоє збільшити продовольчі ресурси світу; лікарські засоби (хінін і бальзам); досягнення металургів і архітекторів; високохудожні зразки мистецтва; міфологію й поезію; здобутки астрономів і вчених доколумбових цивілізацій Америки.
Усе це свідчить про те, що культура давньоамериканських народів мала величезний потенціал і її можна, без сумніву, вважати плідною гілкою світової культури.