- •Від автора
- •Розділ I. Арабо-мусульманський культурний регіон
- •1. Передумови формування культурного регіону
- •2. Коран — пам´ятка культури
- •3. Арабо-мусульманське мистецтво
- •1. Китай. Китайська стародавність
- •2. Культурні здобутки Середньовіччя. Період формування феодальних відносин
- •3. Період Сунської імперії та монгольського іга
- •4. Правління династії Мін
- •5. Період пізнього феодалізму (XVII — 30-ті роки XIX ст.)
- •6. Японія. Давня культура
- •7. Здобутки періоду законів Рицурьо. Культура аристократії
- •8. Культура періоду становлення феодального суспільства
- •9. Культура зрілого феодального суспільства
- •10. Культура городян
- •Розділ ііі. Культура індії
- •1. Протоіндійська культура
- •2. Індоарії в становленні культурних засад стародавньої Індії
- •3. Релігія в культурі Індії
- •4. Наукове пізнання в індійській культурі
- •5. Мистецтво в культурі Індії
- •6. Мусульманська епоха в культурі Індії
- •7. Культура Індії за часів британського правління
- •1. Особливості формування культури Чорної Африки
- •2. Перші державні утворення Західної Африки
- •3. Перші державні утворення Центральної Африки
- •4. Релігійні вірування, міфологія та мистецтво Західної й Центральної Африки
- •1. Перші культурні напрацювання
- •2. Історичні форми державності
- •3. Мистецтво та художні ремесла
- •4. Досвід літературної творчості
- •1. Культурологічна та історична типологія
- •2. Поява людини на Американському континенті. Походження індіанців
- •З. Культура доколумбових цивілізацій та їхня своєрідність
- •Культура найстародавніших цивілізацій Центральних Анд
- •Культура стародавніх цивілізацій Центральних Анд. Тауантисуйу — "імперія інків"
- •Культура найстародавніших цивілізацій Месоамерики
- •Культура стародавніх цивілізацій Месоамерики
- •4. Культура Латинської Америки колоніального періоду й проблема культурного синтезу
- •5. Культура Латинської Америки доби національно-визвольної боротьби й буржуазних революцій та формування національних культур латиноамериканського регіону
- •1. Динаміка культурно-історичних процесів у Європі
- •2. Гуманізм і гуманістична спрямованість європейської культури
- •3. Мистецтво в структурі європейської культури
- •1. Сполучені Штати Америки. Культура раннього колоніального періоду
- •2. Формування американської нації та її культури в пізній колоніальний період
- •3. Американська культура та здобуття державної незалежності сша
- •4. Загальноамериканська культура в умовах прискореного розвитку капіталізму
- •5. Культура епохи Громадянської війни та Реконструкції (1861-1877 рр.)
- •6. Канада. Культура періоду ранньої колонізації
- •7. Культурні наслідки англійської колонізації Канади
- •Слов´янознавство як система культурологічних та історичних досліджень
- •Слов´янська міфологія
- •Історія слов´ян у світовому контексті
- •Археологічні культури правітчизни слов´ян
- •2. Культура й самосвідомість східних слов´ян: Київська Русь (іх-хііі ст.) Питання самобутності й зовнішніх впливів на культуру Київської Русі
- •Естетичні уявлення східних слов´ян
- •3. Культурно-історичні відносини України з південно-західним слов´янством Україна в загальноєвропейських процесах (хvі-хvіі ст.)
- •Історична й культурологічна думка стосовно українсько-польських відносин
- •Козаччина. Пісні та думи України: героїчне в українському та сербському мелосі Козаччина. Пісні та думи України: героїчне в українському та сербському мелосі
- •4. Школа й наука в українській духовності. Слов´янські культурні зв´язки (хvіі-хvш ст.) Братські школи як осередки знань і національного духу.
- •Києво-Могилянська академія як духовний, навчальний, науково-культурний центр східного та південного слов´янства
- •5. Культура Білорусі
- •6. Особливості генези культури західних слов´яні Культура Польщі
- •Українське барокко. Розуміння епохи й стилю слов´янського барокко.
- •Ілліризм — суспільно-політичний та культурний рух південних слов´ян. Хорватія
- •Культура Болгарії
- •Рекомендована література
- •Основи культурології
- •Передмова
- •1.1. Історія становлення культурологічної думки
- •1.2. Основні культурологічні категорії
- •Поняття "культура"
- •Категорія "цивілізація"
- •Категорія "цінність"
- •Поняття "ідентифікація"
- •Поняття "ментальність"
- •Категорія "культурна динаміка"
- •1.3. Поліфункціональність культури
- •1.4. Культурна типологія та її основні варіанти
- •Тема 2. Проблеми культурогенезу
- •2.1. Трудова концепція походження культури
- •2.2. Психоаналітична концепція походження культури з. Фрейда
- •2.3. Ігрова концепція походження культури й. Хейзінги
- •2.4. Теорія пасіонарності л. Гумільова
- •Тема 3. Теоретичні схеми культурно-історичних змін
- •3.1. Еволюціоністські теорії культурного розвитку
- •3.2. Циклічні теорії культурного розвитку
- •3.3. Хвильова модель культурного розвитку
- •3.4. Нелінійна схема культурно-історичного розвитку
- •4.1. Концепція культурно-історичних типів м.Я. Данилевського
- •4.2. Філософія культури о. Шпенглера
- •4.3. Концепція "круговороту локальних цивілізацій" а. Тойнбі
- •5.1. Релігія в соціокультурній системі суспільства
- •5.2. Основні структурні елементи релігії
- •5.3. Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- •5.4. Соціокультурні функції мистецтва
- •5.5. Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- •6.1. Техніка як феномен культури
- •6.2. Людина і техносвіт
- •7.1. Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- •7.2. Характерні риси свідомості первісної людини
- •7.3. Особливості первісного мистецтва
- •8.1. Загальна характеристика давніх цивілізацій
- •8.2. Культура Давнього Єгипту
- •8.3. Цивілізація Давньої Месопотамії
- •8.4. Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- •9.1. Особливості становлення античної культури
- •9.2. Особливості культури Давньої Греції
- •9.3. Культура елліністичної епохи
- •9.4. Культура Давнього Риму
- •9.5. Античне мистецтво
- •Тема 10.Культура середньовіччя
- •10.1. Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- •10.2. Основні субкультури середньовічного суспільства
- •10.3. Мистецтво європейського Середньовіччя
- •11.1. Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- •11.2. Суперечливість Ренесансної культури
- •11.3. Мистецтво Відродження
- •12.1. Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- •12.2. Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- •12.3. Протестантська етика - шлях до економічної і культурної гегемонії Європи у світі
- •12.4. Основні мистецькі напрями Нового часу
- •13.1. Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- •13.2. Мистецтво Новітньої епохи
- •13.2.1. Мистецтво першої половини хх століття
- •13.2.2. Мистецтво постмодернізму
- •13.3. Проблеми діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних проявів
- •Глосарій
- •Список літератури
7. Культура Індії за часів британського правління
Індійська культура періоду мусульманського завоювання позначена життєвістю й плодотворністю завдяки, зокрема, розумному правлінню Моголів. Акбар, перший із чотирьох могольських імператорів, зорієнтувавсь у своїй політиці на повну релігійну терпимість і культурний синтез. Усі утиски та обмеження на релігійній основі були усунені. До політичного й культурного життя залучалися індійські верхи без навернення до ісламу. Були запроваджені, за прикладом самого Акбара, міжконфесійні шлюби. Сини Акбара продовжували цю мудру політику, сприяючи не лише процвітанню своєї імперії, а й розквітові індійської культури.
Та вже правнук Акбара Аурангзеб (1659—1707 рр.) відійшов від цієї мудрої соціально-культурної лінії. Були введені обмеження на індуїстську обрядовість, привілеї при дворі мали лише правовірні мусульмани, знову запроваджувався податок на іновірців. Після майже століття рівноправності ці утиски й нововведення спровокували вибух невдоволення та опору. В Декані маратхський князь Шіваджі (1627—1680 рр.) утворив відокремлену індійську імперію із центром у місті Пуні. У Пенджабі приблизно в той же період обурені новою політикою сі юси об´єднались у міцне військове братство. Після смерті Ауранг-зеба могольська імперія опинилася на межі краху. В політичному відношенні XVIII століття для Індії було часом відновлення своєї політично-культурної незалежності. Втім поки це відбулося, минуло не одне темне й застійне десятиліття. Так сталося, що Індія у XVIII столітті була ще більш консервативною, ніж навіть у часи перших мусульманських завоювань.
Падіння імперії Моголів призвело до анархії та збідніння. Північна Індія стала ареною пограбувань і кровопролиття. Маратхи й кочівні банди пуранів спустошували країну. На півдні велися безперервні міжусобні війни слабких правителів. Торгівля і зв´язки між районами були порушені. Культурний розвиток зупинився. Простий люд перебував у великому зубожінні. Індійська культура майже загинула. Релігія зводилася до культу, складних і безглуздих церемоній та ритуалів, численних забобонів, догматизму й морального застою. Запанували песимізм і фаталізм, що у свою чергу породжувало інертність і пасивність у народі. В цей час активізувалися нові претенденти на панування в Індії — європейські морські держави.
Європейці в Індії з´явилися ще в Середньовіччі, після того, як Васко да Ґама в 1498 році висадився в Калькутті. Протягом 150 років португальці вибудували свою торгову імперію в Індії. На початку XVII століття португальців витиснули голландці, але, не маючи особливої військової переваги, були швидко зміщені англійцями. В 1600 році для торгівлі зі східними країнами була створена англійська Ост-Індська компанія. Після перемоги над португальцями й голландцями англійцям удалося заснувати кілька своїх торгових центрів в Індії й дістати деякі торгові привілеї від Моголів. Але з 1664 року вони зіткнулися з французькою Ост-Індською компанією, що заснувала свої торговельні колонії на узбережжі Мадрасу. В середині XVIII століття Англія та Франція вступили у війну за панування в Індії. Перемігши французів на морі, англійці добилися свого визнання всіма існуючими на той час індійськими правителями. Після цього англійська Ост-Індська компанія здобула верховну владу на всій території Індії. З 1784 року індійці більше не володарювали у своїй країні, вони навіть були усунуті з державних посад. Легкість завоювання Індії англійцями — яскраве свідчення її політичного й культурного занепаду. Однак панування Ост-Індської компанії не сприяло стабілізації та порядку в країні.
Індійці сприймали своїх нових завойовників як нижчу касту, яка випадково прийшла до влади. Вони дотримувалися жорсткого ізоляціонізму й замкненості у своїх стародавніх культурних засадах. Англійці прийняли такий спосіб спілкування з корінним населенням, до якого ставилися зі зневагою й презирством. Прийшов новий завойовник, значно дальший і чужий індійцям, ніж навіть мусульманські завойовники, який приніс із собою нову агресивну культуру й безмежну технічну перевагу.
Індійська культура, що перебувала в занепаді, ще більше втратила свою життєздатність та асимілятивну силу. Приблизно від середини XVIII століття до середини XIX століття вона перебувала на найнижчому рівні свого розвитку.
Протекціоністська політика Англії у XVIII столітті та її політика вільної торгівлі в XIX столітті вкрай несприятливо позначилися на індійській промисловості й торгівлі. Економічне та культурне життя багатьох міст — колишніх культурних центрів — перебувало в занепаді. Індійські ремісники розорялися. Скуті кастовими межами, вони не мали можливості змінювати свою професію, яка не знаходила попиту в новій реальності, й були приречені на вимирання. З переміщенням суспільних центрів і міст визначні пам´ятки старовини не підтримувалися й руйнувалися, а інколи й цілеспрямовано знищувалися в ім´я утилітарних потреб, як, наприклад, була знищена мечеть в Ахмедабаді у зв´язку з будівництвом залізниці.
Англійці не намагалися взаємодіяти з культурою завойованого народу, а, навпаки, механічно насаджували на індійській землі свої культурні стандарти, свою мову, свої форми світовлаштування. Натиск зовсім відмінної цивілізації відразу ж блокував усі творчі сили індійців у царині релігії, мистецтва, пізнання, філософії. У ці важкі часи не з´явилося жодного значного твору жодною з індійських мов. Майже всі види мистецтва просто занепадали й зникали, не отримуючи матеріальної підтримки. Деякі твори мистецтва загинули через байдужість, недбалість, а подекуди й користолюбство англійців, які вивозили багато художніх цінностей за межі Індії. Серед індійців зріло відчуття приниженості, меншовартості власної культурної спроможності.
Однак присутність європейців мала й деякі позитивні результати, що виявлялися з часом у культурній ситуації підкореної Індії. Так, ще португальці до певної міри збагатили індійські мови й медичну науку. Завдяки їм в Індії було започатковане книгодрукарство й створені семінарії для підготовки індійських священиків у Вераполі та в Гоа. Португальці перетворили Індію в найбільш окатоличену країну на Сході, хіба що за винятком Філіппін. Пишність стилю португальських королів помітна в архітектурі західного узбережжя Індії. Церковна архітектура Індії, особливо в Декані — португальська. У XVIII столітті місіонерська діяльність англійців була незначною. Але вже на початку XIX століття англійські євангелісти відкрили в Індії численні місії та місіонерські школи в усіх великих містах. Швидко розросталися портові міста: Калькутта, Бомбей, Мадрас, де ще в XVII столітті були англійські форти, перші доки й християнські церкви. З XVIII століття в Індії широко будуються нові для неї споруди — заводи, ділові установи, вокзали, навчальні заклади.
Діяльність Ост-Індської компанії, що розширювалася, потребувала нових кадрів, особливо серед молодших клерків і чиновників зі знанням англійської мови. Як за часів мусульманства індійці, котрі хотіли зробити кар´єру, повинні були вивчати перську мову, так тепер вони мусили оволодіти англійською мовою. Нехтуючи небезпекою ритуального осквернення, середні верстви індійців посилали своїх синів до європейських вузів. Заможні потроху ставали по-західному освіченими людьми. Вже на початку XIX століття формувалася нова генерація індійців, озброєних західним раціоналізмом, західними науками, що відповідали потребам нових часів. Вони жадали відстоювати свої права, формували світогляд своїх співвітчизників у дусі національної самосвідомості й культурної гідності. Вони розгорнули реформаторський рух у релігії, створювали нові напрями літератури. Завдяки їхнім зусиллям Індія прокидалася до сучасності від глибокого застою. Наступний період її культурного розвитку характеризувався небувалим піднесенням інтелектуальної діяльності й мистецької активності, глибокими перетвореннями в суспільному й культурному житті. Індія початку XIX століття стояла напередодні свого Відродження.
Рекомендована література:
Бонгард-Левин Г. М. Древнеиндийская цивилизация: Философия, наука, религия. Москва, 1980.
Бонгард-Левин Г. М., Ильин Г. Ф. Индия в древности. Москва, 1985.
Бешем А. Чудо, которым была Индия. Москва, 1977.
Косамби Д. Культура и цивили зация древней Индии. Москва, 1968.
Культура древней Индии. Москва, 1975.
Малая история искусств: Искусство Южиой и Юго-Восточной Азии. Москва, 1978.
Ольденбург С. Ф. Культура Индии. Москва, 1991.
Пименов В. А. Возвращение к дхарме. Москва, 1998.
Тюляев С. Н. Искусство Индии. Москва, 1988.