
- •Тема 1. Загальна характеристика римського приватного права
- •1.1. Історична традиція римського приватного права
- •1.2. Поняття, предмет і система римського приватного права
- •1.3. Поняття «права» і «норми» в римській юриспруденції
- •1.4. Рецепція римського приватного права
- •Тема 2. Форми позитивного права
- •2.1. Звичаї (mores maiorum, consuetudo, mos regions)
- •2.2. Закон (lex)
- •2.3. Постанови сенату (senatus consultum)
- •2.4. Едикти магістратів (edicta magitratuum)
- •2.5. Конституції імператорів (constitutiones principum)
- •2.6. Відповіді знавців права (response prudentium)
- •2.7. Систематизаційна діяльність Юстиніана
- •Тема 3. Суб’єкти права
- •3.1. Поняття суб'єкта права в Стародавньому Римі
- •3.2. Право осіб
- •3.3. Поняття і види юридичних осіб (universitates)
- •4. 1. Позовний захист
- •4.2. Форми судочинства в Стародавньому Римі.
- •4.3. Позовна давність
- •4.4. Спеціальні засоби преторського захисту приватних прав
- •Тема 5. Речове право
- •5.1. Поняття речового права і підстави класифікації речей
- •5.2. Право володіння
- •5.3. Право власності
- •5.4. Сервітути (jura praediorum)
- •5.5. Особливі права
- •Тема 6. Загальне вчення про зобов'язання
- •6.1. Поняття зобов’язання (obligatio)
- •6.2. Підстави й умови дійсності зобов'язань
- •6.3. Припинення зобов'язання й відповідальність за невиконання
- •Тема 7. Загальне вчення про договори
- •7. 1. Поняття і види договорів
- •7.2. Умови дійсності договору
- •7.3. Воля в договорі
- •7.4. Забезпечення договорів
- •Тема 8. Окремі види договорів
- •8.1. Вербальні контракти (verbis)
- •8.2. Літеральні договори (litteris)
- •8.3. Реальні договори (re)
- •8.4. Консенсуальні договори (consensu)
- •8.5. Безіменні контракти (contractus innominati) і пакти (pactum)
- •Тема 9. Позадоговірні зобов'язання
- •9.1. Квазіконтракти (quasi ex contractu)
- •9.2. Поняття деліктних зобов’язань (ex delicto)
- •9.3. Основні види порушень приватного права
- •9.4. Квазіделікти (quasi ex delicto)
- •Тема 10. Поняття і види шлюбу
- •10.1. Загальна характеристика римської сім’ї (familia)
- •10.2. Види шлюбу (nuptiae)
- •10.3. Правові відносини подружжя
- •Тема 11. Спадкове право
- •11.1. Основні поняття спадкового права
- •11.2. Спадкування за законом (succesio legitima)
- •11.3. Спадкування за заповітом (succesio testamentaria)
- •11.4. Прийняття спадку
- •Книга друга.
- •Титул III. Про закони, сенатусконсульти і тривалі звичаї (De legibus senatusque consultis et longa consuetudine)
- •Титул IV. Про конституції принцепсів (De constitutionibus principum)
- •Книга друга Титул I. Про юрисдикцію (De jurisdictione)
- •Титул II. Які правові положення хтось встановлює відносно іншого, такі ж положення можуть бути застосовані й відносно нього (Quod quisque juris in alterum statuerit, ut ipse eodem iure utatur)
- •Tитул III. Якщо хтось не підкорятиметься особі, що виносить постанову (Si quis jus dicenti non obteinperaverit)
- •Титул IV. Про виклик до суду (De in jus volcando)
- •Титул viі. Щоб ніхто не затримував силою викликаного до суду (Ne quis eum qui in jus vocabitur VI eximat)
- •Титул VIII. Про те, як особа примушується до надання забезпечення або як дає клятвену обіцянку чи просто обіцянку (Qui satisdare cogantur vel jurato promittant vel suae promissioni committantur)
- •Титул X. Про особу, дії якої перешкодили будь-кому з'явитися
- •Книга третя Титул I. Про пред'явлення вимог в суді (De postulando)
- •Список рекомендованої літератури основний
- •Додатковий
Книга третя Титул I. Про пред'явлення вимог в суді (De postulando)
1. (Ульпіан). Претор встановив даний титул, щоб перед ним не виступали всі без розбору. § 1. Тому він встановив три розряди: одним взагалі заборонив пред'являти вимоги в суді, другим дозволив виступати лише щодо своїх справ, третім дозволив виступати у справах тільки певних осіб і за власними справами... § 2. Пред'являти в суд вимогу – це значить висловлювати своє або свого друга прохання в суді у особи, яка володіє юрисдикцією, або заперечувати проти прохання іншої особи. § 3. Претор почав з тих, кому взагалі забороняється пред'являти вимоги в суді. В цьому едикті він виключив ряд категорій осіб з числа тих, що можуть пред'являти судові вимоги, через їх юність або випадок, що відбувся з ними. Через юність – того, кому менше 17 років; хто не прожив цілком цієї кількості років, тому він заборонив виступати в суді, оскільки цей вік є відповідним для публічних виступів; як кажуть, в цьому віці або трохи старше Нерва-син давав публічні відповіді про право. Через випадок, що відбувся, глухому, який абсолютно не чує, забороняється виступати перед претором; не повинно бути, що дозволяється виступати перед претором тому, хто не може вислухати декрет претора, оскільки це небезпечно і для нього самого: не вислухавши декрет претора, він міг би каратися за норовистість, неначебто він не підкорявся декрету. § 4. Претор говорить: «Якщо не матимуть адвоката – я дам». Претор проявляє людяність не тільки по відношенню до вказаних осіб, але якщо є і хто-небудь інший, хто через певні причини, унаслідок непристойних дій супротивника або його загроз, не знайшов собі захисника. § 5. На другому місці едикт указує на тих, які не повинні виступати в суді за інших... І значення заборони в тому, щоб жінки не втручалися до чужих справ всупереч соромливості, відповідній їх статі, і щоб вони не брали на себе чоловічих обов'язків...
8. (Папініан). Імператор Тіт Антонін в своєму рескрипті вказав, що той, кому заборонено на п'ять років займатися адвокатурою, після закінчення п'яти років може пред'являти вимоги в суді у справах будь-якої особи. І божественний Адріан вказав в рескрипті, що той, хто повернувся з вигнання, може пред'являти вимоги в суді. Не має значення, за який злочин особу було піддано забороні або вигнанню, щоб покарання, накладене на певний строк, не розтягувалося всупереч істині рішення.
Список рекомендованої літератури основний
Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн [Текст]: у 2-х т. / за ред. В. Д. Гончаренка.– К: 1998. – Т. 1. – 504 c.
Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (древность и средние века) [Текст]. / под ред. В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 1999. – 467 с.
Дождев, Л.И. Римское гражданское право [Текст]. / Л.И. Дождев. – М.: Инфра’М-Норма, 2007. – 585 с.
Підопригора, О.А., Харитонов, Є.О. Римське право [Текст]. / О.А. Підопригора, Є.О Харитонов. – К.: Юрінком-Інгтер, 2003. – 508 с.
Додатковий
Алексеенко И.Г. Основы римского частного права: курс лекций [Текст]. / И.Г. Алексеенко – Дн.: ДНУ, 2003. – 236 с.
Глиняный, В. П. История государства и права зарубежных стран: в 2-х ч. [Текст]. / В.П. Глиняный. – Харьков, 2000. – Ч. 2. – 832 с.
Захарчук, В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн [Текст]. / В.С. Захарчук. – Київ, 2001. – 430 с.
Крестовская, Н. Н. История государства и права зарубежных стран [Текст]. / Н.Н. Крестовская – Х: Атіка, 2002. – 608 с.
ЗМІСТ
Вступ 3
Тема 1. Загальна характеристика римського приватного права 4-10
Тема 2. Форми позитивного права 10-16
Тема 3. Суб’єкти права 16-20
Тема 4. Захист приватних прав 20-28
Тема 5. Речове право 28-35
Тема 6. Загальне вчення про зобов’язання 35-38
Тема 7. Загальне вчення про договори 39-44
Тема 8. Окремі види договорів 44-51
Тема 9. Позадоговірні зобов’язання 51-54
Тема 10. Поняття і види шлюбу 55-58
Тема 11. Спадкове право 58-63
Додатки 64-86
Література 87