Книга третя Титул I. Про пред'явлення вимог в суді (De postulando)

1. (Ульпіан). Претор встановив даний титул, щоб перед ним не виступали всі без розбору. § 1. Тому він встановив три розряди: одним взагалі заборонив пред'являти вимоги в суді, другим дозволив виступати лише щодо своїх справ, третім дозволив виступати у справах тільки певних осіб і за власними справами... § 2. Пред'являти в суд вимогу – це значить висловлювати своє або свого друга прохання в суді у особи, яка володіє юрисдикцією, або заперечувати проти прохання іншої особи. § 3. Претор почав з тих, кому взагалі забороняється пред'являти вимоги в суді. В цьому едикті він виключив ряд категорій осіб з числа тих, що можуть пред'являти судові вимоги, через їх юність або випадок, що відбувся з ними. Через юність – того, кому менше 17 років; хто не прожив цілком цієї кількості років, тому він заборонив виступати в суді, оскільки цей вік є відповідним для публічних виступів; як кажуть, в цьому віці або трохи старше Нерва-син давав публічні відповіді про право. Через випадок, що відбувся, глухому, який абсолютно не чує, забороняється виступати перед претором; не повинно бути, що дозволяється виступати перед претором тому, хто не може вислухати декрет претора, оскільки це небезпечно і для нього самого: не вислухавши декрет претора, він міг би каратися за норовистість, неначебто він не підкорявся декрету. § 4. Претор говорить: «Якщо не матимуть адвоката – я дам». Претор проявляє людяність не тільки по відношенню до вказаних осіб, але якщо є і хто-небудь інший, хто через певні причини, унаслідок непристойних дій супротивника або його загроз, не знайшов собі захисника. § 5. На другому місці едикт указує на тих, які не повинні виступати в суді за інших... І значення заборони в тому, щоб жінки не втручалися до чужих справ всупереч соромливості, відповідній їх статі, і щоб вони не брали на себе чоловічих обов'язків...

8. (Папініан). Імператор Тіт Антонін в своєму рескрипті вказав, що той, кому заборонено на п'ять років займатися адвокатурою, після закінчення п'яти років може пред'являти вимоги в суді у справах будь-якої особи. І божественний Адріан вказав в рескрипті, що той, хто повернувся з вигнання, може пред'являти вимоги в суді. Не має значення, за який злочин особу було піддано забороні або вигнанню, щоб покарання, накладене на певний строк, не розтягувалося всупереч істині рішення.

Список рекомендованої літератури основний

Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн [Текст]: у 2-х т. / за ред. В. Д. Гончаренка.– К: 1998. – Т. 1. – 504 c.

Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (древность и средние века) [Текст]. / под ред. В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 1999. – 467 с.

Дождев, Л.И. Римское гражданское право [Текст]. / Л.И. Дождев. – М.: Инфра’М-Норма, 2007. – 585 с.

Підопригора, О.А., Харитонов, Є.О. Римське право [Текст]. / О.А. Підопригора, Є.О Харитонов. – К.: Юрінком-Інгтер, 2003. – 508 с.

Додатковий

Алексеенко И.Г. Основы римского частного права: курс лекций [Текст]. / И.Г. Алексеенко – Дн.: ДНУ, 2003. – 236 с.

Глиняный, В. П. История государства и права зарубежных стран: в 2-х ч. [Текст]. / В.П. Глиняный. – Харьков, 2000. – Ч. 2. – 832 с.

Захарчук, В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн [Текст]. / В.С. Захарчук. – Київ, 2001. – 430 с.

Крестовская, Н. Н. История государства и права зарубежных стран [Текст]. / Н.Н. Крестовская – Х: Атіка, 2002. – 608 с.

ЗМІСТ

Вступ 3

Тема 1. Загальна характеристика римського приватного права 4-10

Тема 2. Форми позитивного права 10-16

Тема 3. Суб’єкти права 16-20

Тема 4. Захист приватних прав 20-28

Тема 5. Речове право 28-35

Тема 6. Загальне вчення про зобов’язання 35-38

Тема 7. Загальне вчення про договори 39-44

Тема 8. Окремі види договорів 44-51

Тема 9. Позадоговірні зобов’язання 51-54

Тема 10. Поняття і види шлюбу 55-58

Тема 11. Спадкове право 58-63

Додатки 64-86

Література 87

56