
- •Тема 1. Загальна характеристика римського приватного права
- •1.1. Історична традиція римського приватного права
- •1.2. Поняття, предмет і система римського приватного права
- •1.3. Поняття «права» і «норми» в римській юриспруденції
- •1.4. Рецепція римського приватного права
- •Тема 2. Форми позитивного права
- •2.1. Звичаї (mores maiorum, consuetudo, mos regions)
- •2.2. Закон (lex)
- •2.3. Постанови сенату (senatus consultum)
- •2.4. Едикти магістратів (edicta magitratuum)
- •2.5. Конституції імператорів (constitutiones principum)
- •2.6. Відповіді знавців права (response prudentium)
- •2.7. Систематизаційна діяльність Юстиніана
- •Тема 3. Суб’єкти права
- •3.1. Поняття суб'єкта права в Стародавньому Римі
- •3.2. Право осіб
- •3.3. Поняття і види юридичних осіб (universitates)
- •4. 1. Позовний захист
- •4.2. Форми судочинства в Стародавньому Римі.
- •4.3. Позовна давність
- •4.4. Спеціальні засоби преторського захисту приватних прав
- •Тема 5. Речове право
- •5.1. Поняття речового права і підстави класифікації речей
- •5.2. Право володіння
- •5.3. Право власності
- •5.4. Сервітути (jura praediorum)
- •5.5. Особливі права
- •Тема 6. Загальне вчення про зобов'язання
- •6.1. Поняття зобов’язання (obligatio)
- •6.2. Підстави й умови дійсності зобов'язань
- •6.3. Припинення зобов'язання й відповідальність за невиконання
- •Тема 7. Загальне вчення про договори
- •7. 1. Поняття і види договорів
- •7.2. Умови дійсності договору
- •7.3. Воля в договорі
- •7.4. Забезпечення договорів
- •Тема 8. Окремі види договорів
- •8.1. Вербальні контракти (verbis)
- •8.2. Літеральні договори (litteris)
- •8.3. Реальні договори (re)
- •8.4. Консенсуальні договори (consensu)
- •8.5. Безіменні контракти (contractus innominati) і пакти (pactum)
- •Тема 9. Позадоговірні зобов'язання
- •9.1. Квазіконтракти (quasi ex contractu)
- •9.2. Поняття деліктних зобов’язань (ex delicto)
- •9.3. Основні види порушень приватного права
- •9.4. Квазіделікти (quasi ex delicto)
- •Тема 10. Поняття і види шлюбу
- •10.1. Загальна характеристика римської сім’ї (familia)
- •10.2. Види шлюбу (nuptiae)
- •10.3. Правові відносини подружжя
- •Тема 11. Спадкове право
- •11.1. Основні поняття спадкового права
- •11.2. Спадкування за законом (succesio legitima)
- •11.3. Спадкування за заповітом (succesio testamentaria)
- •11.4. Прийняття спадку
- •Книга друга.
- •Титул III. Про закони, сенатусконсульти і тривалі звичаї (De legibus senatusque consultis et longa consuetudine)
- •Титул IV. Про конституції принцепсів (De constitutionibus principum)
- •Книга друга Титул I. Про юрисдикцію (De jurisdictione)
- •Титул II. Які правові положення хтось встановлює відносно іншого, такі ж положення можуть бути застосовані й відносно нього (Quod quisque juris in alterum statuerit, ut ipse eodem iure utatur)
- •Tитул III. Якщо хтось не підкорятиметься особі, що виносить постанову (Si quis jus dicenti non obteinperaverit)
- •Титул IV. Про виклик до суду (De in jus volcando)
- •Титул viі. Щоб ніхто не затримував силою викликаного до суду (Ne quis eum qui in jus vocabitur VI eximat)
- •Титул VIII. Про те, як особа примушується до надання забезпечення або як дає клятвену обіцянку чи просто обіцянку (Qui satisdare cogantur vel jurato promittant vel suae promissioni committantur)
- •Титул X. Про особу, дії якої перешкодили будь-кому з'явитися
- •Книга третя Титул I. Про пред'явлення вимог в суді (De postulando)
- •Список рекомендованої літератури основний
- •Додатковий
Титул II. Які правові положення хтось встановлює відносно іншого, такі ж положення можуть бути застосовані й відносно нього (Quod quisque juris in alterum statuerit, ut ipse eodem iure utatur)
1. (Ульпіан). Цей едикт встановлює положення найбільшої справедливості і не може викликати чиєсь обґрунтоване незадоволення: бо хто ж відкидає, щоб по його справі була винесена така ж ухвала, яку він сам виносить для інших або доручає винести? §1. Магістрат же, або особа, що посідає посаду, яка наділена владою, встановивши якесь нове правове положення по справі проти іншої особи, повинен застосувати те ж правове положення, якщо його супротивник пред'явить вимогу. Якщо хтось досягне того, що на його користь буде встановлено якесь нове правове положення магістратом або особою, котра посідає посаду, що наділена владою, то це ж правове положення буде застосовано проти нього, коли згодом його супротивник пред'явить вимогу. Зрозуміло, що те право, яке будь-хто вважає справедливим застосувати до іншої особи, повинне признаватися дійсним і для самого себе...
Tитул III. Якщо хтось не підкорятиметься особі, що виносить постанову (Si quis jus dicenti non obteinperaverit)
1. (Ульпіан). Всім магістратам, згідно праву їх посади, надається право захищати свою юрисдикцію шляхом рішення про присудження до покарання. § 1. Вважається тим, що не підкорився рішенню, хто не виконає всього, що міститься в рішенні; наприклад, якщо хтось не допустив відбирання у нього рухомої речі, але допустив, щоб вона була від нього винесена або вивезена; далі, якщо він відмовився від того, що є наслідком рішення, то він вважається тим, хто не підкорявся рішенню...
Титул IV. Про виклик до суду (De in jus volcando)
4. (Ульпіан). Претор говорить: «Висхідних родичів патрона, дітей патронів і висхідних патрона ніхто не повинен викликати в суд без мого наказу»... § 2. Висхідних родичів розумій в значенні осіб тієї та іншої статі, але слід запитати: чи в будь-якому ступені спорідненості? Деякі називають висхідними осіб до прапрапрадіда, а віддалені називаються предками; Помпоній передає, що так вважали стародавні юристи; але Гай Касій називає висхідними родичами всіх, незалежно від ступеня спорідненості. Цей погляд є більш етичним і панівним...
10. (Ульпіан)... § 4. Хто відпущений на свободу будь-яким союзом (corpus) або колегією (collegia) чи громадою, той може викликати в суд окремих осіб (що входять до складу союзу, колегії або громади); бо він не є вільновідпущеним цих осіб; але він повинен мати пошану до держави, і якщо він хоче вести справу проти держави або об'єднання (universitas), то він повинен виклопотати у претора дозвіл, хоча б він мав намір викликати в суд керівника, ними призначеного...
13. (Модестін). Взагалі ми не можемо викликати в суд без дозволу претора тих осіб, яким будь-що надається пошана...
19. (Павло). Поза сумнівом, що достатньому покаранню піддається той, хто не захищається і ховається, оскільки супротивник вводиться у володіння його майном. Але якщо він дозволяє увійти до його будинку або буде помічений з вулиці, то Юліан говорить, що він може бути правильно покликаний до суду.
20. (Гай). Але ніхто не сумнівається, що бути дозволено викликати в суд від вхідних дверей чи з лазні або з театру.
21. (Павло). Хоча той, хто знаходиться у себе удома, може бути викликаний до суду, проте ніхто не може бути витягнутий зі свого будинку.
22. (Гай)... § 1. Викликаний до суду може бути відпущений в двох випадках: якщо хто-небудь захищає його особу і якщо, поки він йде до суду, буде укладена мирова операція по даній справі.
Титул V. Якщо хтось, викликаний до суду, не піде або викличе особу, яку він не повинен був викликати на підставі едикту (Si quis in jus vocatus non ierit sive quis eum vocaverit, quern ex edicto non debuerit)
2. (Павло). По будь-якій підставі викликаний до суду повинен з'явитися до претора або до інших осіб, що здійснюють юрисдикцію, щоб було з'ясовано, чи підсудний він даній юрисдикції. § 1. Якщо хто-небудь, викликаний в суд, не піде, то він буде присуджений [компетентним суддею] до штрафу...; рівним чином, якщо для позивача не має значення, щоб його супротивник з'явився саме в призначений час, то претор звільняє (відповідача) від покарання, наприклад, якщо цього дня, що був вказаний для явки до суду, суд не відбувається.
3. (Ульпіан). Якщо хто-небудь обіцяв з'явитися в суд і не додав обіцянки неустойки (роеnа) і при тому він не з'явиться, то більш правильно пред'явити до нього через понесений позивачем збиток (condictio incerti)...