Теми 5- 6. Свідомість. Мова

1. Тема душі, духу і духовного в історії культури і філософії.

2. Сутність свідомості.

3. Проблема співвідношення духовного і тілесного (ментального і фізичного).

4. Мішель Фуко про зміну стану мови в культурі.

5. Концепція мовних ігор Людвіга Вітгенштейна.

6. Теорія мовних актів Джона Остіна.

Теми для доповідей:

Властивості свідомості (за книгою: Сёрл Дж. Открывая сознание заново. Глава VI).

Чи може мислити комп'ютер? (за статтею: Сёрл Дж. Мозг, сознание и программы).

Література:

Аристотель. О душе // Аристотель. Сочинения в четырёх томах. Т.1. М., 1975.

Деннет Д. Онтологическая проблема сознания//Аналитическая философия: становление и развитие (антология). М., 1998.

Мамардашвили М. О сознании // Мамардашвили М. Необходимость себя. Лекции. Статьи. Философские заметки. М., 1994.

Патнэм Х. Философия сознания. М., 1999.

Платон. Тимей // Платон. Сочинения в трёх томах. Т.3. Ч.1. М., 1971.

Прист С. Теории сознания. М., 2000.

Сёрл Дж. Мозг, сознание и программы // Аналитическая философия: становление и развитие (антология). М., 1998.

Сёрл Дж. Открывая сознание заново. М.; 2002.

Райл Г. Понятие сознания. М., 2000.

Рассел Б. Человеческое познание: Его сфера и границы. К., 1997.

Рорти Р. Философия и зеркало природы. Новосибирск, 1997.

Витгенштейн Л. Философские исследования // Витгенштейн Л. Философские работы. Часть I. М.,1994.

Моррис Ч.У. Основания теории знаков // Семиотика. Сборник. М., 1983.

Остин Дж.Л. Слово как действие. // Новое в зарубежной лингвистике. Вып.17. Теория речевых актов. Сборник. М., 1986.

Рюс, Жаклін. Поступ сучасних ідей: Панорама сучасної науки. К., 1998. Частина третя. Розділ третій.

Соссюр, Фердинанд де. Труды по языкознанию. М., 1977.

Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. СПб., 1994.

Семінар 4.

Теми 7-8. Діяльність. Логіка світового історичного процесу

1. Пріоритет політичної діяльності в античності.

2. Перевага споглядальної діяльності в середньовіччя.

3. Першість праці в Новий час.

4. Спрямованість у розвитку суспільства: концепції локальних культур і цивілізацій, “золотого віку”, суспільного прогресу.

5. Проблема вичленовування історичних типів суспільства як “ступіней”

історії:

1. Гегель про ступіні історії як ступіні усвідомлення свободи;

2. технологічний детермінізм про ступіні розвитку суспільства.

6. Сучасні дискусії про “кінець історії”.

Теми для доповідей:

Френсіс Фукуяма про кінець історії (за статтею: Фукуяма Ф. Конец истории? ).

Західний шлях розвитку унікальний чи універсальний? (за статтею: Хантингтон С. Запад: уникальность, а не универсальность).

Література:

Арендт Х. Vita activa или о деятельной жизни. СПб., 2000.

Бауман З. Возвышение и упадок труда // Бауман З. Индивидуализированное общество М., 2002. С. 21-38.

Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования. М., 1999.

Гегель Г.В.Ф. Философия истории. СПб., 1993.

Тойнби А. Дж. Постижение истории. М., 1991.

Философия истории. Антология. М., 1995.

Фукуяма Ф. Конец истории? //Вопросы философии. 1990. №3. С.134-148.

Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? // Философская и социологическая мысль. 1996. №1-2. С.9-29.

Хантінгтон С. Захід: унікальність versus універсалізм // Філософська думка. 1999, №1-2. С.82-100.

Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. М., 2003.

Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. 1. Гештальт и действительность. М., 1993; 2. Всемирно-исторические перспективы. М.,1998.

Ясперс К. Истоки истории и ее цель // Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991. С.28-286.

Ящук Т.І. Філософія історії: Курс лекцій. – К., 2004.

Семінар 5.