
- •1. Механічні передачі: визначення, класифікація, силові і кінематичні співвідношення
- •Коефіцієнт корисної дії передачі:
- •2. Основні відомості з геометрії зубчастих передач
- •3. Геометричний і кінематичний розрахунок циліндричної зубчастої передачі
- •4. Зубчасті передачі: види руйнування зубів
- •5. Розрахункові залежності для проектного і перевірочного розрахунків циліндричних зубчастих передач
- •Для прямозубчастих передач:
- •6. Вплив числа зубів на форму і міцність колес. Передачі зі зміщенням
- •7. Геометричні параметри і передаточне число конічної зубчастої передачі
- •8. Сили в зачепленні конічних зубчастих передач
- •9. Зубчасті редуктори: найбільш поширені схеми і їх порівняльна оцінка
- •10. Загальні відомості про планетарні і хвильові редуктори
- •11. Геометричні і кінематичні параметри черв'ячних передач
- •Кут підйому гвинтової лінії γ:
- •12. Сили в черв'ячному зачепленні. Знос зубів. Змащення
- •13. Конструкції черв'ячних редукторів
- •14. Принцип дії і класифікація фрикційних передач
- •15. Передатне відношення і діапазон регулювання варіатора
- •16. Ремінні передачі: принцип дії, оцінка і застосування
- •17. Кінематичні і геометричні параметри ремінних передач
- •18. Ланцюгові передачі: основні характеристики, конструкції приводних ланцюгів
- •У цих випадках недоцільно застосовувати однорядні важкі ланцюги з великим кроком через великі динамічні навантаження.
- •19. Класифікація валів і осей. Конструкції. Матеріали
- •20. Проектний і перевірочний розрахунок валів
- •21. Основні типи підшипників ковзання, їхні параметри і матеріали
- •22. Тертя і змащення підшипників ковзання
- •23. Конструкція підшипників котіння. Система умовних позначок
- •24. Розрахунок підшипників котіння на довговічність і підбор їх за стандартом
- •25. Класифікація муфт для з'єднання валів. Підбирання муфт
- •26. Конструктивні виконання, схеми технічного розрахунку циліндричних гвинтових пружин розтягу і стиску
- •27. Види зварених з'єднань деталей і типи зварених швів
- •28. Види заклепок і заклепувальних з'єднань деталей
- •29. Нарізні з'єднання: нарізь, типи кріпильних деталей; основи розрахунку
- •30. Шпонкові і зубчасті (шліцеві) з'єднання: типи, оцінка з'єднань, розрахунок за напруженнями зминання
- •Література
29. Нарізні з'єднання: нарізь, типи кріпильних деталей; основи розрахунку
нарізі на міцність
З
'єднання
деталей за допомогою нарізі є одним з
найстаріших і найбільш розповсюджених
видів рознімного з'єднання. До них
відносяться з'єднання за допомогою
болтів, гвинтів, гвинтових стяжок і т.д.
У даній главі розглядаються також
основні елементи гвинтових механізмів,
тому що силові залежності в гвинтовій
парі (гвинт – гайка) і методи розрахунку
є загальними для кріпильних і ходових
різьблень.
Нарізь
Нарізь (рисунок 29.1) – виступи, утворені на основній поверхні гвинтів чи гайок і розташовані по гвинтовій лінії.
За формою основної поверхні розрізняють циліндричні і конічні нарізи. Найбільш поширені циліндричні нарізи. Конічні нарізи застосовують для щільних з'єднань труб, пробок і т.п.
Профіль нарізу – контур (наприклад, аbс) перетину нарізу в площині, що проходить через вісь основної поверхні. За формою профілю розрізняють трикутні, прямокутні, трапецеїдальні, круглі й інші нарізи.
За напрямком гвинтової лінії розрізняють праву і ліву нарізь. У правого нарізу гвинтова лінія йде зліва направо і нагору, у лівої – справа наліво і нагору. Найбільш поширена права нарізь. Ліва нарізь застосовується тільки у спеціальних випадках.
Якщо різьбові виступи розташовані на двох чи декількох паралельних гвинтових лініях, то вони утворюють багатозаходну нарізь. За числом заходів розрізняють однозаходну, двозаходну і т.д. нарізь. Найбільш поширена однозаходна нарізь. Усі кріпильні нарізи однозаходні. Багатозаходні нарізи застосовуються переважно у гвинтових механізмах. Число заходів більше трьох застосовують рідко.
Методи виготовлення нарізу.
Нарізанням вручну мітчиками чи плашками. Спосіб малопродуктивний. Його застосовують в індивідуальному виробництві і при ремонтних роботах.
Нарізанням на токарно-гвинторізних чи спеціальних верстатах.
Фрезеруванням на спеціальних різьбофрезерних верстатах. Застосовують для нарізання гвинтів великих діаметрів з підвищеними вимогами до точності нарізу (ходові і вантажні гвинти, нарізи на валах і т.д.).
Накаткою на спеціальних нарізенакатних верстатах-автоматах. Цим високопродуктивним і дешевим способом виготовляють більшість нарізів стандартних кріпильних деталей (болти, гвинти і т.д.). Накатка істотно упрочнює нарізи деталі.
Литтям на деталях зі скла, пластмаси, металокераміки й ін.
Видавлюванням на тонкостінних давлених і штампованих виробах з жерсті, пластмаси і т.д.
Г
еометричні
параметри нарізу (рисунок
29.2);
d
–
зовнішній діаметр; d1
– внутрішній діаметр (номінальні
значення d
і d1
однакові для гвинта і гайки, зазори у
западинах утворюють за рахунок граничних
відхилень розмірів діаметрів); d2
–
середній
діаметр (діаметр уявлюваного циліндра,
утво-рююча якою перетинає нарізь у
такому місці, де ширина виступу дорівнює
ширині канавки); h
– робоча
висота профілю, по якій стикаються бічні
сторони нарізу гвинта і гайки; р
–
крок (відстань між однойменними сторонами
сусідніх профілів, обмірювана в напрямку
вісі нарізу); p1
–
хід (поступальне переміщення
утворюючого профілю
за
один
оберт чи відносне вісьове переміщення
гайки за один оберт). Для однозахідної
нарізі p1=p;
для багатозахідної р1=np,
де
п
-
число заходів; α – кут профілю; ψ
– кут підйому (кут підйому розгорнення
гвинтової лінії по середньому діаметру
- рисунок 29.3).
tgψ=p1/(πd2)=np/πd2. (29.1)
Усі геометричні параметри нарізів і допуски на їхні розміри стандартизовані.
Основні типи нарізів. За призначенням розрізняють нарізи кріпильні і нарізи для гвинтових механізмів.
Нарізи кріпильні: метрична з трикутним профілем (див. рисунок 29.2) – основна кріпильна нарізь; трубна (рисунок 29.4, а) – трикутна з округленими вершинами і западинами; кругла (рисунок 29.4, б); нарізь гвинтів для дерева (рисунок 29.4, в). Нарізь гвинтових механізмів (ходові нарізі); прямокутна (рисунок 29.5; a); трапецеїдальна симетрична (рисунок 29.5, б); трапецеїдальна несиметрична, чи упорна (рисунок 29.5, в).
Приведена класифікація не є суворою, тому що в практиці зустрічаються випадки застосування метричної нарізі з дрібним кроком у точних вимірювальних гвинтових механізмах і, навпаки, трапецеїдальних нарізів як кріпильних.
Вибір профілю нарізу. Визначається багатьма факторами, найважливіші з яких міцність, технологічність і сили тертя в нарізі. Так, наприклад, кріпильна нарізь повинна мати високу міцність і відносно великими силами тертя, що захищають кріпильні деталі від самовідгвинчування.
Нарізь
гвинтових механізмів повинні бути з
малими силами тертя, щоб підвищити к.
к. д. і зменшити знос.
Міцність у багатьох випадках не є для
них основним критерієм, що визначає
розміри гвинтової пари.
З
іставимо
профілі нарізів за цими показниками
(рисунок 29.6). Осьова сила F
діюча по стрижні гвинта, врівноважується
реакцією гайки, розподіленої по витках
нарізу. На рисунку 29.6 ця реакція умовно
замінена зосередженою силою Fn
нормальної до лінії профілю. При цьому
Fn
= F/cosγ
і сила тертя Fтр
= Fnf
= Ff/cosγ
= Ffпр
де
f
- дійсний коефіцієнт тертя; fпр
– фіктивний, чи приведений, коефіцієнт
тертя в нарізі:
fпр = f/cosγ. (29.2)
Для кріпильної метричної γ=α/2=30° і fпр = 1,15f; для ходової симетричної нарізі γ=α/2=15° і fпр = 1,03f; для ходової упорної нарізі γ =3° і fпр f; для прямокутної нарізі γ=0 і fпр = f. Таким чином, у кріпильної метричної нарізі сили тертя на 15...12% більше, ніж у ходових нарізах.
Надалі показано, що міцність нарізі на зріз розраховують по перетину с-с (див. рисунок 29.6). Для трикутної нарізі с-с дорівнює ~0,85р, трапецеїдальної 0,65р, прямокутної 0,5р. Отже, при тому самому кроці нарізі р трикутна нарізь приблизно в два рази прочніше прямокутної. З огляду на цю обставину, основні кріпильні нарізі виконують із трикутним профілем, а ходові – із прямокутним чи близьким до нього.
Р
озглянемо
деякі додаткові характеристики окремих
типів нарізів.
Нарізь метрична (див. рисунок 29.2) одержала свою назву тому, що всі її розміри виміряються в мм (на відміну від дюймової нарізі, розміри якої виміряються в дюймах). Вершини витків і западин притуплені по прямій чи по дузі кола, що необхідно для зменшення концентрації напружень, запобігання від ушкоджень (забоїн) в експлуатації, підвищення стійкості інструмента при нарізуванні.
Стандарт передбачає метричні нарізі з великим і дрібним кроком. Для того самого діаметра а дрібні нарізи відрізняються від великих значенням кроку р. Наприклад, для діаметра 14 мм стандарт передбачає велику нарізь з кроком 2 мм і п'ять дрібних нарізів із кроками 1,5; 1,25; 1; 0,75 і 0,5 мм. При зменшенні кроку відповідно зменшуються висота нарізі (рисунок 29.7) і кут підйому нарізі – див. формулу (29.1), а внутрішній діаметр d1 збільшується.
Збільшення діаметра d1 підвищує міцність стрижня гвинта, а зменшення кута підйому збільшує самогальмування в нарізі (див. нижче), тобто зменшує можливість самовідгвинчування. З цих причин дрібні нарізі знаходять застосування для динамічно навантажених з'єднань, схильних до самовідгвинчування, а також порожніх тонкостінних і дрібних деталей (авіація, точна механіка, радіотехніка і т.п.).
У загальному машинобудуванні основне застосування мають великі нарізі як менш чуттєві до зносу і помилок виготовлення.
Нарізь трубна (див. рисунок 29.4, а) застосовується для герметичного з'єднання труб і арматури (мастильниці, штуцери і т.п.). На тонкій стінці труби неможливо нарізати нарізь з великим кроком без істотного зменшення міцності труби. Тому трубна нарізь має дрібний крок. У міжнародному стандарті для трубної нарізі дотепер ще збережений вимір у дюймах. Для кращого ущільнення трубна нарізь виконується без зазорів але виступам і западинам і з заокругленнями профілю. Високу щільність з'єднання дає конічна трубна нарізь. Щільність тут досягається за рахунок щільного прилягання профілів по вершинах при затягуванні з'єднання. Конічна нарізь у виготовленні складніше циліндричної. В даний час замість трубних нарізів часто застосовують дрібні метричні нарізи.
Нарізь кругла (див. рисунок 29.4, б) зручна для виготовлення способом лиття на чавунних, скляних, пластмасових і інших виробах, а також накаткою і видавлюванням на тонкостінних металевих і пластмасових деталях.
Нарізь гвинтів для дерева чи інших маломіцних матеріалів (див. рисунок 29.4, в). Конструкція цих нарізів забезпечує рівноміцність нарізів в деталях з різнородних матеріалів. Наприклад, для нарізі дерев'яної деталі розрахунковим розміром на зріз є р, а для нарізі металевого гвинта р'. При цьому р>р'.
Нарізь прямокутна (див. рисунок 29.5, а), що широко застосовувалася раніше в гвинтових механізмах, у даний час не стандартизована і майже витиснута трапецеїдальною. Виготовити прямокутну нарізь більш продуктивним способом на різьбофрезерних верстатах неможливо, тому що для утворення чистої поверхні нарізі у фрези повинні бути ріжучими не тільки передні, але і бічні грані (порівняй профілі рисунок 29.5, а і 29.5, б).
Прямокутна нарізь виготовляється різцями на токарно-гвинторізних верстатах. Цей спосіб має низьку продуктивність.
Нарізь трапецеїдальна виготовляється із симетричним (див. рисунок 29.5, б) і несиметричним (див. рисунок 29.5, в) профілями. Симетричну нарізь використовують для передачі двостороннього (реверсивного) руху під навантаженням. Несиметрична нарізь призначається для однобічного руху під навантаженням і називається упорною наріззю. Вона застосовується для гвинтів-домкратів, пресів і т.п.
З
аокруглення
западин (див. рисунок 29.5, е)
зменшує концентрацію напружень. Малий
кут нахилу 3° упорної сторони профілю
нарізі дозволяє зменшити втрати на
тертя й у той же час виготовляти гвинти
на різьбофрезерних верстатах.
Розрахунок нарізі на міцність
Основні види руйнування нарізі: кріпильних – зрізання витків, ходових – знос витків. Відповідно з цим основними критеріями працездатності і розрахунку для кріпильних нарізів є міцність, зв'язана з напруженнями зрізання τ, а для ходових нарізів – зносостійкість, зв'язана з напруженнями зминання σсм.
Умови міцності нарізів по напруженнях зрізання:
(29.3)
[τ] для гвинта,
τ = F/(ndHKKm ) [τ] Для гайки,
де Н – висота гайки чи глибина загвинчування гвинта в деталь; К=аb/р чи К=се/р – коефіцієнт повноти нарізі; Km – коефіцієнт нерівномірності навантаження по витках нарізі.
Для трикутної нарізі К 0,87, для прямокутної К 0,5, для трапецеїдальної К 0,65; Km (0,6...0,7) – великі значення при σвв/σвг > 1,3, де σвв – межа міцності матеріалу болта, а σвг – гайки. Це зв'язано з тим, що збільшення відносної міцності матеріалу гвинта дозволяє в більшому ступені використовувати пластичні деформації у нарізі для вирівнювання розподілу навантаження по витках нарізі.
Якщо матеріали гвинта і гайки однакові, то по напруженнях зрізу розраховують тільки нарізі гвинта, тому що d1<d.
Умова зносостійкості ходової нарізі за напруженнями зминання:
σсм=F/(πd2/hz) [σсм], (29.4)
де z=H/p – число робочих витків (наприклад, число витків гайки).
Формула (29.4) – загальна для гвинта і гайки. Коефіцієнт Кт тут прийнятий рівним одиниці, з урахуванням приробляння ходових нарізів і за умови, що напруження, які допускаються, приймають згідно з накопиченим досвідом експлуатації.