2.2 Підготовчий етап

Перед початком виконання курсового проекту потрібно ретельно ознайомитися з цими методичними вказівками.

Першочергово виконується ескіз валу у зборі згідно до варіанту завдання у масштабі відповідно до [4]. Розміри, що не вказані, приймаються самостійно на підставі конструктивних та технологічних рекомендацій практичного характеру відповідно до [10]. Розміри стандартних виробів та елементів обираються відповідно до діючих в Україні стандартів: підшипників качання – відповідно до [11]; шпонок та шпоночних пазів – відповідно до [3]; шлицевих з’єднань – відповідно до [3].

Геометричний розрахунок зубчастої передачі включає до себе визначення основних геометричних параметрів передачі відповідно до варіанту завдання.

2.3 Складання пояснювальної записки

Оформлюється титульний лист пояснювальної записки відповідно до вимог діючих в Україні стандартів [8].

Обсяг – 1 сторінка.

У розділі „Завдання” наводяться у тестовому вигляді або у вигляді таблиці данні відповідно до варіанту завдання з обов’язковим наданням номеру варіанту завдання, наприклад:

„Розробити технічні вимоги до валу тихохідного у зборі та його деталей за слідуючими даними:

варіант 001;

номер рисунку – 1.1;

тип передачі – черв’ячна;

частота обертання n = 200 хв‾¹;

умовне позначення підшипника (ГОСТ 3189 – 75) 7206;

модуль m = 2,5 мм;

кількість зуб′єв z = 63;

кут нахилу зуб′єв β = 0;

b = 60 мм;

d₁ = М10 ГОСТ 7805 – 70;

d₂ = 40 мм;

d₃ = 28 мм;

d₃ = 25 мм;

l₁ = 12 мм;

l₂ = 40 мм;

l₃ = 10 мм;

l₄ = 10 мм.”

Далі у розділі „ЗАВДАННЯ” наводиться ескіз валу у зборі згідно до варіанту завдання у масштабі відповідно до [4]. На ескізі валу у зборі проставляються позиції складових деталей, вказуються посадки з’єднань, приводиться схема розмірного ланцюгу. Ескіз валу у зборі оформлюється у вигляді рисунку відповідно до [8].

Обсяг розділу – 2 сторінки.

У розділі „1 ТЕХНІЧНИЙ ОПИС” наводиться назва валу у зборі та формулюється його призначення. Переліковуються, з вказівкою позицій складові деталі, та наводиться призначення кожної з цих деталей. Вказується характер з’єднання між окремими деталями (роз’ємне або нероз′ємне). Надається послідовність складання. Наводиться порядок регулювання складального зазору Δ згідно варіанту завдання. Розробляється технічна вимога до валу у зборі.

Обсяг розділу – до 2 сторінок.

У розділі „2 ГЕОМЕТРИЧНИЙ РОЗРАХУНОК ЗУБЧАСТОЇ ПЕРЕДАЧІ” надаються тільки ті розрахунки зубчастої передачі, що необхідні для розробки технічних вимог та оформлення креслення зубчастого колеса або черв’яку. Усі розрахунки виконуються з точністю до третього знаку після коми.

Обсяг розділу – до 1 сторінки.

У розділі „3 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ВАЛУ У ЗБОРІ” розробляється комплекс технічних вимог до валу у зборі.

У підрозділі 3.1 на підставі рекомендацій [3] або [11] треба встановити величину гарантованого осьового зазору або відповідно до варіанту завдання, котрий необхідно забезпечити у результаті регулювання під час складання. Величина гарантованого осьового зазору визначається у результаті розмірного аналізу методом, що забезпечує повну взаємозмінність у процесі складання, або теоретико – ймовірносний методом [12]. При цьому розмірний ланцюг будується на ескізі валу у зборі. Допуски лінійних розмірів деталей, крім стандартних деталей, призначаються відповідно до 9, 10 або 11 квалітету. Допуски розмірів стандартних деталей призначаються відповідно до рекомендацій [12, 13]. Регулювання величину гарантованого осьового зазору приймається за допомогою компенсуючого ланцюгу. У якості компенсуючого ланцюгу приймається деталь, лінійний розмір якої можливо змінити без виконання операції механічної обробки, наприклад набор мірних прокладанок. У результаті розмірного аналізу визначається найбільший та найменший розміри компенсуючого ланцюгу, його середній розмір та допуск середнього розміру. Набор найбільшого та найменшого розміри компенсуючого ланцюгу комплектується із стандартних комплектів, наприклад набор прокладанок комплектується із комплекту прокладанок стандартних товщин 0,001 мм, 0,01 мм, 0,1 мм, 1,0 мм.

У підрозділі 3.2 на підставі рекомендацій [11, 12, 13] обирається клас точності підшипників та наводиться умовне позначення підшипнику.

У підрозділі 3.3 на підставі рекомендацій [12, 13] обирається ступінь точності зубчастої передачі. Визначається різновид зубчастої передачі за експлуатаційними показниками, встановлюється норма точності до якої пред’являються найбільш жорсткі вимоги, визначається окружна швидкість зубчастої передачі на ділильному циліндрі або конусі, призначається ступінь точності за нормою плавності, призначається ступінь точності за нормою кінематичної точності та нормою контакту, призначається вид спряжіння за боковим зазором та наводиться умовне позначення зубчастої передачі.

У підрозділі 3.4 на підставі рекомендацій [12, 13, 14, 15, 16, 17] обираються відповідно до варіанту завдання посадки з’єднань. Обирання посадок, за винятком посадок підшипнику качання на вал та у корпус (стакан), виконується на підставі відомостей, що отриманні у розділі „1 ТЕХНІЧНИЙ ОПИС”. Посадка різьбового з’єднання призначається за середнім діаметром різьби. Обирання посадок підшипнику качання на вал та у корпус (стакан) виконується на підставі визначення виду навантаження колець підшипнику. Для кожної посадки наводиться умовне позначення, вказується система посадки, її характер та обчислюються параметри: найбільший та найменший зазори для посадки з гарантованим зазором, найбільший та найменший натяги для посадки з гарантованим натягом, найбільший зазор та найбільший натяг для перехідної посадки. Схема посадки будується у масштабі 1:10^-3. На схемі проставляються номінальний розмір з’єднання, предільні розміри деталей з’єднання, умовне позначення допусків деталей з’єднання, предільні відхилення розмірів деталей з’єднання (мм•10^-3), величини зазорів або натягів. Схема оформлюється у вигляді рисунку відповідно до [8] та приводиться після першого посилення на посадку.

Обсяг розділу – до 10 сторінок.

У розділі „4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ДЕТАЛЕЙ” розробляється комплекс технічних вимог до типових деталей валу у зборі.

У підрозділі 4.1 наводяться довідкові відомості про колесо зубчасте з таблиці параметрів. Вказується матеріал з якого виготовляється колесо зубчасте або черв’як та параметр твердості. Приймається комплекс для контролю зубчастого або черв’ячного зачеплення, визначаються базові поверхні, вказуються необхідні розміри, призначаються допуски всіх розмірів, допуски форми і розташування всіх поверхонь, параметри шорсткості кожної поверхні, наводяться технічні вимоги до колеса зубчастого або черв’яка [12, 13, 14, 16, 17].

У підрозділі 4.2 наводяться довідкові відомості про вал. Вказується матеріал з якого виготовляється вал та параметр твердості. Визначаються базові поверхні, вказуються необхідні розміри, призначаються допуски всіх розмірів, допуски форми і розташування всіх поверхонь, параметри шорсткості кожної поверхні, наводяться технічні вимоги до валу [12, 13, 14, 16, 17].

Обсяг розділу – до 2 сторінок.

У розділі „5 РОЗРАХУНОК КАЛІБРІВ” надається розрахунок робочих калібрів для контролю розміру відповідно до варіанту завдання [12, 13, 14, 16, 17]. Наводиться найменування калібру та його позначення, визначається допуск прохідного та непрохідного калібрів, допуск на знос прохідного калібру – пробки або допуск на знос непрохідного калібру – скоби, виконавчі розміри калібрів (номінальний, найбільший, найменший та зношений). Приводиться схема полів допусків калібрів у масштабі 1:10^-3. На схемі проставляються предільні розміри контролюємої поверхні, відхилення розмірів та полів допусків калібрів (мм•10^-3), виконавчі розміри калібрів. Схема оформлюється у вигляді рисунку відповідно до [8] та приводиться після першого посилення на калібри.

Студенти денного відділення наводять ескіз калібру у масштабі відповідно до [4]. На ескізі проставляються виконавчі та конструктивні розміри калібрів, маркування калібрів, параметри шорсткості робочих поверхонь, наводяться відомості про матеріал калібрів та технічні вимоги до калібрів. Ескіз калібрів оформлюється у вигляді рисунку відповідно до [8].

Обсяг розділу – до 2 сторінок.

У розділі „ЛІТЕРАТУРА” наводиться перелік використаних під час виконання курсового проекту літературних та довідкових джерел. Розділ наводиться на окремому аркуші, вимоги до оформлення відповідно до [8].

Обсяг розділу – 1 сторінка.

У розділі „ЗМІСТ” наводиться перелік усіх розділів та підрозділів пояснювальної записки з вказівкою порядкового номеру сторінки на якому починається викладання відповідного розділу або підрозділу. Розділ наводиться на окремому аркуші, вимоги до оформлення відповідно до [8]. Розділ подається на останній сторінці пояснювальної записки.

Обсяг розділу – 1 сторінка.

Загальний обсяг пояснювальної записки – до 22 сторінок.