10.5.3. Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому

Для складської переробки вантажів застосовуються підйомно-транспортні ма- шини і механізми різних типів. Зручність і економічна вигідність застосування пев- ного виду обладнання залежать від вантажообігу, характеру перероблюваних ван- тажів, їх маси і розмірів. Тільки ретельний аналіз і економічні розрахунки дають змогу вибрати найвигідніший для даного підприємства тип підйомно-транспорт- ного обладнання і його потрібну кількість.

❖ Схема механізації'торговельного ❖ підприємства

При розробці схеми механізації торговельного підприємства й оснащення його підйомно-транспортним обладнанням слід ураховувати конструктивні особливості будівлі (поверховість, габарити приміщень, граничні навантаження на перекриття, розміщення опірних колон); обсяг вантажообігу; відстань переміщення вантажів; номенклатуру товарів, їх особливості, консистенцію і габарити; вид і розміри тари, масу одиничного вантажу, використання тари-обладнання.

27S

При доборі підйомно-транспортних машин і механізмів для товарного складу необхідно виходити з таких принципів: вибирати такі типи машин, які б відповіда­ли технології обробки вантажів, мали експлуатаційну надійність у роботі, полегшу­вали працю, були безпечними для обслуговуючого персоналу; продуктивна потуж­ність обладнання має відповідати умовам і обсягам робіт; упровадження меха­нізації . кладських операцій має бути економічним і ефективним.

Необхідним для вибору засобів механізації і визначення належної кількості об­ладнання є детальна розробка схеми складського торговельно-технологічного про­цесу. Найбільш прийнятна технологічна схема переробки вантажів на складах баз площею 5, 10, 15 тис. м² складається з таких операцій: розвантаження залізничного рухомого складу й автомобільного транспорту і переміщення товарів у експедицію; транспортування товарів з експедиції в місця зберігання; укладання товарів на збе­рігання; відбирання і сортування товарів на замовлення покупців; переміщення то­варів в експедицію; подача товарів з експедиції на платформу для навантаження в автомобілі.

На основі розробленої технологічної схеми переробки вантажів на загальното- варних складах мають широко застосовуватись акумуляторні навантажувачі, шта­белери, автонавантажувачі.

Для того щоб правильно вибрати необхідні типи машин, треба врахувати поділ вантажно-розвантажувальних робіт на роботи на відкритих складських майданчи­ках і в закритих складських приміщеннях. На відкритих складах передбачають ви­користання візків з двигунами внутрішнього згоряння, у закритих приміщеннях — механізми з електроприводами. Вантажопідйомність необхідного обладнання ви­значається в кожному окремому випадку залежно від середньої ваги переміщуваної одиниці вантажу та його кількості.

❖ Продуктивність обладнання ❖

Поряд з визначенням номенклатури потрібного обладнання розраховують його продуктивність. Продуктивність є важливим техніко-економічним показником під­йомно-транспортного обладнання. Розрізняють технічну, експлуатаційну і факти­чну продуктивність.

Під технічною продуктивністю розуміють ту кількість вантажу в натуральному виразі (т, м³), яку можна переробити механізмом протягом певного часу (години, зміни) безперервної роботи при оптимальних умовах, тобто таких, які повністю відповідають його призначенню.

Годинну технічну продуктивність обладнання циклічної дії визначають за фор­мулою

U_rex f 6,0 х B_m X Т,

де П_тех — годинна технічна продуктивність, т/год; 60 — перевідний коефіцієнт, що означає кількість хвилин у годині; B_m —P вантажопідйомність механізму, т; T — тривалість одного циклу, хв.

Тривалість одного циклу роботи механізму циклічної дії визначається за фо­рмулою

Т = Т, + Т₂ + Д:Ш,+Д:Ш₂,

279

10.5.4. Експлуатація підйомно-транспортного обладнання

❖ Експлуатація обладнання ❖

Ефективне використання підйомно-транспортного обладнання передбачає доде- ржання правил його експлуатації, високоякісно і своєчасно виконувані технічне об- слуговування і ремонт. У широкому розумінні експлуатація обладнання — це не тільки виконання робіт з його безпосереднім використанням, а й комплекс різнома- нітних заходів, здійснюваних для підтримки тривалої працездатності і надійності обладнання, здобуття необхідної ефективності від його застосування.

Власне експлуатація — це сукупність цілеспрямованих заходів і способів техні- чного характеру, пов'язаних з безпосереднім використанням обладнання за призна- ченням. Тривалість і безвідмовність роботи обладнання залежать від додержання правил його експлуатації і технічного використання, викладених в експлуатаційно- технічній документації (настанови, інструкції, паспорти).

За організацію експлуатації і технічного обслуговування обладнання відповіда- ють спеціалісти ремонтно-монтажних комбінатів і адміністрація підприємства. Усі

280

Реєстрації підлягають усі підйомні пристрої з електричним приводом вантажопідйомністю 150 кг і вище (крани усіх типів, тельфери, електричні ліфти, підйомники, лебідки). Реєстрації не підлягають ручні підйомні механізми, автонавантажувачі і штабелеукладачі, а також електричні підйомні пристрої вантажо- підйомністю менше ніж 150 кг.

281

З утвердженням ринкових відносин зростає потреба в підвищенні якості торго­вельного обслуговування покупців. Важливою умовою високої культури обслуго­вування покупців є продаж фасованих товарів. Фасування товарів сприяє збере­женню якості продуктів, покращує їх зовнішній вигляд, скорочує час на придбання товарів і створює зручності при їх споживанні. При цьому зростає пропускна спро­можність торговельних підприємств і підвищується їх конкурентоспроможність і ефективність.

За останні роки обсяг продукції у фасованому й упакованому вигляді, що над­ходить у торгівлю як від зарубіжних, так і вітчизняних постачальників, значно зріс. Однак у цілому обсяг виробництва фасованих товарів, що надходять насамперед від вітчизняних виробників, ще недостатній, повністю не задовольняє потреби у фасованих товарах. Це змушує оптові бази і склади організовувати власне фасуван­ня харчових продуктів, застосовуючи різне фасувально-пакувальне обладнання.

❖ Ознаки класифікації обладнання ❖

Обладнання для фасування і пакування товарів класифікується за такими озна­ками:

за призначенням — для фасування товарів (автоматичні і напівавтоматичні доза­тори); для пакування товарів (дротозшивні машини, пакувальні машини, автомати для пакування овочів, фруктів і картоплі тощо); для фасування і пакування товарів (механізовані потокові лінії); для виготовлення пакетів, фасування і пакування то­варів (фасувальні автомати, авматизовані потокові лінії); для укладання фасованої продукції в тару-обладнання (самозавантажувальні машини);

за товарним профілем — для фасування і пакування бакалійних і гастрономіч­них товарів (цукрового піску, круп, кухоної солі, сиру тощо); для фасування і паку­вання картоплі, овочів і фруктів;

за способом дозування — об'ємне, об'ємно-вагове та за часом витікання продук­ту. При об'ємному дозуванні порція товару відміряється в мірній камері з регульо­ваним об'ємом. Такий спосіб забезпечує високу продуктивність обладнання, але не досить точно відмірюється порція внаслідок різної густини товару, розмірів і фор­ми його частинок. При об'ємно-ваговому дозуванні спочатку основна маса продук­ту дозується за об'ємом, з невеликим недовантаженням, а потім точна маса порції визначається на вагах при повільному надходженні товару. Цей спосіб забезпечує високу точність відмірювання маси порції і достатню продуктивність машини;

за ступенем автоматизації—- неавтоматичне, напівавтоматичне, автоматичне, В неавтоматичному обладнанні всі операції виконуються вручну, в напівавтомати­чному — лише деякі основні операції виконуються вручну, в автоматичному — за певною програмою без участі оператора;

за видом використовуваної тари — для фасування і пакування в рукавну бавовняну і полімерну сітку, в паперові пакети та пакети з плівкових полімерних матеріалів; за принципом дії— безперервної і періодичної дії.

Фасувально-пакувальному обладнанню надають індекси, в яких букви означа­ють назву обладнання, його призначення, а цифри — найбільшу масу однієї порції або продуктивність машини. Наприклад, ДРК-1М -— дозатор ваговий для фасуван­ня крупи і цукру-піску з найбільшою масою однієї порції 1 кг, модернізований.

282

283

1. Які види транспорту можуть застосовуватися для перевезень

2. 'торговельних вантажів? Які найбільш розповсюджені типи транспо- ртних засобів використовуються під час залізничних та автомобіль- них перевезень торговельних вантажів?

3. Охарактеризуйте чинний порядок організації залізничних пере- везень торговельних вантажів

4. Охарактеризуйте чинний порядок організації автомобільних пе- ревезень торговельних вантажів

5. Якими є функції тари та пакування під час товарообігу? Назвіть основні ознаки класифікації тари та охарактеризуйте найбільш роз- повсюджені її види.

6. Якими документами визначається порядок організації тарних операцій на підприємствах торгівлі? Охарактеризуйте основи органі- зації обігу засобів упаковки багаторазового використання (на прикладі одного з її видів), основи організації обігу дерев'яної та картонної тари.

ки і наклеюють їх на пакет з продуктом. Продуктивність лінії ЛРГТ-700 700 па- кетів/год, мінімальна маса порції — 200 г, максимальна — 700 г. Розміри товару, що пакується,— 160 х 180 х 100 мм. Напруга електромережі ^w 220 В, потуж­ність — 11,5 кВт. Габарити лінії— 6000 х 1800 х 1550 мм, маса — 1540 кг. Лінію обслуговують два оператора.

Машина МУПС-1 для пакування овочів і фруктів призначена для укладання по­передньо зважених порцій овочів і фруктів у поліетиленову рукавну сітку з наступ­ним відрізанням і зварюванням торців одержаних пакетів. Машина являє собою зварну станину, верхня частина якої слугує столом зі спеціальним пристосуванням для зварювання і відрізання пакетів. Ліворуч столу на виносному кронштейні роз­міщений приймальний лоток, продовженням якого є патрубок з попередньо натяг­нутою на нього поліетиленовою рукавною сіткою. Довжина патрубка дозволяє розмістити на ньому до ЗО—32 м сітки, що відповідає в середньому 80—90 паке­там. Найбільша маса пакета — 3 кг, продуктивність машини — 6—10 пакетів /год.

Механізована потокова лінія ЛФКС-600А застосовується на плодоовочевих ба­зах із контейнерним зберіганням картоплі для фасування і пакування картоплі в па­кети з полімерної сітки порціями до 3 кг. За допомогою електронавантажувача встановлюють контейнер у кліть контейнероперекидача. Кліть піднімають і повер­тають для вивантаження картоплі у приймальний бункер. З бункера картопля над­ходить на першу перебиральну машину для ручного видалення гнилої картоплі і сторонніх домішок. Потім картопля послідовно проходить ванну замочування, мийно-очисну машину або машину сухого очищення, машину вологовилучення га­рячим повітрям. Чиста і суха картопля потрапляє у другу перебиральну машину, а потім — у калібрувальну машину для розділення дрібних і великих бульб, накопи­чуваних у окремих бункерах. Звідси вони подаються на двоє автоматичних ваг. Спочатку подаються велики бульби, а потім — дрібні. Сформовані порції, до яких додаються етикетки з назвою товару, масою, вартістю і датою фасування, пересу­ваються в пакувальній автомат. Сформовані пакети вручну чи за допомогою заван­тажувальної машини укладаються в тару-обладнання. Продуктивність лінії стано­вить 600 пакетів/год.

Il

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

284

285