2.3 Особливості адміністративно-правових відносин

Серед особливостей адміністративно-правових відносин розрізняють такі:

1. Адміністративно-правові відносини є формою (однією із форм) існування соціальних відносин. Переважною сферою їх виникнення є сфе-ра державного управління.

1. Адміністративно-правові відносини конструюються у межах адміністративно-правових норм, тобто норми містять абстрактні конструкції відносин.

3. Адміністративно-правові відносини об'єктивуються з виникненням юридичних фактів, передбачених адміністративно-правовими нормами.

4. Одним із суб'єктів адміністративно-правових відносин завжди є носій владних повноважень щодо інших учасників, якими його наділя-

адміністративно-правові норми. 5. Адміністративно-правові відносини об'єктивуються переважно в особливій сфері суспільного життя — сфері державного управління, як правило, у зв'язку зі здійсненням органами державного управління своїх управлінських функцій, тобто у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності за обов'язкової участі відповідного органу державного управління або іншого носія повноважень державно-владного характеру. Ця особливість адміністративних правовідносин у сфері державного управління прямо випливає з державно-владної природи державного управління.

6. Адміністративні правовідносини можуть виникати за ініціативою будь-якої зі сторін. Проте згода або бажання другої сторони не є обов'язковою умовою їх виникнення. Адміністративні правовідносини можуть виникати всупереч бажанню другої сторони. Ця особливість не випливає з тих обставин, що одна зі сторін наділена владними повноваженнями (наприклад, міністерство), а друга може їх не мати (громадянин).

У разі звернення громадянина до міністерства, останнє, незалежно від свого «бажання», зобов'язане на таке звернення відреагувати і вирішити справу громадянина.

Така сама ситуація складається і в тому разі, коли другою стороною є не громадянин, а нижчий орган управління, підприємство, установа, організація. Зрозуміло, що органи управління мають право породжувати адміністративні правовідносини в односторонньому порядку, керуючись інтересами держави і завданнями, що стоять перед ними. Таким чином, адміністративно-правові відносини можуть виникати за ініціативою будь-якої зі сторін без згоди іншої.

7. Суперечки, що виникають між сторонами адміністративних правовідносин, як правило, вирішуються у позасудовому порядку, тобто шляхом прямого юридично-владного розпорядження правомочного органу.

8. Якщо учасник адміністративно-правових відносин порушує вимоги норм адміністративного права, то він відповідальний перед державою в особі його органу.

Ця особливість зрозуміла, оскільки порушення норм адміністративного права означає посягання на інтереси держави.

Розділ 3. Адміністративно-правові відносини та адміністративно-правові норми

У теорії адміністративного права майже одностайно визнається, що адміністративно-правова норма — це обов'язкове правило поведінки, яке встановлено і охороняється державою з метою юридичного опосередкування поведінки суб'єктів перш за все державно-управлінських відносин, тобто перш за все, але не тільки і не всіх. Виходячи з цього, визначається об'єкт адміністративно-правових норм. Ним є поведінка лише тих суб'єктів, зв'язки яких пов'язані з громадянином і між собою: а) об'єктивно потребують адміністративно-правового впливу; б) з його допомогою можуть бути відкориговані.

Таким чином, визнається зв'язок державно-управлінських відносин не тільки з адміністративно-правовими (і правовими взагалі) нормами. Так, Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. містить ст. 5 «Етика поведінки державного службовця», яка передбачає додержання державними службовцями етичних норм у процесі діяльності з виконання завдань і функцій держави, тобто державно-управлінських функцій.

Адміністративно-правова норма містить абстрактну конструкцію адміністративно-правових відносин. Саме ця конструкція застосовується як макет поведінки конкретних осіб. Сутність такої конструкції полягає в тому, що норма від імені держави визначає належну поведінку кожного зі своїх адресатів. Одних вона наділяє правом володарювати, інших -обов'язком виконувати волю володарюючого суб'єкта, встановлюючи обов'язкові правила, за якими відбувається «спілкування». Ці правила формулюються у вигляді взаємних прав та обов'язків.

З моменту вступу такої норми в силу відносини між сторонами будуються у межах її приписів. Якщо до моменту прийняття норми (набрання нормою сили) адміністративно-правових зв'язків між ними не існувало, то вони формуються. Якщо ж такі зв'язки існували, то вони, по-перше, упорядковуються, як того вимагає норма, по-друге, набувають характеру юридичних зв'язків (правових відносин). Оскільки йдеться про адміністративно-правові норми, то ці юридичні зв'язки будуть адміністративно-правовими відносинами.

Адміністративно-правові відносини, що є формою вираження державно-управлінських відносин, завжди мають державно-владний характер, тобто один з суб'єктів завжди наділений державою владними повноваженнями щодо інших учасників адміністративно-правових відносин.

Виникнення адміністративно-правових відносин — це, за своєю сутністю, юридичний рівень об'єктивізації загальної волі держави в реальній поведінці конкретних суб'єктів. Цей процес складається з трьох послідовно здійснюваних етапів:

по-перше, визначається необхідність (доцільність) і можливість встановлення конкретних адміністративно-правових відносин;

по-друге, створюється відповідна юридична конструкція, своєрідний абстрактний макет (склад) адміністративних правовідносин. Закріплюється певна абстракція в адміністративно-правових нормах. Наприклад, норми Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 р. містять достатню кількість абстракцій, що можуть сформувати відповідні правовідносини тільки за певних обставин (запровадження надзвичайного стану);

Висновок:

Таким чином ми з'ясували, що адміністративно правова норма - це

загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою в особі її компетентних органів і призначене для організації та регулювання суспільних відносин у сфері державного управління.

Що структура адміністративно-правової норми - це її внутрішня будова, визначений порядок взаємозв'язку, взаємообумовленості і взаємозалежності складових частин норми. Традиційно вона складається з трьох компонентів:

ГІПОТЕЗА. ДИСПОЗИЦІЯ. САНКЦІЯ.

Класифікація адміністративно-правових норм має важливе значення для правильного їх застосування відповідно до дії в часі, просторі, на певній території, відносно відповідної сфери застосування.

Реалізація адміністративно правових норм - це практичне втілення в вжиття приписів, передбачених адміністративно-правовою нормою.

Адміністративно-правова норма як юридичне правило поведінки завжди передбачає, що існують умови для її застосування, ті суспільні відносини, на які вона покликана впливати і які, у свою чергу, породжують конкретні правові правовідносини між суб'єктами адміністративного права. Адміністративно-правова норма визначає також права і обов'язки учасників відносин, що регулюються нею, передбачає наслідки, які настають у результаті невиконання або неналежного виконання приписів норми. Такою складністю і багатофункціональністю пояснюється наявність у норм адміністративного права певної структури.

Ми вияснили, що адміністративно-правові відносини - це суспільні відносини, що складаються під впливом адміністративно-правових норм, учасники яких є носіями прав та обов'язків у сфері державного управління.

Адміністративно-правові відносини завжди мають державно-владний характером тобто один із суб'єктів завжди наділений державою владними повноваженнями щодо інших учасників адміністративно-правових відносин. У даному розумінні не є винятком і так звані "горизонтальні" адміністративно-правові відносини.

Виникнення адміністративно-правових відносин — це, по суті, об'єктивізація загальної управлінської волі держави в реальній поведінці конкретних суб'єктів.

Список використаної література

1. Інструкція про порядок видачі, переоформлення, зупинення дії та анулювання ліцензії на здійснення юридичної практики: Затверджена наказом Міністерства юстиції України від 23.10.1998 № 57/5 Юридичний вісник України 1998, № 49 (3 - 9 грудня). 1 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення ( Збірник кодексів України ) том 1 К.,1997.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково - практичний коментар К.,1991.

4. О борьбе с корупцией Закон Украиньї от 05.10.1995 Голос Украиньї 1995.16 ноября.

5. Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад - Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 ЗПУ 1998 № П.Ст.502.

6. Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі: Затверджено постановою ВР від 23.06.95. Голос Украиньї 1995 27 июля.

7. Положення про прикордонний режим: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998. № 11. Ст.501.

8. Положення про спеціальну економічну зону " Славутич": Затверджено Кабінетом Міністрів України від 27.07.1998. Офіційний вісник України 1998. № 30 Ст. 1134.

9. Закон України " Про дорожній рух" від 30.06.1993. Відомості Верховної Ради 1993 № 31. Ст. 338.

10. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними. Закон України від 15.02.1995 // Голос України, 1995, ЗО березня.

11. Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів. Закон України від 15.02.1995 // Голос України, 1995, 30 березня.

12. Про порядок офіційного оприлюднення нормативно - правових актів та набрання ними чинності: Указ Президента України від 10.06.1997 // Урядовий кур'єр 1997. 14 червня.

13. Про спеціальну економічну зону " Закарпаття": Указ Президента України від 09.12.1998 Урядовий кур'єр. 1998. 17 грудня.

14. Про умови і правила првадження підприємницької діяльності ( ліцензійні умови) й створення та утримання гральних закладів, організації азартних ігор та контроль за їх дотриманням: Інструкція Ліцензійної плати від 11.09.1998 // Офіційний вісник України. 1998. № 39. Ст.1463.

15. Про функціонування єдиної трнспортної системи України в особливий період: Закон України від 20.10.1998 Урядовий кур'єр, 1998. 26 листопада.

16. Щодо державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності: Лист Ліцензійної палати України № 3 - 312 - 248/1599 від 15.10.1998 // Юридичний вісник України 1998, № 50(10 - 16 грудня), 12с.

17. Коваль Л.В. Административно - деликтное отношение. К.,1979.

18. Козлов Ю.М. Административно - правовьіе нормьі // В кн. : Алехин А.П.., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации. М., 1996.47 с.

19. Козлов Ю.М. Административно — правовьіе нормьі // В кн. : Алехин А.П.., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации. М., 1996.69 с.

20. Коренев А.П. Нормьі административного права и их применение. М, 1978

21. Протасов В. Н. Что и как регулирует право. М.,1995.

22. Самсонов В. М. Административное законодательство: понятие, содержание, реформа. Харьков. 1991.

1

1¹ Декрет Кабінету Міністрів України “ Про довірчі товариства”