Історія написання

Уперше надруковано в журналі «Правда», 1879 року. Того ж року повість вийшла у Львові окремими виданнями. Ще перед тим, як повість почала друкуватися у «Правді», Нечуй-Левицький став клопотатись про дозвіл на її видання в Росії, але царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд «предосудительных мест» твору, зокрема в VI розділі, де змальовувалось перебування прочан в київських монастирях, та висуваючи інші претензії. Тільки 1886 року дозвіл на друкування повісті був даний при умові вилучення «в ней автором всех неудобных мест» відзначених цензором. Внаслідок цього 1887 році вийшло в Києві видання «Кайдашевої cім'ї» з рядом цензурних купюр, авторських переробок та скорочень.Зокрема було перероблено початок і кінець твору. Тексти наступних прижиттєвих публікацій повісті (1894 та 1906 рр.) майже не відрізняються від видання 1887 р.

Рівень засвоєння і відтворення (Оцінка 1 – 3):

Назвіть 2 – 3 твори І.Нечуя-Левицького.

Кайдашевих синів звали: а) Омелько і Лаврін; б) Лаврін і Карпо; в) Карпо й Омелько.

Яка частина літературного псевдоніму письменника є його прізвищем?

Назвіть історичні романи І.Нечуя-Левицького.

Назвіть імена героїв повісті “Кайдашева сім’я”.

Рівень розуміння (Оцінка 4 – 6)

У яких жанрах працював І.Нечуй-Левицький?

Дайте визначення соціально-побутової повісті.

Назвіть засоби творення комічного в повісті І.Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”.

Які суспільні процеси вплинули на сімейні стосунки Кайдашів?

Рівень застосування (Оцінка 7 – 9)

Назвіть відмінні ознаки гумору й сатири.

У чому виявився новаторський підхід І.Нечуя-Левицького до реалізації селянської теми?

Визначте основні особливості стилю письменника.

Що мав на увазі І.Франко, коли говорив про І.Нечуя-Левицького як “виключно українського письменника”?

Що в творчості І.Нечуя-Левицького дало підстави І.Франкові назвати письменника “великим артистом зору”?

Рівень творчості (Оцінка 10 – 12)

Напишіть творчу роботу на одну з тем:

Рецензія на один із прочитаних творів І.Нечуя-Левицького.

“Кайдашеві звички” в сучасному житті.

Моє ставлення до синів і невісток Омелька Кайдаша.

ТЕСТИ:

Про кого слова: “Який гарний парубок, хоч і білявий, які в його веселі очі”?

Кому належить вислів: “В мене свекруха люта змія: ходить по хаті, полум,ям дише…”?

Упізнай героїню: “Її очі з м,якеньких стали зразу тверденькі. Брови насупилися, а осміх злетів з уст і ніби вилетів з хати”?

Хто з персонажів сказав: “А я вам, мамо, не наймичка. Я й у своєї матері не була наймичкою…”?

Упізнай героїню: “Її краса так засліпила йому очі,.. що вона здавалася йому не дівчиною, а русалкою…”?

Кому належать слова і про кого мова: “У нас була, як рожа цвіла, а тепер стала, як квітка в,яла…”?

Про кого йдеться: “Діло ніби горіло в її руках. Вона оджимала плаття й разом поралася коло печі”?

Кому належать слова: “А ти хотіла згорнути руки та й сидіти? Чого це ти розходилася? Та я тобі не подивлюся в зуби”?

Назвіть героїню: “… висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем”?

Назвіть імена Кайдашів. Де вони мешкали?

Як Карпо познайомився з Мотрею? Якого вона роду?

Чому починаються сварки між Мотрею та свекрухою?

За яких обставин познайомився Лаврін з Мелашкою? Звідки вона, якого роду?

Куди пішла Мелашка від свекрухи? Хто її повернув?

Як помер старий Кайдаш?

Через що виникали сварки між молодими сім,ями?

Чому Кайдашиху дражнили на селі “безокою економшею”?

Через що була остання сварка і як закінчується повість?

ВІДПОВІДІ:

Про Лавріна подумала Мелашка.

Мотря.

Кайдашиха, коли була у Довбишів і дивилася на Мотрю.

Мотря.

Мелашка.

Мелашка.

Мотря.

Кайдашиха.

Маруся Кайдашиха.

Омелько,Маруся, Карпо, Лаврін; с.Семигори.

Була з багатого роду Довбишів. Пішов до її будинку, вона була сама, підмазувала хату; ввечері зустрілися на танцях.

Стара спала та охала, а Мотрю змушувала все робити, ще і повчала. Потім розповідала по селу, яка вона лінива і нічого не вміє робити.

Їхав понад Россю, побачив серед поля квітку – то була дівчина, дочка Охріма Балаша з Бієвиць. Мала багато братів та сестер, бідно жили.

Пішла у Київ з бабою Палажкою, залишилася у проскурниці. Пішли шукати Лаврін, мати та свекруха, яка пообіцяла, що їй ніхто лихого слова не скаже.

Багато пив, почали ввижатися чорти. Приходив до нього херсонський чумак та й завів його на греблю. Там і знайшов його мірошник (утопився).

Через курку, півня, кабана, що рив картоплю; Мотриного коня, кухоль, грушу.

Під час сварки Мотря вибила свекрусі деркачем око, вона осліпла.

Сварка була через грушу, яку Лаврін прищепив у дитинстві, що росла на Карповій половині. Груша всохла і між родинами настав мир.