
- •Методичні вказівки
- •Характеристика дослідної балки, матеріалів і випробувальної установки
- •Порядок виконання роботи
- •4 Теоретичний розрахунок балки
- •Визначення руйнівного навантаження
- •При цьому має виконуватись рівність
- •Визначення прогинів балки
- •Приклад опрацювання даних за результатами випробування
- •Запитання для самоперевірки
- •Випробування балки
- •Опрацювання результатів випробувань
- •Висновки за виконаною роботою
- •1 Мета й задачі випробувань
- •Характеристика дослідної балки
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичний розрахунок балки
- •Методика й опрацювання результатів випробувань
- •Порівняння теоретичних і дослідних даних
- •Запитання для самоперевірки
- •Випробування балки
- •Опрацювання результатів випробування
- •Висновки по виконаній роботі
- •Список літератури
При цьому має виконуватись рівність
,
(5)
;
(6)
;
(7)
.
(8)
Якщо
умова (5) не задовольняється, розрахунок
виконують за формулою (3), беручи
.
У формулах (3) – (8):
-
нормативний опір арматури розтягуванню
за даними випробування зразків сталі,
беруть таким, що дорівнює границі
текучості сталі
;
-
нормативна призмова міцність бетону;
- площа поперечного перерізу поздовжньої
розтягнутої арматури;
-
робоча висота перерізу балки;
- ширина балки;
-
висота стисненої зони бетону;
-
відстань від верхньої грані балки до
центра ваги розтягнутої арматури
;
- граничне значення відносної висоти
стисненої зони бетону, визначають за
формулою (6);
- відносна висота стисненої зони бетону,
визначають за формулою (7).
Визначення прогинів балки
Під час визначення прогинів дослідної балки від навантаження, що дорівнює 0,5 , розглядають напружено-деформативний стан елемента, який згинається і працює з тріщинами в розтягнутій зоні бетону (стадія II).
Для однопролітної балки з шарнірними опорами значення прогинів визначають за формулою
,
(9)
у разі
завантаження балки двома силами,
розташованими в третинах прольоту,
= 23/216;
-
розрахунковий проліт балки.
Згідно з діючими нормами СНиП 2.03.01-84 повну величину кривизни визначають з урахуванням короткочасних і довготривалих навантажень
.
(10)
У випадку випробування балки короткочасним навантаженням
,
тоді
.
Для перерізу з одиночною арматурою повна кривизна від короткочасної дії навантаження визначається за формулою
;
(11)
;
(12)
;
(13)
;
(14)
;
(15)
;
(16)
;
(17)
.
(18)
У формулах (11) – (18):
-
замінюючий момент відносно центра ваги
розтягнутої арматури. Для елементів,
що згинаються без попередньо напруженої
арматури, дорівнює згинаючому моменту.
При розрахунку дослідної балки
-
відносна висота стисненої зони бетону;
- відстань від центра ваги розтягнутої арматури до точки прикладення рівнодіючого зусилля в стисненій зоні бетону в перерізі з тріщиною;
-
коефіцієнт, який враховує роботу
розтягнутого бетону на ділянці між
тріщинами;
-
коефіцієнт, що враховує нерівномірність
розподілення деформацій крайнього
стисненого волокна по довжині ділянки
з тріщинами. Для важкого бетону
= 0,9;
-
коефіцієнт, що характеризує пружно-пластичний
стан бетону стисненої зони. Для
важкого бетону при короткочасній дії
навантаження
=
0,45;
-
коефіцієнт, що враховує тривалість дії
навантаження і профіль арматури. При
гладкій арматурі і проектній марці
бетону більше від В 10,0, для короткочасно
діючого навантаження
=
1;
-
пружно-пластичний момент опору зведеного
бетонного перерізу.