5.2.3. Типи позиц³й у педагог³чному сп³лкуванн³

Проблема позиц³й у сп³лкуванн³ вивчаºться представниками р³зних психолог³чних галузей: в³ково¿ психолог³¿ (Л.².Божович), соц³ально¿ (В.О.Ядов), психолог³¿ особистост³ (Р.Роджерс). Проте найб³льш розробленою вона º в русл³ трансактивного анал³зу (Е.Берн).

З погляду цього п³дходу, позиц³я (як власна, так ³ партнера) характеризуºться, по-перше, пров³дним "Его"-станом особистост³ ³, по-друге, пров³дним типом ¿¿ сп³лкування.

Е.Берн та його посл³довники п³д "Его"-станами особистост³

Таблиця 1.

Характеристика стил³в педагог³чного сп³лкування

Ñòèë³ ñï³ë-	Аспекти стил³в сп³лкування
кування	формальний	зм³стовний
Автори тарний	Учень розглядаºться як об'ºкт сп³лкування, а не р³вноправний партнер. Д³лов³, коротк³ вказ³вки. Заборона без пощади, з погрозою. Мова ч³тка, тон неприв³тний. Похвала й пожурення суб'ºктивн³. Ситуативна демонстрац³я прийом³в сп³лкування, а не ¿х системне застосування. Вчитель займаº позиц³ю "Над" (учнем, класом). Ц³лковите ³гнорування емоц³й. Основн³ прийоми впливу - наказ, повчання.	Робота з учнями плануºться заздалег³дь ³ т³льки вчителем. Д³тям спов³щаºться тимчасова мета, к³нцева - ¿м нев³дома. Побажання учн³в п³д час планування роботи не враховуºться. Думка вчителя º вир³шальною.
Демок ратичний	Учень розглядаºться як р³вноправний партнер сп³лкування. ²нструкц³¿ подаються у форм³ пропозиц³й. Мова приºмна, тон емоц³йно забарвлений, доброзичливий. Похвала ³ потурання коментуються порадами. Вказ³вки ³ заборони з дискус³ями. Позиц³я вчителя "В центр³" (под³й, життя учня, класу). Основн³ прийоми впливу - заохочення, похвала, просьба, порада.	Заходи плануються не заздалег³дь, а разом з класом. Ус³ розд³ли заплановано¿ роботи обговорюються колективно, з урахуванням пропозиц³¿ учн³в. В³дпов³дальн³сть за ¿х проведення несуть ус³: вчитель ³ учн³.
Потура льний	Мова монотонна, суха. Похвала ³ покарання в³дсутн³. Н³яко¿ сп³впрац³. Позиц³я вчителя - "Осторонь" (самоусунення в³д учня, класу). Прийоми впливу - в³дсутн³.	Робота в клас³ пущена на самот³к. Учитель не даº вказ³вок ³ н³ до чого не змушуº. Заходи плануються стих³йно, за ³н³ц³ативою окремих учн³в-ентуз³аст³в.

(Я-концепц³ºю) розум³ють в³дносно незалежн³ ³ виокремлен³ у внутр³шньому св³т³ людини сукупност³ емоц³й, думок ³ патерн³в повед³нки, як³ º н³би-то дискретними ³ можуть виявлятися у повед³нц³ незалежно. Водночас "его"-стани маючи р³зн³ типолог³¿, знаходяться м³ж собою в пост³йних взаºмов³дношеннях. Тому поºднання трьох "его"- стан³в здорово¿ особистост³ може розглядатися як структуроване ц³ле, чи гештальт.

Е.Берн вид³ляº три "его"- стани особистост³: "Дитина" (Д1), "Дорослий" (Д2), "Батько" (Б).

"Его"-стан "Дитина" в³дпов³даº соц³альн³й рол³ дитини ³ збер³гаºться в людин³ з дитячого в³ку. В³н акомулюº у соб³ сильн³ й слабк³ вияви дитячо¿ натури. До сильних можна в³днести розкут³сть, творч³ вияви, ³мпульсивну життºрад³сн³сть, допитлив³сть, схильн³сть фантазувати. До слабких - невпевнен³сть, безпорадн³сть, ляклив³сть, надту дов³рлив³сть, нестриман³сть, бешкетлив³сть.

"Его"-стан "Батько" в³дпов³даº соц³альн³й рол³ батька й усталюºться в дитинств³ на основ³ любов³ й симпат³³ до старших ³ насл³дування ¿х. "Его"-сильн³ вияви "Батька": упевнен³сть у сво³й правот³, у правот³ моральних вимог; здатн³сть до авторитарного тону; схильн³сть до покровительства й захисту слабшого. Менш привабливими º його слабк³ риси: безапеляц³йн³сть; догматизм; усв³домлення переваги й права наказувати.

"Его"-стан "Дорослий" спрямований на реальну д³йсн³сть. В³н передбачаº розумне оц³нення р³зноман³тних елемент³в ситуац³³ та ³нтерес³в ³нших людей ³ виникаº п³д час необх³дност³ примирити й п³дпорядкувати "его"-стани особистостей "Дитини" та "Батька".

Для нього характерними º розрахунок д³й, контроль над ними, об'ºктивн³сть в оц³нках, розум³ння в³дносност³ догм. Його слабкими виявами º занадтий скептицизм, скут³сть (недостатн³сть спонтанност³), б³дн³сть фантаз³¿, недооц³нка емоц³йного аспекту життя.

В³дпов³дно до теор³¿ трансактивного анал³зу "Дитина", "Батько", "Дорослий" - це абстрактн³ конгломерати стилей повед³нки й реагування. Вони основан³ на зовс³м конкретних ³ значущих згадуваннях, як³ º у кожно³ людини ³ як³ далеко не завжди можна пригадати дов³льно. Але вони все ж таки º ³ суттºво впливають на повед³нку людини.

Тому м³й "Батько" - це не т³льки узагальнена позиц³я, але й конкретн³ особист³сн³ згадування того, як реагувала моя мама чи м³й батько на под³бну ситуац³ю, а я н³би перейняв ¿хн³й стиль повед³нки.

² моº "Дитя" - це не дитя взагал³, а я сам у дитинст³ з³ сво¿ми способами реагування, який опинився в под³бн³й ситуац³¿.

²ндив³дуальн³ вар³ац³¿ в позиц³ях "Дитина", "Батько", "Дорослий" можуть бути найр³зноман³тн³шими, але сп³льними º спрямован³сть повед³нки, яка виявляºться в усьому: ³нтонац³¿, лексиц³, типових позах тощо (Див. табл. 2.).

Для прикладу наведемо дек³лька комун³кативних акт³в, у яких виявляються р³зн³ "его"-стани особистост³ вчителя й учня в реальних ситуац³ях педагог³чного сп³лкування. У таблиц³ 3. наведен³ схематичн³ зображення трансакц³й (стр³лка зл³ва направо - пов³домлення першого партнера другому, справа нал³во - в³дпов³дь другого).

Представники трансактивного психолог³чного напряму вважають, що кожна людина в р³зн³ моменти часу, з р³зними партнерами в р³зних ситуац³ях може поводитися або як Дитина, або як Дорослий, або як Батько. Водночас той чи ³нший "его"-стан людини º пров³дним, дом³нуючим, тип³чним чи нав³ть одним з можливих. Можливим º й ³нший вар³ант, коли в³дбуваºться "вторгнення" "его"-стан³в "Дитини" ³ "Батька" в "его"-стан "Дорослого", ³ сприймання реальност³ зумовлюºться пересудами, упередженнями "Батька" чи ³люз³ями "Дитини". Усе це може спричинити виникнення ускладнень у сп³лкуванн³.

Таблиця 2.

Комун³кативна повед³нка вчителя в р³зних позиц³ях

Типов³ позиц³³	Батько	Äèòÿ	Дорослий
Типов³ слова та вислови	Ус³ знають, що ... Ти н³коли не повинен ... Ти завжди мусиш ... Я не розум³ю, як це дозволяють ...	ß õî÷ó ... ß íå õî÷ó ... Я сердитий на вас! Прекрасно! Паскудно! Добре-добре ...	ßê? Ùî? Êîëè? Äå? ×îìó? Можливо ... Напевно ... Давай подумаºмо ...
²нтонац³я	Звинувачувальна Милосердна Критична Зверхня Заперечувальна	Äóæå åìîö³éíà	Пов'язана з реальн³стю
Åìîö³éíèé ñòàí	Надто правильний Дуже гарний Гордовитий	Æàðò³âëèâ³ñòü Весел³сть Пригн³чен³сть Понур³сть	Уважн³сть. Зац³кавлен³сть у пошуку ³нформац³³
Вираз обличчя	Похмурий Незадоволений Занепоко¿ний	Пригн³чений Здивований Çðàä³ëèé	В³дкрит³ оч³, максимальна уважн³сть
Ïîçè	Руки в боки, складен³ на грудях, позад себе Давання вказ³вок ("тикання") пальцем, пожурити пальцем). Прямий, строгий, довготривалий погляд	Незграбн³сть. Спонтанна рухлив³сть (крутить ручку в руках, "хрустить" пальцями, перебираº гудзики, стискаº кулаки ...)	П³д час розмови нахиляº трошки вперед корпус т³ла ³ повертаº голову до сп³врозмовника

Таблиця 3.

Схематичн³ зображення трансакц³й учителя та учн³в

Схематичн³ зображення трансакц³й	Комун³кативн³ акти, в яких виявляються р³зн³ "его"-стани особистост³
Á ====== Á Äîð. Äîð. Äèò. Äèò.	1."Минулор³чн³ семикласники були допотлив³шими" - жал³ºться вчитель восьмикласникам. 2.Восьмикласники: "А пригадайте но, ²ване ²вановичу, нам ви говорили те ж саме".
Á _________ Á Äîð. Äîð. Äèò. Äèò.	1. Вчитель: "Що сталося з семикласниками? Вони зовс³м розпустилися". 2. Восьмикласник: "Так, ми у сьомому клас³ були старанн³шими за них".
Á Á Äîð.=== Äîð. Äèò. Äèò.	1. Вчитель: "Тема Планетарно¿ еколог³чно¿ культури º дуже актуальною ³ важливою, тому пропоную обговорити ¿¿ сьогодн³ на класн³й годин³". 2. Учень: "Воно то так, але давайте краще поговоримо про кохання."
Á Á Äîð. Äîð. Äèò.-------- Äèò.	1. Перший учень: "А чи не втекти нам з лекц³¿?" 2.Другий учень: "Ще чого? Ти прийшов учитися, то ж думай про навчання, а не про к³но".
Á Á Äîð. ------- Äîð. Äèò. Äèò.	1. Перший учень: "А чи не втекти нам з уроку?" 2.Другий учень: "Чудова ³дея. Т³льки давайте скор³ше, щоб учитель нас не побачив".
Á Á Äîð.--------Äîð. Äèò. Äèò.	1. Учитель: " Ви не бачили мо¿х окуляр³в? 2. Учн³: "В³чно ви, ²ване ²вановичу, ¿х губите. Пора вже придбати соб³ ланцюжок".

Оптимальним "его"-станом для особистост³ педагога вважаºться досягнення стану "³нтегрованого" "Дорослого". Педагог у цьому "его"-стан³ характеризуºться здатн³стю до розширеного усв³домлення, спонтанност³ й безпосередност³ у взаºмостосунках. Тобто як такий, що маº в³дпов³дальн³сть "Батька", здатн³сть до об'ºктивно³ переробки ³нформац³¿ "Дорослого" ³ приваблив³сть "Дитини". "Его"-стан" ³нтегрованого "Дорослого" досягаºться педагогом шляхом усв³домлення, накопичення якнайб³льше в³домостей про сво¿ "его"-стани "Батька" ³ Дитини".

Отже, кожний з "его"-стан³в у залежност³ в³д особливостей своº¿ структури й генезису може спричинювати р³зн³ типи сп³лкування. Так, "Дитина" може бути "природною" ³ "пристосованою п³д впливом соц³ального середовища". Кр³м того, "пристосована" "Дитина" може бути "поступливою до зовн³шн³х вплив³в", "бунт³вником проти вплив³в зверху", "ман³пулятором оточуючими" тощо. Е.Берном змальован³ також р³зноман³тн³ способи повед³нки "природно¿" "Дитини".

Для "его"-стану "Батько" також властивими º р³зноман³тн³ типи повед³нки: "контролюючий" (авторитарний), повед³нка якого може бути дуже р³зновекторною: "дуже м'ягкий - патолог³чно жорсткий", "виховуючий" (оп³кун) ³ "усунений".

Характеризуючи "его"-стан "Дорослий" Е.Берн ³ його посл³довники вказують на можлив³сть ³снування в³дхилень в³д оптимального його функц³онування ("³нтегрованого" "Дорослого"), як³ виявляються у вигляд³ акцентуац³й характеру. Так вид³ляють "Дорослого" "змученого" (з психостен³чними рисами), з жорстко обмеженими рамками" (наближеного до шизо¿дних рис), "контам³нованого" "Батька" (парано¿дальн³ риси) та ³н.

ª.В.За¿ка, на основ³ анал³зу психолог³чно¿ л³тератури з проблеми р³зновид³в повед³нки "Дитини", "Батька", "Дорослого" доходить висновку, що в ус³х цих випадках мова йде по сут³ про переважання одного з чотирьох тип³в сп³лкування:

1) аф³л³ативний тип сп³лкування, якому властив³ природн³сть, енерг³йн³сть ³ увага до ³ндив³дуальност³ партнера по сп³лкуванню;

2) формальний, який характеризуºться тягот³нням до нормативност³, анал³тичност³ ³ тенденц³³ до де³ндив³дуал³зац³¿ особистост³;

3) в³дгороджений, якому властив³ низьк³ продуктивн³сть, енерг³йн³сть, увага до особистост³;

4) конфл³ктний, який пов'язаний з³ схильн³стю до афект³в ³ неадекватно³ повед³нки, яка здеб³льшого межуº з патолог³чною.

На ц³й основ³, автор вид³лив дванадцять основних позиц³й, як³ утворюються в результат³ перетину трьох "его"-стан³в (Дитина, Батько, Дорослий) з чотирма типами сп³лкування (За¿ка ª.В., ²вашов А.М., 1992) ³ як³ можна проанал³зувати з позиц³¿ педагог³чного сп³лкування (Див. табл. 4.).