5.1.3. Статусна диференц³ац³я ролей "вчителя" ³ "учня"

Рол³ в систем³ взаºмостосунк³в "учитель-учитель", "учень-учень" ³ "учитель-учень" диференц³юються за статусом: високий ³ низький.

Наприклад: учитель в³дносно до учня, директор, зауч школи в³дносно вчителя й до учн³в, староста в³дносно класу, вчитель вищо¿ категор³¿ стосовно вчителя-початк³вця тощо мають вищий статус.

Досл³дники стверджують, що зазвичай люди, як³ отримали вищий статус, вважають себе кращими, зд³бн³шими до кер³вно¿ посади, а також мають повне право розраховувати на особливе ставлення до себе з боку ³нших. ² навпаки, пониження статусу особи, яка виконувала ран³ше кер³вну роль, у рол³ п³длеглого може викликати ефект пригн³чення ³ п³д³рвати свою самост³йн³сть.

Виконання вчителем чи учнем т³º¿ чи ³ншо¿ кер³вно¿ рол³ може мати також ³ позитивний вплив на клас, якщо виб³р ц³º¿ рол³ буде власним ³ св³домим.

Наприклад, якщо вчитель сам захот³в бути класним кер³вником (учень - старостою класу), то в³н може радикально зм³нитися, навчитися виявляти емпат³ю до тих, чи¿ рол³ º нижчими за статусом. Тому що роль зобов'язуº до в³дпов³дно¿ статусно¿ повед³нки.

Водночас психологи зауважують, що люди дуже швидко звикають до кер³вних ролей. За св³дченням Ларошфуко, особи, як³ займають вищий статус в³дносно до групи (колектву) людей, яку вони очолюють, ц³кавляться переважно сво¿ми проблемами. Стосовно до розв'язання проблем, реал³зац³¿ ³дей, потреб людей нижчого статусу, вони т³льки роблять вигляд, що слухають ¿х уважно, тод³ як насправд³ ця увага º удаваною, часто в очах можна побачити роздратування ³ ¿м дуже не терпиться повернутися до власних справ.

Кр³м того, рольов³ взаºмостосунки м³ж р³зностатусними особами зумовлен³ ще й таким феноменом, як субординац³я.

5.1.4. Види педагог³чного сп³лкування у систем³ субординац³йно-рольових взаºмостосунк³в

Субординац³я визначаºться за тлумачним словником як система суворого п³дпорядкування молодших за чином або становищем старшим, що rрунтуºться на правилах службово¿ дисципл³ни.

В основ³ субординац³йно-рольового сп³лкування м³ж членами класного (педагог³чного колективу та адм³н³страц³ºю школи) лежать вм³ння слухати, бажання бачити, бажання сп³впрацювати, бажання анал³зувати та етика, норми ³ правила культури повед³нки. Таке сп³лкування базуºться на взаºмн³й поваз³, коректност³, терпимост³ та ³нтел³гентност³. Висока культура субординац³йно-рольового педагог³чного сп³лкування додаº наснаги, сприяº творчому п³днесенню д³яльност³ та особист³сн³й самореал³зац³¿. Вона стимулюº розвиток особистост³, сприяº оздоровленню психолог³чного кл³мату в колектив³, взаºморозум³нню ³ спрямованост³ зусиль на сп³вучасть у творенн³ педагог³чного процесу. Або ж навпаки: викликаº депрес³ю, "вбиваº" ус³ бажання, знижуº життºвий тонус, бажання творити ³ д³яти.

Отже, ефективн³сть субординац³йно-рольового педагог³чного сп³лкування залежить здеб³льшого в³д соц³ально-психолог³чно¿ сум³сност³ характер³в ³ндив³д³в, педагог³чно¿ сум³сност³, високого р³вня розвитку знань, ум³нь ³ навичок комун³кативно¿ та правил ³ норм етично¿ й морально¿ культури тощо.

Встановлено два види рольово¿ субординац³¿ у систем³ педагог³чних взаºмостосунк³в: формальн³ та неформальн³.

Неформальне педагог³чне сп³лкування º особист³сно ор³ºнтованим, в основ³ якого лежать власн³ психолог³чн³ проблеми: встановлення емоц³йних стосунк³в з учнем, розв'язання внутр³шнього чи зовн³шнього конфл³кту, створення умов для розвитку особистост³ учня тощо.

Обмеження взаºмод³¿ вчителя та учн³в власне д³ловими стосунками, опосередкованими ролями робить ¿хнº сп³лкування формальним (оф³ц³йним). Цей вид сп³лкування може мати елементи особист³сного, але вони можуть актив³зуватися вчителем у рамках обмежень педагог³чно¿ д³яльност³.

Формальне педагог³чне сп³лкування в³дбуваºться п³д час проведення певних процедур (виховна година, класн³ чи шк³льн³ збори, культурн³ заходи тощо), як³ º запланованими, тематичними та ч³тко структурованими. Кр³м того, таке сп³лкування º обмеженим у час³ та маº визначений обсяг ³ тип ³нформац³¿, яку вчитель отримуватиме в³д учн³в чи навпаки. Устр³й субординац³йно-рольових взаºмов³дносин вимагаº в³д учителя виб³ркового п³дходу до сп³лкування, а те, що воно в³дбуваºться за певних умов - доречност³. Учн³ ж, коли говорить учитель, повинн³ уважно слухати. Ус³ комун³кативн³ д³¿ учн³в п³д час формального сп³лкування º суворо контрольованими вчителем та в³дбуваються т³льки з його дозволу.

Формальне педагог³чне сп³лкування основане, передус³м на трьох видах спрямованост³: односторонньому; односторонньому з³ зворотним зв'язком; двосторонньому.

Характерною особлив³стю одностороннього педагог³чного сп³лкування º те, що вчитель надаº учням навчальний матер³ал, який не п³длягаº коментар³ю. Учн³ займають пасивну позиц³ю. Ефективн³сть одностороннього сп³лкування визначаºться тим, як пов³домлення формулюºться й подаºться вчителем. Пов³домлення, як правило, може бути короткочасним (орган³зац³йного, виховного, ³нструкторського, дисципл³нарного характеру) або довготривалим (у вигляд³ допов³д³, лекц³¿).

Сутн³сть одностороннього, з³ зворотним зв'язком педагог³чного сп³лкування (директивного або примусового) полягаº в тому, що допов³дач (учитель) робить пов³домлення, а слухач³ (учн³) дають йому знати (в³дпов³дають) стосовно того, наск³льки добре вони його зрозум³ли. При такому сп³лкуванн³ в³д учн³в не вимагаºться висловлення власних думок, глибоких роздум³в. Достатньо, щоб учн³ зрозум³ли пов³домлення вчителя правильно. Здеб³льшого до такого виду педагог³чного сп³лкування вчител³ вдаються п³д час подач³ нового матер³алу.

Недол³ком цих двох вид³в педагог³чного сп³лкування º те, що за браком часу вчителю не завжди вдаºться встановити як³сть усв³домлення кожним учнем почуто¿ ³нформац³¿. Це може призвести до ¿¿ перекручення, нев³рного тлумачення у неформальному кол³ (серед учн³в) ³ як результат, ³стотно знизити ефективн³сть формального педагог³чного сп³лкування.

Двостороннº педагог³чне сп³лкування - це взаºмний процес. ²нформац³я подаºться учням не в готовому вигляд³, а наприклад, методом проблемного викладу чи продуктивно¿ дискус³¿. П³д час такого сп³лкування пануº атмосфера в³двертост³, щирост³, неупередженост³. Учн³ ³ вчитель в³льно обм³нюються думками, беруть активну участь в обговоренн³ тих чи ³нших проблем. Зв³сно, такий тип педагог³чного сп³лкування º найефективн³шим. Проте ³ тут простежуються субординац³йно-рольов³ зв'язки. Безперечним правом надавати слово для виступу волод³º вчитель. Найвпливов³ш³ й найавторитетн³ш³ учн³ виступають значно част³ше. Учн³ середнього р³вня навчально¿ усп³шност³, безвладн³, сидять нишком, бо бояться оц³нок ³ критики з боку сильн³ших.

Формальне педагог³чне сп³лкування буде ефективним у тому випадку, коли вчитель буде почуватися в³льно, впевнено й невимушено, уникатиме стандартизац³¿ у взаºмов³дносинах, напущено¿ вв³чливост³, недоступност³ та досконало волод³тиме прийомами взаºмод³¿.