6.4. ОСновн³ характеристики культури педагог³чного сп³лкування

Як³сною характеристикою культури педагог³чного сп³лкування º: позитивний д³алог³зм, культура мовлення та емоц³йна культура.

Позитивний д³алог³зм передбачаº вм³ння вести д³алог ³з учнем, а кр³м того - спрямован³сть на такий д³алог, тобто ор³ºнтац³ю на дитину як на р³вноправного суб'ºкта сп³лкування. Д³алог³чна ор³ºнтац³я вчителя передбачаº справжню взаºмод³ю, забезпечуючи взаºморозум³ння вчителя та школяр³в, а не прим³тивне ман³пулювання, спонукаº його дотримуватися педагог³чного такту, розв'язувати конфл³ктн³ ситуац³¿ без приниження г³дност³ учн³в. В основ³ позитивного д³алогу лежить також ум³ння вчителя передавати учнев³ активн³сть у сп³лкуванн³, вм³ння вислухати його, зрозум³ти дитину, ¿¿ проблеми й труднощ³, не посп³шаючи з висловленням власних оц³нок, нав'язуванням власних р³шень навчальних завдань. Отже, д³алог º одним ³з пров³дних профес³йних ³нструмент³в учителя, а д³агол³зм - його вищою профес³йною як³стю. Пров³дною дом³нантою д³алог³чно¿ особистост³ вчителя при цьому стаº подолання власних дом³нант, що забезпечуº в³дкрит³сть духовного св³ту учня, спрямован³сть на розум³ння його як особистост³. У процес³ такого сп³лкування учень щораз в³дкриваºться як конкретна, неповторна та емпат³йна особист³сть.

Передумовою усп³шно¿ побудови педагог³чного сп³лкування º також культура мовлення. "П³д педагог³чним мовленням, на думку Д.Ф.Н³коленка, сл³д розум³ти конкретн³сть, ч³тк³сть ³ ясн³сть думок, ¿х лог³чн³сть, дох³длив³сть, переконлив³сть, впливов³сть, здатн³сть викликати в учн³в в³дпов³дн³ почуття. Мова вчителя повинна поºднувати в соб³ сувор³сть лог³ки вченого, дох³длив³сть популяризатора, образн³сть ³ емоц³йн³сть письменника" (Н³коленко Д.Ф., 1973, с. 86). Водночас О.В.Гоголь вважаº, що "впливова сила фрази вчителя залежить передус³м в³д лексики, в³д зм³стовност³ мовлення, системи викладу, посл³довност³ в пов³домленн³ матер³алу, в³д дотримання поступовост³ у п³двищенн³ складност³, в³д спрямованост³, емоц³йност³ ³ переконливост³. Висока культура мовлення - великий словниковий запас, почуття мови, любов до мови ³ вм³ння ¿¿ передавати, емоц³йн³сть - це необх³дн³ елементи педагог³чно¿ культури викладача" (Гоголь О.В., 1999, с. 41).

А.Й.Капська розглядаº поняття культури мови як ц³л³сн³сть двох критер³¿в: мовного та зм³стовно-мовного. Перший - це нормативн³сть, правильн³сть. Другий - це точн³сть, лог³чн³сть, ясн³сть, доступн³сть, доречн³сть, чистота, виразн³сть, багатство, р³зноман³тн³сть, естетичн³сть (Капська А.Й., 1997).

Про культуру вчителя як суб'ºкта педагог³чного сп³лкування св³дчать також його невербальн³ вияви:

- контакт очей: часто й ³нтенсивно встановлюºться в³зуальний контакт, який узгоджуºться з нормами ³ правилами рольово¿ повед³нки комун³катора й рецип³ºнта; можливий "згорнутий" контакт очей, часте й швидке поглядання на партнера, а також досить настирливий пошук контакту очей; оч³ тепл³ й ласкав³;

- пози: в³др³зняються гармон³йн³стю, вони синхронн³ й ³дентичн³ з позами партнера;

- пози активн³, але водночас ненапружен³ ³ нерозслаблен³; вони спрямован³ до партнера;

- жести: ³нтенсивн³, адекватн³ до комун³кативно¿ ситуац³¿;

- експрес³я: обличчя доброзичливе, пройняте ц³кав³стю, увагою, дов³р'ям.

Проксем³ка регулюºться зг³дно з комун³кативною ситуац³ºю.

Вказан³ невербальн³ патерни сп³лкування º для педагога базовими особист³сними ор³ºнтирами культури у сфер³ педагог³чно¿ взаºмод³¿.

Емоц³йна культура º основою моральност³, оск³льки низька емоц³йна культура звичайно поºднуºться з моральною "глухотою". Вм³ння знайти адекватну форму вираження сво¿х емоц³й, ум³ння волод³ти собою, управляти власними емоц³йними станами - показник розвинено¿ емоц³йно¿ культури вчителя. Вона забезпечуº повноц³нне сп³лкування, даº можлив³сть знайти вих³д ³з складних конфл³ктних ситуац³й, як³ нер³дко мають м³сце в профес³йн³й д³яльност³ педагога (Чепелºва Н.В., 1999).

²снуº безл³ч прийом³в, як³ не безпосередньо, а в завуальован³й форм³ (опосередковано) передають справжн³ переживання людини. Спираючись на класиф³кац³ю ª.Мел³бруди, сл³д вид³лити так³ групи мовних прийом³в учителя, як³ º виявом його власних почутт³в:

- риторичн³ запитання, що св³дчать про емоц³¿ роздратування, обурення. Наприклад: "Та коли Ви нарешт³ перестанете зап³знюватись на уроки?";

- накази та заборони, як³ використовуються з метою заборонити або обмежити небажан³ д³¿ учня. Наприклад: "Перестань розмовляти!";

- дор³кання ³ претенз³¿, що починаються з³ сл³в: "завжди", "н³коли", "знову" ³ вказують на невдоволен³сть, прагнення викликати до себе жал³сть, сп³вчуття. Наприклад: "Ти завжди не готовий до уроку";

- ³рон³я ³ сарказм використовуються для того, щоб викликати в учня почуття сорому ³ незручност³. Наприклад: " Ти, напевно, писав цей тв³р три дн³ ³ три ноч³, що в³н такий "об'ºмний";

- похвала ³ засудження º мовною формою емоц³йно¿ експрес³¿. Наприклад: "Ти в³дпов³дав дуже переконливо";

- пор³вняння вживаються з метою викликати сп³вчуття до свого ф³зичного чи душевного стану. Наприклад: "У мене гудить у голов³, як у вулику, в³д вашого крику") або вимога вчителя в³д учн³в бути чемними, анал³зуючи метафорично описану ним ситуац³ю ("Ви крутитеся, як веретено".

Отже, критер³¿, що вказують на культуру, в реальному процес³ педагог³чного сп³лкування виявляються сукупно, але з р³зною силою вираження. Кр³м цього, вони º динам³чними, тобто мають властив³сть як³сно зм³нюватися.