3. Психолого-педагогічні основи розвивального навчання

Найважливішою функцією навчального процесу, яка визначається соціальним замовленням суспільства, є функція, що розвиває. За визначенням І. С. Якиманської, навчання, яке, забезпечуючи повноцінне засвоєння знань, формує навчальну діяльність і тим самим безпосередньо впливає на розумовий розвиток, і є розвиваюче навчання.

Для того, щоб навчання успішно виконувало розвиваючу функцію, необхідна спеціальна методична обробка хімічного змісту, особлива організація навчального процесу і глибоке проникнення в психологію кожного учня. «Вся складність розвивального навчання полягає в тому, що, так як розвиток учнів індивідуально, до одного й того ж результату вони йдуть різним шляхом, і цей шлях вимагає різного часу. І більше того, розвиток не терпить насильства ».

Розвивальне навчання постійно знаходиться в центрі уваги психологів. Л. В. Занкова 3 сформульована теорія розвивального навчання, відповідно до якої в даний час розробляються підручники (поки для початкових ступенів навчання). Сутність основних положень цієї теорії в наступному: 1) побудова навчання на високому, але посильному рівні труднощі. Слід знати міру труднощі. Інакше замість свідомого засвоєння буде спостерігатися механічне запам'ятовування;

2) вивчення матеріалу швидким, але доступним для учнів темпом;

3) різке підвищення питомої ваги теоретичних знань. Це положення в даний час знаходить висвітлення в шкільних програмах з хімії; 4) усвідомлення учнями процесу навчання. Мається на увазі не тільки свідоме засвоєння знань, а й свідоме використання розумових прийомів. Л. С. Виготський зазначає, що навчання найбільш успішне тоді, коли враховується зона найближчого розвитку дитини, тобто коли учень настільки підготовлений до розуміння навчального матеріалу, що при мінімальній допомозі вчителя в змозі його засвоїти.

Свою теорію розвивального навчання, в основу якого покладено реалізація ідеї формування науково теоретичного мислення, висунув і розробив В. В. Давидов. Д. Н. Богоявленський і Н. А. Менчинська відзначали, що для розумового розвитку важливо накопичення не тільки фонду знань, а й міцно закріплених розумових прийомів, інтелектуальних умінь. Цьому теж потрібно навчати. З цією ідеєю згодні і творці теорії поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперін і Н. Ф. Тализіна. Психологічними умовами розвивального навчання є:

1) формування та розвиток знань хімічного матеріалу; вироблення розумових дій, тобто при формуванні хімічного поняття треба пояснювати, якими прийомами, розумовими операціями треба користуватися, щоб знання були правильно засвоєно, а ці прийоми потім використані як за аналогією, так і в нових ситуаціях. Розвиток знань - це основа розвитку самостійності, творчих здібностей;

2) формування та розвиток інтелектуальних умінь. Дуже важливо навчити учнів логічно мислити, використовувати прийоми порівняння, аналізу, синтезу, виділяти головне, суттєве, робити висновки, узагальнювати, аргументовано сперечатися, висловлювати думки послідовно, обгрунтовано, несуперечливо;

3) формування та розвитку вміння користуватися раціональними прийомами навчальної роботи (вміння вчитися).

У процесі навчання при дотриманні всіх психологічних умов можна домогтися поступового розумового розвитку учнів, яке, за висновками ряду психологів, може проявлятися:

- У системності мислення, під яким розуміється його впорядкованість на послідовно ускладнюються рівнях (А. Ф. Есаулов);

- В умінні проводити широкий перенесення знань на рішення нових пізнавальних завдань (Є. М. Кабанова-Меллер);

- В умінні виділяти головне, робити узагальнення (В. А. Крутецький, Н. А. Менчинська, Ю. К. Бабанський);

- У більш економічному мисленні, згорнутість розумових операцій, самостійності, лаконічності.

Розвиток учнів відбувається тільки в діяльності