Література

1. Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни /За ред. Є.Г. Гончарука. — К.: Вища школа, 1995. — С. 458-469.

2. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. — К.: Виша школа, 1983. — С. 243-262.

3. Румянцев Г.И., Вишневская Е.П., Козлова Т.А. Общая гигиена. — М.: Медицина, 1985. — С. 331-344, 351-354

4. Покровский В.А. Гигиена. — М.: Медицина, 1979. — С, 423-447.

5. Гигиена детей и подростков /Под ред. Г.Н. Сердюковской, А.Ґ.Сухарева. — М.: Медицина, 1986. — С. 60-185.

6. Гигиена детей и подростков /Под. ред. В,Н. Кардашенко. — М.: Медицина, 1988. — С. 41-114.

7. Сергета І,В. Практичні навички з загальної гігієни: Навчально-методичний посібник. — Вінниця: ВДМУ та ін., 1997. — С. 60-64.

8. Руководство к лабораторним заняттям по гигиене детей и подростков /Под ред. В.И. Берзиня. — К.: Виша школа. — 1989. — С. 20-70

9. Сергета І.В., Бардов В.Г. Організація вільного часу та здоров'я школярів. — Вінниця: РВВ ВАТ "Віноблдрукарня", 1997. — 292 с.

ЗАНЯТТЯ 14

Гігієнічний контроль за навчанням, фізичним і трудовим вихованням та загартовуванням дітей і підлітків в організованих колективах та оцінка їх ефективності

МЕТА ЗАНЯТТЯ

1. Оволодіти методикою складання н оцінки режиму дня та розкладу занять, гігієнічної оцінки дитячих меблів, розсаджування учнів.

2. Засвоїти методику оцінки уроків фізичного і трудового виховання та загартовування учнів.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

1. Гігієнічні принципи складання режиму дня.

2. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів, основні елементи парти. Правила маркування парт та розсаджування учнів у класі.

3. Гігієнічні принципи складання та оцінки розкладу занять у школі.

4. Гігієнічні вимоги до проведення уроків фізичного і трудового виховання у середніх школах.

5. Медичний контроль за станом здоров'я та проведенням загартовування дітей і підлітків.

6. Зрушення у стані здоров'я та захворювання, які виникають у дітей при відсутності відповідності умов навчання гігієнічним вимогам.

ЗАВДАННЯ

1. Скласти режим дня учнів різного віку.

2. Обстежити шкільну парту і дати їй гігієнічну оцінку.

3. Оволодіти методиками оцінки розкладу занять, виготовлення лінійки Нікітіна-Флерова, оцінки функціональної готовності дитини до вступу та систематичного навчання у школі.

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

У ході заняття студенти вивчають методи визначення функціональної готовності дітей до вступу в школу, оцінки навчально-виховного процесу в школі, гігієнічної оцінки дитячих меблів та іграшок, методику виготовлення універсального парто-ростоміра (лінійки Нікітіна-Флерова), розв'язують ситуаційні задачі.

ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ ДО ВСТУПУ В ШКОЛУ

Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу передбачає проведення експрес-аналізу функціональних можливостей організму та поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності дитини.

Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу та систе­матичного навчання у школі проводиться на підставі результатів виконання комплексного психофізіологічного тесту Керна-Ірасека, показників до­слідження якості вимови звуків та точності координації рухів.

Тест Керна-Ірасека складається з трьох завдань:

1. малювання людини;

2. перемальовування короткої фрази з 3-4 слів;

3. перемальовування групи крапок.

Кожне завдання оцінюється у балах (найкраща оцінка — 1 бал, найгірша — 5 балів). Сума виконання окремих завдань є загальним результатом дослідження.

Перше завдання полягає втому, що дитина повинна намалювати фігуру людини без будь-яких вказівок з боку дослідника, друге — в тому, що дитина копіює фразу з трафарету, який виготовлений заздалегідь, і вміщує просту коротку фразу, наприклад: "Він їв суп" або "Вона пила сік",третє — втому, що дитина впродовж І хвилини дивиться на трафарет, а потім намагається відтворити форму розстановки та кількість крапок на листі паперу.

Критерії загальної оцінки результатів тестування:

• висока готовність до навчання у школі — до 5 балів;

• середня готовність — 6-10 балів;

• низька готовність — понад 11 балів.

Оцінка якості та чистоти вимови звуків проводиться під час словесного відтворювання слів, що важко артикулюються, наприклад, рак, чапля, яйце, сокира, лопата, стілець, газета, зима, миша, риба, чайка, ключ.

Точність координації рухів, отже, готовність до сприйняття навичок письма, визначається за допомогою тесту "Вирізання круга". Дитині пропо­нують картку, на якій зображені сім кругів, що розташовані на відстані 1 мм один від одного. Середній круг відмічений потовщеною лінією і має діаметр, що дорівнює 50 мм. Майбутній школяр повинен вирізати круг по потовщеній лінії за І хвилину. Відрахунок часу розпочинається з того моменту, коли ножиці доторкнулися до потовщеної лінії. Оцінюють час та якість виконання тесту.

Поглиблене патофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини. Поглиблене

психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності ди­тини з метою визначення її готовності до навчання у школі передбачає дослідження та кількісну оцінку механічної, образної та вербально-логічної пам'яті, а також вербально-логічного мислення.

Оцінка механічної пам'яті. Дитині пропонують запам'ятати, а потім відтворити, написавши на аркуші паперу, десять цифр, що пред'явлені на окремих картках або написані на дошці. Числа можуть бути різними, бажано одно-і двозначними, від 1 до 16.

Дитина, яка досліджується, впродовж І хвилини уважно розглядає запропоновані цифри і намагається запам'ятати їх, а потім по пам'яті протягом І хвилини занотовує ці цифри на листі паперу в будь-якому порядку.

Критеріальною характеристикою механічної пам'яті є показник її продуктивності, який обчислюється за формулою 43:

ПМП= (43)

де ПМЛ— продуктивність механічної пам'яті;

с — кількість правильно відтворених цифр;

а — кількість помилково відтворених цифр;

п — кількість пред'явлених цифр.

Продуктивність механічної пам'яті вважається високою,якщо результату межах від 80% до 100%, середньою — у межах від 50% до 80%, низькою — якщо результат не досягає 50%.

Оцінка вербально-логічної пам'яті. Дослідник двічі чітко та голосно вимовляє 10 слів, призначених для запам'ятовування. Слова повинні бути простими, мати конкретні образні характеристики та легко відтворюватися. Наприклад, гора, кішка, вікно, книга, ваза, стіл, зірка, квітка, дерево, пилка.

Дитина, яка досліджується, повинна впродовж 1 хвилини написати на аркуші паперу слова, які вдалося запам'ятати, або намалювати образи, що відповідають цим словам.

Показник продуктивності вербально-логічної пам'яті обчислюється за формулою 44:

ПВЛП= (44)

де ПВЛП— продуктивність вербально-логічної пам'яті;

с — кількість правильно відтворених слів;

а — кількість помилково відтворених цифр;

n — кількість пред'явлених цифр.

Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім.

Оцінка образної пам’яті. Дитині, яка досліджується, для запам'ятовування пред'являється картка із зображеними на ній 9 простими геометричними фігурами. Час пред'явлення та час відтворення однаковий — 1 хвилина. Показник продуктивності образної пам'яті обчислюється за формулою 45:

ПОП= (45)

Де ПОП — продуктивність образної пам'яті;

с — кількість правильно відтворених фігур;

а — кількість помилково відтворених фігур;

п — кількість пред'явлених фігур.

Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім.

Оцінка вербально-логічного мислення. Дитині, яка досліджується, пропо­нується картка з написаною на ній групою слів, що складається з 10 варіантів по 4 слова у кожному. При цьому кожні 3 слова у кожній групі мають чіткий змістовний зв'язок, а четверте слово — зайве, не пов'язане з іншими. Зайве слово потрібно викреслити: Наприклад:

1. книга, портфель, валіза, сумка;

2. молоко, сир, хліб, вершки;

3. хвилина, секунда, час, вечір;

4. вага, годинник,окуляри,термометр;

5. Вова, Микола, Маша, Юра;

6. зима, літо, ніч, осінь;

7. стіл, стілець, вікно, шафа;

8. береза, сосна, ягода, дуб;

9. зошит, ручка, олівець, газета;

10. мати, бабця, тато, учитель.

Зайві слова: 1) книга; 2) хліб; 3) вечір; 4) окуляри; 5) Маша; 6) ніч; 7) вікно; 8) ягода; 9) газета; 10) учитель.

За кожну правильну відповідь дитині нараховується 2 очка, за кожну неправильну — 0. Потім підраховується загальна сума балів.

Загальний результат вважається низьким, якщо дитина набрала від О до 6 бітів; середнім — від 8 до 12 балів, високим — від 14 до 20 балів.

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ШКОЛІ

Гігієнічна оцінка режиму дня, розкладу занять та уроку

Із метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв'ювання та хронометражних спостережень.

У ході досліджень необхідно отримати інформацію щодо наявності та тривалості протягом дня основних режимних елементів (сон, навчальна діяль­ність у школі, режим харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх завдань, виконання домашніх обов'язків, віль­ний час), правильність та доцільність їх взаєморозміщення, відповідність стану здоров'я, віково-статевим, анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини.

Гігієнічна оцінка організації навчального процесу в школі передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації уроку.

Контроль за навчальним розпорядком пов'язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між ними та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.

Осиновими елементами санітарно-гігієнічного нагляду за розкладом і занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров'я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіо­логічної кривої працездатності учнів, вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозміщення (наявність спарених уроків з одного предмет). розміщення поряд уроків з предметів, подібних за змістом або за видом діяльності, наприклад, рідна мова та іноземна мова, алгебра та геометрія іт. п.).

Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1 група: математика; іноземна мова; 2 група — хімія, фізика; 3 група — рідна мова, історія, географія; 4 група — природознавство, література; 5 група — фізична культура, музика, праця) або рангову шкалу складності шкільних предметів (математика — 11 балів; іноземна мова — 10; фізика, хімія — 9; історія — 8; рідна мова, література — 7; природознавство, географія — 6; фізична культура — 5; праця — 4; креслення — 3; малювання — 2; музика — 1).

Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та наоч­ності викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних струк­турних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього зав­дання, основна частина,закріплення нового матеріалу,заключна частина).

Гігієнічна оцінка організації уроку проведення хронометражних спостережень (вступна, підготовча, основна (формування рухових павичок та рухлива гра) і заключна частини), визна­чення загальної та моторної щільності уроку, а також ступеня фізичної підготовленості дітей, побудову фізіологічних кривих фізичного наванта­ження, використання функціональних проб (ортостатична проба, проба Мартіне-Кушелевського, проби з дозованими м'язовими навантаженнями, модифікована проба Летунова тощо), контроль за повітряно-тепловим режимом шкільного середовища.

Гігієнічна оцінка уроку трудового навчання школярів передбачає прове­дення хронометражних спостережень, здійснення контролю за характером, режимом та умовами навчання, визначення відповідності обладнання майстерень росту учнів, оцінку функціонального стану дітей та підлітків у ході трудової діяльності.

Гігієнічна оцінка шкільних меблів

Відповідно до Державних стандартів, у ході навчального процесу необхідно використовувати учнівські столи та стільці 6 номерів (ДСТ 11015, 11016-86): № і для учнів зростом 100-115см;№2— (16-130 см; № 3 — 131-145 см;№4 — 146-160 см;№ 5— 161-175 см; № 6 — понад 176см або парти 7 номерів (ДСТ 5994-64): № 1 — для учнів зростом 110-119см; №2 — 120-129 см; №3—1 ЗО-139 см; № 4 — 140-149 см; № 5 —і 150-159 см; № 6 — 160-169см;№7—170-179см, або 5 літер (ДСТ 11015, 11016-77): А — для учнів зростом до 130 см; Б— 130-145 см; В— І4б-І60см;Г—І61-175см;Д— понад 175 см.

Санітарна експертиза розміщення меблів повинна передбачати аналіз наявності у кожному класі меблів не менш ніж трьох різних номерів та адек­ватності їх взаємно розташування, характеристику відстані між рядами парт та між меблями і боковими, передньою та задньою стінами класу, вивчення умов забезпечення правильної та зручної посадки, основних розмірів парти (висота стола та сидіння, дистанція сидіння та спинки, диференція тощо).

Методика виготовлення універсального парто-зростоміра (лінійки Нікітіна-Флерова)

Для виготовлення лінійки Нікітіна-Флерова необхідно мати таблицю розмірів основних елементів меблів, дерев'яну або металеву планку довжиною ; не менше 80 см та сантиметрову стрічку. На одному боці лінійки, що викорис­товують для визначення номера меблів, відкладаються відрізки, довжина і яких відповідає стандартній висоті кришки столу (парти) над підлогою та на відстані від кришки сидіння до підлоги для меблів різних номерів.

Зворотний бік лінійки, що призначений для визначення номера парти, розподіляється на 6 відрізків по 15 см (для ДСТ 11015, 11016-86) або 7 відрізків по 10 см (для ДСТ5994-64), або на 5 відрізків по 15 см (для ДСТ 11015, 11016-77), які відповідають літерам або номерам столів та парт.

Лінійку, що підготовлена за наведеними правилами, слід повісити на стіну або класну дошку (як зручніше) так, щоб перша поділка лінійки відповідала 117 см (для ДСТ 11015,11016-86), 122 см (для ДСТ 5994-64) або 132 см (для ДСТ 11015, 11016-77), тобто кінець лінійки був на рівні 102 см, 112 см або 117 см від підлоги.

Гігієнічна оцінка шкільних підручників

Санітарна експертиза поліграфічного оформлення шкільних підручників передбачає визначення загальних відомостей про навчальний посібник (ав­тор, назва, місце І рік видання, призначення), характеристик паперу (колір, особливості поверхонь, просвічуваність), шрифту (гарнітура, висота основ­них штрихів, товщина, відстань між штрихами), набору (відстань між літерами і словами (апрош) та рядками (інтерліньяж), довжина рядка, ширина полів, однотипність шрифту, наявність петиту та курсиву, щільність набору), друку (чіткість, інтенсивність, рівномірність, особливості типографської фар­би), зовнішнього оформлення (маса, габарити, формат, брошурування, оправ­лення) та проведення лабораторних досліджень (вміст деревини у папері, мікробне забруднення підручника тощо).

Гігієнічна оцінка дитячих іграшок

Санітарна експертиза дитячої іграшки зумовлює необхідність визна­чення загальних відомостей про іграшку, її розміри, масу, форму та міцність, матеріал з якого вона виготовлена, запах, міцність фіксації барвників, харак­теристики оптичних властивостей сили звуку, електросилового напруження та бактеріального забруднення виробу.

Гігієнічні основи медичного контролю за загартовуванням дітей та підлітків Загартовування — це система тренування адаптаційних механізмів пристосування до добових, сезонних, поступових або раптових змін мікро­клімату, освітленості, магнітних та електричних полів Землі, що виникли у процесі еволюції, з метою підвищення опірності організму до зовнішніх впливів.

До провідних принципів загартовування слід віднести:

• послідовність збільшення впливу;

• регулярність проведення;

• урахування індивідуальних особливостей;

• багатофакторність процедур загартовування.

• поліградіентність, тобто тренування організму до слабких, сильних, коротких, уповільнених та середніх за силою і часом дії подразників;

• поєднання загального та місцевого загартовування;

• регламентація рівня теплопродукції та виконання загартовуючих проце­дур як у етапі спокою, так і при різній руховій активності;

• урахування характеру попередньої діяльності організму, що передбачає зменшення ступеня виливу через слідові зміни.

У ході проведення процедур загартовування перехід від обтирання до обливання можна виконувати тільки тоді, коли при використанні обтирань практично не виникають такі явища, як збільшення частоти серцевих скоро­чень та дихання, серцебиття, неприємні відчуття та прояви, наприклад,так звана "гусяча шкіра".

Тому при переході від одного режиму загартовування до іншого обов'яз­ково необхідно визначити ступінь адаптованості організму до охолоджень, частоту простудні їх захворювань в минулому, провести функціональну пробу на холодову стійкість, що передбачає визначення аналізу частоти серцевих скорочень при охолодженні ступень водою, яка мас температуру 14-17 °С, протягом 3 хвилин.

Таблиця 29