Методика установлення календарного віку дитини
|
Наступний етап комплексного методу пов'язаний з оцінкою морфофункціонального стану організму із застосуванням шкал регресії та вікових стандартів розвитку функціональних показників. Фізичний розвиток вважається:
гармонійним, якщо величини маси тіла й обводу грудної клітки відрізняються від нормативних значень у межах від-1 до +1 та функціональні показники характеризуються відхиленнями від 1
і вище;дисгармонійним, коли величини маси тіла й обводу грудної клітки від стають або випереджають за рахунок надлишкових жировідкладень стандартні значення на ± 1 — ±2 та функціональні показники перебувають у межах від -1 а до -2 ;
різко дисгармонійнім, якщо величини маси тіла й обводу грудної клітки за рахунок надлишкових жировідкладень відстають або випереджають нормативні показники більше ніж на ±2 та функціональні показники характеризуються відхиленнями від-2 і нижче.
Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання комплексного методу повинен мати такий вигляд: "Фізичний розвиток Кравченко П.: 1О років, середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), гармонійний (дисгармонійний, різко дисгармонійний), біологічний вік відповідає календарному вікові (випереджає календарний вік, відстає від календарного віку)".
Оцінка фізичного розвитку центильним методом
Центильний метод, на відміну від традиційних, які орієнтовані на оцінку ознак фізичного розвитку, що варіюють за законом нормального розподілу, є ефективним непараметричним способом стислого опису характеру розподілу, який має право або лівосторонню асиметрію (маса тіла, обвід грудної клітки тощо). Сутність центильного методу полягає у зіставленні фактичної ознаки розвитку окремої характеристики фізичного розвитку з упорядкованим рядом, що включає у свою структуру весь діапазон коливань досліджуваної ознаки, розподілений на 100 інтервалів, попадання в які має рівну імовірність, але розміри цих центильних інтервалів у абсолютних одиницях вимірювань неоднакові. Для визначення ступеня фізичного розвитку використовують сім фіксованих центилів (3-й, 10-й, 25-й, 50-й, 75-й, 90-й та 97-й) і, відповідно, вісім центильних інтервалів:
1-й інтервал (нижче 3 %) — дуже низькі показники;
2-й інтервал (від 3 % до 10 %) — низькі показники;
3-й інтервал (від 10 % до 25 %) — знижені показники;
4-й та 5-й інтервали (відповідно від 25 % до 50 % та від 50 % до 75 %) — середні
показники;
6-й інтервал (від 75 % до 90 %) — підвищені показники;
7-й інтервал (від 90 % до 97 %) — високі показники;
8-й інтервал (вище 97 %) — дуже високі показники.
Індивідуальну оцінку морфофункціональних показників проводять за одновимірними оціночними шкалами, що включають у свою структуру розмах коливань (максимальне та мінімальне значення), центральну тенденцію (медіану упорядкованого ряду) та 8 центильних інтервалів і дозволяють визначити як окремі характеристики розвитку соматометричних ознак, так і, враховуючи той факт, що 4-й та 5-й інтервали номограми характеризують гармонійний фізичний розвиток, 3-й та 6-й інтервали — дисгармонійний, 1-й та 2-й І 7-й та 8-й — різко дисгармонійний за рахунок дефіциту або надлишку маси тіла, ступінь гармонійності фізичного розвитку.
МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
Для характеристики стану здоров'я дітей та підлітків використовують медико - статистичні показники захворюваності — загальної, інфекційної, з тим часовою втратою працездатності, з госпіталізацією тощо.
Головними реєстраційними формами є такі документи: "Історія розвитку дитини (Ф-112-У), "Індивідуальна карта дитини" (Ф-026-У), "Статистична карта особи, яка вибула із стаціонару" (Ф-066-У), "Журнал реєстрації інфекційних захворювань" (Ф-060-У), "Екстрене повідомлення про інфекційну хворобу, харчове,гостре професійне отруєння" (Ф-056-У),"Контрольна картка диспансерного спостереження (Ф-ЗО), "Зведена відомість обліку захворювань, що зареєстровані у лікувальному закладі" (Ф-071-У),' "Зведена відомість нещасних випадків, що виявлені вперше" (Ф-071-1у), "Вкладний листок до медичної картки підлітків" (Ф-025-1 у), "Довідка про тимчасову непрацездатність" (Ф-095/у).
До основних показників захворюваності дітей та підлітків відносять показники, що визначаються за формулами 30-37:
1.Загальна захворюваність (загальна поширеність захворювань).
2.Поширеність окремих захворювань.
3.Індекс здоров’я.
4.Показник осіб, які часто хворіють.
5.Структурні особливості захворюваності (питома вага кожного захворювання у відповідності до загальноприйнятої класифікації).
6.Кратність захворювань.
7.Середня кількість днів захворювань на одну дитину.
8.Середня тривалість окремого захворювання на одну дитину.
До основних показників захворюваності дітей та підлітків, що розраховуються за даними медичних оглядів, відносять показники, які визначаються за формулами 38-42:
Повнота охоплення медичними оглядами.
Показник розподілу дітей за групами здоров'я.
Показник розподілу дітей на групи фізичного розвитку.
Контингент осіб, які хворіють (III-V групи здоров'я).
Абсолютний приріст захворюваності, що характеризує ступінь збільшення або зменшення рівня захворюваності за певний період.
Темп приросту захворюваності.
Показник наочності, що являє собою співвідношення кожної з величин, які порівнюються, до вихідного рівня, взятого за 100%.
Слід зазначити, що кожен з наведених вище показників обчислюють диференційовано, з урахуванням віково-статевих особливостей дитини.