Методи та методики гігієнічних досліджень, що використовуються у гігієні дітей та підлітків

Методики вивчення чинників навколишнього середовища

Методики вивчення реакцій організму у відповідь на вплив чинників навколишнього середовища

1, Санітарний опис об'єкта (отримання інформації про набір приміщень, особливості планування та забудови земельної ділянки, обладнання та благоустрою) 2, Інструментальні досліджених чинників навколишнього середовища: а) дослідження природного та штучного освітлення; б)дослідження особливостей мікроклімату(температурно-вологісний режим, швидкість руху та охолоджуюча здатністьповітря); в)хімічні та бактеріологічні властивості повітря (вміст СО2, антропотоксинів, пилу, токсичних хімічних речовин, бактеріальна забрудненість); г) дослідження водопостачання; д) дослідження шумо-вібраційної обстановки; ж) дослідження особливостей обладнання (предмети побуту, меблі, киши, іграшки, посуд, одяг тощо) 3.Досліджений особливостей харчування (дітей та підлітків: а) розрахунковий метод вивчення особливостей харчування; б) лабораторне дослідження особливостей харчування 4, Гігієнічна оцінка режиму дня дітей та підлітків: а) хронометраж; б)опитування (анкетування, інтерв'ювання іт. п.)

1. Дослідження функціонального стану окремих фізіологічних систем організму: а) серцево-судинна і дихальна системи (за даними функціональних проб з навантаженням і т. п.); б) центральна нервова система (за даними хропорефлексометрїі і т. п.); в) система кровотворення (за даними фагоцитарної активності лейкоцитів, ферментного профілю лейкоцитів, вмісту глобулінів у сироватці крові тощо); г) рівень функціонування окремих аналізаторів (зоровий, слуховий, руховий аналізатори тощо) 2.Дослідження особливостей поведінкових реакцій дітей та підлітків (проведення хронометражу тощо) 3, Вивчення розумової ти фізичної працездатності (коректурні проби, функціональні проби з дозованим навантаженням і т. п.) 4, Вивчення захворюваності дітей та підлітків а) за даними про кількість звертань у медичні установи за допомогою; б) за даними медичних оглядів 5. Дослідження фізичного розвитку дітей па підлітків (за методом сигнальних відхилень, комплексним та центильннм методами тощо) 5. Психогігієнічні та біоритмологічні дослідження

МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

В основу комплексної оцінки стану здоров'я дітей та підлітків покладено такі критерії:

• наявність або відсутність хронічках захворювань у момент обстеження;

• рівень фізичного та нервово-психічного розвитку та ступінь його гармонійності;

• рівень функціонування основних систем організму;

• ступінь опірності організму несприятливому впливу.

На підставі вищезазначених критеріїв усіх дітей та підлітків можна розподілити на 5 груп здоров'я.

Перша група здоров'я — особи, в яких відсутні хронічні захворювання,які не хворіли або рідко хворіли за період обстеження та мають фізичний і нервово-психічний розвиток, що відповідає вікові (практично здорові, без відхилень).

Друга група здоров'я — особи, які не страждають хронічними захворюваннями,але мають деякі функціональні та морфологічні відхилення, а також і ті, що часто (4 рази на рік і більше) або тривало (більше 25 днів за одним захворюванням) хворіють (практично здорові, з морфо функціональними відхиленнями та зниженою опірністю).

Третя група здоров'я — особи, які страждають хронічними захворюваннями у стадії субкомпенсації при збереженні функціональних можливостей організму

Четверта група здоров'я — особи, які страждають хронічними захворюваннями у стані субкомпенсації із зниженням функціональних можливостей організму.

П'ята група здоров'я — особи, які страждають хронічними захворюваннями у стані декомпенсації із значним зниженням функціональних можливостей організму.

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

Фізичний розвиток дітей та підлітків оцінюють на підставі визначення стоматоскопічних (антропоскопічних), соматометричних (антропометричних) та фізіометричних показників їх подальшим вивченням за допомогою методу сигнальних відхилень,за шкалами регресії, комплексного та вентильного методів.

До стоматоскопічних показників відносять стан шкірних покривів та слизових оболонок, ступінь жировідкладання, характеристики опорно-рухового апарату (кістяк, форма грудної клітки, хребта, ніг та ступень), ознаки статевого дозрівання (оволосіння під пахвами та на лобку, розвиток молочних залоз у дівчат, оволосіння на обличчі, розвиток щитовидного хряща гортані, мутація голосу в юнаків), до соматометричних — довжину і масу тіла, обвід грудної клітки та інші обводи (обводи голови, плеча, стегна тощо), до фізіометричних — м'язову силу, життєву ємкість легень, станову силу і т. п.

Оцінку фізичного розвитку проводять на основі зіставлення індивідуальних даних із середніми нормативними значеннями (стандартами фізичного розвитку) для кожної окремої віково-статевої групи, які відображують рівень фізичного розвитку дітей та підлітків, що проживають у подібних умовах.

Оцінка фізичного розвитку методом сигнальних відхилень

Метод сигнальних відхилень з графічним зображенням профілю фізичного розвитку передбачає порівняння кожної індивідуальної ознаки із середньозваженою арифметичною величиною для цієї ознаки при певному віці, що дозволяє визначити її фактичне відхилення від нормативних значень.

Далі шляхом ділення фактичного відхилення на величину середнього квадратичного відхилення знаходять сигнальне відхилення (а), що і дає інформацію про те, на яку величину сигм у більшу або меншу сторону відрізняються показники дитини, яка досліджується, від середніх показників, властивих даному віково-статевому періоду.

Відхилення у межах від—1 до + 1 вважають середнім розвитком ознаки, що досліджується, від -1 до -2 — розвитком нижче середнього, від -2 та нижче — низьким, від +1 до +2 — вище середнього, від +2 та вище — високим.

Для побудови профілю фізичного розвитку на однаковій відстані одна від одної проводять горизонтальні лінії, кількість яких зумовлюється кількістю ознак, що підлягають оцінці, й на кожній з них відкладають значення отриманих відхилень, які з'єднують прямими лініями.

Метод сигнальних відхилень дозволяє визначити ступінь розвитку кожної окремої ознаки фізичного розвитку та його пропорційність, відомості про яку надає саме профіль. Якщо величини відхилень укладаються в одну сигму — розвиток вважається пропорційним, якщо не укладаються — непропорційним.

Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання методу сигнальних відхилень повинен мати такий вигляд: "Фізичний розвиток Кравченко П.: 10років, за зростом — середній явище середнього, високий, нижче середнього, низький), за масою тіла — середній явище середнього, високий, нижче середнього, низький) за обводом грудної клітки — середні явище середнього, високий, нижче середнього, низький), пропорційний (непропорційний)».

Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії

Використання методу оцінки фізичного розвитку за шкалами регресії дозволяє подолати основний недолік методики сигнальних відхилень, а саме: відокремлений характер оцінки кожної сом а то метричної ознаки. Оціночні таблиці в даному випадку враховують кореляційну залежність між зростом, масою тіла та обводом грудної клітки й, отже, дозволяють дати більш ґрунтовну оцінку ступеня фізичного розвитку за сукупністю взаємопов'язаних ознак.

Перший етап проведення індивідуальної оцінки фізичного розвитку за оціночними таблицями шкал регрес спрямований на пошук групи (середня, нижче середньої, вище середньої, низька, висока), до якої слід віднести зріст дитини. Далі знаходять показники маси тіла та обводу грудної клітки, що повинні відповідати фактичному зростові, її порівнюють з ними фактичні показники ознак, які досліджуються. Для цього від величини фактичного розвитку ознаки віднімають стандартне його значення та ділять на сигму регресії ( ) для досліджуваної ознаки. Критерії оцінки аналогічні попереднім. Проведене дослідження дозволяє віднести дитину до однієї з груп фізичного розвитку: нормальний фізичний розвиток — маса тіла у межах від М -1 до М + 2 ; дефіцит маси тіла — маса тіла менша, ніж М -1 ; надлишок маси тіла — маса тіла більша, ніж М + 2 ;низькій зріст — довжина тіла менша, ніж М - 2 ;

Оцінка фізичного розвитку комплексним методом

Комплексний метод оцінки фізичного розвитку дозволяє врахувати як особливості морфофункціонального стану організму, так і відповідність рівня його біологічного розвитку календарному віку.

Спочатку за даними довжини тіла, щорічного збільшення довжини тіла, кількості постійній зубів, ступеня розвитку вторинних ознак статевого дозрівання, терміну окостеніння кисті визначають біологічний вік дитини та порівнюють його з календарним. Залежно відзначень отриманих показників, він може відповідати календарному віку, випереджувати або, відставати від нього.

Календарний вік дитини встановлюється за таблицею 28. Спочатку від року обстеження слід відняти рік народження, а потім визначити співвідношення місяців обстеження та народження.

Наприклад. Обстеження дитини, яка народилася у березні 1986 року, проведене у вересні 1998 року. Отже, дитині 12 повних років. Знайшовши на перехресті III та IX місяців +6, визначаємо, що дитині 12 років та 6 місяців.

Таблиця 28