Класифікація надзвичайних ситуацій залежно від кількості потерпілих

Категорії надзвичайних ситуацій	Кількість потерпілих, що потребують госпіталізації
Малі	25-100 чоловік
Середні	101-1000 чоловік
Великі	понад 1000 чоловік

Слід лише підкреслити, що характерною особливістю надзвичайних ситуацій та катастроф, викликаних силами природи або технологічною діяльністю людини, властивих для XX століття, є масовий травматизм серед населення.

САНІТАРНО-ППЄШЧНІ ТА ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ

ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

У районах катастроф та стихійного лиха, місцях тимчасового розселення евакуйованого населення та розміщення рятівників може виникнути несприятлива санітарно-гігієнічна й епідеміологічна обстановка, яка сприяє виникненню та поширенню серед різних контингентів групових і навіть масових інфекційних хвороб (епідемій). Під час стихійного лиха можливе порушення рівноваги екологічних систем, "оживлення" природних вогнищ особливо небезпечних інфекцій (холери, чуми, сибірки тощо).

Тому до провідних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів відносять:

• дотримування норм та правил особистої і колективної гігієни.

• дотримування умов раціонального розміщення людей, які залишили місця постійного проживання.

• Організація повноцінного харчування, водопостачання та банно-прального обслуговування евакуйованих.

• Виключення впливу на населення шкідливих факторів навколишнього середовища(радіаційна та хімічно забруднене повітря, вода і продукти харчування, переохолодження та перегрівання).

• Пропаганда гігієнічних знань, норм і правил поведінки людей.

• Обов'язкове проведення в надзвичайних ситуаціях гігієнічних досліджень та санітарної експертизи води і продуктів харчування.

• Суворий контроль за санітарним станом об'єктів народного господарства, що були пошкоджені в районі стихійного лиха, передусім системами водопостачання та каналізації; об'єктами харчової промисловості, громадського харчування, торгівлі; дошкільними та шкільними закладами;

• підприємствами комунального обслуговування;лікувально-профілактичними закладами; місцями тимчасового розміщення евакуйованого населення та розташування по рятункових команд і загонів екстреної медичної допомоги(ЕМД); промисловими об'єктами, що можуть стати джерелами іонізуючого випромінювання.

• Постійний контроль за забезпеченням населення водою та продуктами харчування.

• Забезпечення санітарного контролю за проведенням дезінфекційних заходів на харчових підприємствах, що обслуговують населення у зоні стихійного лиха (тимчасові пункти харчування, вуличні та тим часові торгівельні точки).

• Здійснення контролю за санітарною обробкою населення, дезактивацією та дезінфекцією його одягу і взуття.

• Проведення екстрених медичних та санітарних заходів щодо забезпечення населення якісною водою та харчовими продуктами, вибору водо джерел, здійснення знезараження та знешкодження автоцистерн шляхом хлорування.

• Проведення екстрених ремонтно-відновлюваних заходів на каналізаційних спорудах та станціях санітарної очистки населених місць.

• Розміщення у місцях розташування медичних формувань ЕМД та рятувальних загонів (у холодну пору року необхідно мати теплі приміщення для людей (площа — 15-18 м- на 100 чоловік) і сушильну кімнату для їх одягу та взуття.

Президент України

Кабінет міністрів

Державний міжвідомчий комітет з надзвичайних ситуацій

Міністерство охорони здоров’я України

Міністерство оборони України

Штаб ЦО України

НДІ медичного профілю, медичні вищі навчальні заклади, клінічні лікарні та СЕС центрального підпорядкування

Науково-практичні об’єднання швидкої медичної допомоги

НДІ медицини катастроф

Сила та засоби ЕМД централь цент підпорядкування

Сила та засоби ЕМД центрального підпорядкування

Територіальні сили та засоби ЕМД

Територіальні сили та засоби ЕМД

Територіальні обласні об’єднання

Обласні, міські лікарні та СЕС

Районні станції швидкої допомоги

Районні лікарні та СЕС

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

У приміській зоні великого промислового міста при посадці літака ТУ -154 сталася авіакатастрофа, в якій загинуло 126 чоловік. Серед потерплих у 6 чоловік зареєстровані черепно-мозкові травми, 10 чоловік перебувають у стані шоку, у 12 чоловік відзначаються травми та опіки різного ступеня тяжкості.

Обґрунтуйте першочергові медичні та санітарно-гігієнічні заходи.

Визначте вид та категорію авіакатастрофи (за табл. 23-26).

Задача 2

На шосейній дорозі за 15 км від міста Л. сталася шляхово-транспортна аварія, під час якої зіткнулись дві автомашини: вантажна та легкова. Травми та пошкодження різного ступеня тяжкості отримали 4 чоловік — Троє дорослих та одна дитина. Обґрунтуйте першочергові медичні та санітарно-гігієнічні заходи. Визначте вид та категорію автокатастрофи (за табл. 23-26).

Задача З

У районі К. за п'ять останніх років спостерігалось 67 підземних поштовхів, з них 14 силою 6,5-7,5 балів, решта — силою від 5,0 до 6,5 балів. У деяких населених пунктах спостерігалось руйнування та пошкодження окремих споруд, шосейних доріг, комунікацій систем газо- та водопостачання, каналізації тощо. Серед потерпілих нараховується 14 чоловік: 6 чоловік із синдромом стиснення, решта — з травмами різного ступеня тяжкості.

Визначте першочергові заходи щодо медичного забезпечення потерпілих. Обґрунтуйте заходи, що спрямовані на запобігання погіршанню санітарно-гігієнічного та епідеміологічного стану в районі стихійного лиха.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни /За ред. Є.Г. Гончарука. — К.: Вища школа, 1995. — С. 254-277, 385-412.

2. Військово-медична підготовка /Семенов І.О., Сердюков Г.І., Ритік С.М, та ін. — К,: Здоров'я, 1992. — 216 с.»

3. Актуальные вопроси медицини катастроф. — Уфа, 1990.

4. Воєнная токсикология, радиология и медицинская защита /Под ред. Н.В. Саватлева. — Л., 1987.

5. Концепция экстренной медицинской помощи населенню в черезвычайных ситуациях. — М., 1991.

6. Нечаев З.А. Проблемы медицинского обеспечения в зкстремальных ситуациях // Военно-медицинский журнал. — 1990. — № 3. — С. 10-15.

7. Руководство по организации медицинской помощи при радиационных авариях.— М.: энергоатомиздат, 1989 — 79 с.

ЗАНЯТТЯ 13

ЗАВДАННЯ ЛІКАРЯ ДИТЯЧОГО ЗАКЛАДУ В СИСТЕМІ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ У ДИТЯЧИХ

ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ, ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ, ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ УЧИЛИЩАХ ТА КОЛЕДЖАХ

МЕТА ЗАНЯТТЯ

1. Ознайомитися з основними напрямками роботи лікаря дитячого закладу.

2. Вивчити особливості профілактичної та організаційно-методичної роботи лікаря-педіатра у дитячому закладі.

3. Вивчити офіційні документи, які регламентують організацію медичного контролю за станом здоров'я дитячого населення.

ПИТА ПНЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

1. Стан здоров'я дітей і підлітків та фактори, що його формують.

2. Методика комплексної оцінки стану здоров'я дітей та підлітків. Групи здоров'я.

3. Фізичний розвиток як показник здоров'я. Методи оцінки фізичного розвитку.

4. Методики вивчення захворюваності дітей та підлітків. Основні показники захворюваності(індекс здоров'я загальна захворюваність, кратність захворювань, поширеність окремих хвороб, середня тривалість випадку захворювання, структурні особливості захворюваності тощо).

5. Медична документація, що регламентує проведення державного санітарного нагляду за станом здоров'я дітей та підлітків.

ЗАВДАННЯ

1. Вивчити методику комплексної оцінки спіну здоров'я та визначення груп здоров'я дітей і підлітків.

2. Оволодіти методикою гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків.

3. Ознайомитися з реєстраційними формами медичної документації та основними

показниками захворюваності, методами гігієнічних досліджень, що

використовуються у гігієні дітей та підлітків.

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

У ході заняття студенти вивчають методику комплексної оцінки стану здоров'я та визначення груп здоров'я, оволодівають методикою гігієнічної оцінки фізичного розвитку, ознайомлюються з реєстраційними формами медичної документації та основними показниками захворюваності, методами гігієнічних досліджень, що використовуються у гігієні дітей та підлітків.

Таблиця 27