Періоди проведення сезонної профілактики деяких найбільш поширених серцево-судинних захворювань у різних регіонах України.

Регіони України	Найбільш несприятливі місця за достовірним збільшенням частоти виникнення
	Гіпертонічні кризи	Напади стенокардії	Інфаркт міокарда	Порушення мозкового кровообігу
Північна частіша (Житомирська, Київська, Чернігівська та Сумська області)	I, II; III, V, XI, XII	І, II, Ш, IV, V	І, II, V, X. XI, XII	І. III. IV, X, XI, XII
Північно-західна частіша (Волинська та Рівненська області)	I,II, IIІ, V, XII	І, II,III, IV, XII	I,II, V, VI, VII, XI, XII	І. II,III,VI V, XI
Західна частіша (Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Тер­нопільська, Хмельницька та Чернівецька області)	І, II, Ш, V, XI	І, II, ІII, IV, V, VI, XI	І, II, IIІ. V, XI	І, II, IIІ, IV, V, VIII, XI, XII
Центральна частіша (Вінницька, Черкаська. Полтавська, Кіровоградсь­ка та Дніпропетровська області)	І. II, Ш. V, VI, XII	I, II. IIІ, IV, VIII, XII	І, III, IV, V, XI, XII	І, III,V, XI. XII
Східна частіша (Харківська, Луганська, Донецька області)	I, II,IIІ. V, XII	I,II, III. IV, V, X, XI	І, II, IIІ, IV, V, X	I, III, V, X, XI, XII
Південна частина (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області та Крим)	II, III, IV, V, XII	I, II, IIІ, IV, V, XI	I,II, III. IV, V. VII, VIII	І. IIІ, IV, V, VI, XII

СИТУАЦІЙНІ ЗАДА ЧІ

Задача 1

Хвора Т.П. 68 років. Діагноз — бронхіальна астма. Перебуває під наглядом дільничного лікаря протягом 6 місяців. Зареєстровано 5 нападів задухи. Із них 2 співпало з різкою зміною погоди, 3 — хвора пов'язує з вірусними інфекціями в осінній період. Загальна кількість днів з несприятливою погодою — 36.

Розрахуйте метеопапологічний індекс та обґрунтуйте висновок щодо наявності метеочутливості. Назвіть основні профілактичні заходи.

Задача 2

Хворий З.Р. 9 років. Діагноз — хронічний пієлонефрит. Перебуває на стаціонарному лікуванні протягом 36 днів. На фоні проведення медикаментозної терапії зареєстровано 3 випадки погіршання загального стану, які супроводжувались підвищенням температури тіла, загальною слабкістю та порушеннями сну. Одне з таких погіршань співпало зі зміною погодних умов. Загальна кількість днів з несприятливою погодою — 12.

Розрахуйте метеопатологічний індекс та обґрунтуйте висновок щодо наявності метеочутливості. Назвіть основні профілактичні заходи.

Задача З

Хвора Ц.Н. 25років. Діагноз — хронічний гломерулонефрит. Перебуває | на стаціонарному лікуванні протягом 28 днів. На фоні проведення медикаментозної терапії зареєстровано 2 випадки погіршання загального стану, що супроводжувались загальною слабкістю та порушеннями сну. Погіршання співпали зі зміною погоди. Загальна кількість днів з несприятливою погодою — 6.

Розрахуйте метеопатологічний індекс та обґрунтуйте висновок щодо наявності метеочутливості. Назвіть основні профілактичні заходи.

Задача 4

Хвора Е.Н. 33 років. Діагноз — нейроциркуляторна дистонія за гіпотонічним типом. Протягом 2 місяців Зрази викликала дільничного лікаря у зв'язку з нападами слабкості, запамороченням, нудотою. Об'єктивно — зниження температури шкіри верхніх кінцівок, загальне збліднення, падіння артеріального тиску до 80/45 мм рт. ст. Два напади співпадали зі зміною погодних умов. Загальна кількість днів з несприятливою погодою —

Розрахуйте метеопапюлогічний індекс та обґрунтуйте висновок щодо : наявності метеочуптивості. Назвіть основні профілактичні заходи.

Задача 5

Хворий Л.П. 46 років. Діагноз — ішемічна хвороба серця. Протягом 5 місяців зареєстровано 8 нападів стенокардії, 5 з яких співпадали зі змінами погодних умов. Загальна кількість днів з несприятливою погодою — II.

Розрахуйте метеопапюлогічний індекс та обґрунтуйте висновок щодо наявності метеочутливості. Назвіть основні профілактичні заходи.

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТА ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ГЕЛІОМЕТЕОТРОПНИХ РЕАКЦІЙ

До ритмічних зрушень характеристик клімату і погоди, що пов'язані зі зміною дня і ночі, пори року, людина, загалом, за час свого еволюційного розвитку пристосувалася. Більшість людей сприймають такі зміни без будь-яких небажаних проявів з боку стану здоров'я. Проте існує певна категорія осіб, які досить гостро та непередбачено реагують на різкі аперіодичні зміни погодних умов. Якщо першу групу осіб називають "метеостійкими", або "метеорезистентними", то другу — "метеолабільнимн",або"метеочутливими" людьми.

У метеолабільних людей несприятливі зміни погоди викликають різноманітні, інколи навіть такі, що загрожують життю, зрушення у стані здоров'я, які мають назву"геліометеотротііреакції".

Слід підкреслити, що геліометеотропні реакція не є нозологічною одиницею в повному розумінні цього слова й, отже, не має чітко визначеного симптомокомплексу. Характер геліометеотропної реакції та її вплив на організм залежать від основного захворювання, типу вищої нервової діяльності, особливостей умов праці та побуту. Разом з тим, хоч і геліометеотропні реакції різноманітні за своїми проявами, всі вони мають спільну рису — виникають одночасно у багатьох людей, що перебувають в однакових та однотипних метеорологічних умовах.

До захворювань, при яких найбільш часто реєструються погодозумовлені геліометеотропні реакції, слід віднести:

• Ревматизм

• ішемічна хвороба серця

• пневмонія

• бронхіальна астма

• виразкова хвороба шлунка

• гломерулонефрит

• геморагічний васкуліт

• вегетосудинна дистонія

• гіпертонічна хвороба

• бронхіт

• гастродуоденіт

• пієлонефрит

• тромбоцитопенічна пурпура

• аероотит

Класифікації геліометеотропних реакцій

Зараз існує три підходи щодо класифікації геліометеотропних реакцій.

Перший з них, висунутий Р.К. Гогебедашвілі (1965), передбачає оцінку наявності та ступеня вираженості суб'єктивних та об'єктивних зрушень

І тип — геліометеотропні реакції- із суб'єктивними відчуттями;

II тип — геліометеотропні реакції з об'єктивними змінами;

IIтип — геліометеотропні реакції з вираженими проявами та наявністю ускладнень у вигляді серцево-судинних катастроф.

Другий підхід, розроблений А.Д. Дахіннм (1969), зумовлює виділення основних клінічних симптомів геліометеотропних реакцій:

• геліометеотропні реакції з церебральним синдромом;

• геліометеотропні реакції з кардіальним синдромом;

• геліометеотропні реакції з астматичним синдромом та вегетативно-судинними порушеннями.

Третій підхід, науково обґрунтований у дослідженнях С.Г. Горових та А.П. Соломатіна (1978), дозволяє визначити особливості перебігу геліометеотропних реакцій:

•I ступінь — легкі геліометеотропні реакції (скарги загального характеру, переважно стосовно психоемоційної сфери);

•II ступінь — виражені геліометеотропні реакції (суб'єктивні зрушення та наявність виражених зрушень відносно центральної нервової системи);

•III ступінь — тяжкі геліометеотропні реакції (виражені судинні кризи).

Існують так звані сезонні захворювання, які у відповідну пору року мають виражену схильність до поширення загострень та більш тяжкого перебігу.

До них належать:

гострі кишкові інфекції, дизентерія, тиф, паратифи, лептоспіроз, поліомієліт, літній менінгіт, трихомонадний кольпіт, що характеризуються підвищенням рівня захворюваності влітку (липень, серпень);

вірусний гепатит, виразкова хвороба шлунка, гострий лейкоз, на які рівень захворюваності має схильність підвищуватися восени (жовтень, листопад);

рахіт, ангіна та ГРВІ, скарлатина, дифтерія, пневмонії, паротит, екзема, псоріаз, Базедовахвороба, що характеризуються підвищенням рівня захворюваності взимку (грудень, січень, лютий).

Кількісна оцінка метеочутливості проводиться на основі визначення метеопатологічного індексу по Rubbег за формулою 29:

де

М — метеопатологічний індекс;

N— кількість днів спостереження;

К_п — кількість негативних зрушень у стані здоров'я, що збігаються зі зміною погоди;

п — кількість днів з несприятливою погодою;

К_н — загальна кількість клінічних зрушень у стані здоров'я.

Слід підкреслити, що про підвищену метеочутливість свідчать:

• підвищення метеопатологічного індексу до 1,5 і більше;

• наявність понад 4 клінічних ознак метео чутливості, які наведені вище.