1.Проведення попереджувального санітарного нагляду:

• вивчення особливостей земельної ділянки та ґрунту;

• розробка та детальна санітарна експертиза проектів будівництва або реконструкції

лікувально-профілактичних закладів;

• суворий контроль за будівництвом та прийняттям об'єктів до експлуатації;

• проведення попередніх медичних оглядів медичного та технічного персо­налу при

оформленні на роботу.

2.Проведення поточного санітарного нагляду:

• персональна відповідальність кожного керівника лікувально-профілак­тичного

закладу та структурного підрозділу;

• ретельний огляд, інструктаж та відповідна санітарна обробка хворих у приймальних

відділеннях під час госпіталізації;

• антимікробний режим (раціональне застосування антибіотиків, ефек­тивна

хіміотерапія тощо);

змінення імунітету хворих та медичного персоналу (щеплення, вакцинація,

оздоровчі заходи і т. п.);

• покращання умов праці медичного персоналу;

• санітарно-просвітня робота.

Дезінфекція — це комплекс заходів, що зумовлюють знищення збудників інфекційних захворювань та внутрішньо лікарняних інфекцій.

За часом проведення розрізняють поточну та заключну дезінфекцію.

Поточна дезінфекція передбачає знезараження фізіологічних виділень хворих, спеціальне прання білизни, миття посуду та прибирання приміщень під час лікування.

Заключна дезінфекція проводиться після вибуття хворого.

За технологічними особливостями виділяють фізичну (вогонь, жар, гаряче сухе повітря, гаряча вода, гаряча водяна пара, сонячне світло, ультрафіо­летові промені, низька температура, ультразвук, низько та високочастотний струм) та хімічну (хлор та хлорвмісні сполуки(хлорневапно,хлорамін,суль-фохлорантин,дезом,хлордезин,хлорцин,дихлор-1,хлоргіксидин,ДТСГК), препарати, дезінфектанти, що не містять хлору (ніртан, амфолан, лізол, фор­малін, формальдегід, препарати водню) дезінфекцію.

Схеми 7

Карта гігієнічної оцінки умов перебування в лікарні та реабілітації хворого

1. Прізвище, ім'я та по батькові

2. Вік років.

3. Спеціальність

4. Стаж роботи років.

5. № історії хвороби

6. Відділення лікарні

7. Клінічний діагноз

фаза захворювання

ступінь компенсації функціональних змін_____________________________________

8. Частота серцевих скорочень у стані спокою ___уд./хв.

9. Артеріальний тиск мм рт. ст.

10. Зріст см.

11. Маса тіла кг.

12. Дані ЕКГ

13. Ступінь вираженості змін ЕКГ__________________________________

1 — ЕКГ у межах норми, 2 — помірні зміни, 3 — фізіологічно-значущі зміни ЕКГ, 4 — клінічно-значущі зміни ЕКГ).

10. Частота захворювань з тимчасовою втратою працездатності за останній рік__

11. Гігієнічні рекомендації: а) щодо дієтичного харчування

(обґрунтовують з урахуванням клінічного діагнозу, фази захворювання та ступеня вираженості функціональних змін);

б) щодо працевлаштування

(не рекомендують працевлаштування за професіями, які вимагають на­пруженої роботи та підвищеного навантаження хворих органів і натомість рекомендують професії, що за своєю енергоємністю (та п. 5, стор. 21) не перевищують енергетичні можливості хворих (табл. 15, стор. 78-79), для визначення енергетичних можливостей хворих розраховують адаптаційний потенціал серцево-судинної системи;

в) щодо рухового режиму

(обґрунтовують, використовуючи табл. 15, 16 та 17); г) і щодо особистої гігієни

(рекомендують клімато процедури, загальні повітряні ванни, загальні сонячні ваннії, купання,теплові навантаження у лазнях тощо).

16. Комплексні рекомендації щодо профілактики та запобігання виник­ненню внутрішньо лікарняних інфекцій

Таблиця 15

Енергетичні можливості людей залежно від стану їх здоров'я

Грума здоров'я	Стать	Вік, років	Адаптаційний потенціал, група	Максимальне споживання кисню, мл/хв/кг	Допустимі енерговитрати, КК'ЛЛ
1 (здорові)	чол.	до 44 45-59 понад 59	1 2 2	43-54 40-50 33-41	4750 4410 3630
	жін.	до 39 40-54 понад 54	1 2 2	35-44 30-36 27-33	3280 3230 2940

Або у випадку реєстрації ЕКГ – за формулою 28

Де ЧСС – частота серцевих скорочень у спокої

Заняття 11

МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФЫЛАКТИКИ ПОГОДОЗУМОВЛЕНИХ ЗАГОСТРЕНЬ ХРОНЫЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

ПИТА ННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

1. Погода і здоров'я людини. Медичні класифікації погоди.

2. Гігієнічні аспекти впливу погодних умов на здоров'я населення.

3. Геліометеотропні реакції та особливості їх патогенезу.

4. Діагностика геліометеотропних зрушень у стані здоров'я, загальні клінічні ознаки геліометеотропних реакцій.

5. Методи лікування, профілактики та прогнозування геліометеотропних реакцій.

ЗАВДАННЯ

1. Вивчити основні методи прогнозування та профілактики геліометеотропних реакцій.

2. Скласти розгорнутий план профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання виникненню геліометеотропних реакцій та погодозумовлених хронічних захворювань.

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

Під час заняття студенти ознайомлюються з основними методами прогнозування та профілактики геліометеотропних реакцій, оволодівають методикою планування заходів попереджувального характеру та складають розгорнутий план профілактичних заходів, спрямованих на запобігання виникненню геліометеотропних реакцій та погодозумовлених хронічних захворювань.