Міністерство охорони здоров'я України

Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти

Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського

ЗАГАЛЬНА

ГІГІЄНА

навчальний посібник

до практичних занять

для студентів VI курсу медичного факультету

Затверджено Центральним методичним кабінетом

з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров'я

України як навчальний посібник для студентів вищих

медичних закладів освіти ІII-IVрівня акредитації

Б Б К 51.20(907)

З 14

У Д К 613(07)

Автори:

І.В. Сергета, С.О.Латанюк, О.В.Яцина

Л.І.Краснова, Т.Т. Постоловська, Л.Л.Царюк,

Н.М.Фещук, Л.І.Григорчук, Т.І. Гончарук,

Т.В.Шевчук,Л.Ю.Погоріла,М.А.Редчіц

(Вінницький державний медичний університет

ім. М.І.Пирогова)

Б.Р.Бойчук,В.М.Сергета, Н.В.Голка

(Тернопільська державна медична академія

ім. І.Я.горбачевскьеого0

Рецензенти:

д.м.н.проф. В.Г.Бардов

д.м.н.проф М.І.Мізюк

Загальна гігієна: навчальний посібник до практичних занить для студентів VI курсу медичного факультету

І.В. Сергета, Б.Р. Бойчук, С.О. Латанюк та ін — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.-- 133 с.

© Сергета І.В., Бойчук Б.Р., Латанюк С.О. та ін. Тернопіль, 1999

ПЕРЕДМОВА

Зміни у навчальній програмі з загальної гігієни для студентів медичних факультетів, що відбулись в останні роки, і, в першу чергу, запровадження циклу навчальних занять на VI курсі, зумовлюють нагальну потребу у забез­печенні студентів сучасною навчальною літературою, головною метою якої є подальший розвиток їх гігієнічного мислення, успішне оволодіння найбільш поширеними методиками гігієнічних досліджень, застосування гігієнічних знань для оптимізації лікарняного середовища та профілактики-внутрішньо-лікарняних інфекцій тощо.

Навчальний посібник, що представлений Вашій увазі, є першою спробою узагальнення досвіду проведення навчальних занять з предмет на 6 курсі медичного факультету кафедрами загальної гігієни Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова та Тернопільської державної медичної академії ім. І. Я. Горбачевського.

До видання увійшли матеріли практичних занять, що рекомендуються для вивчення, перелік навчально-дослідних робіт та практичних навичок, якими повинен оволодіти випускник медичного факультету. Теми та завдання згруповані за основними розділами предмета і передбачають розгляд пріоритетних питань гігієни харчування, гігієни навколишнього середовища, радіаційної гігієни, гігієни праці, гігієни лікувально-профілактичних закладів, гігієни дітей та підлітків, психогігієни тощо. Відмітною рисою посібника є його повна відповідність навчальній програмі з загальної гігієни, екології людини, радіаційної та військової гігієни для вищих медичних навчальних закладів України.

Програма проведення практичних занять охоплює широке коло сучасних актуальних питань підготовки майбутніх лікарів загального профілю та сімейних лікарів з фундаментальних гігієнічних проблем і включає до своєї структури визначення теми та мети заняття, питання теоретичної підготовки, завдання, основні положення самостійної роботи студентів, ситуаційні задачі, покажчик літератури. Місцями для проведення занять є як навчальні лабораторії кафедри, так і лікувально-профілактичні заклади, господарські об'єкти тощо. Робота, що виконується на практичних заняттях, оформлюється у зошитах протоколів за загальноприйнятою схемою. Обов'язковими елементами навчального процесу є виконання студентами поза аудиторної навчально-дослідної роботи, проведення залікового заняття з практичних навичок.

Автори висловлюють щиру надію, що навчальний посібник дозволить удосконалити процес вивчення основних положень предмета під час занять на VI курсі медичного факультету та будуть вдячні за критичні зауваження та пропозиції.

ЗАНЯТТЯ 1

ЛІКУВАЛЬНІ ТА ДІЄТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ОКРЕМИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ. ТЕХНОЛОГІЯ ПРИГОТУВАННЯ ДІЄТИЧНИХ СТРАВ

МЕТА ЗАНЯТТЯ

1. Ознайомитися з лікувальними та дієтичними властивостями окремих груп харчових продуктів.

2. Навчитися обґрунтовувати та давати конкретні рекомендації хворим при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, дихальної та сечовидільної систем, інфекційних хворобах.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

1. Значення раціонального харчування для збереження здоров'я та збільшення тривалості життя людини.

2. Значення дієтичного та лікувального харчування в комплексній терапії хвороб шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, (сечовидільної та ендокринної систем, інфекційних хвороб.

3. Роль повноцінних білків у харчуванні людини. Вегетаріанство та його гігієнічна характеристика.

4. Значення холестерину і ненасичених жирних кислоту виникненні та розвитку атеросклерозу. Продукти, що рекомендуються для профілактики атеросклерозу.

5. Біологічна роль вітамінів та мінеральних речовин. Захворювання, що пов'язані з недостатнім або надлишковим надходженням в організм людини вітамінів та мінеральних речовин.

6. Шляхи додаткової вітамінізації їжі, Гігієнічне значення овочів та фруктів у лікувальному та дієтичному харчуванні.

7. Методика організації лікувального та дієтичного харчування. Технологія приготування дієтичних страв.

ЗАВДАННЯ

1. Ознайомитися з лікувальними та дієтичними властивостями окремих харчових продуктів.

2. Оволодіти методикою визначення та гігієнічного обґрунтування реко­мендацій щодо організації лікувального харчування, проведення підбору продуктів, які рекомендуються та дозволяються, або заборонені для вживання хворими.

3. Вивчити методику визначення вмісту аскорбінової кислоти в готових стравах.

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

У ході заняття студенти ознайомлюються з лікувальними та дієтичними властивостями окремих харчових продуктів, що поширені у дієтологічній практиці, оволодівають методикою гігієнічного обґрунтування рекомендацій щодо організації лікувального та дієтичного харчування, підбору продуктів, що рекомендуються для вживання, визначають вміст аскорбінової кислоти в готовій страві.

Лікувально-дієтичне харчування є важливим елементом комплексної терапії ряду захворювань. Лікувальне харчування застосовується при гострих захворюваннях та при загостренні хронічних хвороб. Дієтичне харчування використовують при різних хронічних захворюваннях у період ремісії як у санаторно-курортних і санаторно-профілактичних закладах, так і в системі громадського харчування.

В одних випадках, передусім при захворюваннях органів травлення або порушеннях обміну речовин, лікувально-дієтичне харчування виконує роль основного терапевтичного фактора, в інших — створює оптимальний фон для більш ефективного проведення лікувальних заходів.

Класифікація харчових продуктів з урахуванням їх лікувальної дії

1 група — продукти, що мають щадний вплив на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

До таких продуктів відносять крупи для дитячого і дієтичного харчування, гомогенізовані овочеві та фруктові консерви, дієтичні плодоовочеві, м'ясні та рибні консерви, булочки зі зниженою кислотністю, енпіти для зонового харчування. Показаннями для призначення є захворювання шлунково-кишкового тракту, щелепно-лицьові травми,стан післяопераційна шлунку та кишках. Механічне щадіння досягається завдяки високому ступеню подрібнення.

2 група — продукти, що характеризуються низьким вмістом хлориду натрію (безсолеві продукти).

До них відносять хліб та безсолеві (ахлоридні) сухарі, різні солезамінники (хлорид калію або амонію, санасіль, сально-трекс). Показання для призначення — гіпертонічна хвороба 1-2 ступенів, гострі та хронічні нефрити, недостатність кровообігу 1-2 стадій, нефропатії вагітних, тривале лікування кортикостероїдами.

3 група — продукти з наповнювачами, що мають низьку енергетичну цінність.

До цієї групи дієтичних продуктів належить білково-висівковий хліб (енергетична цінність знижена на 15-30 %, а вміст вуглеводів — у 3 рази), продукті і з метилцелюлозою (для заміни до 40 % вершкового масла або сметани в масляних і сметанних сумішах, вершково-масляних кремах), аерін

(кисломолочні напій із знежиреного молока з фруктово-ягідними наповнювачами). Ці продукти призначаються хворим на цукровий діабет, з ожирінням та хронічними запорами.

4 група — продукти зі зниженим вмістом жирів.

До них відносять знежирені молочні продукти (масло "Бутербродне", сметана дієтична 10%жирності, кефір"Таллінский)та продукти з підвищеним вмістом поліненасичених жирних кислот (вершкове масло "Дієтичне", що містить 25-30% рослинної олії, маргарин молочний дієтичний "Здоров'я"). Ці продукті і рекомендуються для запобігання виникнення атеросклерозу судин, лікування ішемічної хвороби серця, ожиріння тощо.

5 група — продукти з модифікованим вуглеводним компонентом.

Це велика гру па дієтичних продуктів, що являють собою замінники цукру (сорбіт, ксиліт, фруктоза, сахарін) а також компоти, кондитерські вироби та фруктово-ягідні соки, виготовлені на їх основі. Ці продукти використовують, передусім, у харчуванні хворих на цукровий діабет та ожиріння.

6 група — безбілкові продукти, що імітують хлібо-булочні вироби, крупи, желеподібні десертні страви.

Як замінник білка використовують кукурудзяний і амілопектиновий крохмаль. Призначають хворим із хронічною нирковою недостатністю.

7 група — дієтичні продукти, збагачені мікроелементам і та вітамінами.

До цієї групи відносять продукти, збагачені йодом (кондитерські вироби з морською капустою, йодована сіль тощо), фтором, вітамінами, дієтичні продукти з пастою "Океан", кукурудзяно-солодовим екстрактом, сухою білковою сумішшю тощо.

Методика визначення вмісту аскорбінової кислоти у готових стравах

Пробу, що було відібрано, ретельно розтирають у ступці та фільтрують. 1 мл фільтрату вміщують у колбочку, додають 1 мл 2% розчину НС1 і доводять дистильованою водою загальний об'єм до 15 мл.

Титрують реактивом Тільманса до появи рожевого забарвлення.

Розрахунок вмісту аскорбінової кислоти проводять за формулою 1:

X = 0.088- М-К-. 1000, (І)

де X— вміст аскорбінової кислоти (мг/л); 0,088— сталий коефіцієнт;

N— кількість мл реактиву Тільманса, яка витрачена на титрування;

К — поправка до титру розчину реактиву Тільманса.

Розрахунок проводиться на порцію страви (наприклад, на 200 мл компоту). Коротка характеристика основних столів лікувально-дієтичного харчу­вання наведена в таблиці 1.

таблиця І

Коротка характеристика основних лікувальних дієт

Номер ДІСТІІ (столу)	Показання	Особливості ДІСТІІ
0	Після операцій (3-6 днів)	Рідка щадна їжа низької калорійності (до 1000 ккал на добу)
1	Виразкова хвороба шлун­ка та дванадцятипалої кишки, гіпер- та нормацидний гастрит	Обмеження механічних і хімічних подразників (подрібнена, відварна їжа). Забороняються м'ясні бульйони, гострі приправи, консерви
2	Гіпоациднй гастрит	Повноцінна, помірно щадна їжа у подрібненому, вареному та тушкованому вигляді
3	Захворювання прямої кишки, аліментарний та звичний запор	Повноцінна дієта з включенням до її складу продуктів, що багаті на рослинну клітковину та стимулюють перистальтику кишок
4	Гострі та хронічні захворювання кишок	Обмеження механічних та хімічних подразників: слизисті супи, каші, парові котлети, кисіль, чай. Калорійність — до 2500 ккал па добу
5	Хвороби печінки та жовчовивідних шляхів	Повноцінна їжа і обмеженням смажених ти жирних страв, гострих приправ
6	Подагра, сечокам'яна хвороба з уратурією та оксалатурією	Обмеження білків, жирів і кухонної солі та повне виключення продуктів, то багаті на пурини та щавлеву кислоту
7	Хвороби нирок та сечовивідних шляхів	Невелике обмеження білків. їжу готують без солі (3-6 г солі видають па руки). Обмеження вільної рідини до ! л. Калорійність — до 2700-2900 ккал
8	Ожиріння	Обмеження калорійності до 1700-1800 ккал, а також рідини і солі, Небажані смажені та перетерті страви
9	Цукровий діабет	Різке обмеження вуглеводів, обмеження солі, холестерину та екстрактивних речовин. Калорійність — до 2500 ккал
10	Захворювання серцево-судинної системи	Обмеження солі до 5-6 г, вільної рідини — до 1,2 л, тваринних жирів. Виключення страв та напоїв, що збуджують, приправ. Калорійність — до 2500 ккал
11	Туберкульоз	Дієта підвищеної калорійності (3000-3400 ккал) із збільшенням вмісту білків, жирів та вітамінів
12	Захворювання нервової системи	Максимально наближена до дієти № 15. Зараз практично не застосовується
ІЗ	Інфекційні захворювання (без уражені, органів трав­лення), після операцій на м'яких тканинах, кістках, щитовидній залозі	Обмеження енергетичної цінності, виключення продуктів, що подразнюють кишково-шлунко­вий тракт та сприяють процесам бродіння у кишках
14	Пієлонефрити та сечо­кам'яна хвороба з фосфатурією	Оптимальна енергетична цінність з достатнім вмістом основних харчових інгредієнтів, пере­важний вміст кислих речовин порівняно 3 лужними
15 (загаль­на)	Період реконвалесценції	Повноцінна дієта з підвищеним вмістом вітамінів. Калорійність — до 2800-2900 ккал

СИТУАЦІЙНІ ЗАДА

Задача 1

Хворий М. 58 років, діагноз: ішемічна хвороба серця, стенокардія напруження, II функціональний клас, атеросклероз, недостатність крово­обігу 1-го ступеня.

Призначте необхідну лікувальну дієту. Назвіть продукти, які б Ви порадили включити до харчового раціону, та продукті/, що потрібно обмежити або виключити з раціону.

Задача 2

Хворий Г. 44років,діагноз: подагра,гострий артрит І-го метатарзофалангового суглоба, ожиріння 2-го ступеня, схильність до виникнення звичних аліментарних запорів.

Призначте необхідну лікувальну дієту. Перелічіть продукти, які б Ви порадили включити до харчового раціону. Назвіть продукти (з перерахова­них), які заборонено вживати хворому: молоко, кефір, сир, відварена ялови­чина, шпинат, гриби, вівсяна крупа, картопля, сардини, бобові, волоські горіхи, яблука, груші, абрикоси, тушкована гуска, ковбаса, консервовані рибні продукти, капуста, приправи.

Задача З

Хвора В. 23 років, діагноз: гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом.

Призначте необхідну лікувальну дієту та охарактеризуйте її.

Задача 4

Хворий Д. 56 років, діагноз: хронічний гепатиту стадії ремісії. Призначте необхідну лікувальну дієту та охарактеризуйте її.

Задача 5

Хвора К., 45 років, діагноз: хронічний пієлонефриту стадії загострення, сечокам'яна хвороба.

Призначте необхідну лікувальну дієту та охарактеризуйте ЇЇ.

Задача 6

Хворий С. 35 років, діагноз: виразкова хвороба шлунка в стадії загострення.

Призначте необхідну лікувальну дієту, охарактеризуйте її.

Задача 7

Хвора К. 14 років, діагноз: інсулінозалежний цукровий діабет у стадії декомпенсації.

Призначте лікувальну дієту та охарактеризуйте її.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гончарук Є.Ґ., Кундієв Ю.І., Бардоп В.Г. та ін. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни /За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища школа, 1995. — С. 434-458.

2. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиеиа. — К.: Вища школа, 1983. — С. 134-169.

3. Румянцев Г.И.. Вишневская Е.П., Козлова Т.А. Общая гигиеиа. — М.: Медицина, 1985. — С. 51-80, 95-105.

4. Покропский В.А. Гигиена. — М.: Медицина, 1979. — С. 232-250.

5. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни: Навчально-методичний посіб­ник. Вінниця: ВДМУ та ін., 1997. — С. 20-31.

6. Петровский К.С. Гигиена питання. — М.: Медицина, 1975. — С. 578-590.

7. Губергриц А.Я., Линевскнй Ю.В. Лечебное питание. — К.: Вища школа, 1985. — 295 с.

8. Смолянский Б.С. Руководство по лечебному питанню. — Л.: Медицина, 1981. — С. 224-250.

9. Справочник по диетологии /Под ред. А.А.Покровского, М.А.Самсоновой. —-М.: Медицина. 1981. — С. 141-157, 391-429.

10. Ванхансн В.Д., Лебедева Е.А. Руководство к практическим занятиям по гигиене питання, — М.; Медицина, 1987. — С. 203-241.

Заняття 2

АЛІМЕНТАРНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ШЛУНКОВОКИШКОВОГО ТРАКТУ.

НУТРИЦЮЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ

МЕТА ЗАНЯТТЯ

1. Засвоїти гігієнічні основи нутриціологічної профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту.

2. Вивчити основні принципи дієтотерапії та оволодіти методикою призначення лікувального харчування при захворюваннях шлунка, печінки та кишок.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

1. Загальні принципи дієтотерапії при патології органів травлення.

2. Характерні елементи дієт, що призначаються хворим із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.

3. Основні принципи дієтотерапії при захворюваннях гепатобіліарної системи.

4. Особливості призначення лікувального харчування при гострому і хронічному гепатитах, цирозі печінки, гострому і хронічному холециститах, гострому і хронічному панкреатитах, жовчнокам'яній хворобі.

5. Основні принципи лікувального харчування при захворюваннях кишок.

ЗАВДАННЯ

1. Визначити особливості аліментарної регуляції діяльності шлунка, печінки, жовчного міхура та кишок.

2. Навчитися давати конкретні рекомендації щодо організації лікуваль­ного харчування з метою профілактики гострих захворювань шлунково-кишкового тракту, а також виникнення рецидивів хронічних захворювань органів травлення.

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

У ході заняття студенти вивчають особливості аліментарної регуляції діяльності органів травлення, стратегію і тактику дієтотерапії при захворю­ваннях шлунково-кишкового тракту, обґрунтовують конкретні гігієнічні рекомендації щодо нутриціологічної профілактики гострих захворювань шлунка, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози та кишок, а також виникнення рецидивів хронічних захворювань органів травлення,визна­чають провідні закономірності організації лікувального харчування.

До основних принципів дієтотерапії при захворюваннях органів травлення відносять:

• забезпечення хворих повноцінним різноманітним збалансованим харчуванням відповідно до фізіологічних потреб організму та особливостей перебігу патологічного процесу;

• дотримання режиму прийому їжі;

• забезпечення механічного щадіння рецепторного апарату та слизової оболонки шлунково-кишкового тракту;

• забезпечення хімічного щадіння рецепторного апарату та слизової обо­лонки шлунка, кишок, підшлункової залози, печінки і жовчовивідної системи;

• забезпечення термічного щадіння слизової оболонки та рецепторного апарату шлунково-кишкового тракту.

У зв'язку з цим, характернішими елементами дієт, що призначаються хворим із захворюваннями органів травлення (№№ 1, 2, 3, 4, 5, а також декілька варіантів, що позначаються малими літерами алфавіту №№ 1а, 16, 46, 5а, 56, 5п тощо), є:

• хімічний склад (вміст білка, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин);

• енергетична цінність;

• фізичні властивості їжі (об'єм, маса, температура);

• перелік страв та продуктів, що рекомендуються та не рекомендуються;

• особливості кулінарної обробки;

• режим їжі та особливості розподілу добового раціону між окремими прийомами.

Проте, варто зазначити, що добовий раціон, як правило, слід розподіляти наступним чином:

• перший сніданок — 25-30 % від загальної калорійності;

• другий сніданок — 10-15 % від загальної калорійності;

• обід — 40-45 % від загальної калорійності;

• вечеря — 15-20 % від загальної калорійності.

До особливостей дієтотерапії при захворюваннях гепатобіліарної системи відносять індивідуальний характер призначення лікувальної дієти з урахуванням як загального стану хворого, так і особливостей перебігу пато­логічного процесу, а також той факт, що дієтотерапія повинна сприяти нако­пиченню глікогену та зменшенню жирової інфільтрації печінки, покращанню її регенераторної здатності й функціональної активності, нормалізації білко­вого, жирового, вуглеводного, вітамінного та водного обміну, функціо­нального стану інших органів травлення, що втягнуті у патологічний процес, і, зрештою, бути повноцінною та збалансованою, відповідати фізіологічним потребам організму.

До основних принципів дієтотерапії при захворюваннях кишок відносять індивідуальний характер призначення лікувальної дієти, що передбачає урахування як запільного стану хворого, так і особливостей перебігу пато­логічного процесу. Крім того, дієтотерапія повинна сприяти відновленню структури слизової оболонки кишок та їх секреторної і моторної функцій, нормалізації обміну речовин та покращанню стану хворого загалом.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Хворий 42 років, скаржиться на біль та відчуття тяжкості в епігастральній ділянці й у правому підребер'ї, нудоту, знижений апетит, проноси. Після обстеження був встановлений діагноз: гострий гепатит.

Призначте хворому дієтотерапію та визначте її характерні особ­ливості.

Задача 2

Хвора 54 років, скаржиться на загальну слабкість, втомлюваність, схуд­нення,знижений апетит, нудоту, особливо після прийому їжі, підвищену кро­воточивість, нестійку жовтяницю, відчуття тяжкості у правому підребер'ї'. Після обстеження був встановлений діагноз: загострення хронічного гепатиту.

Призначте хворій дієтотерапію та визначте її характерні особливості.

Задача З

Хворий 39 років, скаржиться на жовтувате забарвлення склері шкіри, свербіж, кровоточивість, миготіння "мушок" перед очима, біль у правому підребер’ї, диспепсичні розлади. Після обстеження був встановлений діаг­ноз: цироз печінки.

Призначте хворому дієтотерапію та визначте її характерні особ­ливості.

Задача 4

Хворий 46 років, скаржиться на гострий інтенсивний біль у правому підребер'ї з іррадіацією у праве плече, праву лопатку та праву ключицю. Язик покритий густим сірим нальотом. Живіт бере участь в акті дихання обмежено, відзначається напруженість м'язів черевної стінки. Печінка збільшена, під час пальпації відчувається болючість. Після обстеження був встановлений діагноз: гострий холецистит.

Призначте хворому дієтотерапію та визначте її характерні особли­вості. Складіть меню на перші два дні захворювання.

Задача 5

Хворий 53 років, скаржиться на тривалий біль, локалізований у правому підребер'ї, що мас ниючий характер, посилюється при трясці, фізичному і нервово-психічному напруженні й, особливо, після прийому жирної смаженої їжі, спиртних, газованих і холодних напоїв, диспептичні явища (нудота, пронос), підвищення температури тіла тощо. Після обстеження був встанов­лений діагноз:хронічний холециститу стадії загострення.

Призначте хворому дієтотерапію та визначте її характерні особли­вості. Складіть меню розвантажувального дня.

Задача 6

Хворий 35 років скаржиться на біль у точці Поргеса, що має тупий та ниючий характер, відчуття тяжкості в епігастральній ділянці після прийому їжі, відчуття розпирання та бурчання, метеоризм, запори. Дефіцит маси хво­рого складає 20 кг. Після обстеження був встановлений діагноз: хронічний ентероколіту стадії загострення.

Призначте хворому дієтотерапію та визначте її характерні особли­вості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г, та ін. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни /За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища школа, 1995. — С. 434-458.

2. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиеиа. — К.: Вища школа, 1983. —С. 134-169.

3. Румянцев Г.И., Вишневская Е.П., Козлова Т.А. Общая гигиена. — М.: Медицина, 1985. — С. 51-80, 95-105.

4. Покровский В.А. Гигиена. — М.: Медицина, 1979. — С. 232-250.

5. Сергета І.В, Практичні навички з загальної гігієни: Навчально-методичний посіб­ник. — Вінниця: ВДМУ та ін., 1997. — С. 20-31.

6. Петровский К.С. Гигиена питання, — М.: Медицина, 1975, -- С. 578-590.

7. Ванханен В.Д., Лебедева Е.А. Руководство к практическим занятиям по гигиене питання,— М.:Мсдицииа.І987. — С. 203-228.

8. Мигунова Д.К. Харчування при хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів. — К.: Здоров'я, 1986.

ЗАНЯТТЯ 3

АЛІМЕНТАРНА РЕГУЛЯЦІЯ ІМУНОБІОЛОПЧНОЇ РЕАКТИВНОСТІ, ОБМІНУ РЕЧОВИН ТА ДІЯЛЬНОСТІ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗМУ. НУТРИЦІОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ПЕРЕДЧАСНОГО СТАРІННЯ

МЕТА ЗАНЯТТЯ

1. Вивчити основні причини виникнення обмінних, імунобіологічних ендокринних зрушень у стані здоров'я, що пов'язані з харчуванням, та оволодіти основами їх нутриціологічної профілактики.

2. Визначити гігієнічні основи нутриціологічної профілактики передчасного старіння.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

1. Загальні принципи дієтотерапії при патології імунобіолсмїчної системи. Особливості призначення дієт при харчових алергіях та інших порушеннях імунобіологічної реактивності.

2. Аліментарна регуляція обмінних порушень. Профілактика виникнення зайвої ваги. Гігієнічні основи лікування ожиріння.

3. Аліментарна регуляція обміну жирів та холестерину. Профілактика атеросклерозу.

4. Аліментарна регуляція вуглеводного обміну. Профілактика та нутриціологічна корекція цукрового діабету.

5. Гігієнічні основи нутриціологічної профілактики передчасного старіння.

ЗАВДАННЯ

1. Визначити гігієнічні основи аліментарної регуляції діяльності імуно­біологічної та

ендокринної систем, покращання обміну речовин.

2. Вивчити особливості нутриціологічної профілактики передчасного старіння.

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

У ході заняття студенти визначають основні причини виникнення обмінних, імунобіологічних та ендокринних зрушень у стані здоров'я,що зумовлені неадекватним та незбалансованим харчуванням, вивчають гігієнічні аспекти аліментарної регуляції патологічних процесів, обґрунто­вують гігієнічні основи нутриціологічної профілактики передчасного старіння.