Питання для самоконтролю

1. В чому проявляється процес саморегуляції ринку праці?

2. Розкрийте регулюючу роль попиту і пропозиції на ринку праці.

3. Дайте характеристику ціни товару “робоча сила”.

4. Чім визначається структура попиту на робочу силу?

5. Дайте кількісну та якісну характеристики попиту.

6. Назвіть фактори, що визначають обсяг і динаміку попиту на працю.

7. Чи вірний тезис Дж. М. Кейнса про те, що скорочення заробітної плати не обов’язково приведе до збільшення зайнятості?

8. Дайте визначення монополії на ринку праці.

9. Дайте визначення монопсонії на ринку праці.

10. Розкрийте зміст прямої еластичності попиту на робочу силу.

11. Розкрийте зміст перехресної еластичності попиту на робочу силу.

12. Розкрийте зміст еластичності попиту на працю і науково-технічний прогрес.

Тести поточного контролю знань по темі 2

1. Монополія на ринку праці це:

а) соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу;

б) коли кількісне співвідношення суб’єктів ринку представлене одним продавцем і багатьма покупцями.

2. Монопсонія на ринку праці це:

а) безперервні відносини купівлі-продажу робочої сили на ринку праці;

б) коли кількісне співвідношення суб’єктів ринку представлене багатьма продавцями і одним покупцем.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Розподільна функція ринку праці.

2. Відтворювальна функція ринку праці.

3. Механізм саморегулювання ринку праці.

4. Механізм державного регулювання і саморегулювання ринку праці.

Бібліографічний список до теми

7, 10, 11, 12, 14, 15, 17

Тема 3. Індивідуальна пропозиція на ринку праці

Мета: засвоїти, закріпити та систематизувати знання студентів про складові індивідуального пропонування на ринку праці.

План вивчення теми

1. Складові індивідуального пропонування на ринку праці.

2. Концепція корисності.

3. Криві байдужості та бюджетна лінія.

4. Класична теорія пропонування робочого часу. Ефект доходу та ефект заміщення.

5. Пропонування якості праці.

6. Пропонування інтенсивності праці.

7. Конкурентоспроможність робочої сили.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Розгляд даної теми необхідно розпочати з визначення пропозиції на ринку праці. Слід звернути увагу на те, що вона не обмежується лише робочою силою, а й ураховує, скільки часу, який темп роботи, а також якої якості робочу силу пропонує окремий працівник на ринку праці, тобто йдеться про індивідуальну пропозицію на ринку праці. Виходячи з цього треба розглянути кожну її складову.

Рішення індивіда щодо кількості часу, яку він запропонує на ринку праці, залежить від низки факторів [31, с. 72]. Проте класична теорія вибору дає власне обґрунтування цього рішення, що передбачає використання графіків кривої байдужості (карт байдужості) [31, с. 73—75] та бюджетної лінії [31, с. 75—78]. Слід зазначити, що в разі наявності в індивіда нетрудового доходу побудова бюджетної лінії матиме свої особливості — бюджетна лінія пересувається догори паралельно самій собі (відсутність зміни у ставці заробітної плати) на величину трудового доходу [31, с.78]. Виходячи з того, що рівновага на ринку праці забезпечується в точці дотику згаданих графіків (кривої байдужості, бюджетної лінії), тобто через визначення максимальної корисності за умови обмеженості бюджету часу, знаходження точки рівноваги на ринку праці передбачає аналіз показників — граничної норми заміни доходу на відпочинок (МК8) [31, с. 75] та граничної норми ринкової заміни (МКМ5) [31, с. 76], між якими має бути досягнуто рівність. Положення теорії вибору, а також її графічне обгрунтування дозволяють дослідити ефекти доходу і заміни, що виникають за зміни ставки заробітної плати [31, с. 81—82].

Наступним етапом вивчення даної теми є характеристика пропозиції інтенсивності праці, яка залежить від внутрішніх мотивів індивіда (кількість робочих годин, рівень заробітної плати), а також визначається звичаями, законодавством, системою контролю з боку роботодавців і державними або профспілковими інститутами [31, с. 88—90].

Важливим питанням, на якому варто зупинитися, є пропозиція якості робочої сили, що визначається, з одного боку, характеристиками людини, на які неможливий її вплив (вік, стать, здібності тощо), а з другого — факторами, які дають їй можливість вибору (наприклад, рівень освіти). При цьому відповідно до теорії людського капіталу витрати (втрати) індивіда на освіту [31, с. 92] є ефективними інвестиціями як для роботодавця (викликають збільшення продуктивності), так і для людини (зростання розміру заробітку). Також розрахунок ефективності капіталовкладень в освіту передбачає врахування фактора часу, оскільки здійснення витрат і одержання вигід різняться в часі [31, с. 94—95].