- •Запорізької державної інженерної академії затверджую
- •Опалення
- •До виконання курсового проекту
- •1 Загальні положення
- •1.1 Призначення і склад курсового проекту
- •1.2 Оформлення курсового проекту
- •1.3 Розподіл трудомісткості студентів протягом проектування
- •2 Структура та складові частини роботи
- •3 Завдання та вихідні дані
- •4 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій
- •4.1 Розрахунковий опір теплопередачі
- •5 Теплотехнічний розрахунок огороджень ванної кімнати
- •6 Визначення втрат теплоти приміщеннями
- •7 Конструювання системи опалення
- •8 Розрахунок опалювальних приладів
- •9 Гідравлічний розрахунок системи опалення
- •Підбір обладнання вузла керування
- •11 Складання специфікації
- •12 Оформлення курсового проекту
- •Перевірка та захист курсового проекту
5 Теплотехнічний розрахунок огороджень ванної кімнати
Наприкінці розрахунку необхідно визначити наявність конденсації вологи на внутрішніх поверхнях підлоги першого поверху, стелі останнього поверху, внутрішньої та зовнішньої стін.
Вихідні дані:
а) вологість внутрішнього
повітря
=
60%;
б) склад внутрішньої стіни:
- штукатурка
=
0,01м;
- гіпсоперліт
=
0,1м;
- штукатурка
=
0,01м.
в) Необхідні для розрахунку
значення
горищного перекриття, зовнішньої стіни
та перекриття над холодним підвалом
потрібно взяти з БНиП /3/, ( п. 6.1.3.), а для
внутрішньої стіни розраховується за
формулою.
При розрахунку
для внутрішньої стіни приймають
.
Теплотехнічний розрахунок починають з визначення температур на внутрішній поверхні перелічених вище огороджень ванної кімнати:
,
де
-
опір теплопередачі внутрішньої поверхні
огородження,
,
яка визначається за формулою:
.
У відповідності до санітарно-гігієнічних вимог необхідно, щоб на внутрішніх поверхнях не було конденсату. Це можливо при виконанні умови:
,
де
-
точка роси,
;
,
де
-
пружність водяної пари в приміщенні,
Па;
,
де
-
пружність водяної пари у відповідності
до повного насичення, Па.
.
Після проведення цього розрахунку та порівняння температур цих огороджень ванної кімнати з температурою точки роси, роблять висновки про наявність конденсату на поверхні огороджень.
6 Визначення втрат теплоти приміщеннями
В курсовому проекті розраховуються втрати теплоти крізь огороджувальні конструкції всіх приміщень та сходинкової клітки.
Втрати тепла за поверхами розраховуються для першого, останнього та одного проміжного поверху, вважаючи, що всі проміжні поверхні однакові з огляду втрат тепла у зовнішнє середовище.
Втрати теплоти крізь кожний вид огороджувальних конструкцій розраховуються за рівнянням теплопередачі,
,
де
- втрати теплоти , Вт;
К – коефіцієнт
теплопередачі, Вт/м
К;
А – площа огороджувальних конструкцій, м
- сума додаткових теплових
втрат в частках від основних втрат
огороджувальних конструкцій;
- розрахункова температура внутрішнього повітря;
-
розрахункова температура зовнішнього
повітря за БНіП/3/
Результат розрахунку втрат теплоти приміщеннями зводять до таблиці. 6.1Кожне приміщення нумерується тризначною цифрою, перша з яких відповідає номеру поверху, а дві останні відповідають номеру приміщення.
6.2Сходинкові клітки позначаються великими літерами А,Б,В,і тд.
6.3 Назву огороджувальних конструкцій позначають наступним чином: ЗС – зовнішня стіна, ДП – подвійне скло, ГП- горищне перекриття (стеля), ПП – перекриття над холодним підвалом (підлога), ПД – подвійні двері, БД – балконні двері.
6.4 Розрахункова площа зовнішніх огороджувальних конструкцій визначається за наступними лінійними розмірами:
- вікна та двері – за найменшим розміром будівельних прорізів;
- стеля та підлога – за розміром між вісями внутрішніх стін і від внутрішньої поверхні зовнішніх стін до вісей внутрішніх стін;
- висота стін першого поверху – від рівня нижньої поверхні конструкції підвального перекриття до рівня чистої підлоги другого поверху;
- висота стін проміжного поверху – між рівнем чистої підлоги даного та вищого поверху;
- висота стін верхнього поверху – від рівня чистої підлоги до верху останнього шару горищного перекриття;
- довжина зовнішніх стін незовнішніх приміщень – від зовнішніх поверхонь зовнішніх стін до вісей внутрішніх стін.
6.5 Лінійні розміри огороджувальних конструкцій приймаються з точністю до 0,1м; площі – до 0,1м ; втрати теплоти огороджувальними конструкційями – до 10Вт.
6.6 При визначенні втрат теплоти
крізь вікна від коефіцієнта теплопередачі
вікна віднімається коефіцієнт
теплопередачі зовнішньої стіни, тобто
в таблиці розрахунку тепловтрат у графі
8 слід записати
.
6.7 Втрати теплоти санітарних вузлів враховуються разом з кухнею.
6.8 Розрахунок втрат теплоти сходинковими клітинами проводиться для одного приміщення на всю висоту будівлі, а при визначенні втрат теплоти крізь зовнішню стіну із її площі віднімається площа дверей.
6.9 Додаткові втрати теплоти,
що враховують наявність у приміщенні
двох зовнішніх стін, приймаються у
розмірі 15% від втрат теплоти огороджувальних
конструкцій, розташованих вертикально,
або враховується підвищенням температури
приміщення на 2
С.
6.10 Додаткові втрати теплоти на сходинковій клітці на нагрівання зовнішнього повітря, що надходить крізь двері, приймають в розмірі 0,27Н від втрат теплоти зовнішніх дверей при висоті будівлі – Н, м.
