2 Структура та складові частини роботи

Пояснювальна записка складається з наступних розділів:

1. Розрахункова частина

1.1 Коротка характеристика будівлі

1.2 Характеристика системи опалення

1.3 Розрахунок системи опалення

1.3.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огорож

1.3.2 Розрахунок втрат теплоти і визначення питомої опалювальної характеристики будинку

1.3.3 Розрахунок опалювальних приладів

1.3.4 Гідравлічний розрахунок системи опалення

1.3.5 Підбір устаткування

Список літератури

Графічна частина роботи складається з двох аркушів формату А1, на яких мають бути такі креслення:

1. Перший аркуш - плани першого поверху, типового поверху, підвалу, горища

2. Другий аркуш - аксонометрична схема системи опалення, розріз вузла вводу, специфікація

3 Завдання та вихідні дані

Варіант завдання до курсового проекту студент обирає за навчальним шифром. Вихідні дані можна отримати з таблиць та додатків, що містяться в даних методичних вказівках, а саме:

• місто, в якому знаходиться будинок, вихідні кліматичні характеристики визначаються за таблицею 1а ДБН;

• напрямок головного фасаду будинку відносно сторін світу визначаються за таблицею 9;

• конструкція горищного перекриття визначається за таблицею 1а, а перекриття над підвалом - за таблицею 9;

• матеріал зовнішніх стін обирається за таблицею 9;

• технічні характеристики матеріалів визначаються за ДБН В.2.6 - 31:2006 “Теплова ізоляція будівель” (Мінбуд України, Київ 2006);

• умови експлуатації огороджувальних конструкцій обираються з ДБН В.2.6 - 31:2006;

• вологий режим приміщення визначається за таблицею Н В.2.6 - 31:2006.

4 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій

Теплотехнічний розрахунок полягає у визначенні розрахункових опорів теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку у порівнянні їх з необхідним опором за умовами забезпечення санітарно-гігієнічних вимог.

4.1 Розрахунковий опір теплопередачі

Визначення розрахункового опору виконується з використанням коефіцієнту холодного періоду року.

В курсовому проекті розрахунки проводяться для зовнішніх стін, горища, перекриття, а також перекриття над холодним підвалом.

Послідовність розрахунку кожного огородження:

4.1.1. Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалювальних будинків та споруд і внутрішніх конструкцій, що розділяють приміщення, температура повітря в яких відрізняється на 3 С та більше, обов’язкове виконання умов:

R R

де R -приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції , м² К/Вт визначається по формулі

R ,

де - термічний опір внутрішньої поверхні огородження, м² К/Вт

- термічний опір зовнішньої поверхні огородження, м² К/Вт

- коефіцієнт тепловіддачі стін, підлоги, гладких стель, Вт/м²К

- коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огородження, Вт/м²К

- товща шару огородження, м

- коефіцієнт теплопровідності матеріалу огородження , Вт/мК

4.1.2 Невідома товщина шару огородження визначається для зовнішньої стіни, горища та перекриття над холодним підвалом за формулою

.

Визначену за цією формулою товщину шару приймають рівною близькому більшому стандартному значенню:

- товщина бетонних блоків – не менш ніж 300мм;

- товщина цегляних стін – 380, 510 мм;

- товщина теплоізолюючого шару горищного перекриття, не менше 80 мм.

Термічний опір зовнішнього огородження R_пр житлових і побутових будівель повинен бути не меншим за нормативний опір тепловіддачі, що визначається за таблицею 1а та 1б./1/

Опір конструкцій огороджень R_пр , повинен бути не меншим, ніж необхідний опір огороджувальних конструкцій.

4.1.3. Мінемально допустиме значення R опору теплопередачі внутрішніх міжквартирних конструкцій , що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря,які відрізняються більше ніж на 3 С(стіни, покриття).

,

де, t_в - температура повітря будинку (БніП /1/, таблиця Г.2-Розрахункові значення температури в приміщенні)

t_з – розрахункова зимова температура зовнішнього повітря дорівнює середній температурі найбільш холодної п’ятидневки, з коефіцієнтом 0,92 за БНіП/2/;

_н - нормативний температурний перепад між температурою повітря приміщення та допущеною температурою внутрішньої поверхні, визначається за таблицею 2;/1/

n – поправочний коефіцієнт до розрахункової різниці температур;

_в - коефіцієнт тепловіддачі стін, підлоги, гладких стель, Вт/м^{2 о}К.

4.1.4 Визначення температурних зон району будівництва виконуються за картою-схемою температурних зон України за кількістю градусодіб опалювального періоду, що наведені у таблиці 1а та 1б,/1/ або за формулою:

,

де - кількість градусодіб опалювального періоду;

- розрахункова температура внутрішнього повітря;

- середня температура опалювального періоду;

- тривалість опалювального періоду.

Таблиця 4.1 - Розрахункова кількість градусодіб S опалювального період для міст України

Місто	S	Місто	S	Місто	S
Вінниця	3610	Луганськ	3528	Тернопіль	3515
Дніпропет-ровськ	3325	Луцьк	3403	Ужгород	2657
Донецьк	3623	Львів	3476	Феодосія	2174
Житомир	3610	Миколаїв	2904	Харків	3799
Запоріжжя	3202	Одеса	2805	Херсон	2906
Івано-Франківськ	3330	Полтава	3721	Хмельни-цький	3553
Ізмаїл	2812	Рівне	3555	Черкаси	3591
Керч	2174	Севастополь	2015	Чернігів	3763
Київ	3572	Сімферополь	2544	Чернівці	3228
Кіровоград	3515	Суми	3997	Ялта	1613

4.1.5 Визначення коефіцієнта теплопередачі К, Вт/ К, здійснюється за формулою:

.

4.2 Визначення розрахункового опору теплопередачі інших огороджувальних конструкцій.

4.2.1 Розрахункові опори конструкцій покрівлі та горищного перекриття, а також над підвалом слід визначити для відповідних значень за таблицею 3.

4.2.2 Розрахунковий опір теплопередачі зовнішніх дверей приймається таким, що дорівнює:

,

де - необхідний опір теплопередачі зовнішніх стін.

Мінемально допустиме значення R опору теплопередачі дверей й ворот по БНіП/1/ , таблиця 2.

4.2.3 Необхідний опір теплопередачі заповнення світлових прорізів (вікон, балконних дверей) приймається за БНіП /1/ ізм.3.

4.2.4 Теплові втрати крізь підлогу, розташовану на грунті, або на лагах, через складність точного розрахунку визначаються на практиці спрощеним методом – за зонами - смугами шириною два метри, які паралельні зовнішнім стінам.

Приведений опір теплопередачі окремих зон шириною два метри, не утепленої підлоги на грунті та стін нижче рівня землі, у відповідності зі СНіП /3/, приймається таким, що дорівнює:

- для першої зони = 2,1 ;

- для другої зони = 4,3 ;

- для третьої зони = 8,6 ;

- для четвертої зони = 14,2 (площа підлоги, що залишилась).

Опір теплопередачі конструкції неутепленої підлоги можна визначити за формулою:

,

де - площа підлоги і-тої зони шириною два метри.

Для першої зони з двома зовнішніми стінами площа підлоги у зовнішньому кутку 2х2 враховується двічі, тобто при і = 1:

,

де а та в – розміри підлоги;

n – кількість зон підлоги.

При n=4 площа поверхні кожної зони визначається за відповідною формулою: , , ,