5.7. Виступ у студентському науковому дискусійному клубі з податкової системи

Викладачі, які ведуть практичні заняття з дисципліни організовують проведення наукового дискусійного клубу з податкової системи. Участь у роботі наукового дискусійного клубу передбачає наступні форми роботи:

• підготовку і презентацію доповіді;

• участь у дискусії, обговорення проблемних питань;

Участь у роботі дискусійного клубу дає можливість сформувати низку важливих навичок:

• навчитися виступати перед аудиторією;

• навчитися викладати свою думку з тих питань, що обговорюються, аргументувати її;

• обґрунтовувати і відстоювати свою позицію;

• критично оцінювати думки інших учасників дискусії;

• розширити свій професійний світогляд;

• отримати досвід проведення наукових досліджень і участі в наукових дискусіях;

Викладач визначає загальну тематику роботи дискусійного клубу, а також надає консультацій з приводу підготовки студентами тем доповідей, реєструє учасників, теми їх доповідей, проводить засідання, визначає регламент виступу і обговорення, стежить за його дотриманням, регулює активність обговорення.

5.8. Виступ на науковій студентській конференції кнеу

Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає податкову проблему і досліджує її під керівництвом наукового керівника (викладача, який проводить лекції з податкової системи або проводить практичні заняття).

5.9. Участь у олімпіаді з питань удосконалення податкової системи

Для участі у олімпіаді з питань удосконалення податкової системи студент самостійно відповідає в письмовій формі на поставлені питання.

4.Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни

Оцінювання знань студентів денної форми навчання на основі даних поточного контролю знань відбувається за виконання обов’язкових та вибіркових видів самостійної роботи.

До обов’язкових видів самостійної роботи відносяться:

А) Контроль систематичності та активності роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни. Максимальна кількість балів – 60. Оцінюванню підлягають: відповіді студента та вирішення задач на практичних заняттях, які оцінюються відповідно 0;1;2;3;4;5 балів кожне; активна робота студента на практичних заняттях: доповнення (максимальна оцінка 5 балів за правильні відповіді протягом одного заняття), наведення власної точки зору по обговорюваним питанням та підготовка дискусійних, проблемних матеріалів з обговорюваних на практичних заняттях питань (максимальна оцінка 5 балів за роботу протягом одного заняття). Максимальна кількість балів, які студент може отримати протягом 1 заняття за усну відповідь або вирішення практичного завдання – 5 балів.

Якщо з поважних причин студент був відсутнім на семінарських або практичних заняттях і не набрав бажаної кількості балів, він може звернутись до викладача і протягом семестру (не пізніше ніж за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії) відпрацювати пропущені практичні заняття у такій формі:

- усна відповідь (максимальна кількість балів за одне питання – 5).

- вирішення практичного завдання (максимальна кількість балів за одне завдання – 5).

- підготовка бібліографічного огляду наукових і періодичних публікацій (максимальна кількість балів – 10).

- підготовка аналітичних звітів за заданою тематикою (максимальна кількість балів – 10).

Форму відпрацювання пропущених занять вибирає викладач, який проводить семінарські та практичні заняття;

Б) Виконання індивідуального завдання (№1 або №2 за вибором викладача, що веде семінарські та практичні заняття)

Кожна частина індивідуального завдання № 1 оцінюється за такими критеріями:

1. своєчасність подання (0-1 бали);

2. оформлення тексту (0-1 бали);

3. логіка викладу, структурованість відповіді, відповідність чинному законодавству (0-2 бали);

4. наявність власних таблиць, рисунків, схем (0-2 бали);

5. наявність посилань на джерело інформації (0-1 бали);

6. наявність правильно оформленого списку літератури (0-1 бали);

7. репрезентативність слайдів (0-1 бали);

8. оформлення слайдів (0-1 бали).

Інтегруючим критерієм є повнота розкриття питання.

Кожна частина індивідуального завдання № 2 оцінюється за наступними критеріями:

1. своєчасність подання (0-1 бали);

2. оформлення роботи (0-1 бали);

3. правильність арифметичних розрахунків (0-3 бали);

4. наявність пояснень до розв’язання (0-2 бали);

5. наявність посилань на норми податкового законодавства (0-2 бали);

6. правильність заповненої декларації (0-1 бали).

В) Виконання 2 модульних завдань. Максимальна кількість балів: 10 балів – за перший модуль та 10 балів – за другий модуль.

До вибіркових видів самостійної роботи відносяться:

складання інтелект-карти, проведення дебатів та ділових ігор, підготовка експертної оцінки та бібліографії, участь у наукових конференціях, семінарах та гуртках, олімпіадах. Максимальна кількість балів – 20.

Всі бали, що були набрані студентом протягом семестру за обов’язкові та вибіркові види самостійної роботи над вивченням програмного матеріалу дисципліни, підсумовуються викладачем (загальна сума не може перевищувати 100 балів).

Оцінювання знань студентів вечірньої форми навчання на основі даних поточного контролю знань відбувається:

а) за активну участь студента у практичних заняттях протягом семестру при вивченні програмного матеріалу дисципліни. Максимальна кількість балів – 30. Оцінюванню підлягають: відповіді студента та вирішення задач на практичних заняттях, які оцінюються відповідно 0;6;8;10 балів кожне; активна робота студента на практичних заняттях: доповнення (максимальна оцінка 5 балів за правильні відповіді протягом одного заняття), наведення власної точки зору по обговорюваним питанням та підготовка дискусійних, проблемних матеріалів з обговорюваних на практичних заняттях питань (максимальна оцінка 5 балів за роботу протягом одного заняття). Максимальна кількість балів, які студент може отримати протягом 1 заняття за усну відповідь або вирішення практичного завдання – 10 балів.

Якщо з поважних причин студент був відсутнім на практичних заняттях і не набрав бажаної кількості балів, він може звернутись до викладача і на протязі семестру ( не пізніше ніж за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії) відпрацювати пропущені практичні заняття у слідуючій формі:

- усна відповідь (максимальна кількість балів за одне питання – 10).

- вирішення практичного завдання (максимальна кількість балів за одне завдання – 10).

- підготовка бібліографічного огляду наукових і періодичних публікацій (максимальна кількість балів – 10).

- підготовка аналітичних звітів за заданою тематикою (максимальна кількість балів – 10).

Форму відпрацювання пропущених занять вибирає викладач, який проводить семінари;

б) за виконання 2 модульних завдань. Максимальна кількість балів: 10 балів – за перший модуль та 10 балів – за другий модуль;

Всі бали, що були набрані студентом протягом семестру за обов”язкові та вибіркові види самостійної роботи над вивченням програмного матеріалу дисципліни сумуються викладачем ( загальна сума не може перевищувати 50 балів).

Критерії оцінювання відповідей на питання екзаменаційного білету

Відповідь, яка оцінюється в 10 балів має відповідати таким вимогам:

• повний, розгорнутий, вичерпний виклад змісту поставленого питання або вирішення завдання;

• повний перелік необхідних для розкриття змісту питання економічних категорій та законів;

• виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу;

• демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання;

• використання актуальних фактичних та статистичних даних, які підтверджують відповіді на питання;

• знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань та вирішення практичних завдань, які того потребують;

• відсутність помилок у схемі вирішення практичного завдання.

Відповідь, яка оцінюється в 8 балів має відповідати таким вимогам:

• згідно з вимогами до відповіді на найвищий бал не виконано одна з вищеназваних вимог (якщо вона явно потрібна для вичерпного розкриття питання);

або:

• у цілому правильно розкритий за зазначеними вимогами зміст відповіді, але допущені незначні помилки під час:

а) використання цифрового матеріалу;

б) алгоритм вирішення практичного завдання відрізняється від правильного, але допущена помилка в цілому значно не впливає на кінцевий результат

Відповідь оцінюється в 6 балів, якщо:

• згідно з вимогами до відповіді на найвищий бал не виконано дві вимоги (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання);

• одночасно допущені дві незначних або одна значна помилка, які визначені у критерії оцінки питання в 8 балів;

• зроблені під час виршення практичного завдання відповіді та висновки є не повними;

Відповідь оцінюється в 0 балів, якщо:

• згідно з вимогами до відповіді на найвищий бал не виконано три чи більше вимоги (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання);

• одночасно допущені дві чи більше значні помилки, які визначені у критерії оцінки питання в 8 балів;

• зроблені під час виршення практичного завдання відповіді та висновки не є правильними;

• характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді і тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді, або давши відповідь не на поставлене в білеті питання.

Виконання студентами екзаменаційного завдання повинно носити виключно самостійний характер: за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з іспиту та одержує 0 балів.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю та за виконання завдань, що виносяться на іспит і не може перевищувати 100 балів.

Якщо на іспиті студент набирає менше ніж 30 балів, він отримує оцінку „незадовільно”, а загальна кількість набраних балів включає лише результати поточного контролю.

Якщо загальна кількість набраних балів становить від 21 до 59 – студент має право на повторне складання іспиту.

Якщо загальна кількість набраних балів становить від 1 до 20 – студент зобов”язаний записатись на повторне вивчення дисципліни на різних формах навчання і там скласти іспит.

Переведення даних 100 – бальної шкали оцінювання у 4-х бальну здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
А	90-100	5 (відмінно)
В	80-89	4 (добре)
С	70-79
D	66-69	3 (задовільно)
Е	60-65
FX	21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни