22

Історія середніх віків. Семінарські заняття. Семестр і семінар 12. Соціальне і економічне життя середньовічного міста

1. Основні джерела з соціально-економічної історії середньовічного міста.

2. Групи міського населення, їх професійний і соціальний статус.

3. Характер і роль торгівлі в середньовічному місті.

4. Види торговельних співтовариств і організація морської торгівлі в середземноморських містах.

5. Економічні основи міського ремесла. Майстерня ремісника.

6. Основні функції цеху.

7. Становище майстра, підмайстра й учнів.

8. Процес «замикання» цеху. Ознаки розкладання середньовічних ремісничих і купецьких організацій.

9. Історичний внесок міста в соціальний і економічний розвиток середньовічного суспільства.

Джерела

1. Английский город XIII—XIV веков: Сб. документов / Ввод, ста­тья, пер. и ком. А. А. Кирилловой // Учен. зап. Моск. гос. пед. и и-та им. Ленина. М., 1949. Т. 59, вып. 3: Средневековый го­род / Под ред. В. Ф. Семенова.

2. Бристольские ремесленные цехи в XIV—XV веках: Сб. текстов / Пер., вступ. статья и примеч. Т. В. Мосолкиной. Саратов, 1995.

3. Купеческие хартии в Англии начала XIV в. и их предыстория: Публ. документов / Пер. и вступ. статья Ю. В. Баранова // Сред­ние века. 1992. Вып. 55.

4. Купцы-складчики Кале. Деловая переписка семейной компании Сели (XV в.) / Пер. со староангл., вступ. статья и ком. М. М. Ябровой. Саратов, 1998.

5. Лондонские олдермены XIV—XVI веков: Завещания, договоры, описи имущества / Пер., вступ. статья, примеч. Л. Н. Черновой. Саратов, 1998.

6. Немецкий город XIV—XV вв.: Сб. материалов / Ввод, статья, подбор матер., пер., прилож. и ком. В. В. Стоклицкой-Терешкович. М., 1936.

Література

1. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и ка­питализм. XV-XVIII вв. М., 1988. Т. 2: Игры обмена.

2. Город в средневековой цивилизации Западной Европы. Т. 1: Феномен средневекового урбанизма. М., 1999.

3. Город в средневековой цивилизации Западной Европы. Т. 2: Жизнь города и деятельность горожан. М., 1999.

4. Грацианский Н. П. Парижские ремесленные цехи в XIII-XIV столетиях. Казань, 1911.

5. Еманов А. Г. «Верх» и «низ» городского социума Кафы XIII—XV вв. // Нобили и парии средневекового общества. Тюмень,

6. 1997.

7. История Европы. М., 1992. Т. 2: Средневековая Европа. Ч. 2. Гл. 1.

8. Корхов Ю. А. Догородское ремесло средневековой Герма­нии IX—XIII вв. // Учен. зап. Моск. гос. пед. ин-та им. Лени­на. 1940. Т. 26.

9. Левицкий Я. А. Город и городское ремесло в Англии в Х-ХП вв. М.; Л., 1960. Гл. 5.

10. Мананчикова Н. П. Дубровник XIII — первой полови­ны XV века: Проблемы торговли. Воронеж, 1999.

11. Мосолкина Т. В. Город Бристоль в XIV—XV вв. Сара­тов, 1997.

12. Мосолкина Т. В. Некоторые аспекты разложения цехо­вой организации в Бристоле XIV—XV веков // Средневековый го­род. Саратов, 1998. Вып. 12.

13. Полянский Ф. Я. Очерки социально-экономической по­литики цехов в городах Западной Европы XIII—XV вв. М., 1952. Гл. 2, 3, 9.

14. Репина Л. П. Демографические характеристики средневе­кового города // Город в средневековой цивилизации Западной Ев­ропы. Т. 1.

15. Рутенбург В. И. Итальянский город от раннего средне­вековья до Возрождения. Л., 1987.

16. Рынок и экспортные отрасли ремесла в Европе XIV—XVIII вв. М., 1991.

17. Сванидзе А. А. Ремесленные подмастерья и их организа­ция в позднее средневековье и раннее новое время // Средние века. М., 1990. Вып. 53.

18. Сванидзе А. А. Ремесло и ремесленники средневековой Швеции (XIV - XV вв.). М., 1967.

19. Сванидзе А. А. Социальная характеристика шведского бюргерства XIV—XV веков // Средневековый город. Саратов, 1981. Вып. 6.

20. Сванидзе А. А. Средневековый город и рынок в Швеции XIII-XV вв. М., 1980.

21. Скалфати С. П. К истории ремесленных цехов в италь­янских городах XIII—XIV веков // Средневековый город. Саратов,

22. 1998. Вып. 12.

23. Стам С. М. Движущие противоречия развития средневеко­вого города // Стам С. М. Средние века: город, ереси, Возрожде­ние, Реформация. Саратов, 1998.

24. Стам С. М. К проблеме генезиса капитализма в Западной Европе // Средневековый город. Саратов, 1998. Вып. 13.

25. Стам С. М. Средневековый город и проблема возникнове­ния нефеодальных форм собственности // Средневековый город. Са­ратов, 1974. Вып. 2.

26. Стоклицкая-Терешкович В. В. Очерки по социальной истории немецкого города в XIV—XV вв. М., 1936.

27. Тушина Г. М. Марсельские торговые объединения XIII века // Страны Средиземноморья в эпоху феодализма. Горький, 1973.

28. Фрейденберг М. М. На каких кораблях плавали далма­тинцы? (К истории средневекового судоходства у южных славян) // Там же.

29. Шевеленко А. Я. Технология городских ремесел в За­падной Европе VI—XV веков // Вопросы истории. 1993. № 1.

30. Яброва М. М. Зарождение раннекапиталистических отно­шений в английском городе. Лондон XIV — начала XVI века. Са­ратов, 1983.

Методичні рекомендації

У ході комунального руху, коли в боротьбі із сеньйорами міст населення виявило єдність головних інтересів, оформився міський стан. При вивченні теми необхідно з'ясувати, що являла собою міська громада, хто такі повноправні городяни, який їх майновий і соціальний статус, кого віднести до категорії неповноправних. Відповісти на ці питання допоможуть матеріали поміщені у розділі джерел, міських хартій, а також відомості з наукової літератури.

Дані про майно лондонських купців, структуру їхньої власності, професійну приналежність, основні заняття, і насамперед про торгово-кредитну діяльність, містять «Заповіти лондонських купців XІ – XV ст.», що відносяться до категорії приватноправових актів.

Включені в цю тему юридичні джерела дозволяють охарактеризувати різні аспекти торгівлі в середньовічній Західній Європі. «Статути» ринків і торговельних об'єднань німецьких міст XІ – XV ст. (Страсбурга й Любека) дають можливість познайомитися з умовами, у яких доводилося торгувати середньовічним купцям, з'ясувати причини об'єднання купців, форми купецьких співтовариств і їхні основні функції. Документи, що приводяться, дозволяють розглянути питання про види торгівлі і її організації, про склад учасників торгівлі, асортименти товарів на міському й зовнішньому ринках.

Найважливішу економічну основу середньовічного міста становило ремесло. Оприлюднені джерела юридичного (нормативного) характеру дозволяють розглянути ключові питання організації й функціонування міського ремісничого виробництва. Спочатку даються уривки із цехових статутів (уставів), зафіксованих в «Регістрах ремесел і торгівлі міста Парижа», або «Книзі ремесел». Вона була укладена в другій половині XІІІ ст. (між 1261 і 1270 р.) і стала першим детальним записом порядків, що склалися в 100 цехах Парижу (у дійсності в XІІІ ст. у Парижі цехів було значно більше). Запис цехових порядків був зроблений з ініціативи Этьєна Буало – Паризького прево. Приводяться також уривки з гільдійських (цехових) постанов Брістоля XІ – XV ст. і документи з історії німецьких цехів XІ – XV ст. – Кельна й Любека. Цехові статути дають можливість визначити, чи було міське товарне виробництво простим, чи розширеним, з'ясувати, що являла собою майстерня ремісника, хто в ній трудився, яка була організація праці, що було для майстра метою виробництва. Поміщені документи дозволяють розібратися в складному комплексі причин, що привели до створення цехів і виділити головну серед них. Із цією метою необхідно продумати наступні питання. Чому в умовах того часу неможливо було ізольоване самостійне існування дрібних ремісників? Чому майстри змушені домагатися усунення як конкуренції сільських і міських позацехових ремісників, так і суперництва усередині цеху між його членами? Статути дають можливість розглянути функції цехів, особливо регламентацію всього процесу виробництва й збуту ремісничої продукції; охарактеризувати положення й взаємини майстрів, подмайстрів і учнів. Важливо відзначити, які із цехових обмежень носили спочатку прогресивний характер, захищали інтереси ремісників, створювали необхідні умови для їхньої праці, сприяли нагромадженню технічних навичок і поліпшенню якості товарів.

Документи з історії англійських і німецьких цехів свідчать про початок розкладу цехового ладу в економічно розвинених центрах ремісничого виробництва вже в XІ ст. і який поглибився в XV ст. Необхідно продумати питання про його причини, простежити, як утруднялися умови прийому до цеху подмайстрів, яке значення мала вимога пробної роботи й інші обмеження. Важливо звернути увагу на те, що вимоги цехових статутів XІ – XV ст. уже не виконувалися. Разом з тим джерела показують, наскільки підсилюється диференціація між різними цехами. Більше того, можна простежити зародження в окремих цехах німецьких і англійських міст перших зачатків ранньокапіталістичних відносин – розсіяної мануфактури.

Приморські міста середньовічної Європи мали особливий соціально-економічний вигляд, оскільки значна частина їхнього населення була включена в сферу морської торгівлі, мореплавства й суднобудування. Складовою частиною статутів багатьох середземноморських міст у середні століття було Морське право – цікаве історичне джерело з усього укладу життя приморських міст.

Морські закони середньовічного Дубровника є важливою ланкою в системі морського права Центрального й Східного Середземномор'я. Вони дозволяють з'ясувати соціальну структуру морської торгівлі, види найпоширеніших купецьких співтовариств, принципи розподілу прибутку між учасниками торговельних експедицій, обов'язку екіпажа корабля, роль міського уряду в підтримці правил і безпеки судноплавства й ін.

На закінчення слід дати загальну оцінку ролі міста, визначити його історичний внесок у соціальний і економічний розвиток середньовічного суспільства.