7.5. Міжнародний досвід професійної соціальної освіти та соціальної роботи: Скандинавська модель

Прикладом втілення соціал-демократичної моделі держави загального добробуту є Скандинавська модель соціальної роботи. Зародження соціальної роботи в Швеції відносять до початку ХІХ століття.

1809 р. - після закінчення останньої війни в Швеції відбувається зародження благодійницької та філантропічної роботи. Створюється мережа будинків для престарілих та дитячих будинків.

1903 р. - створення Центральної спілки соціальної роботи.

1908 р. - відкриття першої Школи для підготовки директрис будинків-інтернатів.

1914 р. - прийняття закону про пенсійне страхування.

1921 р. - відкриття в Стокгольмі Відкритого інституту соціальної політики, комунальної освіти і досліджень - першої Школи соціальної роботи.

1947 р. - прийняття закону про загальнообов'язкове страхування.

1950 - 1960 рр. - організація роботи шкіл соціальної роботи в усіх регіонах з урахуванням нових спеціалізацій.

1977 р. - ухвалення парламентом рішення про надання соціальній роботі статусу академічної дисципліни. Соціальна робота викладається в усіх вузах країни.

1999 – 2005 рр. - проведення реформи системи загальнообов'язкового страхування.

Таким чином, робота по створенню системи соціального благополуччя в Швеції почала розвиватись через законодавче забезпечення цієї діяльності з одного боку, і через створення системи професійної освіти - з іншого. Той факт, що соціальна робота визнана академічною дисципліною, розглядається як ознака того, що на сучасному етапі соціальні працівники отримали в шведському суспільстві статус однієї з важливих професійних груп.

Система соціального захисту у Швеції тримається на трьох рівнях.

1. Загальнодержавний рівень. На загальнодержавному рівні вирішуються питання пенсійного забезпечення, соціального страхування, охорони праці.

2. Регіональний парламент (Ланстінгет) займається вирішенням питань охорони здоров’я, в тому числі реабілітації, та транспорту.

3. Рівень комун (комуна – адміністративно-територіальна одиниця Швеції), на якому, власне, і здійснюється конкретна робота з конкретним клієнтом в соціальних службах. Створення соціальних служб залежить від проблем регіону та індивідуальних потреб.

Цікаво відмітити, що соціальна робота в Швеції базується на знаннях, вміннях та цінностях, які законодавчо закріплені. Визначеними є 21 цінність, за порушення яких соціальні працівники несуть особисту відповідальність перед законом.

Як бачимо, наявний певний розподіл функцій між соціальною політикою і соціальною роботою. Соціальна політика займається розробкою законодавства, що стосується соціальних проблем. Вона розробляє основні напрямки соціальної роботи, не враховуючи конкретних обставин. В соціальній роботі беруться до уваги конкретні потреби конкретного клієнта.

Соціальний захист людей здійснюється завдяки гарно розвиненій системі соціального страхування, завдяки якій догляд і турбота про індивіда забезпечується від колиски до могили. Така підтримка отримала назву "Карусель благополуччя". З'ясуємо, чому. Шведська система соціального захисту охоплює всі верстви населення і надає основну захищеність. В основі її функціонування лежать 3 принципи:

1. Принцип солідарності. Він полягає в тому, що кожен вносить у фонд страхування внесок в залежності від власних прибутків. Таким чином багаті громадяни платять більше, а отже, діляться з малозабезпеченими.

2. Принцип перерозподілу ресурсів, як вертикальний, так і горизонтальний.

3. Принцип довір'я. Система має обмежений контроль, а за помилки і обман розплачуються усі.

Поєднання цих принципів забезпечує злагоджену роботу всієї системи.

Громадянин Швеції протягом життя може отримати такі види допомог:

1. Компенсації сім'ям з дітьми:

• допомога батькам при народженні дитини;

• короткотривала допомога батькам віком для дітей не старше 12 років;

• допомога на дитину віком до 16 років;

• допомога-аванс для самотніх батьків;

• житлова допомога.

2. Компенсації хворим та людям з функціональними обмеженнями:

• допомога при хворобі (тимчасовій непрацездатності);

• компенсація при травмуванні на робочому місці;

• допомога при реабілітації;

• передчасна пенсія (по інвалідності);

• житлова доплата.

3. Компенсації для людей похилого віку:

• пенсія за віком включає: народну пенсію, загальну додаткову пенсію, службову пенсію, приватне пенсійне страхування;

• часткова пенсія;

• пенсія при втраті годувальника;

• різного виду доплати до пенсії.

Тепер стає зрозумілим, чому система соціального страхування в Швеції отримала назву "Карусель благополуччя".

Проте, не можна говорити, що все ідеально. Звичайно, ця система має всесвітньо визнані переваги: вона охоплює все населення, високий рівень компенсацій надає захищеність навіть слабким групам, вона є стійкою до змін в економіці. Проте, в середині 90-х років, скоріше за все, у зв'язку з економічною кризою в країні, почали говорити про "кризу довір'я". Серед недоліків описаної системи виділяють: система є занадто дорогою, дехто навіть вважає її причиною складної економічної ситуації в Швеції; багато хто вважає, що такий високий рівень компенсацій не спонукає людей до роботи і не стимулює їх до вирішення власних проблем; система є дуже складною, а тому стала інструментом економічної політики. У зв'язку з цим в даний час система соціального страхування реформується в напрямку зниження розмірів компенсацій, планується відмінити допомогу на дитину віком до 16 років та інші компенсації для дітей заможних батьків і т.д. Крім того, сьогодні в Швеції відбувається пенсійна реформа.