
- •1.1. Соціальна робота як соціальний феномен
- •Соціальна робота як наука та навчальна дисципліна. Понятійно-категоріальний апарат теорії соціальної роботи
- •Соціальна робота як професійна діяльність: зміст поняття.
- •1.4. Характеристика суб'єкт-суб'єктних відносин у соціальній роботі. Суб'єкт, об'єкт і предмет соціальної роботи як професійної діяльності
- •К лієнт соціальна ситуація, соціальна робота соц. Працівник,
- •1.6. Принципи та цінності соціальної роботи. Співвідношення загальнолюдських цінностей та цінностей соціальної роботи
- •1.7. Права людини в аспекті соціальної роботи
- •Розділ 2. Професійна компетентність у соціальній роботі
- •Поняття та особливості професійної інтеракції у соціальній роботі
- •Типи професійної взаємодії соціальних працівників системи соціального захисту населення
- •Професійна компетентність у соціальній роботі – визначення понять
- •2.1. Характеристика професійних функцій та ролей соціального працівника
- •2.4. Поняття ресурсів та шляхи їх мобілізації в соціальній роботі
- •2.2. Вимоги до особистості соціального працівника. Професійні якості соціальних працівників
- •2.3. Поняття та характеристика процесу “вигорання” соціального працівника. Психогігієна соціальної роботи
- •Розділ 3. Соціальна робота і суспільство
- •3.1. Поняття та типи соціальних відносин. Зв'язок соціальної роботи з рівнями соціальної роботи. Характеристика соціальної сфери держави
- •3.2. Поняття, зміст і складові соціальної політики держави
- •3.3. Основні напрямки соціальної політики України на сучасному етапі
- •3.4. Поняття та завдання соціального захисту в Україні. Складові елементи соціального захисту населення
- •3.5.Соціальне обслуговування і соціальна допомога як складові соціального захисту
- •3.6. Передумови та зміст пенсійної реформи в Україні. Проблеми пенсійного реформування
- •3.7. Структура органів соціальної роботи у суспільстві. Класифікація організацій за критерієм рівня соціальної роботи
- •3.8.Основні функції та напрями діяльності Міністерства праці та соціальної політики України
- •3.10. Характеристика завдань та функцій Територіального центру обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян. Структурні підрозділи територіального центру
- •3.11. Стаціонарні заклади в системі соціального захисту населення: профілі інтернатних установ. Характеристика послуг, що надаються
- •3.12.Навчальні заклади в системі соціального захисту населення. Система підготовки кадрів соціальної роботи
- •3.13. Система органів державної служби зайнятості. Завдання і обов'язки державної служби зайнятості
- •3.14. Положення про управління Пенсійного фонду України: завдання та функції
- •3.15. Система соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: завдання та функції цсссдм
- •3.16. Система Центрів практичної психології та соціальної роботи
- •3.18. Напрямки та проблеми волонтерської соціальної роботи в Україні та за кордоном
- •Розділ 4. Соціальна робота і людина: проблеми взаємодії
- •4.1. Адаптивно-соціалізаційна концепція соціальної роботи
- •4.2. Людина як об'єкт і суб'єкт соціалізації. Соціальність особистості. Соціальний досвід
- •4.3. Поняття соціального ризику та груп соціального ризику. Види жертв соціалізації
- •4.4. Поняття клієнта соціальної роботи. Теоретичні підходи до особистості клієнта в соціальній роботі
- •Розділ 5. Проблемне поле соціальної роботи
- •5.1. Девіантна поведінка як проблема соціальної роботи. Форми прояву девіантної поведінки. Світові підходи до корекції девіантної поведінки
- •5.2. Алкоголізм і наркоманія як форми прояву адиктивної поведінки та порушення соціальних норм людського співжиття
- •5.3. Соціальна робота з клієнтами, залежними від психоактивних речовин
- •5.4. Поняття, причини та мотиви протиправної поведінки. Форми соціальної роботи для корекції делінквентної поведінки
- •5.5. Бездомність як проблема соціальної роботи
- •5.6. Суїцидальна поведінка як прояв девіації та соціальна проблема. Соціальна робота по профілактиці і корекції суїцидальних нахилів
- •5.8. Поняття та особливості бідності в Україні. Способи подолання бідності
- •5.9. Зміст гендерної проблематики у соціальній роботі. Соціальна робота з жінками
- •5.10. Сім'я як об'єкт соціальної роботи. Форми і методи соціальної
- •5.11. Соціальна робота з молоддю. Напрямки державної молодіжної політики в Україні Вставить из проон
- •5.13. Люди з функціональними обмеженнями як клієнти соціальної роботи. Форми та методи соціальної роботи з ними
- •5.14. Соціальна реабілітація як метод соціальної роботи
- •Розрізняють наступні види реабілітації.
- •Розділ 6. Сучасні теорії соціальної роботи Підрозділ 6.1. Психолого-орієнтовані теорії соціальної роботи
- •6.1.1. Психодинамічна теорія соціальної роботи
- •6.1.2. Характеристика підходів до втручання у соціальній роботі: когнітивно-біхевіоральна модель
- •6.1.3. Екзистенційно-гуманістична теорія і практика соціальної роботи
- •6.2.1. Теорія систем у соціальній роботі – характеристика та особливості застосування
- •Екологічна теорія систем у соціальній роботі
- •6.2.3. Система соціальної роботи – основні підходи до аналізу
- •6.2.4. Соціально-радикальна модель соціальної роботи. Структурний підхід
- •Підрозділ 6.3. Комплексно-орієнтовані теорії соціальної роботи
- •6.3.1. Теорія кризового втручання
- •6.3.2. Проблемно-орієнтований підхід у соціальній роботі: теоретичні основи та практика застосування
- •6.3.3. Соціальна робота в громаді
- •6.3.4. Соціально-педагогічна та вітально-орієнтована моделі практики соціальної роботи
- •Розділ 7. Соціальна робота в міжнародній перспективі
- •7.1. Проблема міжнародного визначення соціальної роботи. Концептуальні підходи до розуміння соціальної роботи у світі
- •7.2. Діяльність міжнародних організацій соціальної роботи
- •7.3. Соціальні проблеми у глобальному вимірі: світові тенденції
- •7.4. Держава загального добробуту: ознаки, функції, основні моделі
- •7.5. Міжнародний досвід професійної соціальної освіти та соціальної роботи: Скандинавська модель
- •7.6. Соціальна політика у глобальному вимірі – порівняльна характеристика1
- •Додатки
- •1. Етичні принципи діяльності спеціалістів із соціальної роботи
- •2. Норми етичної поведінки спеціалістів із соціальної роботи
- •2.1. Етична поведінка стосовно професії
- •2.2. Етична поведінка стосовно колег
- •2.3. Етична поведінка стосовно клієнтів
- •2.4. Етична поведінка стосовно взаємодіючих організацій
- •Додаток б Психосоціальна концепція розвитку особистості е.Еріксона
- •Невротичні тенденції особистості за к.Хорні
- •Додаток г Системна модель соціальної роботи (а.Браун, а. Боурн)
- •Література
- •, “Про місцеве самоврядування”
3.8.Основні функції та напрями діяльності Міністерства праці та соціальної політики України
Відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України (далі – Мінпраці України) [Положення], Мінпраці України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінпраці України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, трудової міграції.
Мінпраці України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Мінпраці України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Мінпраці України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.
Основними завданнями Мінпраці України є:
участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, у тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, трудової міграції;
керівництво діяльністю державної служби зайнятості, проведення заходів, пов'язаних з ефективним функціонування ринку праці, сприяння раціональній, продуктивній і вільно обраній зайнятості, підвищенню якості і конкурентоспроможності робочої сили;
розроблення і здійснення заходів для посилення мотивації до праці, вдосконалення її оплати, організації та нормування;
здійснення комплексного управління охороною праці та державного нагляду за додержанням у процесі трудової діяльності вимог щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
забезпечення через систему підпорядкованих йому органів реалізації права громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної підтримки, в тому числі державної допомоги малозабезпеченим громадянам, у разі втрати роботи, працездатності, досягнення пенсійного віку тощо;
забезпечення розвитку соціально-трудових відносин та захисту прав працюючих громадян шляхом здійснення державного нагляду за додержанням роботодавцями вимог законодавства про працю.
розроблення заходів, спрямованих на реалізацію політики грошових доходів населення.
3.9. Характеристика завдань та функцій Головного управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації та управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації
Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації (далі – Головне управління) керується у своїй діяльності відповідним Типовим положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2000 року №1498.
Згідно цього положення, Головне управління є структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, що утворюється головою обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові відповідної держадміністрації та Міністерству праці і соціальної політики України.
Основними завданнями Головного управління є:
забезпечення на відповідній території реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, безпечної життєдіяльності, оплати, охорони і належних умов праці, зайнятості, пенсійного забезпечення, соціального захисту та обслуговування населення, в тому числі громадян, які потребують допомоги та соціальної підтримки з боку держави;
забезпечення у межах своїх повноважень дотримання законодавства про працю та охорону праці, зайнятість, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення та соціальний захист населення;
формування і забезпечення виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки умов праці та виробничого середовища, а також здійснення заходів, пов'язаних з охороною праці, передбачених у програмах соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;
сприяння ефективному використанню трудових ресурсів, раціональній, продуктивній та вільно обраній зайнятості, підвищенню конкурентоспроможності робочої сили, продуктивності праці;
сприяння органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідних територій;
організаційно-методичне забезпечення діяльності відповідних структурних підрозділів виконавчих органів рад;
вдосконалення форм соціального партнерства. Організація співробітництва місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з профспілками та організаціями роботодавців.
Вищеназваним положенням визначено основні функції Головного управління. Головне управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї головою обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України.
Управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації (далі - управління) діє у відповідності з типовим положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2000 року № 1498.
Управління є структурним підрозділом районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації і утворюється головою цієї адміністрації, є підзвітним і підконтрольним голові держадміністрації та відповідно головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації.
Основними завданнями управління є:
забезпечення у межах своїх повноважень дотримання законодавства про працю та охорону праці, зайнятість, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення та соціальний захист населення;
вдосконалення форм і засад соціального партнерства, організація співробітництва місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з профспілками та організаціями роботодавців;
призначення та організація виплати пенсій, а після передачі функцій з призначення та виплати пенсій Пенсійному фонду – здійснення контролю за їх призначенням та виплатою;
призначення та виплата соціальної допомоги, встановленої законодавством, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;
в межах своєї компетенції бере участь у здійсненні комплексних програм поліпшення обслуговування інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, а також громадян похилого віку та сприяння всебічному розвитку соціального обслуговування за місцем їх проживання;
забезпечення працевлаштування інвалідів, сприяння здобуттю ними освіти і кваліфікації на рівні, що відповідає їхнім здібностям і можливостям;
сприяння органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідної території.
Вищеназваним положенням визначено основні функції та напрямки діяльності управління. Районне управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї головою районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації за погодженням відповідно з начальником головного управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації.