2.1. Характеристика професійних функцій та ролей соціального працівника

На сучасному етапі розвитку соціальної роботи активно розвиваються функціональний та позиційно-рольовий методологічні підходи [Кривоконь, такртачник, Полтавець, Шмельова та ін.].

Зокрема, В.Сидоров запропонував класифікацію функцій соціальної роботи. Автор виділив клас базисних функцій, що є складовими діяльності соціального працівника будь-якої спеціалізації, а також клас спеціальних функцій, виконання яких залежить від посадових обов'язків, спеціалізації та кваліфікації фахівця.

До базисних відносять діагностичну (оціночну), прогностичну (планування роботи) та перетворюючу функції. Поетапне виконання цих функцій забезпечує безперервність професійної взаємодії, утворюючи „цикл соціальної роботи”: оцінка соціальної ситуації клієнта – планування роботи з ним – втручання у ситуацію з наступною оцінкою досягнутих результатів і т.д.

До спеціальних функцій соціальних працівників відносять: комунікативну, організаторську, правозахисну, превентивну, психотерапевтичну, рекламно-пропагандистську, соціально-медичну, соціально-педагогічну, соціально-економічну [Полтавець].

Ефективна професійна взаємодія у соціальній роботі передбачає оволодіння соціальним працівником багатьма професійними обов'язками, функціями та рольовою поведінкою, а також формуванням системи відносин та ставлень як стосовно клієнта, його проблем, так і стосовно себе самого, інших людей.

Зупинимося на розгляді тих задач діяльності, які повинні вирішувати соціальні працівники системи соціального захисту населення при виконанні своїх конкретних професійних функцій [Можна вставити табличку зі статті].

Серед основних функцій є соціально-побутова, соціально-медична.

Їх здійснення передбачає обстеження матеріально-побутових умов проживання та визначення потреб в одержанні матеріальної, натуральної, побутової допомоги та послуг; сприяння у поновлення та/або формування елементарних навичок самообслуговування, підтримки санітарно-гігієнічних норм, основ надання першої медичної допомоги, самообслуговування, орієнтації у помешканні чи на вулиці, закладах торгівельної мережі чи сфері побутового обслуговування. Крім того соціальний працівник надає безпосереднє обслуговування та виявляє додаткові потреби клієнта. А також сприяє розвитку позитивного ставлення до трудотерапії, допомагає у здійсненні інших адаптаційно-реабілітаційних заходів.

Організаційно-адміністративна функція соціального працівника.

Соціальний працівник повинен виявляти осіб, які знаходяться в скрутній життєвій ситуації і потребують допомоги, складати договори про кількість і якість послуг; вести особові справи, закріплених за ними одиноких непрацездатних громадян; перевіряти достовірність і повноту інформації про матеріальний стан, доходи і майноотримувачів допомоги та послуг. Окрім перерахованих дій, соціальні працівники також встановлює зв’язок з підприємствами, установами, організаціями, які виконують послуги за замовленням чи зверненням одиноких громадян або організовує надання послуг означеними установами. А також, в разі потреби, організовує влаштування підопічного на постійне місце проживання до будинку-інтернату по профілю захворювання і допомагає у підготовці документів на оформлення субсидій чи інших видів допомог. Спільно з підприємствами житлово-комунального господарства, місцевими органами влади, організаціями поховання померлих одиноких непрацездатних громадян, які ними обслуговувались.

Не менш важливими є також попереджувальна, правозахисна, профілактична функції соціального працівника у ССЗН, адже до сфери діяльності відноситься виявлення причин та умов, що призвели до скрутної життєвої ситуації з метою запобігання виникнення нових проблем і труднощів; впровадження запобіжних заходів, також знання та вміння надавати інформацію про основні види пенсійного забезпечення, про види і форми соціальної допомоги; представництво підопічного, в разі потреби, у правозахисних організаціях; захист прав клієнта, тощо.

У своїй безпосередній діяльності соціальний працівник здійснює також комунікативну, соціально-психологічну функції. І дійсно, неможливо уявити діяльність соціального працівника без вміння дієво спілкуватись, налагоджувати контакти, проводити бесіду, іноді вирішувати конфліктні ситуації; надавати підтримку своєму підопічному, співчувати та сприяти саморозвитку особистості клієнта.

Близьким до функціонального та використовуваним у дослідженнях соціальної роботи як професійної діяльності є також і позиційно-рольовий підхід. Розглядаючи структуру змісту та функціональні обов'язки соціальної роботи як виду професійної діяльності, різні автори (І.Д.Звєрєва, І.А. Зимня, А.Й. Капська, Н.І. Кривоконь, П.Д. Павленок, Л.В.Топчій, Є.І. Холостова, Т. Джеффс, П. Картер, І. Мещанкін, І.І. Мигович, В.О.Сидоров та ін.) вказують на великий фундамент функціонально-рольових обов'язків. У зв'язку з цим, розвиток ефективної професійної взаємодії у соціальній роботі передбачає оволодіння соціальним працівником багатьма професійними обов'язками, функціями та рольовою поведінкою, а також формуванням системи відносин та ставлень як стосовно клієнта, його проблем, так і стосовно себе самого, інших людей.

Наприклад, Л.Б. Ітельсон дав характеристику типових рольових позицій, які розкривають рольовий репертуар соціального працівника [Шмельова]:

• інформатор, якщо він обмежується повідомленням вимог, норм, поглядів і т. ін;

• друг, якщо він прагне проникнути в глибину проблеми та самопочуття клієнта;

• диктатор, якщо він нав'язує ціннісні орієнтації, диктує норми поведінки клієнту;

• порадник, якщо він використовує техніку надання порад;

• проситель, якщо він умовляє клієнта бути таким, „як потрібно”, забуваючи про свій статус та повноваження;

• наснажувач, якщо він прагне надихнути клієнта цікавими цілями, перспективами;

• консультант, якщо він пропонує оптимальні кроки.

Відтак, різноманітні функції соціальної роботи спонукають спеціаліста виконувати різноманітний спектр ролей: з інформування, стимулювання, консультування, посередництва, організації, координації тощо. Успіх їх професійної діяльності залежить від того, як їм вдалося виконати ці функціонально-професійні ролі.