3.2.2 Розрахунок на видалення вологи

Необхідний повітрообмін для видалення вологи , м³/год, визначають за формулою

, (8)

де - кількість вологи, що виділяється в помешкання, г/год;

- вологоутримання повітря , що видаляється, г/кг;

- вологоутримання вхідного повітря, г/кг;

1,2 – густина повітря в стандартному стані, кг/м³.

Звичайним джерелом вологовиділень у помешканні є люди. Кількість вологи, що виділяється людиною, залежить від виду виконуваної роботи й температури і може бути визначена за [11, с.30] або [12]. Вологоутримання припливного повітря , якщо зовнішнє подається в приміщення без будь-якого вологісного оброблення, приймається рівним вологоутриманню зовнішнього повітря. Вологоутримання витяжного повітря при витяжці з нижньої зони дорівнює вологоутриманню повітря обслуговуваної зони . Останнє може бути визначене, виходячи з температури до максимально допустимої відносної вологості, що для громадських та адміністративних будинків для всіх періодів року становить 65% [1, додаток 1*].

Проте у випадку витяжки з верхньої зони буде вищим, ніж . У цьому випадку вологоутримання верхньої зони знаходять, виходячи з припущення, що зміна вологоутримання по висоті помешкання підпорядкована тому ж закону, що і зміна температури, інакше кажучи, що має місце рівність

. (9)

Відношення у вентиляційній техніці позначають буквою m. Якщо воно обчислене, то вологоутримання повітря, що виходить, постане з виразу

. (10)

Найбільший повітрообмін по волозі за формулою (8) буде одержаний при найвищому вологоутриманні зовнішнього повітря. Тому розрахунковим станом у холодний період року буде стан при зовнішній температурі +8°С і ентальпії =22,5 кДж/кг, а в теплий період при зовнішніх параметрах А. Розрахунки на видалення вологи необхідно виконувати для обох цих випадків.

Холодний період року. У холодний період року температура помешкання може знаходитися в межах 18-22°С. Оскільки від цієї температури залежить , а також вологовиділення людьми, то необхідний повітрообмін по волозі для різних температур буде відмінним. Як показують розрахунки, найбільшим він буде при нижчих значеннях . Проте розходження невеликі, і для спрощення можна приймати температуру такою ж, як при розрахунках по теплу, тобто 22°С .

Приклад 3. Визначити необхідний повітрообмін по волозі в холодний період року в лекційному залі для прикладу 1.

Рішення. Вологовиділення однією людиною при =22°С за [11, с.30] становить 91 г/год, вологоутримання припливного повітря при зовнішній температурі +8 ⁰С і ентальпії 22,5 кДж/кг складе 5,4 г/кг (див. додаток А “ - діаграма вологого повітря”). Вологоутримання повітря робочої зони при =22 ^оС та =65% становитиме = 10,9 г/кг. Для знаходження вологоутримання повітря , що виходить , розрахуємо за даними прикладу 1 параметр m

.

Тоді за формулою (10) вологоутримання, г/кг,

.

Необхідний повітрообмін по волозі визначаємо за формулою (8)

, м³/год .

Приклад 4. Визначити необхідний повітрообмін для видалення вологи в теплий період року для лекційного залу прикладу 1.

Рішення. Температура зони, що обслуговується, відповідно до прикладу 2 =27,5 ^оС. Вологовиділення однією людиною при цій температурі за [11, с.30] складають 122 г/год. Коефіцієнт т у літніх умовах буде дорівнювати (див. приклад 2)

.

Для Полтави літні параметри А відповідно до [1, додаток 8*] дорівнюють: температура =24,5 ^оС, ентальпія =53,6 кДж/кг. За цими двома параметрами за допомогою - діаграми знаходимо вологоутримання вхідного повітря =11,5 г/кг. Вологоутримання робочої зони при температурі 27,5^оС і відносній вологості становитиме г/кг (див. -діаграму додатка А). Тоді вологоутримання повітря , що виходить, дорівнюватиме

г/кг.

Необхідний повітрообмін за формулою (8)

м³/год.