10.4 Припливна камера

Плани і розрізи установок систем вентиляції виконуються з дотриманням масштабу 1:50 або 1:100, вузли установок – у масштабі 1:20, а при детальному зображенні вузлів – у масштабі 1:2 чи 1:10. У курсовому проекті необхідно накреслити план і розріз однієї з припливних камер.

При виконанні дипломного проекту кількість припливних камер (ПК), що детально розробляються, встановлює керівник дипломного проекту.

Зазвичай масштаб вибирається 1:50. Загальне компонування, як указувалося, може бути взяте з [10, рис.Х.13], але при цьому мають бути дотримані такі вимоги:

а) все обладнання, включаючи шумоглушники, повинне бути накреслене з дотриманням масштабу і на ньому мають бути проставлені позиції (марки) специфікації;

б) на кресленні повинні бути вказані основні, необхідні для виконання монтажу, розміри.

Креслення камери, що досить повно задовольняє ці вимоги, наведено в [13, с.145 і 146], а також у додатку Д цих методичних указівок.

11 Складання специфікацій вентиляційних систем

У проектах повинні бути складені специфікації всіх систем, для яких виконувався аеродинамічний розрахунок.

Специфікація містить перелік складових частин вентиляційних систем із їх повною технічною характеристикою. Специфікація використовується для складання кошторисів, для завчасного замовлення обладнання і матеріалів, а також при організації монтажних робіт. Специфікації слід складати окремо по кожній системі. У першу чергу необхідно вказувати вентагрегати, калорифери та фільтри як вироби заводського виготовлення. Потім ― вентиляційні решітки, витяжні шахти, металеві повітроводи й інші вироби, що виготовляються, звичайно, в заготівельних майстернях. Металеві повітроводи ― по перерізах у погонних метрах. Матеріали для будівництва підпільних каналів ― не включати.

Форма специфікації подана в [6]. Специфікацію бажано розмістити на одному аркуші з припливною камерою. За відсутності місця на аркушах специфікацію можна розмістити в пояснювальній записці. Детальний приклад специфікації наведено в [14], також фрагмент специфікації подано в додатку Е цих методичних указівок.

12 Оформлення розрахунково-пояснювальної записки

У розрахунково-пояснювальній записці потрібно в логічному порядку описати всі прийняті рішення і навести виконані розрахунки. Останні просто переписуються начисто з чернетки.

На початку пояснювальної записки необхідно підшити завдання, отримане студентом. Потім слід подати зміст, у якому дається перелік розділів і підрозділів записки з їх номерами та наведенням відповідних сторінок. Далі міститься текст пояснювальної записки. Наприкінці необхідно розмістити перелік використаних літературних джерел. Нижче наводиться орієнтовна побудова тексту записки.

1 ЗАГАЛЬНІ ДАНІ. Викладається завдання. Подаються: характеристика будівельних конструкцій, параметри внутрішнього повітря, кліматологічні дані, використовувані в розрахунках.

2 ВИЗНАЧЕННЯ ПОВІТРООБМІНІВ. Пояснити, на підставі якого документа і яким чином розраховувалися повітрообміни.

2.1 ВИЗНАЧЕННЯ ПОВІТРООБМІНІВ ЗА НОРМАТИВАМИ БНіП. Потрібно зазначити, для яких приміщень повітрообміни розраховувалися цим способом (наприклад: “для всіх приміщень, крім...”), і вказати на таблицю, у котрій зведені результати (за формою таблиці 1 даних указівок).

2.2 ВИЗНАЧЕННЯ ПОВІТРООБМІНУ ДЛЯ ПРИМІЩЕННЯ... (вказати приміщення) розрахунком. Потрібно навести розрахунки повітрообміну по теплу, волозі й шкідливим речовинам, визначити можливу кількість рециркуляційного повітря в холодну пору року. Встановити необхідну продуктивність припливних і витяжних пристроїв для розглянутого приміщення. Побудувати процес на I-d-діаграмі для теплої пори року.

3 ОПИС ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ СИСТЕМ. Описати вибір прийнятих вентиляційних систем, викласти міркування, якими керувався студент, приймаючи рішення в цій частині. Вказати, де прокладаються вертикальні та де горизонтальні канали, де розміщуються припливні й витяжні центри, як призначалися перерізи решіток і каналів.

4 РОЗРАХУНОК ПОВІТРОРОЗПОДІЛУ В ПРИМІЩЕННІ... (вказати приміщення). Потрібно обґрунтувати прийнятий тип повітророзподілювача, кількість рядів, обґрунтувати прийняту максимальну осьову швидкість і надлишкову температуру в робочій зоні, навести вихідні дані для машинного розрахунку. Далі необхідно вклеїти в пояснювальну записку результати розрахунку, виконані на ЕОМ, і подати по цьому варіанту перевірний розрахунок. Розрахунок, виконаний уручну, наводиться в повному обсязі.

5 ПІДБІР КАЛОРИФЕРНОЇ УСТАНОВКИ І ФІЛЬТРА ДЛЯ СИСТЕМИ... (вказати номер системи). Потрібно зазначити вихідні дані для машинного розрахунку калориферної установки, вклеїти результати машинного розрахунку, відзначивши на них вибраний варіант, навести перевірний розрахунок вибраного варіанта. Подати розрахунок фільтра.

6 АЕРОДИНАМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК СИСТЕМ... (указуються номери систем). По кожній системі наводяться розрахункова схема та короткі пояснення, сам розрахунок за формою таблиці 12 і пояснення по місцевих опорах за формою таблиці 13.

7 ПІДБІР ВЕНТИЛЯТОРІВ СИСТЕМ...(зазначаються номери систем). По кожному вентилятору виписуються вихідні дані для його підбору, подається рисунок характеристики з позначенням робочої точки, й у висновку наводяться дані про вибраний вентилятор.

8 АКУСТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК ДЛЯ ПРИМІЩЕННЯ... (вказується назва приміщення). Подається схема повітроводу від вентилятора до розглянутого приміщення з розмірами ділянок. Сам розрахунок виконується у вигляді таблиці 17.19 довідника [9]. На аркушах креслень (на планах, розрізах та схемах) відображаються рішення щодо встановлення шумоглушника, наводиться ескіз його, якщо глушник необхідний.

Наприкінці записки подається перелік використаних у проекті літературних джерел. Усі розрахунки записки повинні супроводжуватися посиланнями на номер літературного джерела.