
- •Умови оцінювання та оцінки
- •Шкали оцінювання навчальної діяльності студентів
- •Орієнтовні види робіт
- •Самостійна робота Тема. Творчість Осипа Маковея (1867 – 1925) План
- •Література до теми 1
- •Лекція №2 – №3
- •Тема. Творчість в.Стефаника (1871 – 1936)
- •Індивідуальна робота
- •Лекція №4
- •Тема. Творчість л.Мартовича (1871 – 1916)
- •Індивідуальна робота
- •Література до теми 3
- •Лекція №5 – №6
- •Тема. Творчість Марка Черемшини (1874 – 1927)
- •Література до теми 4
- •Індивідуальна робота
- •Література до теми 1
- •Лекція №8
- •Тема. Творчість с.Васильченка (1879 – 1932)
- •Індивідуальна робота
- •Література до теми 2
- •Самостійна робота
- •Тема. Особливості української новелістики кінця XIX – початку XX ст.
- •Література до теми 3
- •Самостійна робота
- •Тема. Українська драматургія II половини XIX – початку XX ст.
Лекція №5 – №6
Тема. Творчість Марка Черемшини (1874 – 1927)
План
Своєрідність творчої індивідуальності Марка Черемшини.
Рання творчість письменника: оповідання «Керманич», поезії в прозі.
Збірка «Карби» (1901). Тематика, художні особливості лірично-психологічних новел – основного жанру письменника. Новели «Чічка», «Злодія зловили», «Зведениця», «Більмо» як зразки новаторського художнього осмислення традиційних тем. Новела «Святий Николай у гарті»: своєрідність композиції та вирішення конфлікту. Новела «Карби» – ключ до ліричного світу збірки.
Збірка «Село вигибає» (1925).
Засудження соціального визиску, національного гноблення в умовах панської Польщі в новелах збірки «Верховина» (1929).
Своєрідність авторського стилю Марка Черемшини: єдність нео-натуралістичних, експресіоністичних елементів в ліричній стихії його оповіді.
Самостійна робота
Тема. Творчість Марка Черемшини (1874 – 1927)
Цикл новел про післявоєнне село («Верховина», «Ласка», «Писанка»).
Аналіз проблематики новел «Село потерпає», «Зрадник», «Бодай їм путь пропала», «Після бою», «Перші стріли». Автобіографічна новела «Бо як дим підоймається».
Практичне заняття №3
Тема. Творчість Марка Черемшини (1874 – 1927)
План
Марко Черемшина – письменник революційного напрямку. Загальний огляд життєвого і творчого шляху письменника.
Характеристика першого періоду творчості (1895 – 1901). Цикл поезій в прозі «Листки»:
Трагедія одинокої приреченої на самотню смерть бабусі – «Весна»;
Безпросвітного сирітського життя – «Симфонія»;
Тема еміграції – «Осінь»;
Віра в силу народу і його майбутнє – «Обнова»;
Осуд несправедливого поділу суспільства, натяк на потребу знищення верхів – «Щоб не тії гори».
Автобіографічна новела «Карби». Картини безпросвітної нужди і горя в новелах «Святий Миколай у гарті», «Чічка», «Основини». Сила життя, його перемога над смертю в новелі «Грушка». Соціальне прозрівання народних мас, перші прояви протесту – «Раз мати родила».
Показ трагічної долі дітей-сиріт «Злодія зловили», дівчат-покриток – «Зведениця». Типовість каліцтва дівчини «Більмо», невиліковна хвороба – «Лік».
Другий період творчості. Цикл новел «Село за війни» – новелістична повість про страхіття війни (твори на вибір).
Викриття моральної звироднілості п’явок народу різних шарів в новелі «Верховина». Риси нового світосприйняття в гуцульському селі («Коляда», «Ласка»), образ гуцульщини в новелі «На Івана, на Купала».
Мотив туги дівчини за коханим у ліричній поемі-симфонії «Туга». Образ Романа Мокина, Івана Падалюка і його дружини (Писанки).
Значення творчості письменника.
Література до теми 4
Гнідан О. Марко Черемшина. Нарис життя і творчості. – К.: Дніпро, 1985. – 167 с.
Горболіс Л. Гедонізм у новелістиці М.Черемшини // Урок української. – 2001. – №1. – С. 43 – 46.
Живий у пам’яті народній. Відзначення 100-річчя з дня народження Марка Черемшини. / Відп. ред. В.Козаченко. – К: Дніпро, 1975. – 161 с.
Засенко О. Марко Черемшина: Життя і творчість. – К: Держлітвидав., 1951. – 143 с.
Засенко О. Марко Черемшина: Життя і творчість. – К: Дніпро, 1974. – 256 с.
Історія української літератури у восьми томах, т. 5. / М.Грицюта, Н.Калениченко, П.Колесник та ін. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 275 – 298.
Історія української літератури. Кінець XIX – початок XX ст.: У 2 кн.: Підручник / О.Гнідан. –К: Либідь, 2005. – Кн. 1. – С 476 – 541.
Мастин Н. Неоромантична модель гуцульського дивосвіту (Про новелістику М.Черемшини) // Слово і Час. – 1999. – №6. – С 24 – 25.
Медведева О. Народнопоетична основа художньої мови новели Марка Черемшини «Туга» // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. – №11. – С. 5 – 7.
Погребенник Ф. Невідомі фотографії М.Черемшини // Слово і Час. – 1999. – №6. – С. 24 – 25.
Семанюк Н. Співець Гуцульщини. Спогади про Марка Черемшину. – Ужгород: Карпати, 1974. – 120 с.
Модуль 2. «Літературний процес кінця XIX – початку XX століття»
Тема 1
Лекція №6 – №7
Тема. Творчість А.Тесленка (1882 – 1911)
План
Загальний життєвого і творчого шляху Архипа Тесленка.
Невдала спроба опублікувати оповідання «За пашпортом», «Хуторяночка», «Син», «У городі» в журналі «Киевская старина». Традиційність тематики цих творів, спроба її нового художнього втілення.
Майстерне зображення нюансів дитячої психології в оповіданні «Школяр». Сатиричне викриття попівства в оповіданнях «У схимника», «Любов до ближнього», «Наука». Засудження шовінізму в оповіданні «Истинно русский человек».
Повість «Страчене життя». Трагедія молодої вчительки Оленки в умовах соціального визиску та бездуховності оточення.
Самостійна робота
Тема. Творчість А.Тесленка (1882 – 1911)
Тематика, образна система, автобіографічні елементи в творах «Немає матусі», «Свій брат», «Поганяй до ями!», «Що б з мене було?», «В тюрмі».
Практичне заняття №4
Тема. Творчість А.Тесленка (1882 – 1911)
План
Літературно-естетичні погляди письменника. Загальний огляд життєвого і творчого шляху А.Тесленка.
Гуманістичний пафос оповідання «За пашпортом».
Художні прийоми відтворення життя у творі «Хуторяночка». Трагічна доля наймички в оповіданні «У городі». Проблема становлення нової людини («Мати»).
Викриття лібералізму, філософії «любові до ближнього» в оповіданні «Любов до ближнього». Самобутність образів отця-схимника і старенької бабусі в оповіданні «У схимника».
Осуд фальшивої філософії братання бідноти з куркульством («Дід Омелько»). Гостре спрямування оповідання «Радощі», «Що б з мене було?». Доля дитини у новелі «Школяр». Тема трагічної материнської любові в новелі «Наука».
Зображення процесу духовного випрастовування робочої людини в оповіданні «Истинно русский человек».
Повість «Страчене життя» – помітне явище в демократичній прозі першого десятиріччя XX століття:
Проблематика твору, особливості композиції;
Образи нових людей із середовища демократії;
Образ отця Полієвкліта – крок вперед і викритті філософії «любові до ближнього».
Автобіографічні твори «Поганяй до ями!», «Немає матусі», «Прощавай, життя».
Викриття царської тюрми – душителя народного духу в новелах «В тюрмі», «На чужині», «В пазурах людини», «Свій брат». Автобіографічна основа цих творів.