Установка приладу на нуль

Установка приладу на нуль здійснюється за допомогою блока кінцевих мір, який притирають до столика 6 (рис. 1) оптиметра. Розмір блока повинен бути близьким до середнього розміру об’єкта вимірювання з тим, щоб можливі відхилення від розміру установочної міри не виходили за межі шкали. Відлік відхилень ведуть звичайно від нульової поділки шкали (при необхідності за нуль можна прийняти який-небудь інший штрих центральної частини шкали). Поворотом дзеркала 3 пучок світла направляють в освітлювальну щілину. При цьому в окулярі 2 повинні спостерігатися освітлене поле і частина шкали. Відпустивши гвинт 11, обертанням гайки 12 переводять столик майже у саме нижнє положення, а потім, відпустивши гвинт 9, обертанням кільця 10 опускають кронштейн 4 до контакту вимірювального наконечника з верхньою площиною блока. Момент контакту фіксується за початком руху зображення шкали.

Кронштейн необхідно опускати плавно, не допускаючи удару наконечника об блок. Для цього треба лівою рукою постійно притискувати кронштейн до площини кільця 10.

Після досягнення контакту наконечника з блоком поступовим обертанням кільця 10 доводять зображення шкали до положення , коли нульовий штрих установиться напроти або трохи нижче нерухомого покажчика. Після цього кронштейн закріплюють у такому положенні гвинтом 9. Остаточна установка шкали на нуль здійснюється підніманням столика при відпущеному гвинті 11 обертанням гайки 12 до тих пір, поки проти нерухомого покажчика встановиться нульовий штрих шкали. Потім гвинтом 11 стопорять стіл. Нульову установку приладу перевіряють, піднімаючи та опускаючи два-три рази наконечник аретиром 13. Якщо після аретирування зображення шкали не повертається у вихідне положення, то необхідно відпустити гвинт 11 і повторити установку приладу на нуль.

Установивши остаточно шкалу на нуль, аретиром 13 знову піднімають наконечник 7 і заміняють установочну міру об’єктом вимірювання.

Вимірювання виробу

Аретиром піднімають вимірювальний стержень із наконечником і вводять під нього виріб (див. рис. 3). Опускають наконечник до контакту з виробом, при цьому зображення шкали зміститься відносно покажчика. Величина зміщення нульового (або прийнятого за нульовий) штриха відносно нерухомого покажчика дорівнює відхиленню вимірювального розміру від розміру установочної міри. Якщо виріб має циліндричну форму, то для запобігання перекосу необхідно щільно притискувати його двома пальцями до столика, і, злегка прокочуючи виріб під наконечником, слідкувати за рухом шкали. Найбільше показання буде відповідати розміру діаметра виробу.

Рис. 3. Установка виробу	Рис. 4. Зчитування показань

Дійсний розмір діаметра дорівнює алгебраїчній сумі розміру установочної міри (блока) та показань приладу. Так, наприклад, якщо розмір блока плиток становить 20,075 мм, а показання приладу (див. рис. 4) +0,008 мм, то дійсний розмір буде дорівнювати 20,075 + (+0,008) = 20,083 мм.

Порядок виконання роботи

1.Ознайомитися з будовою оптиметра, його настроюванням та вимірюванням виробів.

2.Накреслити схему розташування полів допусків отвору і прохідної та непрохідної сторін калібр-пробки (див. рис. 5). Допуски та відхилення гладких калібрів наведені у додатку 1.

3.Розрахувати граничні розміри отвору та сторін ПР і НЕ пробки за формулами:

D_mах = D + ЕS; D_mіn = D + ЕI ,

де D – номінальний діаметр отвору.

Найбільший граничний розмір нової пробки ПР

ПР_mах-н = D_min + Z + H/2.

Виконавчий розмір калібра ПР_{вик .}= ПР_мах-н.

Найменший розмір спрацьованої пробки

ПР_зн = D_mіп – Y +

Розміри непрохідної пробки

НЕ_mах = D_mах – α + Н/2; НЕ_вик = НЕ_mах – Н.

Рис. 5. Схема розташування полів допусків калібрів для отворів

4.Визначити величини установочних мір для кожної сторони пробки.

5.Настроїти прилад для вимірювань.

6.Виконати вимірювання кожної сторони пробки.

7.Порівняти дійсні розміри прохідної та непрохідної сторін калібр-пробки з їх граничними розмірами і зробити висновок про їх придатність.

8.Оформити звіт про роботу.

Зміст звіту

1.Назва та мета роботи.

2.Призначення та технічна характеристика оптиметра.

3.Принципова оптична схема приладу.

4.Номінальний розмір і граничні відхилення отвору виробу.

5.Схема розташування полів допусків отвору та сторін калібр-пробки.

6.Розрахунок граничних розмірів отвору та робочих калібрів для його контролю.

7.Величини установочних мір (з розрахунком).

8.Дійсні розміри пробок ПР І НЕ.

9.Висновки.