- •Розділ II Визначений інтеграл
- •§1. Означення визначеного інтеграла за Коші-Ріманом
- •§2. Необхідна умова існування визначеного інтеграла
- •§3. Властивості визначеного інтеграла
- •Приклад 3.1.
- •Звернемо увагу, що зворотне твердження не завжди вірне. Приклад 3.2. Функція
- •§4. Визначений інтеграл зі змінною верхньою границею
- •Основним наслідком цієї леми є
- •§5. Формула Ньютона-Лейбніца
- •Зокрема, коли одержимо
- •§6 Основні правила визначеного інтегрування
- •Приклад 6.1.
- •§7. Деякі нетипові задачі на означений інтеграл
- •§8. Наближені методи обчислення визначених інтегралів
§7. Деякі нетипові задачі на означений інтеграл
Приклад 7.1. Обчислити
.
Розв'язання.
Функція
має період
,
а тому за властивістю періодичної
функції і з урахуванням формули
,
маємо
Приклад 7.2 Обчислити
.
Розв'язання. Оскільки
то
Приклад 7.3. Обчислити
.
Розв'язання.
Функція
неперервна на
,
більш того, додатна. Можна оцінити
інтеграл зверху і знизу, оскільки
,
а тому
.
Для
обчислення інтеграла такого типу, з
урахуванням зауваження
,
рекомендована підстановка
,
в результаті якої нижня і верхня границі
дорівнюють нулю
.
Дослідження цього „парадоксу”
показує, що на проміжку
функція
розривна і ми не мали права застосувати
цю підстановку.
Підемо
іншим шляхом. Функція
періодична (період
,
тому що
),
а тому за властивістю інтеграла від
періодичної і парної функції маємо:
Для
обчислення останнього інтеграла
рекомендуємо універсальну тригонометричну
підстановку
(а не
).
На відрізку
функція
має неперервну похідну.
Отже,
шуканий інтеграл дорівнює
.
Неважко перевірити, що
.
Приклад 7.4. Обчислити
.
Розв'язання. Ми не будемо коментувати викладки, як у попередньому інтегралі, а приведемо результати обчислень:
Якщо
позначити
через
,
то
.
Отже,
.
Приклад 7.5. Обчислити інтеграл
в
залежності від
і побудувати графік функції
.
Розв'язання. Зрозуміло, що
а тому
Графік функції має вигляд
Приклад
7.6.
Знайти, при якому значені
інтеграл
приймає найменше значення,
фіксоване
число.
Розв'язання.
Графіком функції
на площині
є сукупність двох променів, що проведені
в півплощині
із точки з координатами
один під кутом
до додатного напряму осі абсцис, другий
під кутом
(рис. 2, випадки 1)-3))
1)
2)
3) Рис.
2
Інтеграл
геометрично виражає площу криволінійної
трапеції, що зверху обмежена графіком
,
прямою
зліва, а справа − прямою
.
Якщо
або
(рис. 21))
то такою фігурою є трапеція. Якщо
попадає на кінець відрізка (
або
,
рис. 22)),
то трапеція виродиться в рівнобедрений
трикутник, для якого відрізок
катет.
Зрозуміло, що площа трапеції максимуму
не має і буде найменшою, коли трапеція
виродиться в трикутник. У цьому випадку
площа фігури дорівнює
.
Нехай
тепер
(рис. 23)).
У цьому випадку фігура є об’єднання
двох прямокутних трикутників з катетами
та
.
Сумарна їх площа дорівнює
,
тобто функція
,
для якої потрібно знайти мінімум,
дорівнює
.
Оскільки
одержали квадратний тричлен, то відомо,
що коли
,
то одержимо мінімальне значення
.
Дійсно, в цьому випадку
Отже,
найменше значення буде, коли
і при цьому значення інтеграла дорівнює
.
Приклад
7.7.
Якщо функції
та
дорівнюють
нулю, коли
,
то функція
аргументу
,
визначена через інтеграл зі змінною
верхньою границею
називається
згорткою
функцій
і
,
її позначають
.
При цьому , як неважко перевірити,
.
Позначимо
через
функцію виду
Потрібно:
а)
обчислити інтеграл
за формулою (7.1), якщо
.
Зобразити графік функції
.
б)
обчислити інтеграл
за формулою (7.1), якщо
.
Зобразити графік функції
.
Розв'язання.
а)
підінтегральна функція
відмінна від нуля, коли
(дивись рис.3)
Зрозуміло,
що
або
.
За формулою (7.1) маємо:
Рис. 3
Графік зображено на рис.4
б)
як і вище, зобразимо на площині
множину точок, в яких підінтегральна
функція
відмінна від нуля (рис. 5):
Рис. 5
Зрозуміло,
що функція
,
визначена за формулою (7.1), дорівнює
нулю, коли
або
і
Графік функції зображено на рис.6.
Рис. 6
Приклад 7.8. Довести, що
Розв'язання. Сума
Рис. 7
є
сума площ всіх прямокутників, показаних
на рис. 7, тобто площа ступінчатої фігури.
Ця площа строго більша за площу
криволінійної трапеції, обмеженої
графіком функції
,
для якої
,
що і потрібно було довести.
Цю нерівність можна довести і іншими методами, наприклад, за методом математичної індукції.
Дійсно,
коли
,
то
.
Нехай
тепер нерівність вірна, коли
,
тобто
.
Доведемо
нерівність для
.
Потрібно довести, що
Покажемо,
що для будь-якого
виконується нерівність
,
або
.
Останню нерівність неважко довести, якщо розглянути функцію
і
врахувати, що
,
а
,
коли
,
тобто
спадає. Тому
.
Таким
чином, для будь-якого
.
Тим
самим доведено, що послідовність
не має границі, коли
.
Більш того, оскільки
,
коли
,
то
Приклад 7.9. Знайти границю
Розв'язання.
Розглянемо
функцію
,
неперервну, коли
.
Вираз
можна трактувати як інтегральну суму
за Коші для функції
на відрізку
,
де
,
а тому
.
Приклад 7.10 Знайти границю
.
Розв'язання.
Перетворимо вираз
наступним чином
Прологарифмуємо
.
Розглянемо
функцію
.
Вона неперервна на цьому інтервалі, але
необмежена. Формально праву частину
(7.2) можна розглядати як інтегральну
суму за Коші для функції
,
де
.
У формулі інтегрування частинами
зазначалось, що інтеграл
існує, якщо існує
.
А тому
.
Отже,
.
