- •Національний авіаційний університет факультет військової підготовки
- •Розділ 1. Основи бойових дій Авіації повітряних сил
- •Глава 1. Призначення, завдання, склад і організація Авіації повітряних сил
- •§ 1.1. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил
- •1.1.1. Роль і місце Повітряних Сил у загальній системі застосування Збройних Сил України. Організація та склад Повітряних Сил
- •1.1.2. Тактика авіації Повітряних Сил та її завдання
- •Військове мистецтво включає:
- •1.1.3. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил
- •§ 1.2. Організаційна структура частин авіації Повітряних Сил
- •1.2.1. Призначення, завдання та організація авіаційної бригади
- •1.2.2. Призначення, завдання та організація тилу авіаційної бригади
- •1.2.3. Призначення, завдання, склад та функції основних підрозділів забезпечення авіаційної бригади
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Основи бойового застосування авіаційних підрозділів і частин
- •§ 2.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами
- •2.1.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами
- •2.1.2. Основні форми бойового застосування авіації Повітряних Сил
- •2.1.3. Способи бойових дій і бойові порядки авіаційних частин та підрозділів
- •2.1.4. Поняття про бойову могутність авіаційних підрозділів і частин
- •2.1.5. Бойові можливості апч та їх основні показники
- •§ 2.2. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин
- •2.2.1. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин
- •2.2.2. Ступені готовності до бойового вильоту
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
- •§ 3.1. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
- •3.1.1. Суть управління і вимоги до нього
- •3.1.2. Структура системи управління авіаційними підрозділами та частинами
- •3.1.3. Основи роботи командира та штабу по управлінню апч
- •1. Робота командира і штабу при підготовці до бойових дій.
- •2. Робота командира і штабу в ході ведення бойових дій.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами
- •Глава 4. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами
- •§ 4.1. Основи бойових дій підрозділів і частин військово-транспортної авіації
- •4.1.1. Призначення та завдання військово-транспортної авіації
- •4.1.2. Бойові властивості військово-транспортних літаків
- •4.1.3. Способи бойових дій та бойові порядки апч вта
- •§ 4.2. Основи бойових дій підрозділів і частин армійської авіації (аа)
- •4.2.2. Бойові властивості вертольотів аа
- •4.2.3. Способи бойових дій та бойові порядки підрозділів та частин аа
- •§ 4.3. Основи бойових дій авіації військово-морських сил України
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 5. Ведення бойових дій підрозділами та частинами тактичної авіації
- •§ 5.1 Основи бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації (ба)
- •5.1.1. Призначення та завдання тактичної авіації
- •5.1.2. Призначення та завдання бомбардувальної авіації
- •5.1.3. Бойові властивості літаків бомбардувальної авіації
- •5.1.4. Способи бойових дій і бойові порядки
- •Питання для самоконтролю з основ бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації
- •§ 5.2. Основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації (ша)
- •5.2.1. Призначення і завдання штурмової авіації (ша)
- •5.2.2. Бойові властивості літаків штурмової авіації
- •5.2.3. Бортовий комплекс озброєння штурмовика Су-25
- •5.2.4. Способи бойових дій і бойові порядки штурмовиків
- •Питання для самоконтролю з основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації
- •§ 5.3. Основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації (ва)
- •5.3.1. Призначення та завдання винищувальної авіації
- •5.3.2. Бойові властивості літаків винищувальної авіації
- •5.3.3. Способи бойових дій і бойові порядки винищувачів
- •Питання для самоконтролю з основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації
- •§ 5.4. Основи бойових дій підрозділів і частин розвідувальної авіації (ра)
- •5.4.1. Призначення, основні завдання повітряної розвідки (пр). Вимоги, які пред’являють до неї
- •5.4.2. Види повітряної розвідки
- •5.4.3. Сили, засоби і способи повітряної розвідки
- •Питання для самоконтролю з основ бойових дій підрозділів і частин розвідувальної авіації
- •Питання для підготовки до модульної контрольної роботи №1
- •Глава 6. Забезпечення бойових дій авіації
- •§ 6.1. Суть та зміст забезпечення бойових дій авіації
- •6.1.1. Суть і мета забезпечення бойових дій
- •6.1.2. Основний зміст оперативного (бойового) забезпечення
- •6.1.3. Основний зміст технічного забезпечення
- •6.1.4. Основний зміст тилового забезпечення
- •6.1.5. Основний зміст медичного забезпечення
- •6.1.6. Основний зміст морально-психологічного забезпечення
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 7. Базування та перебазування авіаційних підрозділів і частин
- •§ 7.1 Базування авіаційних підрозділів і частин
- •7.1.1. Основні поняття про аеродроми і аеродромні вузли. Класифікація аеродромів
- •7.1.2. Вимоги до базування авіаційних підрозділів і частин на аеродромах
- •7.1.3. Основні елементи аеродрому
- •Питання для самоконтролю
- •§ 7.2. Охорона та оборона аеродромів
- •7.2.1. Протиповітряна оборона аеродрому
- •7.2.2. Наземна охорона та оборона аеродрому
- •7.2.3. Маскування аеродрому
- •Питання для самоконтролю
- •§ 7.3 Перебазування авіаційних частин
- •7.3.1. Основні положення по перебазуванню
- •7.3.2. Підготовка авіаційних підрозділів та частин до перебазування
- •7.3.3. Перебазування авіаційних частин
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Військово-повітряні сили іноземних держав
- •Глава 8. Основи організації та бойового застосування військово-повітряних Сил іноземних держав
- •§ 8.1 Призначення, завдання та організаційна структура військово-повітряних сил сша та об’єднаних військово-повітряних сил нато
- •8.1.1. Роль військово-повітряних сил у реалізації національної військової стратегії сша
- •8.1.2. Призначення, завдання та організаційна структура овпс нато
- •8.1.3. Класифікація та характеристика літальних апаратів військово-повітряних сил сша та овпс нато
- •8.1.4. Основи бойового застосування стратегічної і тактичної авіації сша та овпс нато
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для підготовки до модульної контрольної роботи №2
- •Інформаційно-методичне забезпечення
- •Прийняті скорочення
6.1.6. Основний зміст морально-психологічного забезпечення
Зарубіжний воєнний досвід свідчить про те, що закони збройної боротьби на сучасному етапі розвитку військової справи, як це завжди було в історії війн і воєнних конфліктів, перш за все, залежать від ходу і результатів бойової підготовки, від боєздатності та кількості військ (сил), рівня підготовки командирів, бойової майстерності особового складу, від наявності та можливостей бойової техніки і зброї, запасів і ресурсів, від морально-політичного, психологічного стану, дисциплінованості особового складу. Недооцінка будь-якого з цих факторів може призвести до поразки збройних сил у сучасній війні (збройному конфлікті). Це вимагає здійснення разом з оперативним (бойовим), технічним, тиловим і медичним забезпеченням такого виду забезпечення підготовки та застосування військ (сил), як морально-психологічне, яке є суттєвим фактором підтримання боєздатності військ, обов'язковою умовою успішного виконання бойових завдань і перемоги у сучасній війні.
МПЗ бойових дій – це комплекс заходів державного і воєнного керівництва щодо формування високого морально-психічного стану, бойових і психічних якостей усього населення України та її Збройних сил для забезпечення обороноздатності держави у воєнний час, максимального зниження бойових психічних втрат у військах, перехоплення і утримання морально-психічної переваги над противником з метою ефективного виконання бойових завдань.
Воно здійснюється на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях, організовується у всіх видах бойової діяльності, бойової служби та бойового чергування військ (сил) у воєнний час.
Об'єктами МПЗ є: цивільне населення України; особовий склад Збройних сил України (офіцери, прапорщики (мічмани), сержанти, старшини, солдати і матроси); цивільний персонал Збройних сил України; військові колективи; сім’ї військовослужбовців; конкретні види бойової діяльності; форми та способи застосування військ (сил).
Безперечно, особистість воїна, її духовний світ, психічні й психофізіологічні якості та військовий колектив, його соціально-психологічні риси та якості є конкретним і головним предметом морально-психологічного впливу.
Метою МПЗ у воєнний час є формування високого морально-психічного стану, бойових і морально-психічних якостей населення України та її воїнів, досягнення високої морально-психологічної стійкості та готовності військовослужбовців до збройного захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості країни взагалі, забезпечення досягнення перемоги, перехоплення й утримання морально-психологічної переваги над противником, сприяння виконання конкретного бойового завдання-зокрема.
МПЗ включає:
інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з громадськістю;
психологічне забезпечення;
соціально-правове забезпечення;
культурно-освітню роботу;
духовне виховання;
інформаційно-психологічну протидію.
Інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з громадськістю – це система цілеспрямованих заходів щодо формування стійкого і керованого морально-психологічного стану на основі своєчасного інформування особового складу про зміст воєнно-політичної та бойової обстановки, покладені на війська (сили) завдання та умови їх виконання.
Основними завданнями інформаційного забезпечення є:
збір та аналіз інформації стосовно воєнно-політичної обстановки, соціально-психологічних умов у районах дислокації військ (сил) та їх бойового застосування;
захист інформаційного простору навколо Збройних сил України;
консолідаційна діяльність, формування у громадськості позитивного ставлення до Збройних сил України;
формування у військовослужбовців свідомого ставлення до виконання службового та громадянського обов'язку.
Психологічне забезпечення бойових дій – це комплекс заходів щодо формування, підтримання та відновлення у військовослужбовців психічних, психофізіологічних і фізичних якостей, які забезпечують їх високу морально-психічну стійкість і готовність виконувати бойові завдання у будь-яких умовах обстановки.
Складовими психологічного забезпечення є:
прогнозування морально-психологічного стану військ;
здійснення психологічної підготовки військовослужбовців до бойових дій;
психологічне супроводження бойової діяльності;
психологічна допомога особовому складу, який отримав бойові психічні травми, надмірне психічне психофізіологічне і фізичне навантаження;
психологічна і соціально-психологічна реабілітація та реадаптація військовослужбовців.
У контексті завдань МПЗ важливе значення має сукупність завдань соціально-правового забезпечення, яке організується у військових підрозділах з метою створення соціально-правових обставин для успішного і ефективного виконання військовослужбовцями своїх функціональних обов'язків в умовах бойових дій, реалізації прав і пільг військовослужбовців, працівників Збройних сил України, членів їх сімей, дотримання моральних принципів поведінки, норм міжнародного гуманітарного права, підтримання високої дисципліни, організованості та порядку.
Основними завданнями соціально-правового забезпечення є:
мобілізація внутрішніх сил військовослужбовців на виконання бойових завдань через активізацію мотивації їх діяльності;
досягнення свідомого виконання особовим складом вимог Законів України;
формування переконань у необхідності дотримання моральних принципів поведінки в екстремальних умовах воєнного часу, норм міжнародного гуманітарного права (права війни);
підтримання високої дисципліни, організованості та порядку;
реалізація соціальних гарантій особового складу Збройних сил України та членів їх сімей згідно з чинним законодавством.
Культурно-освітня робота - це діяльність, яка спрямована на формування у військовослужбовців засобами культури і мистецтва високого морально-психологічного стану, мобілізацію їх на виконання бойових завдань і задоволення їх духовних потреб.
Основними її завданнями є:
підтримка та відновлення моральних, психічних, психофізіологічних і фізичних сил особового складу, його мобілізація на виконання бойових завдань;
формування товариських взаємин між воїнами всіх націй, національних і етнічних груп, різних конфесій України, виховання національної гідності та патріотизму;
задоволення духовних (культурних) потреб військовослужбовців і членів їх сімей.
Духовне виховання – система цілеспрямованих заходів щодо створення умов задоволення релігійних потреб військовослужбовців і працівників ЗС України відповідно до їх конфесійної належності.
Інформаційно-психологічна протидія – це комплекс заходів щодо прогнозування, профілактики та зриву інформаційного і психологічного впливу (психологічних операцій) противника, нейтралізації його намагань дезінформувати і деморалізувати особовий склад наших військ (сил), дезорганізувати його бойову діяльність. Ця робота повинна мати випереджальний характер.
Основними завданнями протидії інформаційно-психологічному впливу противника є:
оцінка сил і засобів психологічних операцій противника, визначення об'єктів і їх можливого впливу;
роз'яснення військовослужбовцям мети, завдань, тематики, форм, методів, технічних засобів здійснення психологічних операцій противника;
надійне перекриття каналів інформаційно-психологічного впливу противника на особовий склад Збройних сил України;
безперервне, об'єктивне, психологічно доцільне, структуроване воєнно-політичне та бойове інформування військовослужбовців;
розвідка, придушення або фізичне знищення сил (засобів) психологічних операцій противника.
Результатом МПЗ є високий моральний дух, чи високий морально-психічний стан населення і військовослужбовців України, як складова бойового потенціалу держави та її Збройних сил, який характеризує всебічну готовність і здатність як окремого військовослужбовця, так і всіх Збройних сил України до виконання поставлених бойових завдань воєнного часу по захисту територіальної цілісності та недоторканості України.
Таким чином, МПЗ спрямовано на підтримання високої боєздатності та готовності військ до виконання бойових завдань шляхом створення високого морально-психічного стану власних військ і морально-психологічного приголомшення військ противника.