
- •Національний авіаційний університет факультет військової підготовки
- •Розділ 1. Основи бойових дій Авіації повітряних сил
- •Глава 1. Призначення, завдання, склад і організація Авіації повітряних сил
- •§ 1.1. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил
- •1.1.1. Роль і місце Повітряних Сил у загальній системі застосування Збройних Сил України. Організація та склад Повітряних Сил
- •1.1.2. Тактика авіації Повітряних Сил та її завдання
- •Військове мистецтво включає:
- •1.1.3. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил
- •§ 1.2. Організаційна структура частин авіації Повітряних Сил
- •1.2.1. Призначення, завдання та організація авіаційної бригади
- •1.2.2. Призначення, завдання та організація тилу авіаційної бригади
- •1.2.3. Призначення, завдання, склад та функції основних підрозділів забезпечення авіаційної бригади
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Основи бойового застосування авіаційних підрозділів і частин
- •§ 2.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами
- •2.1.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами
- •2.1.2. Основні форми бойового застосування авіації Повітряних Сил
- •2.1.3. Способи бойових дій і бойові порядки авіаційних частин та підрозділів
- •2.1.4. Поняття про бойову могутність авіаційних підрозділів і частин
- •2.1.5. Бойові можливості апч та їх основні показники
- •§ 2.2. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин
- •2.2.1. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин
- •2.2.2. Ступені готовності до бойового вильоту
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
- •§ 3.1. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
- •3.1.1. Суть управління і вимоги до нього
- •3.1.2. Структура системи управління авіаційними підрозділами та частинами
- •3.1.3. Основи роботи командира та штабу по управлінню апч
- •1. Робота командира і штабу при підготовці до бойових дій.
- •2. Робота командира і штабу в ході ведення бойових дій.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами
- •Глава 4. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами
- •§ 4.1. Основи бойових дій підрозділів і частин військово-транспортної авіації
- •4.1.1. Призначення та завдання військово-транспортної авіації
- •4.1.2. Бойові властивості військово-транспортних літаків
- •4.1.3. Способи бойових дій та бойові порядки апч вта
- •§ 4.2. Основи бойових дій підрозділів і частин армійської авіації (аа)
- •4.2.2. Бойові властивості вертольотів аа
- •4.2.3. Способи бойових дій та бойові порядки підрозділів та частин аа
- •§ 4.3. Основи бойових дій авіації військово-морських сил України
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 5. Ведення бойових дій підрозділами та частинами тактичної авіації
- •§ 5.1 Основи бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації (ба)
- •5.1.1. Призначення та завдання тактичної авіації
- •5.1.2. Призначення та завдання бомбардувальної авіації
- •5.1.3. Бойові властивості літаків бомбардувальної авіації
- •5.1.4. Способи бойових дій і бойові порядки
- •Питання для самоконтролю з основ бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації
- •§ 5.2. Основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації (ша)
- •5.2.1. Призначення і завдання штурмової авіації (ша)
- •5.2.2. Бойові властивості літаків штурмової авіації
- •5.2.3. Бортовий комплекс озброєння штурмовика Су-25
- •5.2.4. Способи бойових дій і бойові порядки штурмовиків
- •Питання для самоконтролю з основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації
- •§ 5.3. Основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації (ва)
- •5.3.1. Призначення та завдання винищувальної авіації
- •5.3.2. Бойові властивості літаків винищувальної авіації
- •5.3.3. Способи бойових дій і бойові порядки винищувачів
- •Питання для самоконтролю з основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації
- •§ 5.4. Основи бойових дій підрозділів і частин розвідувальної авіації (ра)
- •5.4.1. Призначення, основні завдання повітряної розвідки (пр). Вимоги, які пред’являють до неї
- •5.4.2. Види повітряної розвідки
- •5.4.3. Сили, засоби і способи повітряної розвідки
- •Питання для самоконтролю з основ бойових дій підрозділів і частин розвідувальної авіації
- •Питання для підготовки до модульної контрольної роботи №1
- •Глава 6. Забезпечення бойових дій авіації
- •§ 6.1. Суть та зміст забезпечення бойових дій авіації
- •6.1.1. Суть і мета забезпечення бойових дій
- •6.1.2. Основний зміст оперативного (бойового) забезпечення
- •6.1.3. Основний зміст технічного забезпечення
- •6.1.4. Основний зміст тилового забезпечення
- •6.1.5. Основний зміст медичного забезпечення
- •6.1.6. Основний зміст морально-психологічного забезпечення
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 7. Базування та перебазування авіаційних підрозділів і частин
- •§ 7.1 Базування авіаційних підрозділів і частин
- •7.1.1. Основні поняття про аеродроми і аеродромні вузли. Класифікація аеродромів
- •7.1.2. Вимоги до базування авіаційних підрозділів і частин на аеродромах
- •7.1.3. Основні елементи аеродрому
- •Питання для самоконтролю
- •§ 7.2. Охорона та оборона аеродромів
- •7.2.1. Протиповітряна оборона аеродрому
- •7.2.2. Наземна охорона та оборона аеродрому
- •7.2.3. Маскування аеродрому
- •Питання для самоконтролю
- •§ 7.3 Перебазування авіаційних частин
- •7.3.1. Основні положення по перебазуванню
- •7.3.2. Підготовка авіаційних підрозділів та частин до перебазування
- •7.3.3. Перебазування авіаційних частин
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Військово-повітряні сили іноземних держав
- •Глава 8. Основи організації та бойового застосування військово-повітряних Сил іноземних держав
- •§ 8.1 Призначення, завдання та організаційна структура військово-повітряних сил сша та об’єднаних військово-повітряних сил нато
- •8.1.1. Роль військово-повітряних сил у реалізації національної військової стратегії сша
- •8.1.2. Призначення, завдання та організаційна структура овпс нато
- •8.1.3. Класифікація та характеристика літальних апаратів військово-повітряних сил сша та овпс нато
- •8.1.4. Основи бойового застосування стратегічної і тактичної авіації сша та овпс нато
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для підготовки до модульної контрольної роботи №2
- •Інформаційно-методичне забезпечення
- •Прийняті скорочення
2.1.3. Способи бойових дій і бойові порядки авіаційних частин та підрозділів
Авіаційні підрозділи, частини і з'єднання при виконанні бойових завдань застосовують різноманітні способи бойових дій.
Спосіб бойових дій – це порядок застосування сил та засобів при виконанні бойового завдання.
Способи бойових дій які застосовують авіаційні підрозділи і частини визначають порядок введення їх в дію або заняття ними положення перед нанесенням удару, що забезпечує своєчасну і найбільш ефективне ураження наземної (морської) або повітряної цілі.
Кожний спосіб бойових дій залежить від:
умов обстановки;
бойових можливостей апчз;
характеру дій супротивника.
Кожному способу притаманні свої особливості організації і виконання бойових завдань.
Спосіб бойових дій містить один або декілька основних прийомів дій. До них відносяться:
- в залежності від направлення (місця) прикладення зусиль:
зосереджені дії;
розосередженні дії (розосередженні польоти) за часом і в просторі.
Наприклад: удари по одному або декільком об'єктам;
- в залежності від розподілу зусиль за часом:
одночасні дії, одночасне введення в бій‚ одночасні спеціальні бойові польоти;
послідовні дії, послідовне введення в бій, послідовні спеціальні бойові польоти;
- в залежності від повноти інформації про об'єкти дій:
дії по заздалегідь заданим об'єктам;
дії по виявленим в ході бойових дій об'єктам;
дії по самостійно знайденим об'єктам;
- в залежності від терміновості дій:
дії за планом (в встановлений час);
дії за викликом;
дії негайно по готовності;
- в залежності від вихідного положення сил:
дії з положення чергування на землі (аеродромі, майданчику);
дії з положення чергування в повітрі;
дії з засад на землі і в повітрі;
- в залежності від кількості сил‚ що беруть участь:
дії всім складом;
дії частиною сил.
Так‚ наприклад‚ основним способом бойових дій підрозділів і частин бомбардувальників Су-24 є наступний: одночасний удар всім складом або більшою частиною сил по одному або декільком заздалегідь заданим об'єктам у встановлений час.
Досвід бойових дій авіації в Республіці Афганістан показав‚ що велику питому вагу займали послідовні удари підрозділів штурмовиків по знов виявленим наземним цілям та за викликом в інтересах авіаційної підтримки військ на полі бою.
Застосовуючи той чи інший спосіб бойових дій екіпажі, підрозділи і частини шикуються в повітрі в певний бойовий порядок.
Бойовий порядок – це взаємне розташування частин‚ підрозділів‚ літаків /вертольотів/ в повітрі для спільного виконання бойового польоту.
Бойовий політ – це політ на виконання бойового завдання.
Бойовий порядок визначається командиром.
Частини і підрозділи різноманітних родів авіації при спільному виконанні бойового польоту діють в загальному бойовому порядку.
Бойовий порядок повинен відповідати задуму дій, які мають відбутися і забезпечувати:
повне використання бойових можливостей окремих літаків і апчз;
тактичну (вогневу) взаємодію;
успішне подолання ППО супротивника;
найкращі умови для пошуку цілі, виходу на майданчики десантування, спостереження за повітряним простором;
свободу маневру та застосування засобів ураження;
зручність та безперервність управління;
безпеку літаків (вертольотів) від зіткнення в повітрі з наземними перешкодами‚ а також від ураження своїми боєприпасами.
Бойовий порядок апчз може включати групи різноманітного тактичного призначення.
До них відносяться:
основна /ударна, десантна, транспортна або інші/група;
групи забезпечення,
резерв.
Кількість‚ склад і місце цих груп в бойовому порядку визначається в залежності від бойового завдання і умов його виконання‚ а також етапу бойового польоту.
Основна група призначена для виконання головного завдання. Вона складає основу бойового порядку.
Групи забезпечення призначені для створення сприятливих умов дій основної групи. До них відносяться групи:
дорозвідки;
радіоелектронної боротьби;
знищення наземних засобів ППО;
прикриття від атак винищувачів (бойових вертольотів) супротивника;
демонстраційні та відволікаючі;
пошуку та позначення (освітлення) цілей;
наведення ударних (десантних‚транспортних) груп;
та інші.
Резерв призначений для вирішення завдань, які раптово виникають або для нарощування зусиль основної групи.
Так, наприклад, в ході бойових дій авіації в Республіці Афганістан при нанесенні ударів по цілям з заданими координатами‚ як правило, виділялися такі групи тактичного призначення:
дорозвідки і позначення цілей (2 Ми-8 МТ, 2 Су-17 М3Р);
придушення засобів ППО (2-4 Су-17 МЗР, МиГ-27);
ударна (4-6 Су-25);
контролю результатів удару (2 Су-17 М3Р, 2 Ми-8МТ);
пошуково-рятувального забезпечення (2 Ми-8 МТ).
Бойовий порядок міг включати також демонстраційну (відволікаючу) групу та групу нарощування зусиль (резерв).
В окремих випадках група придушення ППО не виділялася тоді її завдання вирішували спеціально призначені екіпажі ударної групи.
Група дорозвідки і позначення цілі по характерним орієнтирам і демаскуючим ознакам (русла річок, пішохідні тропи, опорні пункти з ходами сполучення, позиції вогневих засобів та ін.) виявляла і розпізнавала ціль. Пошук цілі здійснювався на висотах 600-800 м.
По досвіду дій на позначення і розпізнавання цілі витрачалося 3-5 хв. Найбільш ефективними для позначення цілі були бомби САБ-100 і САБ-250, дим і смолоскип яких було видно з дальності 10-15 км з середніх висот і з 4-6 км - з малих, час горіння САБ складає 6-9 хв.
Через 1-2 хв., після позначення цілі по виявленим вогневим позиціям і районам де передбачувалося розміщення засобів ППО, завдавала удару група придушення ППО. Атака, як правило‚ виконувалася з ходу з пікірування поодинокими літаками або парами з різноманітних напрямків. Дистанція між літаками (парами) - 2-3 км‚ що дозволяло підтримувати зоровий зв'язок‚ здійснювати взаємне вогневе прикриття. Всі екіпажі вели розвідку на предмет розкриття нових вогневих позицій засобів ППО і передавали дані по радіо командиру ударної групи. В залежності від обставин група придушення ППО виконувала повторну атаку з протилежного напрямку або набирала висоту 4-5 км над ціллю і знаходилась в готовності до придушенню знов виявлених засобів ППО.
Ударна група виходила в район цілі через 1-2 хв., після відходу попередньої групи. Атака цілі виконувалася з ходу зі скиданням бомб на виводі з пікірування. По можливості атака виконувалась з різних напрямків поодинокими літаками або парами. Екіпажі ударної групи завдавали послідовні удари на дистанціях, які виключали можливість потрапляння літака в зону розльоту осколків від бомб‚ ракет та снарядів літаків ,що летять попереду (3-6 км в залежності від типу боєприпасів).
Основними параметрами бойового порядку є: інтервал, дистанція, перевищення або приниження.
Інтервал – це відстань між літаками або групами літаків по фронту.
Дистанція – це відстань між літаками або групами літаків в глибину.
Перевищення або приниження-це відстань між літаками по вертикалі (табл.).
Таблиця
Бойовий порядок груп тактичного призначення в залежності від дистанцій‚ інтервалів та перевищень (принижень) між літаками (вертольотами) підрозділами і частинами‚ які в них входять може бути наступних видів:
зімкнутий;
розімкнутий;
розосереджений.
В зімкнутому бойовому порядку літаки (вертольоти) і підрозділи слідують один відносно іншого на мінімальних за умовам безпеки польоту дистанціях‚ інтервалах‚ перевищеннях або приниженнях.
В розімкнутому бойовому порядку літаки (вертольоти) підрозділи та частини слідують один відносно одного на збільшених дистанціях і інтервалах на візуальній або видимості за приладами.
В розосередженому бойовому порядку літаки (вертольоти)‚підрозділи, частини слідують один відносно одного поза візуальною або видимістю за приладами.
При польоті в зімкнутому бойовому порядку досягається висока щільність удару‚ скорочується час атаки цілі, забезпечується управління особистим прикладом командира але ускладнюється маневр та пілотування літака (вертольота) і збільшується небезпека одночасного ураження декількох літаків (груп) однією ракетою зі звичайним зарядом.
При польоті в розімкнутому бойовому порядку полегшується пілотування, маневр, спостереження за повітряним супротивником та пошук цілі‚ забезпечується одночасна атака цілі з індивідуальним прицілюванням кожного льотчика‚ виключається можливість одночасного ураження сусідніх літаків (підрозділів) однією зенітною ракетою.
Формами бойових порядків можуть бути “колона”, ”клин”, ”пеленг”, ”фронт”, ”змійка” та ін.
Вид і форма бойового порядку можуть бути змінені командиром в польоті в залежності від обставин. Можливі зміни бойового порядку повинні передбачатися‚ як правило‚ до вильоту.
Таким чином, правильно вибраний спосіб бойових дій і правильно застосований при цьому способі бойовий порядок дозволяють успішно виконувати поставлені бойові завдання з високою ефективністю і мінімальними втратами.