- •Насосна станція нс3.1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
- •Насосна станція нс3.2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
- •1. Вихідні дані для проектування
- •Відомості про водоспоживання і водовідведення промислового підприємства
- •2. Аналіз вихідних даних і розробка систем виробничого водопостачання
- •Система водопостачання першого водоспоживача
- •3.1. Надшвидкісна фільтрувальна станція (фс1.1)
- •3.2. Резервуар р1.1
- •3.3. Радіальні відстійники рв1.1
- •3.4. Насосна станція нс1.1
- •3.5. Резервуар р1.2
- •3.6. Насосна станція нс1.2
- •3.7. Охолоджувач ох.1.1
- •3.8. Резервуар р1.3
- •3.9. Насосна станція нс 1.3
- •3.10. Визначення діаметрів підвідних і відвідних трубопроводів
- •4. Система водопостачання другого водоспоживача
- •4.1. Охолоджувач ох2.1
- •4.2. Резервуар р2.1
- •4.3. Насосна станція нс2.1
- •4.4. Визначення діаметрів трубопроводів
- •5.2. Резервуари р3.1 та р3.2
- •5.3. Насосна станція нс3.1
- •5.4. Насосна станція нс3.2
- •5.5. Визначення діаметрів трубопроводів
- •6. Система підживлюючої води
- •6.1. Надшвидкісна фільтрувальна станція (фк)
- •6.2. Визначення діаметрів трубопроводів
- •7. Розробка графічної частини проекту
- •Умовні позначення
- •Використана література
3.2. Резервуар р1.1
Резервуар P1.1 в даній системі водопостачання є всмоктуючою камерою насосної станції НС1.1. Об'єм такого резервуару визначаємо виходячи з 5÷10–хвилинної продуктивності насосної станції. Крім того, резервуар P1.1 повинен мати додатковий об'єм для прийому промивної води Wпром від промивки одного фільтру ФС1.1.
Wр= 5·Qгод.макс /60 + Wпром = 5 · 1445/60 + 48,6 = 169 м3.
До встановлення приймаємо типовий залізобетонний резервуар об'ємом 250 м3 з розмірами в плані 6×12 м, глибиною 3,6 м (додаток 2 [2]). Для забезпечення самопливного прийому води від водоспоживачів верх резервуару розташовуємо на 1 м нижче за планувальну відмітку проммайданчика.
Оскільки в резервуар Р1.1 надходить відпрацьована вода після водоспоживача П1, підживлююча вода з джерела водопостачання, промивна вода фільтрів ФС1.1 та ФК, то концентрація домішок в змішаному потоці становитиме:
Кзміш = (Квідпр · Qвідпр + Квхід · Qпідж + Кпром · Qпром + Кпром(вос) · Qпром(вос))/
(Qвідпр + Qпідж + Qпром + Qпром(вос)) =
=(310·31635+40·2203+1217·972+716·70)/(31635+2203+972+70) =319 г/м3.
де Квідпр – каламутність відпрацьованої води, г/м3;
Квхід – каламутність води джерела водопостачання, г/м3;
Кпром – каламутність промивної води фільтрів ФС1.1, г/м3;
Кпром(вос) – каламутність промивної води фільтрів ФК, г/м3;
Qвідпр – витрата відпрацьованої води, м3/доб;
Qпідж – витрата підживлюючої води з джерела, м3/доб;
Qпром – витрата промивної води фільтрів ФС1.1, м3/доб;
Qпром(вос) – витрата промивної води фільтрів ФК, м3/доб.
3.3. Радіальні відстійники рв1.1
Радіальний відстійник (рис. 3.3) являє собою круглий басейн, в якому стічна вода подається по центральній трубі, а прояснена відводиться у круговий периферійний лоток через зубчасті водозливи. Глибина води в відстійнику у водозбірного лотка приймається 1,0÷1,5 м. Дно відстійника виконується з похилом до центрального приямка.
Рис. 3.3. Радіальний відстійник
1 – центральна розподільча труба; 2 – круговий жолоб; 3 – труба; 4 – скребки;
5 – рухома ферма; 6 – приямок; 7 – мулова труба.
Розрахункову продуктивність радіальних відстійників визначаємо виходячи з максимального годинного водоспоживання і забезпечення очищення промивної води фільтрів.
Qвід =Qгод.макс +Wпр.доб/24 =1445 + 972/24 = 1486 м3/год.
Загальну площу відстійників визначаємо за формулою:
Fвід=0,2·(Qвід /u0)1,07 + fl, м2
де u0 – гідравлічна крупність частинок, які потрібно видалити для забезпечення необхідного ефекту прояснення, мм/с;
fl – площа центральної вихрової зони, яка може бути прийнята в межах від 20 до 40 м2 на кожен відстійник.
Розрахункова гідравлічна крупність частинок u0, яка залежить від характеру домішок і необхідного ефекту прояснення, знаходиться в межах:
0,2÷0,4 мм/с при необхідному ефекті прояснення вище 80 %;
0,4÷0,6 мм/с при ефекті прояснення 60–80 % ;
0,6÷1 мм/с при ефекті прояснення менше 60 %.
Необхідний ефект прояснення становить:
Р=[(Кзміш – Квх)/Кзміш]·100%=[(319 – 45)/319]·100%=86%
Отже, розрахункову гідравлічну крупність u0 приймаємо рівною 0,3 мм/с.
Враховуючи те, що повинно бути не менше двох робочих відстійників та з урахуванням великої розрахункової площі, приймаємо 3 робочих відстійника площею 20 м2 кожний. Резервних відстійників не передбачається.
Тоді загальна площа відстійників становить:
Fвід= 0,2·(1486/0,3)1,07 + 60 = 1857 м2
Діаметр одного відстійника розраховуємо за формулою:
До встановлення приймаємо типові радіальні відстійники діаметром D= 30 м. Оскільки у відстійники надходить нагріта вода, то вони влаштовуються відкритими у насипі з відміткою верху на 5 м вище за планувальну відмітку майданчика (33,500 м).
Втрати води з осадом у відстійниках можуть бути визначені з наступних розрахунків:
Wос= [Qвідпр· (Квідпр – Квим) + Qпідж · (Квхід – Квим) + Qпром· (Кпром – Квим) +
+ Qпром(вос) · (Кпром(вос) – Квим)]/δ, м3
де Wос – добовий об'єм осаду, м3/доб;
Квим – каламутність по вимогах водоспоживання, г/м3;
δ – середня концентрація твердої фази в осаді, г/м3, яка при безреагентному відстоюванні води і видаленні осаду не частіше одного разу на добу приймається 150000 г/м3.
Wвід= [31635·(310–10)+2203·(40–10)+972·(1217–10)+70·(716–10)]/150000 = 71,9 м3.
Кількість води, що втрачається при гідравлічному видаленні цього осаду, визначається з виразу:
Qвід = Wос· Kр, м3/доб
де Кр – коефіцієнт розбавлення, який приймається рівним 1,5.
Qвід=71,9·1,5 = 108 м3/доб.
Отже, при повторному використанні промивних вод фільтрів втрати води на очисних спорудах складуть всього 108 м3/доб. Саме цю величину втрат води з осадом слід врахувати при розрахунку водного балансу в системі.