- •Міністерство освіти і науки України Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого Цивільне право України
- •Глава 33. Припинення зобов’язань
- •§ 5. Договір оренди підприємства
- •Глава 45. Договір про надання послуг
- •Глава 49. Договір доручення
- •Глава 50. Договір комісії
- •§ 4. Договір управління підприємством
- •Розділ VII. Зобов’язальне право. Загальні положення
- •Глава 30. Зобов’зальне право і зобов’язання
- •§ 1. Поняття зобов’язального права
- •§ 2. Поняття та види зобов’язань
- •§ 3. Підстави виникнення зобов’язань
- •§ 4. Суб’єкти зобов’язань
- •Глава 31. Виконання зобов’язання
- •§ 1. Поняття і загальні умови виконання зобов’язання
- •§ 2. Суб’єкти виконання зобов’язання
- •§ 3. Предмет виконання зобов’язання
- •§ 4. Спосіб, строк (термін) та місце виконання зобов’язання
- •§ 5. Підтвердження виконання зобов’язання
- •Глава 32. Забезпечення виконання договірних зобов'язань
- •§ 10 Загальна характеристика видів забезпечення виконання договірних зобов’язань (забезпечень)
- •§ 2 Неустойка
- •§ 3. Завдаток
- •§ 4 Порука
- •§ 5. Гарантія
- •§ 6. Застава
- •§ 7 Притримання
- •Глава 33. Припинення зобов’язань
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика припинення зобов’язань
- •§ 2. Окремі підстави припинення зобов’язань
- •Глава 34. Правові наслідки порушення зобов'язання.
- •§ 1. Загальні положення про порушення зобов'язання
- •§ 2. Загальні положення про правові наслідки порушення зобов'язання
- •§ 3. Характеристика окремих правових наслідків порушення зобов'язання
- •§ 4. Відповідальність за порушення зобов'язання як правовий наслідок порушення зобов'язання
- •§ 5. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
- •Глава 35. Цивільно-правовий договір
- •§ 1. Поняття і значення договору
- •§ 2. Свобода договору
- •§ 3. Види договорів
- •§ 4. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення
- •§ 5. Форма та порядок укладення договору
- •§ 6. Зміна та розірвання цивільно-правового договору
- •Глава 36. Договір купівлі-продажу
- •§ 1. Загальні положення про купівлю – продаж
- •§ 2. Роздрібна купівля – продаж
- •§ 3. Договір купівлі-продажу підприємства135
- •§ 4. Поставка
- •§ 5. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •§ 6. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •§ 7. Договір міни
- •Глава 37. Договір дарування
- •Глава 38. Договір ренти
- •§ 1. Поняття та умови договору ренти
- •§ 2. Припинення договору ренти і розрахунки між сторонами
- •Глава 39. Договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та умови договору довічного утримання (догляду)
- •§ 2. Зміст договору довічного утримання (догляду)
- •Глава 40. Договір найму (оренди)
- •§ 1. Загальні положення про договір найму (оренди)
- •§ 2. Договор прокату214
- •§ 3. Найм (оренда) земельної ділянки
- •§ 4. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •§ 5. Договір оренди підприємства
- •§ 6. Найм (оренда) транспортного засобу
- •§ 7. Договір лізингу244
- •Глава 41 Договір найму (оренди) житла
- •§1. Поняття договору найму (оренди) житла
- •§ 2. Права та обов’язки сторін за договором найму житла
- •§ 3. Розірвання договору найму житла
- •§ 4. Договір оренди житла з викупом
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 42. Договір позички
- •§ 1. Поняття та елементи договору позички
- •§ 2. Зміст договору позички.
- •§ 3. Припинення договору позички.
- •Глава 43. Договір підряду
- •§1. Загальні положення про підряд
- •§ 2. Побутовий підряд
- •§ 3. Будівельний підряд
- •Аналіз легального визначення дає підставу вважати цей договір двостороннім, оплатним та консенсуальним.
- •§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи
- •Глава 44. Договір на виконання науково-дослідних
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору
- •§ 2. Права та обов'язки сторін
- •§ 3. Ризики та відповідальність сторін за договором
- •Глава 45. Договір про надання послуг
- •§1. Поняття послуги та договорів про надання послуг
- •§2. Поняття та умови договору про надання послуг
- •§ 3. Зміст договору про надання послуг та його виконання
- •Глава 46. Договір перевезення
- •§ 1. Загальні положення про перевезення
- •§ 2. Правова характеристика договорів перевезення
- •§ 3. Відповідальність сторін за договором перевезення
- •Глава 47. Договір транспортного експедирування
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору транспортного
- •§ 2. Елементи договору транспортного експедирування
- •§ 3. Права та обов'язки сторін
- •§ 4. Припинення договору транспортного експедирування
- •Глава 48. Договір зберігання
- •§ 1. Загальні положення про зберігання
- •§ 2. Зберігання на товарному складі
- •§ 3. Спеціальні види зберігання
- •§ 2. Зміст договору доручення та його виконання
- •Глава 50. Договір комісії
- •§ 1. Поняття та умови договору комісії
- •§2. Зміст договору комісії та його виконання
- •Глава 51. Договір управління майном
- •§ 1. Загальна характеристика договору (предмет, форма, сторони)
- •Сторонами договору управління майном є установник управління та управитель. Договір управління майном може укладатися на користь третьої особи – вигодонабувача, яка не стає стороною договору.
- •§ 2. Права та обов’язки сторін
- •§ 3. Припинення договору
- •§ 4. Договір управління підприємством
- •Глава 52. Страхові зобов’язання
- •§ 1. Загальні положення про страхування
- •§ 2. Страхові зобов’язання: поняття, характеристика
- •§ 3. Учасники страхових зобов’язань
- •§ 4. Укладання договору страхування та його істотні умови
- •§ 5. Зміст страхового зобов’язання. Відповідальність сторін
- •§ 6. Припинення договору страхування. Його недійсність
- •Глава 53. Договір позики
- •§ 1. Поняття та елементи договору позики
- •§ 2. Зміст договору позики
- •Глава 53. Договір позики
- •§ 1. Поняття та елементи договору позики.
- •§ 2. Зміст договору позики.
- •Глава 54. Кредитний договір
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика кредитного договору
- •§ 2. Елементи та умови кредитного договору
- •§ 3. Права та обов’язки сторін за кредитним договором
- •Глава 55. Договір банківського вкладу (депозиту)
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору банківського вкладу (депозиту)
- •§ 2. Елементи та умови договору банківського вкладу (депозиту)
- •§ 3. Права та обов’язки сторін за договором банківського вкладу
- •Глава 56. Договір банківського рахунка
- •Глава 58. Зобов'язання з розрахунків
- •§ 1. Загальні положення про розрахунки. Види безготівкових розрахунків
- •§ 2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- •§ 3. Розрахунки за акредитивом
- •§ 4. Розрахунки за інкасовими дорученнями
- •§ 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •Глава 59. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •§ 3. Ліцензійний договір
- •§ 4. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •§ 5. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •§ 6. Інші договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •Глава 60. Договір про передачу «ноу-хау»
- •Глава 61. Комерційна концесія
- •§ 1. Загальна характеристика договору комерційної концесії
- •§ 2. Права та обов’язки сторін за договором комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність за договором комерційної концесії
- •§ 4. Зміна та припинення договору комерційної концесії
- •Глава 62. Договір про спільну діяльність
- •Поняття та юридична характеристика договору про спільну діяльність.
- •Предмет та форма договору про спільну діяльність.
- •Види договору про спільну діяльність.
- •Глава 63. Договір простого товариства
- •Глава 64. Засновницький договір
- •Поняття та юридична характеристика засновницького договору.
- •Підстави зміни та припинення засновницького договору.
- •Відповідальність учасників за договорами, спрямованими на досягнення спільної мети.
- •Глава 65. Публічна обіцянка винагороди
- •§ 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •§ 2. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
- •Глава 66. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •§ 1. Поняття зобов’язання
- •§ 2. Елементи зобов’язання
- •Глава 67. Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи
- •§ 1. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи
- •§ 2. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з рятуванням майна іншої особи
- •Глава 68. Створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •Глава 69. Відшкодування шкоди
- •§ 1. Поняття і значення зобов'язань з відшкодування шкоди
- •§ 2. Підстави та умови виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист
- •§ 4. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою
- •§ 5. Відшкодування шкоди, завданої актами616 законодавчої та виконавчої влади
- •§ 6. Відшкодування шкоди, завданої актами правоохоронних органів та органів судової влади
- •§ 8. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •§ 9. Відшкодування ядерної шкоди
- •§ 10. Відшкодування шкоди, завданої фізичній особі каліцтвом,
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •§ 12. Відшкодування моральної шкоди
- •§ 13. Відшкодування державою шкоди, завданої злочином
- •Глава 70. Зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави
§ 2. Елементи договору транспортного експедирування
Сторонами договору транспортного експедирування є клієнт (кредитор) та експедитор (боржник). Однак ЦК не встановлює спеціальних вимог до сторін договору транспортного експедирування. Детальніше це питання врегульоване у Законі України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004 р.318 Зокрема, вказаний Закон містить визначення понять клієнта та експедитора. Так, відповідно до ст. 1 Закону клієнт – це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору. Аналіз законодавства дає підстави зробити висновок, що клієнтом може бути як юридична, так і фізична особа. Хоча на практиці зазвичай клієнтами виступають саме юридичні особи або фізичні особи – підприємці, які мають необхідність у здійсненні систематичних перевезень. Клієнтом у договорі транспортного експедирування може бути як відправник, так і одержувач вантажу, а також інші особи: власник вантажу, перевізник та інші суб’єкти, інтереси яких пов’язані з перевезенням внаслідок наявності договірних відносин з відправником чи одержувачем вантажу. Експедитор (транспортний експедитор), у свою чергу, визначається як суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Таким чином, експедитором може бути лише юридична особа, яка спеціалізується у транспортно-експедиційному обслуговуванні та має організаційні, матеріально-технічні та інші передумови для надання транспортно-експедиційних послуг іншим учасникам цивільних відносин.
Експедиторська діяльність підпадає під регулювання п. 35 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», відповідно до якого ліцензуванню підлягає здійснення господарської діяльності з надання послуг по перевезенню пасажирів, вантажів залізничним транспортом, якщо такі послуги надаються юридичними або фізичними особами (роз’яснення ВГСУ у листі від 25 жовтня 2000 р. № 01-8/570).
Ліцензування перевезень вантажів і пасажирів в Україні обумовлено насамперед специфікою цих послуг, надання яких повинне передбачати виконання правил екологічної, пожежної безпеки, схоронність перевезених вантажів, захист здоров’я людей, охорону праці, санітарно-епідеміологічне благополуччя населення й безпеку руху, особливо під час перевезення небезпечних вантажів. Мета ліцензування полягає в тому, щоб на ринку надання транспортних послуг працювали тільки ті підприємства, які можуть виконувати вимоги ліцензійних умов і гарантувати якість та безпеку при перевезеннях, забезпечити безпеку господарської діяльності на транспорті.
Отже, відповідно до чинного законодавства підприємства, що займаються експедируванням вантажів, а також виконують транспортні операції в інтересах клієнтів на залізничних коліях не загального користування, зобов’язані мати ліцензію на надання послуг з перевезення вантажів у частині організації перевезення вантажів і розрахунків за ці перевезення, але перевезення вантажів і виконання технологічних операцій, пов’язаних з перевізним процесом в інтересах самого підприємства, ліцензуванню не підлягає.
Від сторін договору транспортного експедирування необхідно відрізняти учасників транспортно-експедиторської діяльності. Коло останніх не обмежується лише експедитором та клієнтом, оскільки до нього належать усі особи, задіяні у процесі перевезення вантажу, обслуговування якого здійснюється на підставі договору транспортного експедирування.
Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» до учасників транспортно-експедиторської діяльності відносить клієнтів, перевізників, експедиторів, транспортних агентів, порти, залізничні станції, об’єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митних брокерів та інших осіб, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.
Предметом договору транспортного експедирування є транспортно-експедиційні послуги. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська послуга – це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Наведене визначення має ряд недоліків. У цивільному праві визначається, що послуги та результати робіт – це окремі об’єкти цивільних прав (ст.177 ЦК). Традиційно розмежування між роботами та послугами прийнято проводити за критерієм наявності чи відсутності уречевленого результату. Такий поділ бере свій початок ще в римському праві, в якому застосовувалося два окремі види договорів: договір найму послуг (locatio-conductio operarum) і договір найму робіт (locatio-conductio operas).
За договором транспортного експедирування експедитор вчиняє комплекс дій, пов’язаних із перевезенням вантажу. Для цих дій характерною є відсутність уречевленого результату, а їх корисний ефект полягає у задоволенні потреб клієнта в організації перевезення. Отже, такі дії слід відносити саме до послуг, а не до робіт. Тому визначення транспортно-експедиторських послуг у запропонованій Законом редакції, тобто визначення їх через категорію «роботи», є неправильним, оскільки призводить до змішування різних понять.
Таким чином, предметом договору транспортного експедирування є саме послуги, які пов’язані з перевезенням вантажу та спрямовані на організацію чи забезпечення перевезення вантажу протягом усього етапу або на окремій його стадії (транспортно-експедиторські послуги)319.
Послуги, що надаються експедитором, поділяються на основні та додаткові. До основних послуг належить організація перевезення вантажу транспортом, включаючи укладення договорів. До додаткових послуг відносять ті, що охоплюють інші питання, пов’язані з перевезенням вантажу.
Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» містить такий перелік послуг експедитора: забезпечення оптимального транспортного обслуговування, а також організація перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів; фрахтування національних, іноземних суден та залучення інших транспортних засобів і забезпечення їх подачі в порти та на залізничні станції, у склади, термінали або інші об’єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснення робіт, пов’язаних з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; ведення обліку надходження та відправлення вантажів; організація охорони вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організація експертизи вантажів; здійснення оформлення товарно-транспортної документації; надання в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відправлення; забезпечення виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізника; здійснення страхування вантажів та своєї відповідальності; забезпечення підготовки та додаткового обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; забезпечення оптимізації руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснення розрахунків з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформлення документів та організація робіт відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог та надання інших допоміжних та супутніх перевезенням транспортно-експедиторських послуг, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
Ціна у договорі транспортного експедирування визначається за домовленістю сторін. Винагорода експедитора визначається, як правило, на підставі встановлених ним тарифів на ті чи інші послуги. Винагороду, що виплачується експедитору, слід відрізняти від компенсації витрат, понесених останнім при здійсненні своєї діяльності (з оплати провізної плати, здійснення платежів на зберігання вантажу і тощо). Якщо в договорі ціна не встановлена, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні послуги на момент укладання договору (ч. 4 ст. 632 ЦК).
Строк договору транспортного експедирування визначається за домовленістю сторін у договорі. Він може бути нетривалим, необхідним для виконання разового експедиційного доручення. Проте поширена ситуація, коли сторони укладають договір транспортного експедирування на тривалий строк. В останньому випадку договір, як правило, містить загальні умови транспортного експедирування, які конкретизуються у заявках клієнта, де зазначаються найменування вантажу, його характеристики, точний перелік послуг експедитора, що потрібні для доставки саме цього вантажу, а також окремі умови такої доставки (її строк, адреса вантажоодержувача і т.п.).
Згідно з ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається в письмовій формі. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Оскільки законодавство України не встановлює такого наслідку, недотримання письмової форми договору транспортного експедирування не тягне за собою його недійсність. Заперечення однією зі сторін факту укладання договору або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо- відеозапису та іншими доказами. Проте рішення суду не може ґрунтуватися на показаннях свідків. Якщо договір транспортного експедирування не було укладено, а послуги фактично були надані, факт надання послуги експедитора може підтверджуватися транспортними документами (накладною або комплектом накладних).
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК письмова форма договору транспортного експедирування вважатиметься дотриманою, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.
