- •Міністерство освіти і науки України Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого Цивільне право України
- •Глава 33. Припинення зобов’язань
- •§ 5. Договір оренди підприємства
- •Глава 45. Договір про надання послуг
- •Глава 49. Договір доручення
- •Глава 50. Договір комісії
- •§ 4. Договір управління підприємством
- •Розділ VII. Зобов’язальне право. Загальні положення
- •Глава 30. Зобов’зальне право і зобов’язання
- •§ 1. Поняття зобов’язального права
- •§ 2. Поняття та види зобов’язань
- •§ 3. Підстави виникнення зобов’язань
- •§ 4. Суб’єкти зобов’язань
- •Глава 31. Виконання зобов’язання
- •§ 1. Поняття і загальні умови виконання зобов’язання
- •§ 2. Суб’єкти виконання зобов’язання
- •§ 3. Предмет виконання зобов’язання
- •§ 4. Спосіб, строк (термін) та місце виконання зобов’язання
- •§ 5. Підтвердження виконання зобов’язання
- •Глава 32. Забезпечення виконання договірних зобов'язань
- •§ 10 Загальна характеристика видів забезпечення виконання договірних зобов’язань (забезпечень)
- •§ 2 Неустойка
- •§ 3. Завдаток
- •§ 4 Порука
- •§ 5. Гарантія
- •§ 6. Застава
- •§ 7 Притримання
- •Глава 33. Припинення зобов’язань
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика припинення зобов’язань
- •§ 2. Окремі підстави припинення зобов’язань
- •Глава 34. Правові наслідки порушення зобов'язання.
- •§ 1. Загальні положення про порушення зобов'язання
- •§ 2. Загальні положення про правові наслідки порушення зобов'язання
- •§ 3. Характеристика окремих правових наслідків порушення зобов'язання
- •§ 4. Відповідальність за порушення зобов'язання як правовий наслідок порушення зобов'язання
- •§ 5. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
- •Глава 35. Цивільно-правовий договір
- •§ 1. Поняття і значення договору
- •§ 2. Свобода договору
- •§ 3. Види договорів
- •§ 4. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення
- •§ 5. Форма та порядок укладення договору
- •§ 6. Зміна та розірвання цивільно-правового договору
- •Глава 36. Договір купівлі-продажу
- •§ 1. Загальні положення про купівлю – продаж
- •§ 2. Роздрібна купівля – продаж
- •§ 3. Договір купівлі-продажу підприємства135
- •§ 4. Поставка
- •§ 5. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •§ 6. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •§ 7. Договір міни
- •Глава 37. Договір дарування
- •Глава 38. Договір ренти
- •§ 1. Поняття та умови договору ренти
- •§ 2. Припинення договору ренти і розрахунки між сторонами
- •Глава 39. Договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та умови договору довічного утримання (догляду)
- •§ 2. Зміст договору довічного утримання (догляду)
- •Глава 40. Договір найму (оренди)
- •§ 1. Загальні положення про договір найму (оренди)
- •§ 2. Договор прокату214
- •§ 3. Найм (оренда) земельної ділянки
- •§ 4. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •§ 5. Договір оренди підприємства
- •§ 6. Найм (оренда) транспортного засобу
- •§ 7. Договір лізингу244
- •Глава 41 Договір найму (оренди) житла
- •§1. Поняття договору найму (оренди) житла
- •§ 2. Права та обов’язки сторін за договором найму житла
- •§ 3. Розірвання договору найму житла
- •§ 4. Договір оренди житла з викупом
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 42. Договір позички
- •§ 1. Поняття та елементи договору позички
- •§ 2. Зміст договору позички.
- •§ 3. Припинення договору позички.
- •Глава 43. Договір підряду
- •§1. Загальні положення про підряд
- •§ 2. Побутовий підряд
- •§ 3. Будівельний підряд
- •Аналіз легального визначення дає підставу вважати цей договір двостороннім, оплатним та консенсуальним.
- •§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи
- •Глава 44. Договір на виконання науково-дослідних
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору
- •§ 2. Права та обов'язки сторін
- •§ 3. Ризики та відповідальність сторін за договором
- •Глава 45. Договір про надання послуг
- •§1. Поняття послуги та договорів про надання послуг
- •§2. Поняття та умови договору про надання послуг
- •§ 3. Зміст договору про надання послуг та його виконання
- •Глава 46. Договір перевезення
- •§ 1. Загальні положення про перевезення
- •§ 2. Правова характеристика договорів перевезення
- •§ 3. Відповідальність сторін за договором перевезення
- •Глава 47. Договір транспортного експедирування
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору транспортного
- •§ 2. Елементи договору транспортного експедирування
- •§ 3. Права та обов'язки сторін
- •§ 4. Припинення договору транспортного експедирування
- •Глава 48. Договір зберігання
- •§ 1. Загальні положення про зберігання
- •§ 2. Зберігання на товарному складі
- •§ 3. Спеціальні види зберігання
- •§ 2. Зміст договору доручення та його виконання
- •Глава 50. Договір комісії
- •§ 1. Поняття та умови договору комісії
- •§2. Зміст договору комісії та його виконання
- •Глава 51. Договір управління майном
- •§ 1. Загальна характеристика договору (предмет, форма, сторони)
- •Сторонами договору управління майном є установник управління та управитель. Договір управління майном може укладатися на користь третьої особи – вигодонабувача, яка не стає стороною договору.
- •§ 2. Права та обов’язки сторін
- •§ 3. Припинення договору
- •§ 4. Договір управління підприємством
- •Глава 52. Страхові зобов’язання
- •§ 1. Загальні положення про страхування
- •§ 2. Страхові зобов’язання: поняття, характеристика
- •§ 3. Учасники страхових зобов’язань
- •§ 4. Укладання договору страхування та його істотні умови
- •§ 5. Зміст страхового зобов’язання. Відповідальність сторін
- •§ 6. Припинення договору страхування. Його недійсність
- •Глава 53. Договір позики
- •§ 1. Поняття та елементи договору позики
- •§ 2. Зміст договору позики
- •Глава 53. Договір позики
- •§ 1. Поняття та елементи договору позики.
- •§ 2. Зміст договору позики.
- •Глава 54. Кредитний договір
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика кредитного договору
- •§ 2. Елементи та умови кредитного договору
- •§ 3. Права та обов’язки сторін за кредитним договором
- •Глава 55. Договір банківського вкладу (депозиту)
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору банківського вкладу (депозиту)
- •§ 2. Елементи та умови договору банківського вкладу (депозиту)
- •§ 3. Права та обов’язки сторін за договором банківського вкладу
- •Глава 56. Договір банківського рахунка
- •Глава 58. Зобов'язання з розрахунків
- •§ 1. Загальні положення про розрахунки. Види безготівкових розрахунків
- •§ 2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- •§ 3. Розрахунки за акредитивом
- •§ 4. Розрахунки за інкасовими дорученнями
- •§ 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •Глава 59. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •§ 3. Ліцензійний договір
- •§ 4. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •§ 5. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •§ 6. Інші договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •Глава 60. Договір про передачу «ноу-хау»
- •Глава 61. Комерційна концесія
- •§ 1. Загальна характеристика договору комерційної концесії
- •§ 2. Права та обов’язки сторін за договором комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність за договором комерційної концесії
- •§ 4. Зміна та припинення договору комерційної концесії
- •Глава 62. Договір про спільну діяльність
- •Поняття та юридична характеристика договору про спільну діяльність.
- •Предмет та форма договору про спільну діяльність.
- •Види договору про спільну діяльність.
- •Глава 63. Договір простого товариства
- •Глава 64. Засновницький договір
- •Поняття та юридична характеристика засновницького договору.
- •Підстави зміни та припинення засновницького договору.
- •Відповідальність учасників за договорами, спрямованими на досягнення спільної мети.
- •Глава 65. Публічна обіцянка винагороди
- •§ 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •§ 2. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
- •Глава 66. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •§ 1. Поняття зобов’язання
- •§ 2. Елементи зобов’язання
- •Глава 67. Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи
- •§ 1. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи
- •§ 2. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з рятуванням майна іншої особи
- •Глава 68. Створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •Глава 69. Відшкодування шкоди
- •§ 1. Поняття і значення зобов'язань з відшкодування шкоди
- •§ 2. Підстави та умови виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист
- •§ 4. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою
- •§ 5. Відшкодування шкоди, завданої актами616 законодавчої та виконавчої влади
- •§ 6. Відшкодування шкоди, завданої актами правоохоронних органів та органів судової влади
- •§ 8. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •§ 9. Відшкодування ядерної шкоди
- •§ 10. Відшкодування шкоди, завданої фізичній особі каліцтвом,
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •§ 12. Відшкодування моральної шкоди
- •§ 13. Відшкодування державою шкоди, завданої злочином
- •Глава 70. Зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави
§ 2. Права та обов'язки сторін
Договір на виконання НД або ДКТР є двостороннім, а тому оскільки обов'язки однієї сторони кореспондують правам іншої, то з метою усунення дублювання доцільно розглянути саме обов'язки сторін.
Обов'язки замовника за договором на виконання НД або ДКТР закріплені у ст. 898 ЦК.
По-перше, замовник повинен видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт. Безумовно, замовник повинен чітко поставити перед виконавцем завдання. Тому технічне завдання є невід'ємною частиною договору і визначає технічні, економічні та інші параметри і нормативи, відповідно до яких відбувається виконання договірних робіт і оцінка отриманих результатів. До речі, підготовка технічного завдання може бути покладена і на виконавця. У цьому разі існує потреба його узгодження замовником.
Одночасно з переданням технічного завдання погоджується програма з техніко-економічними показниками, яким повинен відповідати очікуваний результат роботи. При виконанні науково-дослідних робіт у завданні чітко визначається їх тематика.
По-друге, замовник зобов'язаний передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію. Мова йде про надання відомостей, що слугуватимуть підґрунтям для проведення робіт виконавцем. До того ж інформація має відповідати дійсності і бути достатньою для виконання роботи: крім наданих вихідних даних, замовник повинен у процесі виконання договору повідомляти інформацію, яка стала у подальшому йому відома і може вплинути на результат робіт.
По-третє, прийняти виконані роботи та оплатити їх. За загальним правилом обов'язок замовника здійснити оплату виникає після передачі йому виконавцем результату повністю завершених науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Однак договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. Саму процедуру здачі-приймання виконаних робіт сторони узгоджують у договорі.
Договором можуть бути передбачені й інші обов'язки замовника.
Обов'язки виконавця за договором на виконання НД або ДКТР встановлені ст. 897 ЦК.
По-перше, він повинен виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором.
Постає потреба з'ясувати питання можливості залучення інших осіб до виконання робіт. За загальним правилом, виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором. Необхідність особистого виконання робіт зумовлена наявним творчим пошуком, унікальністю дослідницької діяльності і пов'язаним з цим підвищеним ступенем ризику одержання договірного результату.
Однак все залежить від характеру робіт. Оскільки науково-дослідним роботам притаманний великий ступінь творчості, виконавець має право залучати інших осіб до їх виконання лише за згодою замовника. Навпаки, коли мова йде про проведення дослідно-конструкторських та технологічних робіт, виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців), якщо це не заборонено договором (ст. 893 ЦК). Різниця у законодавчому підході до вирішення цього питання зумовлена неоднаковим ступенем творчості виконуваних робіт і практичною потребою передоручення окремих з них.
Слід звернути увагу на те, що у разі покладення виконавцем проведення окремих робіт (завдань, етапів тощо) на інших осіб (наприклад, спеціалізовані організації) виконавець бере на себе відповідальність перед замовником за їх дії.
По-друге, виконавець повинен додержуватися вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності. Особливість договору на виконання НД або ДКТР полягає у тому, що його результатом можуть бути охороноздатні творчі досягнення, однак і при реалізації договору інколи існує необхідність скористатися уже існуючими об'єктами інтелектуальної власності. Така потреба більше характерна для договорів на виконання дослідно-конструкторських робіт. У цьому випадку необхідно подбати про патентну чистоту результату робіт, для чого слід узгодити відносини з особою, якій належать виключні майнові права інтелектуальної власності (наприклад, отримати відповідний дозвіл). Питання використання творчих досягнень, що належать іншим особам, доречно обумовлювати у договорі. На виконавця покладається обов'язок гарантувати, що переданий ним результат робіт не порушує виключних прав інших осіб.
По-третє, виконавець повинен утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт. Такий обов'язок обумовлений, перш за все, дотриманням умов про конфіденційність.
По-четверте, виконавець зобов'язаний вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника. Мова йде, зокрема, про патентоспроможні винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо.
По-п'яте, виконавець повинен своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть викликати відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або у договорі.
Цей обов'язок спрямований на забезпечення належної якості виконуваних робіт. Оскільки виконавець повинен виконати роботи відповідно до поставлених перед ним завдань, то, якщо є його вина у певних упущеннях, які можуть вплинути на результат, він зобов'язаний самостійно їх усунути.
По-шосте, виконавець зобов'язаний негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу. Це обумовлено тим, що сторони повинні прийняти рішення стосовно подальших дій. Тому до отримання від замовника необхідних вказівок виконавець змушений призупинити роботи.
На виконавця договором можуть бути покладені й інші обов'язки.
Конфіденційність відомостей про договір є однією з особливостей договору на виконання НД або ДКТР. Виконавець і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором (ст. 895 ЦК).
Це один із способів захисту комерційних інтересів сторін від незаконного використання іншими особами. Сторони самі вирішують обсяг відомостей, що належать до конфіденційних. Це можуть бути відомості, якими сторони володіють на момент укладання договору, і відомості, отримані у процесі виконання робіт за договором.
Конфіденційна інформація – це відомості, які перебувають у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов (ст. 30 Закону України «Про інформацію»306 від 2 жовтня 1992 р.). Сторони встановлюють механізми захисту такої інформації і режим доступу до неї. Зокрема, ознайомлення співробітників, які мають доступ до інформації, з правилами дотримання конфіденційності.
Обов'язок забезпечити конфіденційність відомостей для сторін договору є законодавчо встановленим. А тому сторони повинні дотримуватися правил щодо конфіденційності, навіть за відсутності умов про це у договорі. Навпаки, якщо сторони хочуть виключити такий обов'язок, про це необхідно прямо зазначити у договорі.
Порушення обов'язку щодо збереження конфіденційності відомостей може відбуватися шляхом вчинення активних дій (розголошення і пряма передача конфіденційних відомостей однієї із сторін договору іншим зацікавленим особам) чи пасивних дій (невжиття заходів до охорони з метою виключити вільний доступ до відомостей і можливість їх витоку).
Права сторін на результати робіт. Творчий характер виконуваних робіт обумовлює необхідність узгодження питання розподілу прав на отриманий результат.
Договір укладається сторонами з метою досягнення певного результату. При цьому замовника перш за все цікавить можливість користуватися досягненням, за що він і сплачує кошти. Тому законодавчо передбачено, що замовник за договором на виконання НДР або ДКТР має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором.
Звичайно, виконавця цікавить насамперед плата за договором. Однак, оскільки він, як правило, займається такими видами діяльності на професійній основі, то у нього також є інтерес стосовно врахування отриманих досягнень у своїй подальшій роботі. Виходячи з наведеного, за загальним правилом, яке можна змінити договором, закріплено, що виконавець має право використати одержаний ним результат робіт також для себе. А от передавати результати робіт іншим особам він може лише у випадку, коли таке право надане йому договором (ст. 896 ЦК).
Таким чином, якщо сторони не вирішили питання розподілу прав на виконання робіт, то кожна з них мас право лише використовувати і позбавлена можливості розпорядження. Щоб не допустити таких наслідків, сторонам у договорі доцільно узгодити умови використання отриманих результатів. Зокрема, розподіл прав на створені у процесі виконання робіт охороноздатні творчі досягнення, можливість розпоряджання кожної зі сторін її правами шляхом видачі ліцензії чи передачі прав іншим особам, межі використання у власній діяльності.
При цьому необхідно враховувати, що права на охоронювані як об'єкти інтелектуальної власності елементи, що містяться в отриманих за договором результатах, повинні кореспондувати правам на використання результатів у цілому, оскільки в іншому випадку вони не зможуть бути реалізовані правовласником.