Основні типи складних речень

Залежно від структури складних речень, зокрема залежно від того, якими основними засобами поєднані між собою в одне ціле їхні предикативні частини, усі складні речення поділяються на дві основні групи: 1) сполучникові складні речення, тобто складні речення із сполучниковим чи віднос­ним зв'язком; 2) безсполучникові складні речення, тобто складні речення із безсполучниковим зв'язком. У перших предикативні частини поєднані в одне ціле за допомогою сполучних засобів (сполучників і сполучних слів) та інто­нації, а в других основним засобом зв'язку між їхніми еле­ментами виступає інтонація.

Складні речення із сполучниковим (відносним) зв'язком залежно від того, за допомогою яких сполучників поєдну­ються їхні предикативні частини, у свою чергу, поділяються на дві структурно-семантичні групи: 1) складносурядні ре­чення; 2) складнопідрядні речення. У перших предикативні частини поєднуються в одне ціле за допомогою сполучників сурядності, а в других — за допомогою сполучників підряд­ності і сполучних слів.

Семантична відмінність поміж складносурядними і склад­нопідрядними реченнями полягає в тому, що, виражаючи різні граматичні значення, сполучники підрядності і сполучні слова вказують одночасно і на залежність однієї предикативної частини від іншої, в той час як сполучники сурядності такої залежності не виражають.

Складносурядні та складнопідрядні речення у «чистому» вигляді в мовній практиці, зокрема у писемних текстах, трап­ляються рідше у порівнянні з такими складними реченнями, яким властива різноманітна ускладненість граматичних зв'язків між їхніми предикативними частинами. У зв'язку з цим розрізняють ще один різновид складних речень — складні речення з ускладненою синтаксичною структурою, або складні синтаксичні конструкції, які звичайно є багато­компонентні, багаточленні. До них відносять, з одного боку, складні речення з кількома сурядними частинами, з кількома підрядними частинами, а з другого — складні речення з су­рядністю і підрядністю. Сюди ж належать і багатокомпо­нентні (багаточленні) безсполучникові складні речення та комбіновані складні речення із сполучниковим та безспо­лучниковим зв'язком. З певною долею умовності до склад­них багатокомпонентних, багаточленних конструкцій нале­жить і період (розгорнутий вислів, який чітко розпадається на дві частини, що характеризуються єдністю змісту і чіткою ритмоінтонаційною організованістю), а також різні способи передачі чужого мовлення.

При визначенні різновидів складних речень можуть ви­користовуватися й інші критерії. Так, з погляду можливості/неможливості продовження деякі вчені розрізняють складні речення відкритої і закритої структури. Перші із них при бажанні можуть бути поповнені (продовжені) новими пре­дикативними одиницями (наприклад, складносурядні речен­ня з єднальними і розділовими сполучниками), а другі такій операції не підлягають (наприклад, складносурядні речення з протиставними сполучниками).

ТЕМА: СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Лекція1. Складносурядне речення як різновид складних речень

1. Поняття про складносурядне речення.

2. Засоби поєднання предикативних частин складносурядного речення.

Складне речення, що утворюється з двох або й більше предикативних одиниць, які об'єднані між собою за принци­пом рівнозначності в єдине семантичне, граматичне й інто­наційне ціле сполучниками сурядності та іншими граматич­ними засобами, називається складносурядним.

Рівнозначність предикативних частин є однією з найха­рактерніших ознак складносурядних речень, де тісно пов'я­зане те, що в них кожна з предикативних її одиниць висту­пає як відносно самостійна, зберігає значення окремого по­відомлення і відносну синтаксичну незалежність. Щоправда, лише перша з цих одиниць будується більш-менш вільно, а друга й наступні у своєму лексичному складі і побудові зумовлені включенням їх в єдине ціле з першою.

Другою характерною ознакою речень цього типу є те, що вони свої предикативні частини поєднують між собою спо­лучниками сурядності, які завжди знаходяться тільки між цими частинами, належачи складносурядному реченню в цілому. Цим складносурядні речення суттєво відрізняються від склад­нопідрядних, в яких сполучник чи сполучне слово належить підрядній частині і при зміні порядку структурних частин завжди переміщується разом з нею.

Однією із структурних ознак складносурядного речення є й те, що ніколи один з його компонентів (предикативних одиниць) не може знаходитися усередині іншого, чим також ці речення істотно відрізняються від складнопідрядних.