- •Засоби поєднання частин складного речення
- •Основні типи складних речень
- •Засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень
- •Лекція 2. Класифікація складносурядних речень
- •Лекція 2. Класифікація складнопідрядних речень
- •Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними
- •Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •Складнопідрядні речення порівняльні
- •Складнопідрядні речення допустові
- •Складнопідрядні речення наслідкові
- •Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між частинами
- •Складнопідрядним реченням із пояснювальними відношеннями між частинами
- •Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами
- •Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні
- •Складносурядні багатокомпонентні речення
- •Безсполучникові багатокомпонентні речення
- •Лекція 2. Багаточленні складнопідрядні речення
- •2. Конструкції з супідрядністю. Супідрядність — це такий тип підрядності, при якій підрядні частини (дві і більше) залежать від тієї самої головної частини.
- •Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку
- •Лекція 3. Період
- •Тема: Способи відтворення чужого мовлення
- •Лекція 2. Непряма мова. Невласне пряма мова
- •Невласне пряма мова
- •Лекція 3. Діалог. Цитата
- •Засоби зв'язку між компонентами складного синтаксичного цілого
- •Лекція 3. Структурні типи складних синтаксичних цілих
Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку
В одному складному реченні, до якого входить кілька предикативних частин, можуть поєднуватися різні типи зв'язку. Одні частини таких речень з'єднуються сполучниками сурядності, інші — сполучниками підрядності та сполучними словами, ще інші — взагалі безсполучниковим зв'язком. Це в основному так звані сурядно-підрядні складні речення, що властиві переважно мові художньої літератури та публіцистичному й науковому функціональним стилям мовлення. Вони досить різноманітні з погляду можливих у них поєднань їхніх предикативних частин, проте серед цих синтаксичних конструкцій можна виділити кілька типів: 1) з сурядністю і підрядністю; 2) з сурядністю і безсполучниковим зв'язком; 3) з підрядністю і безсполучниковим зв'язком; 4) з сурядністю, підрядністю і безсполучниковим зв'язком.
Найпоширенішими із відзначених конструкцій є так звані сурядно-підрядні складні речення, в яких одні предикативні частини поєднані сурядним зв'язком, а інші — підрядним.
Серед сурядно-підрядних складних речень відзначається три різновиди: а) дві чи кілька сурядних частин поширюються однією, спільною для всіх них підрядною частиною; б) з двох чи кількох сурядних частин лише одна має при собі підрядні частини; в) кожна з двох чи кількох сурядних частин має при собі підрядні частини.
Перший із відзначених різновидів сурядно-підрядних складних речень, коли дві чи кілька сурядних частин мають одну спільну для всіх них підрядну частину, що пояснює їх, трапляється порівняно рідко. Так, у реченні: Така там була температура, так мене парою проймало, стільки крові з мене вийшло, що я відчув себе здоровшим (Ян.) підрядна частина що я відчув себе здоровшим однаковою мірою пов'язана із кожною з трьох сурядних частин, які стосовно підрядної виступають як головні.
Значно частіше зустрічаються сурядно-підрядні складні речення, в яких лише при одній з кількох сурядних частин виступає одна чи кілька підрядних частин: / день іде, і ніч іде, і, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки (Т. Ш.); Ідуть од шахти шахтарі, А даль така широка та іскриста Там, де рум'яна стежка од зорі Біжить в село, що стало уже містом (Сос.). У першому реченні, що має три сурядні частини, лише при третій із них виступають підрядні частини, а в другому реченні, до складу якого входить дві сурядні частини, підрядні виступають лише при другій із них.
Нерідко також зустрічаються сурядно-підрядні складні речення, в яких при кожній сурядній частині є одна чи кілька підрядних частин: Коли мені кажуть «Київ», я бачу Дніпро, стоячи на Володимирській гірці, я схиляюсь над неосяжним простором, що відкривається моїм очам унизу, і в мене таке відчуття, неначе я птах, мовби лечу я, розпластавши руки-крила, заточую великі кола над тим чарівним світом, яким лежить унизу (Загр.).
У художній літературі, щоправда зрідка, трапляються випадки вживання складних синтаксичних конструкцій з сурядністю і безсполучниковим зв'язком: І всі ми, як один, підняли вгору руки, І тисяч молотів о камінь загуло, І в тисячні боки розприскалися штуки та відривки скали: Ми з силою розпуки раз по раз гримали о кам'яне чоло (Фр.).
У наведеному реченні до останньої з трьох частин, пов'язаних між собою сполучниками сурядності 1 — і — і, приєднується безсполучниковим причиновим зв'язком четверта предикативна частина.
Порівняно рідко зустрічаються також складні синтаксичні конструкції, в яких предикативні частини поєднані між собою підрядністю й безсполучниковим зв'язком: Коли вона проснулась, на столі вже горіла свічка, в кімнаті нікого не було, у чорні смолисті вікна дріботів дощ, наче билися дзьобиками в скло ластів'ята, шукаючи, де б погрітись (Гонч.).
У наведеному реченні перша підрядна частина, яка стоїть на самому початку розглядуваної складної синтаксичної конструкції, пояснює всі три наступні головні частини, пов'язані між собою однорідною безсполучниковістю, до третьої з головних частин приєднується друга підрядна частина сполучником підрядності наче, а до неї вже й третя підрядна частина сполучним словом де.
Четвертий різновид складних багатокомпонентних конструкцій з різними типами зв'язку, в яких предикативні частини поєднані сурядністю, підрядністю і безсполучниковим зв'язком, також зустрічаються порівняно рідко — переважно в художньому структурному стилі мовлення. За типом цієї конструкції, наприклад, можна побудувати цілий вірш: Осліплені місяцем гори блищать, їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в моря з гори. Осяяні місяцем гори блищать, Осріблені місяцем сосни шумлять, А море і сердиться й лає вітри, Що нишком його підслухають з гори (Ол.).
У наведеному вірші, що складається лише з двох складних речень, перші дві предикативні частини кожного речення поєднані безсполучниково, третя предикативна частина кожного речення приєднується до попередніх частин за допомогою сполучників сурядності і, а, а остання частина, що виступає в кожному з речень як присубстантивно-предикативна частина, приєднується до третьої підрядним зв'язком за допомогою сполучного слова що.