- •Засоби поєднання частин складного речення
- •Основні типи складних речень
- •Засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень
- •Лекція 2. Класифікація складносурядних речень
- •Лекція 2. Класифікація складнопідрядних речень
- •Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними
- •Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •Складнопідрядні речення порівняльні
- •Складнопідрядні речення допустові
- •Складнопідрядні речення наслідкові
- •Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між частинами
- •Складнопідрядним реченням із пояснювальними відношеннями між частинами
- •Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами
- •Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні
- •Складносурядні багатокомпонентні речення
- •Безсполучникові багатокомпонентні речення
- •Лекція 2. Багаточленні складнопідрядні речення
- •2. Конструкції з супідрядністю. Супідрядність — це такий тип підрядності, при якій підрядні частини (дві і більше) залежать від тієї самої головної частини.
- •Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку
- •Лекція 3. Період
- •Тема: Способи відтворення чужого мовлення
- •Лекція 2. Непряма мова. Невласне пряма мова
- •Невласне пряма мова
- •Лекція 3. Діалог. Цитата
- •Засоби зв'язку між компонентами складного синтаксичного цілого
- •Лекція 3. Структурні типи складних синтаксичних цілих
Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні
Між предикативними частинами безсполучникових складних речень вживаються такі розділові знаки, як кома, крапка з комою, двокрапка і тире.
Між предикативними частинами безсполучникових речень з однотипними частинами, коли вони семантично тісно пов'язані між собою і означають одночасність перелічуваних явищ, часову послідовність дій, перелік їх, звичайно ставиться кома. Якщо ж предикативні частини цих речень зберігають відносну самостійність і в своєму складі мають ще розділові знаки, зокрема коми, то між ними ставиться крапка з комою.
У складних безсполучникових реченнях з різнотипними частинами нерідко ставиться двокрапка. Цей розділовий знак, зокрема, вживається тоді, коли між предикативними частинами цих речень існують з'ясувально-об'єктні, означальні, а також причинові відношення.
У безсполучникових складних реченнях з однотипними частинами із зіставно-протиставними відношеннями між компонентами ставиться тире. Тире ставиться також у складних безсполучникових реченнях із різнотипними частинами, що виражають часові, умовні, наслідкові, порівняльні відношення.
Тема: Багатокомпонентні складні речення
Лекція 1. Багаточленні складні речення із сурядним та з безсполучниковим зв’язком
Загальні відомості про багаточленні складні речення, їх різновиди.
Складносурядні багатокомпонентні речення.
Безсполучникові багатокомпонентні речення.
У мовленні не так уже й часто зустрічаються складні речення, так би мовити «класичного» зразка — двокомпонентні, що складаються із двох предикативних одиниць, на яких переважно зосереджено увагу в курсах синтаксису складного речення. Найчастіше в мовленні (причому в різних його стилях) виступають складні синтаксичні конструкції, що є багатокомпонентними, багаточленними складними реченнями, до складу яких входить три і більше предикативних частин, які відповідним чином пов'язані між собою в єдине ціле. Це так звані ускладнені складні речення.
Серед складних синтаксичних конструкцій, що складаються з кількох предикативних частин, виділяють такі різновиди: 1) безсполучникові багатокомпонентні речення; 2) складносурядні багатокомпонентні речення; 3) складнопідрядні багатокомпонентні речення; 4) складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку, інакше — складні багатокомпонентні речення змішаного типу, серед яких, у свою чергу, виділено ще ряд підрізновидів.
До складних синтаксичних конструкцій із своєрідною організацією належать також такі, як період та різні способи передачі чужого мовлення.
Складносурядні багатокомпонентні речення
У мовленні досить широко представлено багатокомпонентні складносурядні речення, щоправда, не всіх типів, а лише ті, предикативні частини яких поєднуються в одне ціле за допомогою єднальних, зокрема приєднувальних і розділових сполучників.
Найпоширенішими є складносурядні речення, предикативні частини яких поєднуються єднальними сполучниками: Тяжких дерев стривожені ряди Загомоніли раптом, затремтіли, І довгі трави стебла похилили, І покотилася недобра вість, І змовкло все (Рил.); Не загримів ні грім у хмарах, ні зловісні блискавки не розкраяли неба врочистим спалахом, ні бурі не повивертали з корінням могутніх столітніх дубів (Довж.); Ні їсться, ні п'ється, ні серце не б'ється, і очі не бачать, не чуть голови (Т. Ш.); Лиш небо гуде неокрає, Та сім'я журавлина на крилах весну піднімає, Та ясними ночами зорі світять мечами, На Дону, на Дніпрі, на Дунаї (Мал.). Якщо в першому з наведених речень предикативні частини поєднуються єднальним сполучником і, то у другому — повторюваним сполучником ні ... ні, а в третьому — безсполучниково, у четвертому у ролі єднального виступає сполучник та.
Не таким уже й рідким випадком є поєднання предикативних частин у багатокомпонентному складносурядному реченні за допомогою повторюваних розділових сполучників то ... то, чи ... чи та ін.: То вітерець дихне по ниві, То коник в житі засюрчить, То радісно бджола з добутком, злетівши з квітки, задзижчить (Гл.); Чи щось сказати хоче, чи так душа болить, чи розгнівалась на когось, чи все разом бентежиться в її вразливій натурі (Шум.).
Іноді в ролі єднального може виступати повторюваний сполучник а, за допомогою якого поєднуються в одне ціле предикативні частини з перелічувальною інтонацією: А вечір палить вікна незнайомі, А синя хмара жаром пройнялася, А синій ліс просвічує огнем, А вітер віти клонить і співає Мені в ушах (Рил.).
Складносурядні речення, предикативні частини яких поєднані протиставними сполучниками, виступають лише як двокомпонентні. Проте вони можуть входити до складу багатокомпонентних складносурядних речень, поєднуваних іншими сполучниками сурядності, утворюючи при цьому своєрідні блоки, що об'єднуються в єдине ціле єднальними чи розділовими сполучниками або й безсполучниково: І колишеться м'ята, і тремтить долина, і доріг тих багато, А вітчизна — одна (Мал.); Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару (Котл.). У першому з наведених речень, що складається з чотирьох предикативних частин, три перші предикативні частини поєднані єднальним сполучником і, а четверта приєднується до третьої, творячи з нею своєрідний блок, за допомогою протиставного сполучника а; у другому ж реченні маємо безсполучникове поєднання аж трьох блоків, в яких об'єднані попарно за допомогою протиставного сполучника а три пари складносурядних речень, а до них уже за допомогою протиставного сполучника та приєднується остання частина цього складного синтаксичного утворення.