Гуменюк Юрій Петрович
УДК 338.48.330.3(477.84)
Організаційно-економічні механізми стимулювання розвитку рекреаційно-туристичного комплексу (на прикладі Тернопільської області) Спеціальність 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Львів – 2005
Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Долішній Мар’ян Іванович, Інститут регіональних досліджень НАН України, директор
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Павлов Володимир Іванович, Національний університет водного господарства та природокористування, завідувач кафедри
кандидат економічних наук, доцент Заблоцький Богдан Федорович, Львівська комерційна академія, доцент кафедри
Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери, м. Київ. Захист відбудеться 5 липня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4. Автореферат розісланий “___” _________ 2005 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Реалізація в українській економіці процесів системної трансформації викликає глибокі зміни господарського характеру, вимагаючи нового погляду на всі прояви соціально-економічної активності людини. Проблемою стратегічного значення стає зростання конкурентності національної економіки України. Конкурентність, яка початково стосувалась підприємств та галузей економіки, поступово перейшла на рівень держав, а в останніх роках й до окремих регіонів. Конкурентність регіонів повинна стати основною метою політики регіонального розвитку країни. Визнання такої мети за головну означає кардинальну зміну політики регіонального розвитку, тобто відхід від традиційної політики вирівнювання, яка руйнує мотиваційний характер розвитку суспільства, призводить до суб’єктивної оцінки діяльності територій різного рівня управління. Отже перед регіональною політикою, яку ми розуміємо як сукупність всіх родів діяльності направлених на ефективне використання соціально-економічних можливостей даного регіону, постають нові завдання. Вироблена спільно центральною й місцевими владами, за участю органів самоврядування та представниками підприємницьких кіл, регіональна політика повинна стати рушійною силою економічного розвитку окремих регіонів. Активне просування політики регіонального розвитку та дотримання довгострокової регіональної соціально-економічної стратегії базується на інтересі регіонів, а отже, суспільства у цілому. Наше дослідження стосується конкурентності регіональних рекреаційно-туристичних комплексів на різних за рангами туристичних ринках, вдосконалення організаційної структури рекреаційно-туристичних комплексів та механізмів активізації їх розвитку. До цього нас спонукало кілька чинників. По-перше, рекреація й туризм – це сектор світового господарства, що нині найдинамічніше розвивається, а також середовище активізації інших галузей економіки, місцевостей та цілих регіонів, що впливає на: зростання бюджетних надходжень; додатньо на платіжний баланс країни; зменшення рівня безробіття. По-друге, конкурентність кожного регіону впливає на: рівень соціально-економічного розвитку країни; рівень життя її населення; привабливість інвестиційного клімату у державі. По-третє, конкурентність регіону в значній мірі залежить від цілого ряду факторів, а саме від рівня розвитку матеріального виробництва, невиробничої сфери, і в тому числі від такої важливої в соціогуманітарному відношенні галузі як рекреаційно-туристична. По-четверте, рекреація й туризм не лише галузь регіональної економіки, але й середовище, де відбуваються безпосередньо особисті контакти громадян різних країн, змінюється їх менталітет, а результати рекреаційного процесу впливають на здоров’я та морально-етичний стан нації у цілому. Туристичну конкурентність ми розуміємо, як здатність пристосування регіону та його внутрішніх структур до нових форм розвитку рекреації та туризму. Ця проблема все частіше стає предметом наукових досліджень та постійно знаходиться в центрі уваги багатьох відомих учених-економістів. Значна увага їй приділена у працях таких вітчизняних науковців М. Долішнього, С. Злупка, В. Кравціва, І. Садової, Л. Шевчук, О. Шаблія, Б. Данилишина, В. Кифяка, В. Мікловди, Н. Мироненко, М. Нудельмана, С. Харічкова, І. Яковенко та ін. Вагомий вклад у розвиток методологічних питань визначення потенціалу природних рекреаційних ресурсів внесли зарубіжні вченні: О. Рогалевський, В. Гаворецький, А. Ярош, М. Мікульський, Б. Малиш, А. Гранберг та ін. Проте, наукові знання, що стосуються механізмів стимулювання розвитку рекреаційно-туристичних комплексів є недостатніми, особливо у тому, що торкається вирішення практичних завдань пов’язаних із процесами розвитку рекреації та туризму на регіональному рівні. Усе це обумовило актуальність теми дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності із планом науково-дослідних робіт Тернопільської академії народного господарства, що проводились кафедрою державного і муніципального управління, за темою “Організаційно-економічний механізм реформування і розвитку економіки регіону в умовах перехідного періоду до ринкових відносин” (номер державної реєстрації 0101U000260). Особисто автором розроблена методика визначення рекреаційної атракційності територій, яка є складовою даної теми. Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та удосконалення методологічних положень стимулювання розвитку регіональних рекреаційно-туристичних комплексів, на основі вивчення потенціалу рекреаційних ресурсів регіону, допоміжної бази рекреації та стану їх освоєння, а також аналізу територіально-функціональної структури рекреаційно-туристичного комплексу та організації управління ним на обласному рівні. Пошуки шляхів досягнення поставленої мети, спричинили необхідність окреслення наступних завдань: - проведення системного аналізу основних тенденцій та особливостей функціонування територіальних рекреаційно-туристичних систем на сучасному етапі; - обґрунтування факторів, що визначають вплив рекреації та туризму на економіку регіону; - визначення ролі рекреації та туризму, як самостійної індустрії, що створює середовище активізації соціально-економічного розвитку регіону; - удосконалення наукових рекомендацій по формуванню та функціонуванню матеріально-технічної інфраструктури рекреаційно-туристичних комплексів; - проведення комплексної оцінки стану організації та розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Тернопільської області; - розробка методичних рекомендацій по вдосконаленню організаційної структури та структури управління територіальної рекреаційно-туристичної системи; - удосконалення механізмів розвитку рекреаційно-туристичного комплексу та його пришвидшення; - визначення перспективних напрямків розвитку рекреаційно-туристичної діяльності у Тернопільській області на основі всебічного аналізу рекреаційно-туристичних ресурсів регіону. Об’єктом дослідження є рекреаційно-туристичний комплекс, його складові частини та об’єкти соціально-економічної інфраструктури Тернопільської області, які беруть участь у створенні регіонального рекреаційного продукту. Предметом дослідження є організаційно-економічні механізми функціонування рекреаційно-туристичного комплексу. Методи дослідження. Теоретичним підґрунтям роботи є фундаментальні положення економічної теорії, класичних і сучасних теорій регіонального розвитку, кейнсіанської економічної теорії, теорій постіндустріального та сталого розвитку. Для досягнення поставленої мети застосовувалися методи: діалектичний підхід до вивчення явищ і процесів господарської діяльності інституційних одиниць, що входять у рекреаційно-туристичний комплекс та взаємозалежностей в’їзного та виїзного туризму; порівняння для з’ясування суті економічних понять “рекреація” і “туризм”; дедукції для з’ясування місця туристичних витрат у загальній класифікації споживчих витрат домогосподарств; групування – з метою проведення класифікації рекреаційно-туристичних ресурсів та рекреаційних територій; системний аналіз – із метою дослідження рекреаційно-туристичного комплексу, як сукупності інституційних одиниць, що його складають та закладів допоміжної бази рекреації регіону; синтез – для об’єднання закладів, що продукують рекреаційні послуги та тих, які у цьому їм сприяють, підвищуючи цінність рекреаційного продукту у межах рекреаційно-туристичного комплексу. У процесі наукового дослідження узагальнено законодавчі і нормативні акти України, що регулюють розвиток рекреаційної індустрії, опрацьовано вітчизняну й зарубіжну економічну літературу з проблем та розвитку рекреаційно-туристичних систем, вивчено міжнародні та національні стандарти рекреаційно-туристичного обслуговування, а також досвід іноземного рекреаційно-туристичного підприємництва. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в рамках комплексного дослідження теоретичних та практичних проблем розвитку рекреаційно-туристичних систем, які виникають у процесі трансформації національної економіки, поглиблено теоретичні засади науки регіоналістики. У ході дисертаційного дослідження отримано наступні наукові результати, що характеризуються новизною: вперше: - запропоновано власну методику визначення рівня рекреаційно-туристичної атракційності території. Вона є достатньо “прозорою”, оскільки використовує загальнодоступні статистичні дані, що повинно викликати до такої оцінки більшу ступінь довіри зі сторони суспільства; - запропоновано організаційну структуру управління рекреаційним господарством області трансформувати у електронну систему реагування на екзогенні фактори, рекреаційно-туристичного комплексу. Покращивши таким чином еластичність управлінських процесів регіональна рекреація зможе значно підвищити рівень конкурентноздатності свого продукту; - здійснена комплексна оцінка стану організації та розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Тернопільської області, що дало змогу констатувати факт необхідності активізації його господарської діяльності; - досліджена залежність впливу туристичних витрат на економічне зростання за неповного використання факторів виробництва. Тернопільщина, будучи депресивною територією більше ніж інший регіон виграє від розвитку на своїй території рекреаційного процесу; удосконалено: - рекомендації по формуванню та функціонуванню матеріально-технічної інфраструктури та допоміжної бази рекреаційно-туристичного комплексу; - методичні рекомендації формування організаційної структури та структури управління територіальної рекреаційно-туристичної системи; знайшли подальший розвиток: - теоретико-методологічні основи організації територіальних рекреаційно-туристичних комплексів в умовах трансформації національної економіки; - перспективні напрямки рекреаційно-туристичної діяльності у Тернопільській області. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що впровадження розроблених у дисертаційному дослідженні рекомендацій надасть можливість: 1) підвищити ефективність використання наявних у регіоні природних рекреаційних ресурсів та трансформувати це використання у перспективні напрямки рекреаційно-туристичної діяльності; 2) активізувати розвиток регіонального рекреаційно-туристичного комплексу з урахуванням вітчизняного і світового досвіду та вимог національних стандартів; 3) здійснювати оперативне управління рекреаційним господарством області на основі застосування новітніх інформаційних технологій; 4) здійснювати промоцію регіонального рекреаційного продукту з найменшими витратами за допомогою всесвітньої мережі Інтернет. Окремі положення та рекомендації дисертаційного дослідження були використані при підготовці Стратегії економічного та соціального розвитку Тернопільської області на 2004–2015 роки, що підтверджується довідкою Головного управління економіки Тернопільської облдержадміністрації. Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора. Сформульовані та обґрунтовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору дисертації. Апробація результатів. Результати дисертаційного дослідження викладені у статтях впроваджені в управлінську практику. Основні теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи доповідались на науково-практичних конференціях, зокрема: “Стратегія розвитку економічного потенціалу регіонів: Інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (Чернівці, квітень 2002); “Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України” (Чернівці, квітень 2003). Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 6 наукових праць у фахових наукових виданнях загальним обсягом 2,05 друкованих аркуша. Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Зміст викладено на 181 сторінках основного тексту. Список використаних літературних джерел містить 125 найменування і займає 11 сторінок.